Постанова

від 02.08.2023 по справі 636/1499/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 636/1499/23 Головуючий суддя І інстанції Бунін Є. О.

Провадження № 22-ц/818/1301/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 04 травня 2023 року по цивільній справі № 636/1499/23 за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересована особа ПП "Алекс" про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Військова часина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту що введення воєнного стану воєнного стану не є підставою для відстрочки чи невиконання зобов`язання ПП «Алекс» перед в/ч НОМЕР_1 відповідно до Договору № 8 від 16.09.2013 та Додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 04 травня 2023 року відмовлено у відкриття провадження.

В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, заяву задовольнити.

Скарга мотивована тим, що судом зазначено, що дані відносини склались у господарському праві, а тому не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Однак при цьому суд першої інстанції не встановив і не зазначив, з яким конкретно органом у заявника виник спір та в чому він полягає.

Вказує, що вимоги щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, скільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення, тому дана справа відноситься до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції зазначив, що аналізуючи ознаки, притаманні господарському договору та зміст договору № 8 від 16.09.2013 «Про спільний обробіток землі» вказаний правочин є господарським договором.

Вказано, що спори, що виникають у зв`язку з виконанням чи невиконанням (неналежним виконанням) цього договору повинні розглядатися господарським судом, і не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Отже подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про захист цивільного інтересу, а саме: підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У постанові КЦС ВС від 10 листопада 2021 року в справі № 295/3547/21 (провадження № 61-10600св21) зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, остання не містить зазначення мети встановлення факту, а також прямо не зазначено, які юридичні наслідки породжує даний факт.

Як вбачається із заяви в/ч НОМЕР_1 заявник просить встановити факт введення воєнного стану воєнного стану не є підставою для відстрочки чи невиконання зобов`язання ПП «Алекс» перед в/ч НОМЕР_1 відповідно до Договору № 8 від 16.09.2013 та Додаткової угоди №4/1 від 12.02.2021.

Отже, вказаний юридичний факт необхідний заявнику для виконання умов укладеного між сторонами договору та додаткової угоди до неї, які за своїм змістом та суб`єктним складом юридичних осіб має ознаки господарської діяльності, пов`язаної з сільськогосподарською обробкою землі та має значення для спонукання відповідача виконати обов`язки за своїм договором.

Зі змісту договору № 8 від 16.09.2013 «Про спільний обробіток землі», вбачається, що він є господарським договором.

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведене свідчить, що такі спори, що виникають у зв`язку з виконанням чи невиконанням (неналежним виконанням) договору повинні розглядатися господарським судом, і не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу, що в цьому контексті встановлення юридичного факту необхідно заявнику для наступного вирішення спору між двома господарюючими суб`єктами - сторонами вищевказаного договору, а тому відповідно до вищевказаних правових висновків касаційного суду у даному випадку дійсно постановлено питання, яке має розглядатися в суді в межах підстав відповідного позову.

За таких обставин та правового обґрунтування колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, а тому апеляційну скаргу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 04 травня 2023 року по цивільній справі № 636/1499/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

О.В. Маміна.