Постанова

від 14.11.2023 по справі 750/3528/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 листопада 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/3528/23

Головуючий у першій інстанції Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1235/23

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», Приватне підприємство «Дружба Люкс Автотранс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» (далі - ПрАТ «ЧОПАС 17499»), Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» (далі - ПП «Дружба Люкс Автотранс»), в якому просив:

- визнати протиправною відмову у продажі пільгового квитка ПрАТ «ЧОПАС 17499» щодо перевезення позивача у відповідності до вимог чинного законодавства;

- визнати протиправною відмову у забезпеченні безкоштовного перевезення ПП «Дружба Люкс Автотранс» щодо перевезення позивача у відповідності до вимог чинного законодавства;

- зобов`язати ПрАТ «ЧОПАС 17499» забезпечувати позивача безкоштовним перевезенням у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати ПрАТ «ЧОПАС 17499» усунути порушення прав позивача шляхом розміщення оголошення на автостанції «Чернігів-1» щодо безкоштовного проїзду ветеранів війни та осіб, прирівняних до них;

- стягнути з ПП«Дружба Люкс Автотранс» понесену матеріальну шкоду у розмірі 290 грн;

- стягнути з ПП «Дружба Люкс Автотранс» 1 000 грн в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12 травня 2014 року, та має право на безоплатний проїзд. Касиром автостанції Чернігів-1, який являється структурним підрозділом ПрАТ «ЧОПАС 17499», позивачу відмовлено у продажу пільгового квитка за маршрутом «Чернігів-Київ» на рейс, що відправлявся о 07 год. 50 хв 06 березня 2022 року, через що він був змушений придбати квиток за повну ціну. ПрАТ «ЧОПАС 17499» повідомило ОСОБА_1 про незгоду перевізника здійснювати пільгові перевезення. Позивач зазначає, що така відмова суперечить ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також спричинила йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок протиправної поведінки щодо нього.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ПП «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні 06 березня 2022 року ОСОБА_1 на міжміському маршруті «Чернігів Київ». Стягнуто з ПП «Дружба Люкс Автотранс» на користь ОСОБА_1 290 грн у відшкодування понесеної позивачем матеріальної шкоди, а також 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПП «Дружба Люкс Автотранс» на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

В апеляційній скарзі ПП «Дружба Люкс Автотранс», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправною відмови ПП «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні ОСОБА_1 на міжміському маршруті «Чернігів Київ» та стягнення з ПП «Дружба Люкс Автотранс» на користь ОСОБА_1 290 грн у відшкодуванні понесеної матеріальної шкоди, 1000 грн моральної шкоди, відмовивши у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ч. 1 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено «забезпечення» з боку автомобільного перевізника пільгових перевезень пасажирів, але суд першої інстанції помилково визначив зазначене як обов`язок відповідача. Реалізація «забезпечення» пільгового перевезення покладається на перевізника у випадку укладення відповідних договорів про надання соціально значущих послуг з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами, та на пільгових умовах з подальшим проведенням компенсаційних виплат перевізнику за надану послугу з перевезення пільгової категорії пасажирів, що покликані не лише безпосередньо забезпечити механізм виконання ст. 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а й контролювати обсяг наданих державою пільг та їх компенсацію перевізникам.

Указує на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність у ПП «Дружба Люкс Автотранс» обов`язку по здійсненню пільгового перевезення пасажирів, оскільки не з вини ПП «Дружба Люкс Автотранс» відсутні договори з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування на пільгових умовах з замовником таких перевезень. Замовник перевезень, яким являється Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, самоусунувся від проведення процедур з підписання договору з ПП «Дружба Люкс Автотранс», як перевізником, в якому сторонами визначалося б замовлення (погодження) виду та обсягів пільгових перевезень.

Наголошує на тому, що ПП «Дружба Люкс Автотранс» не являється належним відповідачем у цій справі, а отже стягнення на користь позивача 290 грн вартості сплаченого проїзду маршрутом Чернігів-Київ та 1 000 грн моральної шкоди з відповідача є безпідставним. Районний суд необґрунтовано переклав на ПП «Дружба Люкс Автотранс» обов`язок і тягар з фінансування та реалізації положень законодавства щодо пільгових перевезень пасажирів.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадженняу у справі 27 березня 2023 року, оскільки всупереч вимог ст. 185 ЦК України позовна заява ОСОБА_1 не містила зазначення ціни позову, яка мала становити 1 290 грн, а також даних, передбачених пунктами 6,7 указаної норми процесуального закону.

У наданому відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Савицький І.О., вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить у задоволенні апеляційної скарги ПП «Дружба Люкс Автотранс» відмовити, а рішення залишити без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування являється виключно обов`язком перевізника, а не його правом, як про це зазначає ПП «Дружба Люкс Автотранс» у апеляційній скарзі. Реалізація права на безоплатний пільговий проїзд законодавством не ставиться в залежність від наявності компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень, що являється виключно правом перевізника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині вирішених позовних вимог про визнання протиправною відмови ПП «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні 06 березня 2022 року ОСОБА_1 на міжміському маршруті «Чернігів Київ», стягнення з з цього відповідача на користь ОСОБА_1 290 грн у відшкодування понесеної позивачем матеріальної шкоди, а також 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

У частині вирішених позовних вимог про визнання дій ПрАТ «ЧОПАС 17499» протиправними, зобов`язання його розмістити оголошення щодо безкоштовного проїзду та забезпечення безкоштовного перевезення позивача, рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, тому на підставі ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема, зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Дружба Люкс Автотранс», як автомобільний перевізник, порушило право позивача на пільговий проїзд, гарантований Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у результаті чого відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення покладається на відповідача.

Районний суд, визнавши протиправною відмову ПП «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні позивача 06 березня 2022 року на міжміському маршруті «Чернігів-Київ», дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 290 грн, а також моральної шкоди у сумі 1 000 грн, як належну та справедливу сатисфакцію заподіяної шкоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та являється офіцером Збройних Сил України (а.с. 10).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 12 травня 2014 року Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України безтерміново, ОСОБА_1 являється учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).

05 березня 2022 року ОСОБА_1 , маючи намір скористатися правом пільгового проїзду на автобусі за маршрутом «Чернігів-Київ» на рейс, що відправлявся 06 березня 2023 року о 07 год. 50 хв з автостанції Чернігів-1, яка являється структурним підрозділом ПрАТ «ЧОПАС 17499», пред`явивши касиру автостанції посвідчення учасника бойових дій, отримав відмову у продажі пільгового квитка на проїзд. У зв`язку з цим позивач не зміг скористатися своїм правом на безоплатний проїзд у пасажирському транспорті, передбаченим п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та придбав квиток на проїзд за повну ціну (квиток № НОМЕР_2 на а.с. 8).

Факт відмови позивачеві у наданні пільгового проїзду не заперечувався представниками відповідачів та підтверджується наданою ПрАТ «ЧОПАС 17499» 06 березня 2023 відповіддю на звернення ОСОБА_1 , залишеною 05 березня 2023 у книзі відгуків і пропозиції, у якій зазначено, що перевізник не погоджується перевозити пільгових пасажирів у зв`язку із встановленою забороною продажу квитків для пільгового проїзду за всіма маршрутами, які обслуговує ПрАТ «ЧОПАС 17499» (а.с. 9).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - з моменту реєстрації електронного квитка.

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини справи в сукупності, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, правильно визначив наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Дружба Люкс Автотранс», зважаючи на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, 01 квітня 2012 року між ПрАТ «ЧОПАС 17499» (підприємство) та ПП «Дружба Люкс Автотранс» (перевізник) укладено договір про надання послуг автостанціями ПрАТ «ЧОПАС 17499» перевізникові, за умовами якого підприємство за дорученням перевізника, за агентську винагороду, надає йому на території своїх автостанцій комплекс обов`язкових послуг, пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів автобусами перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (т. 1 а.с. 33-35).

