ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
17 липня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/14924/21
Головуючий у першій інстанції Требух Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/68/23
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Чернігівський ліцей № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу: Чернігівський ліцей № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області,
на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2022 року, дата складання повного його тексту: 31.01.2022, місце ухвалення:
м. Чернігів,
в с т а н о в и в:
У грудні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Чернігівського ліцею № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області (далі за текстом Чернігівський ліцей № 22), Управління освіти Чернігівської міської ради, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Чернігівського ліцею № 22 від 05.11.2021 № 07-к про відсторонення її від роботи, допустити її до роботи вчителя англійської мови з 08.11.2021 та стягти з Управління освіти Чернігівської міської ради середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 до дня ухвалення судового рішення у справі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 18.08.2004 ОСОБА_1 працює вчителем англійської мови у Чернігівському ліцеї № 22. 05.11.2021 їй вручено лист-повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, відповідно до якого їй запропоновано до 08.11.2021 надати директорові закладу документ, що підтверджує отримання нею повного курсу вакцинації або одну дозу дводозної вакцини від COVID-19, які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або міжнародний, внутрішній або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19, або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я за встановленою формою. Жодного з перелічених документів позивачем не було надано. У зв`язку з цим наказом від 05.11.2021 № 07-к останню відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 до усунення причин, що його зумовили. У такий спосіб порушено право ОСОБА_1 на працю, гарантоване Конституцією України. Позивач зазначає, що згаданий наказ суперечить приписам ст. 46 КЗпП України і ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», оскільки саме цим Законом встановлюється перелік обов`язкових щеплень проти інфекційних хвороб, у якому відсутнє щеплення від респіраторної хвороби COVID-19.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: визнано незаконним і скасовано наказ т. в. о. директора Чернігівського ліцею № 22 від 05.11.2021 № 07-п про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021; стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради на користь останньої середній заробіток за період з 08.11.2021 по 31.01.2022 в сумі 34677 грн 60 коп. (обов`язкові платежі й податки з цієї суми не утримано) і 1816 грн 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив із того, що оспорюваний наказ є незаконним, так як:
- перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, визначений ст. 46 КЗпП України, не є виключним, але положення цієї статті передбачають можливість його розширення лише актами законодавства України;
- ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не визначене як обов`язкове щеплення від респіраторної хвороби COVID-19;
- відсторонення від роботи саме по собі є втручанням у права людини на працю та заробіток працею на життя шляхом його обмеження. Тож в силу п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України воно може бути реалізоване виключно на підставі закону, а не підзаконних актів чи то постанови Кабінету Міністрів України, чи то наказу окремого міністерства. Так як рішення про відсторонення працівників прийнято у формі постанови Кабінету Міністрів України, тобто у спосіб, що не відповідає вимогам зазначеного пункту і поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, то спір між сторонами слід вирішувати на підставі положень ст. 43, 64, 92 Конституції України внаслідок відсутності у правовому полі України закону, який би наділяв роботодавців правом відсторонювати від роботи працівників за відмову від вакцинації проти COVID-19;
- предметом спору у справі є спосіб втручання у право ОСОБА_1 на працю та своєчасне одержання винагороди за працю, який, на думку суду, не відповідає вимогам Конституції України;
- середньоденна заробітна плата позивача становить 577 грн 96 коп., тому середній заробіток за час відсторонення від роботи (60 робочих днів по день винесення оскаржуваного рішення) становить 34677 грн 60 коп. (577 грн 96 коп. х 60 робочих днів), виплату якого належить провести після утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.
В апеляційній скарзі Чернігівський ліцей № 22 просить скасувати вказане рішення і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 № 12-рп/09 визначено, що термін «законодавство», що вживається у ч. 3 ст. 21 КЗпП України, треба розуміти так, що ним охоплюються Закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України;
- при видачі оспорюваного наказу Чернігівський ліцей № 22, окрім ст. 46 КЗпП України, керувався ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі за текстом МОЗ України) від 04.10.2021 № 5153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236;
- згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90) і згідно з Положенням про МОЗ України, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є МОЗ України;
- наказом вказаного Міністерства від 04.10.2021 № 2153, який доповнено його ж наказом від 01.11.2021 № 2393, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі за текстом Перелік № 2153), затверджено Перелік. Цей Перелік передбачає обов`язковість профілактичних щеплень працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань;
- постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (з подальшими змінами і доповненнями станом на дату прийняття оспорюваного наказу - 05.11.2021) приписано керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити відповідно до ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» відстороняти від роботи (виконання робіт) працівників і державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком і які відмовляються або ухиляються від проведення таких щеплень, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення цих щеплень;
- відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, як підстава для відсторонення працівника від роботи у відповідності до ч. 1 ст. 46 КЗпП України відноситься до інших випадків відсторонення від роботи, передбачених законом;
- позивач не надала доказів наявності у неї абсолютних протипоказань для проведення щеплення, про яке йдеться;
- оспорюваний наказ не містить дискримінаційних положень, а його прийняття обумовлено легітимною метою забезпеченням прав і законних інтересів дітей;
- інформація про COVID - сертифікат та щеплення проти COVID-19 в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві відсутня.
У судове засідання учасники справи не з`явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню.
У справі встановлено таке.
ОСОБА_1 працює на посаді вчителя англійської мови у Чернігівському ліцеї № 22 та отримує заробітну плату. За вересень 2021 р. їй нараховано 13470 грн 24 коп., а за період з травня 2021 р. по жовтень 2021 р. у сумі 71942 грн 00 коп. Ці обставини підтверджено копією її трудової книжки (арк. 20-22 т. 1), копією наказу Управління освіти Чернігівської міської ради від 18.08.2004 № 96 та довідкою цього управління від 08.12.2021 № 817 (арк. 30 зворот - 31, 25 т. 1).
На засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27.10.2021 на території Чернігівської області з 00 год 00 хв 30.10.2021 встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для червоного рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Станом на 08.11.2021 на території Чернігівської області рівень епідемічної небезпеки залишався «червоним». Червоний рівень епідемічної небезпеки це найвищий рівень небезпеки захворювання, що відповідно до п. 3-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за ініціативою Міністра охорони здоров`я протягом 48 годин з моменту настання підстав, передбачених п. 3-3 цієї постанови, яке розміщується безпосередньо на офіційному порталі Кабінету Міністрів України.
Відповідно до копії листа Управління освіти Чернігівської міської ради від 11.10.2021 № 795/2-09/2021 та копії листа ознайомлення, працівників Чернігівського ліцею № 22 ознайомлено під підпис зі змінами, внесеними до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, в тому числі і ОСОБА_1 (арк. 95-96, 97 т. 1).
Наказом директора Чернігівського ліцею № 22 від 02.11.2021 № 218 створено комісію з перевірки наявності у працівників закладу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я; затверджено Положення про комісію Чернігівського ліцею № 22 з перевірки наявності у працівників закладу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я (копії наказу та положення на арк. 98, 99-100 т. 1).
З копії акта від 05.11.2021, складеного комісією з перевірки наявності у працівників Чернігівського ліцею № 22 документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданого закладом охорони здоров`я, вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась надати інформацію про наявність документа, який підтверджує вакцинацію, відмовилась підписати акт про наявність у неї такого документа, або медичного висновку про наявність протипоказань щодо вакцинації проти СОVID-19 (арк. 107 т. 1).
Наказом директора Чернігівського ліцею № 22 від 05.11.2021 № 07-п на виконання приписів ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 5153 та п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 до усунення причин, що його зумовили (копія наказу на арк. 24, 108 т. 1).
Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08.11.2021, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій визначено забезпечити:
1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Відповідно до ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
До первинної редакції Переліку № 2153 ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 вказано, що:
- відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника (п. 11.35.);
- встановивши обов`язковість щеплення проти COVID-19 для окремих категорій працівників як умову продовження виконання ними трудових обов`язків, держава намагалася досягнути легітимної мети - захисту здоров`я населення від хвороби, яка може становити серйозну небезпеку, а саме для запобігання подальшому її поширенню, попередження важких ускладнень у хворих на COVID-19, мінімізації серед них кількості летальних випадків (п. 13.14.);
- відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо (п. 14.4.). В кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням (п. 14.9.).
Згідно з копіями посадової інструкції вчителя англійської мови № 30, що затверджена наказом директора Чернігівського ліцею № 22 від 05.08.2020 (арк. 32-44 т. 1), та Колективного договору між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Чернігівського ліцею № 22 на 2021-2025 рр. за погодженням з головою профкому (арк. 45-75 т. 1), ОСОБА_1 здійснює навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмету, проводить уроки в закріплених за ним згідно з розподілом навчального навантаження в класах, забезпечує під час занять належний порядок і дисципліну; реалізує прийняті в школі освітні програми у відповідності з навчальним планом, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти; зобов`язана вести тематично-календарне планування на кожний семестр навчального року та план-конспект на кожний урок; забезпечує належний рівень підготовки учнів школи з іноземної мови, який відповідає вимогам державного освітнього стандарту; реалізує комунікативну, мовну, методичну, соціокультурну компетенції при викладанні навчального предмета; виконує правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров`я учнів під час навчально-виховного процесу; замінює на уроках тимчасово відсутніх вчителів згідно з розпорядженням заступника директора ліцею з освітньої діяльності; здійснює постійно зв`язок з класними керівниками, батьками учнів тощо. За характером виконуваних обов`язків позивач багаторазово контактує з дітьми так як вона забезпечує їх навчання, і з іншими співробітниками закладу, батьками.
У спільних письмових поясненнях відповідачів від 04.07.2023 (арк. 20-23 т. 2) вказано, що:
- у 2021/2022 навчальному році освітній процес в Чернігівському ліцеї № 22 був організований таким чином: з 01.09.2021 по 31.10.2021 у звичайному форматі, з 01.11.2021 по 28.11.2021 з використанням технологій дистанційного навчання лише для учнів 5-11 класів, для інших очно, з 29.11.2021 по 25.01.2022 у звичайному форматі; з 26.01.2022 по 31.01.2022 з використанням технологій дистанційного навчання лише для учнів 5-11 класів, для інших очно, з 01.02.2022 по 08.02.2022 дистанційне навчання; з 09.02.2022 по 11.02.2022 з використанням технологій дистанційного навчання лише для учнів 5-11 класів, для інших очно; з 14.02.2022 по 24.02.2022 у звичайному форматі. Застосування такої форми організації освітнього процесу «з використанням технологій дистанційного навчання» запроваджувалась тимчасово і з виключною метою - запобігання поширенню інфекції для збереження здоров`я. Відповідне рішення приймалося на засіданні педагогічної ради закладу;
- на момент відсторонення позивача від роботи потреба в організації здобуття освіти за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти для осіб, які не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти, була відсутня;
- ОСОБА_1 станом на 08.11.2021 на класи, у яких навчання відбувається (відбувалося) дистанційно, тарифіковано не було, оскільки діти початкових класів навчались у звичайному форматі, тобто очно;
- встановлення для працівника дистанційного формату роботи тягне за собою переведення на таке навчання учнів, однак без згоди батьків. У такому випадку може мати місце ситуація, коли діти на певні навчальні заняття приходять в школу, а на інші йдуть додому. У цьому випадку керівник закладу загальної середньої освіти, застосовуючи до працівника менш суворі заходи, ніж відсторонення від роботи, порушує наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115 про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти;
- небажання вчителя пройти вакцинацію не є правовою підставою для примусового переведення учнів на дистанційне навчання та встановлення для працівника дистанційної форми роботи, оскільки згідно з ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а на заклад загальної середньої освіти покладено безпосередній обов`язок забезпечити його реалізацію.
ОСОБА_1 за своїми посадовими обов`язками безпосередньо контактує з учнями і її посадові обов`язки не передбачають надомну або дистанційну працю. Тому індивідуальне право (інтерес) останньої відмовитися від щеплення не може бути реалізоване при одночасному збереженні її обсягу права на працю, а отже й на заробітну плату, так як це її право протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, в тому числі дітей, які є її учнями, їх батьків, а також інших працівників цього ж закладу освіти, які мали право (інтерес) відмовитися від щеплення, але здійснили його у встановленому державою порядку до 08.11.2021 задля уникнення відсторонення їх від роботи. Тож право позивача на працю на посаді вчителя англійської мови у Чернігівському ліцеї № 22 було тимчасово обмежене оспорюваним ним наказом з огляду на суспільні інтереси.
Обставини, наведені у вищевказаних поясненнях, ніяк не спростовано.
Крім того, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи становило непропорційне втручання у її приватне життя. Таке втручання ґрунтувалося на законі, має легітимну мету, є пропорційним до досягнення цієї мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві. До того ж за позивачем на період відсторонення від роботи зберігається робоче місце, так як трудовий договір з нею не припинений, нарахування заробітної плати відновляється одразу після усунення ОСОБА_1 причин, що зумовили її відсторонення від роботи, та після її допуску до роботи. Отже суд не встановив порушення права позивача на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України.
Оскільки підстави для скасування наказу про відсторонення ОСОБА_1 від роботи відсутні, то відсутні й підстави для стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час відсторонення її від роботи.
Доводи позовної заяви, відзиву на апеляційну скаргу та всі інші заперечення позовної сторони судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи та визначеним відповідно до них правовідносинам. Зокрема вони суперечать нормам права, на які вони посилаються.
З викладеного випливає, що рішення суду І інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, так як всі вони мають виключне значення для справи.
В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України з держави на користь Чернігівського ліцею № 22 належить стягти 2724 грн 00 коп. на повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Чернігівського ліцею № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області задовольнити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2022 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського ліцею № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допущення до роботи та стягнення середньої заробітної плати відмовити.
Стягти з рахунка № (IBAN) UA798999980313111206080025739 (код класифікації доходів бюджету 22030101), отримувач УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ 37972475, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) на користь Чернігівського ліцею № 22 Чернігівської міської ради Чернігівської області 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 00 коп. на повернення судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Дату ухвалення постанови визначено згідно з приписом ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112605732 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Євстафієв О. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні