Ухвала

від 03.08.2023 по справі 385/202/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/202/23

Провадження № 2-др/385/14/23

У Х В А Л А

03.08.2023 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.

секретар судового засідання Шевченко Л. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайворон в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога - адвоката Комахи Т. С. про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення грошового зобов`язання, 3 % річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ПСП Перемога до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення грошового зобов`язання, 3 % річних та інфляційних втрат.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2023 року позовні вимоги ПСП Перемога задоволено частково, стягнуто 15982,25 грн.

02 травня 2023 року представник позивача подала заяву про стягнення компенсації витрат на правничу допомогу по справі. Така заява надійшла до суду 04.05.2023 з додатками, які підтверджують розмір таких витрат на суму 8500 грн. Також 04.05.2023 до суду надійшла заява до якої долучено докази скерування заяви про стягнення компенсації витрат з додатками відповідачу.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2023 заяву залишено без розгляду.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.07.2023 ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2023 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа надійшла з суду апеляційної інстанції 21.07.2023 та ухвалою від 21.07.2023 призначена до розгляду в судовому засіданні без виклику сторін 03.08.2023.

Перевіривши заяву про винесення додаткового рішення та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2023 року прийнятим в порядку спрощеного провадження без виклику сторін позовні вимоги ПСП Перемога задоволено частково, стягнуто з відповідача 15982,25 грн.

Копію рішення скеровано сторонам. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, таке доставлено до електронної скриньки представника позивача 27.04.2023.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих п ослуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Частина 8 ст. 141, частина 1 ст. 246 ЦПК України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Однак, суд приймає до уваги, що особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 279ЦПК України і серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.

Тому, з урахуванням визначеного процесуальними нормами закону порядку розгляду справ у спрощеному позовному провадженні, положення ч. 8 ст. 141, ч. 3 ст. 246ЦПК України треба розуміти так, що сторона має заявити суду про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Щодо часових меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру вказівка у нормах ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 246 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Такий висновок суду узгоджується зокрема з висновком об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21.

Суд зазначає, що прохання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, без зазначення суми такої, позивач висловив у позовній заяві (пункт 2 прохальної частини).

Крім того, в мотивувальній частині позовної заяви позивачем вказана сума у 10 000,00 грн, як орієнтовна сума судових витрат на оплату правової допомоги, які будуть понесені.

Доказів понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви не долучено.

Ухвалою судді від 17.03.2023 справу прийнято до свого провадження, визначено розгляд такої проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Копія ухвали отримана позивачем (доставлено до електронної скриньки представника позивача адвоката Комахи Т. С.) 20.03.2023.

Після винесення судом рішення в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (26.04.2023), 02.05.2023 предстанвиком позивача на адресу суду було скеровано заяву про стягнення компенсації здійснених витрат по справі, до якої долучено копії таких документів: договір 25/01 про надання правової /правничої допомоги від 25.01.2023; додаткова угода № 1 до цього договору від 25.01.2023; рахунок на оплату від 28.04.2023 з зазначенням найменувань робіт, послуг на суму 8500,00 грн; акт прийому передачі наданих послуг № 1 від 28.04.2032 до договору про надання правової допомоги № 25/01 від 25.01.2023; платіжна інструкція № 1656 від 01.05.2023 на суму 8500 грн.

Таким чином, вбачається, що як заява про необхідність вирішення питання стягнення судових витрат так і докази, в тому числі складу і розміру надання таких, надіслані до суду після розгляду позовної заяви та ухвалення судом рішення в справі.

Отже, суд виходить з того, що при ухваленні рішення від 26.04.2023 у справі № 385/202/23 не мав підстав і, відповідно, не міг вирішувати питання про відшкодування на користь позивача витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку з розглядом справи, адже вимоги позивача, заявлені за посередництва його адвоката, про їх відшкодування основуються на обставинах, які набули об`єктивної форми після того, як суд розглянув і частково задовольнив позов.

Суд не заперечує того, що позивач, звернувшись із позовною заявою в цій справі, отримав правничу допомогу адвоката, як і того, що витрати, які він у зв`язку з цим фактично поніс чи міг (або ще має) понести, охоплюються поняттям судових витрат у значенні статті 137 ЦПК України. Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.07.2023 по справі №340/2823/21.

Зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Таке відповідає висновку ВС викладеному в постанові 26 липня 2023 року в справі № 160/16902/20.

Вимога частини восьмої статті 141ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Відповідний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19. В такій ВП ВС також вказала «Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, а також порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, можна стверджувати про відсутність підстав для розгляду поданих документів, а саме квитанції до прибуткового касового ордера № 2211 та довідки-розрахунку № 02, які датовані 22 листопада 2019 року.».

Суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак суд доходить висновку про недотриманням позивачем положень ч. 8 статті 141 ЦПК України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу та, як наслідок, наявність правових підстав для залишення його без розгляду.

У зв`язку з тим, що справа розглянута у відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.1ст.247 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога - адвоката Комахи Т. С. про стягнення судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Перемога до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення грошового зобов`язання, 3 % річних та інфляційних втрат - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: М. В. Венгрин