ОСОБА_1 , як учасник бойових дій, має право на безоплатний проїзд на автобусному маршруті загального користування на підставі п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

05 березня 2022 року ОСОБА_1 , маючи намір скористатися правом пільгового проїзду на автобусі за маршрутом «Чернігів-Київ» на рейс, що відправлявся 06 березня 2023 року о 07 год. 50 хв з автостанції Чернігів-1, яка являється структурним підрозділом ПрАТ «ЧОПАС 17499», пред`явивши касиру автостанції посвідчення учасника бойових дій, отримав відмову у продажі пільгового квитка на проїзд. У зв`язку з цим позивач придбав квиток на проїзд за повну ціну.

Установивши, що спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , як пасажиром, та ПП «Дружба Люкс Автотранс», як перевізником, який забезпечує пільгові перевезення пасажирів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова ПП «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні 06 березня 2022 року позивача на міжміському маршруті «Чернігів-Київ» являється протиправною.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у ПП «Дружба Люкс Автотранс» відсутній обов`язок по здійсненню пільгового перевезення пасажирів, оскільки не з вини ПП «Дружба Люкс Автотранс» відсутні договори з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування на пільгових умовах з замовником таких перевезень, оскільки їх відсутність не повинна покладати на позивача тягар відповідальності. Реалізацію позивачем права на безкоштовний проїзд, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не може бути обмежено.

Колегія суддів погоджується з доводами відзиву позивача на апеляційну скаргу, за якими реалізація права на безоплатний пільговий проїзд з точки зору законодавчої бази, яка регулює це питання, не ставиться в залежність від проведення або непроведення компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Тобто незалежно від компенсацій чи наявності договорів про пільгове перевезення з перевізником закону України про пільгове перевезення окремих категорій громадян продовжують діяти, а право пільговиків на пільговий безкоштовний проїзд не зникає, не може бути обмежене і має бути забезпечене перевізником.

Скаржник не позбавлений можливості в судовому порядку ініціювати питання про спонукання сторону, від якої залежить компенсація коштів, до укладення із замовником перевезень договору з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування на пільгових умовах або стягнення таких коштів у разі підтвердження здійснення пільгових перевезень.

Аналізуючи доводи скаржника щобо безпідставності відкриття провадження у справі на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2023 року, колегія суддів враховує наступне.

Посилання відповідача на те, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, передбачених пунктами 6, 7 ст. 175 ЦПК України, являється помилковим та спростовується змістом самого позову, у якому позивачем зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися, вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, не здійснювалися.

Те, що у позові помилково зазначено ціну позову 1 000 грн замість вірної 1 290 грн, не впливає на законність ухвали про відкриття провадження, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже наведене не було підставою для застосування районним судом наслідків, передбачених статтею 185 ЦПК України (залишення позовної заяви без руху, повернення позову).

Ураховуючи наведене вище в сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що протиправні дії перевізника ПП «Дружба Люкс Автотранс», які виразилися в порушенні права ОСОБА_1 на пільговий проїзд, призвели до необхідності сплатити загальну вартість проїзду в сумі 290 грн при наявності пільги, чим позивачу заподіяно матеріальну шкоду, яку обґрунтовано стягнуто з ПП «Дружба Люкс Автотранс» на користь позивача.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції, урахувавши, що протиправна відмова ПП «Дружба Люкс Автотранс» у пільговому перевезенні безумовно викликала у позивача негативні емоції, а також засади розумності та справедливості, обґрунтовано вважав, що заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди у сумі 1 000 грн являється адекватною та справедливою сатисфакцією.

Таким чином, наведені ПП «Дружба Люкс Автотранс» у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій.

Ураховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко