Рішення
від 13.07.2023 по справі 910/5133/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2023Справа № 910/5133/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5133/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА»

до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

про стягнення 5 375 514,48 грн

За участю представників:

позивача Кравченко С.І.;

відповідача Комісарова А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - відповідач, Залізниця) про стягнення 5 375 514,48 грн, з яких: 4 301 448 грн основного боргу, 4 623,20 грн 0,1% річних та 1 069 443,28 грн втрати від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 07.11.2021 № Дон/НХ-21553/НЮ (далі - Договір) в частині оплати поставленого товару у встановлений Договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5133/23, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 11.05.2023, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

25.04.2023 від Залізниці надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з вимогами щодо стягнення з нього відсотків річних і втрат від інфляції, посилаючись на запровадження воєнного стану та наявність форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим просить суд відмовити у стягненні відсотків річних і втрат від інфляції. Також, у відзиві заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 10 місяців.

08.05.2023 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про участь його представника у підготовчому судовому засіданні 11.05.2023 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 клопотання Товариства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

10.05.2023 позивачем подані заперечення на відзив, в яких Товариство заперечило проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 11.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 29.05.2023.

У підготовче засідання 29.05.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2023 просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15.06.2023.

У судовому засіданні 15.06.2023 було оголошено перерву до 29.06.2023.

28.06.2023 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 13.07.2023.

У судових засіданнях, суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 13.07.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, заперечення на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 Товариством (постачальник) і Залізницею (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є поставка постачальником покупцю товару в асортименті та кількості відповідно до специфікації (додаток), яка є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.1);

- найменування товару: вантажопідйомне обладнання (пункт 1.2);

- виробник товару: ТОВ «ВО «Підйомспецтехніка» (пункт 1.3);

- рік виготовлення: 2021 (пункт 1.4);

- поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару (пункт 4.1);

- датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та підписання акта прийому-передачі товару обома сторонами Договору (пункт 4.5);

- загальна сума Договору складає: 4 301 448 грн, з урахуванням ПДВ 20% 716 908 грн (пункт 5.2);

- покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після підписання акта прийому-передачі товару на 45 банківський день з дати реєстрації податкової накладної у Державному реєстрі. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) та акта прийому-передачі товару на отримання товару (пункт 6.4);

- сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за Договором (пункт 11.2);

- термін дії Договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання своїх обов`язків (пункт 18.1).

25.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої доповнено Договір специфікацією № 2, якою визначено найменування товару, а саме:

- кран мостовий електричний КМЗ 16-16,5-18-А5 в кількості 1 шт. загальною вартістю 3 000 000 грн з ПДВ;

- кран мостовий електричний одно блоковий КБО 2-12,9-6-А5 в кількості 2 шт. загальною вартістю 879 840,00 грн з ПДВ;

- кран мостовий електричний одно блоковий КБО 2-10,5-6-А5 в кількості 1 шт. загальною вартістю 421 608,00 грн з ПДВ;

- загальна вартість товару складає 4 301 448 грн з ПДВ.

Укладений сторонами Договір і додаткова угода № 1 у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

За приписом статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товарів.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору Залізниця надала Товариству рознарядку від 09.11.2021 за вих. № НЗ-1/ЦГ-02/605 на постачання товару на умовах Договору.

У свою чергу, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 4 301 448 грн, що підтверджується такими видатковими накладними:

- від 06.12.2021 № РН-0000076 на суму 1 301 448 грн з ПДВ;

- від 13.12.2021 № РН-0000079 на суму 3 000 000 грн з ПДВ.

Крім того, сторонами були оформлені, підписані та скріплені печатками акти приймання-передачі товару, а саме:

- від 13.12.2021 № 1;

- від 06.12.2021 № 2.

Товариство здійснило реєстрацію податкових накладних, а тому в силу приписів пункту 6.4 Договору, кінцевий строк оплати товару за кожною поставкою є таким:

- за товар, поставлений за видатковою накладною від 06.12.2021 № РН-0000076 (податкова накладна за вказаною операцією зареєстрована 21.12.2021), 25.02.2022;

- за товар, поставлений за видатковою накладною від 13.12.2021 № РН-0000079 (податкова накладна за вказаною операцією зареєстрована 22.12.2021), 28.02.2022.

Слід зазначити, що відповідач за отриманий товар не розрахувався та не перерахував позивачу грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором у розмірі 4 301 448 грн.

08.02.2023 Товариство надіслало Залізниці вимогу від 31.01.2023 вих. № 31/01/23, в якій позивач вимагав протягом семи днів оплатити заборгованість за Договором, а також інфляційне збільшення та 0,1% річних.

Надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення, накладною та фіскальним чеком, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та належного реагування, заборгованість не сплатив, доказів протилежного суду не подано.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Таким чином, заборгованість у сумі 4 301 448 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 1 069 443,28 грн інфляційних втрат і 4 623,20 грн 0,1% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, розмір яких встановлено у договорі, в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторонами у Договорі було узгоджено розмір процентів річних, а саме 0,1%.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що вони правильні.

Слід зазначити, що відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 0,1% річних та інфляційних втрат, просив у цій частині у задоволенні позову відмовити, посилаючись на форс-мажор і введення воєнного стану.

У даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2022 у справі № 905/857/19 такого змісту:

- єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- разом з цим обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (стаття 75 ГПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів.

Відповідач, посилаючись на настання форс-мажорних обставин, подав суду лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України (далі - ТПП), у якому ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 24.02.2022. Враховуючи це, ТПП підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Разом з тим, сторони чітко узгодили у Договорі порядок повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до пункту 9.5 Договору сторона, яка попала під дію форс-мажорних обставин та в результаті цього не може виконати зобов`язання за договором, зобов`язана терміново, не пізніше трьох календарних днів з моменту їх виникнення, в усній або письмовій формі повідомити про це другу сторону.

Втім, відповідачем не подано суду жодного документального підтвердження того, що Залізниця виконала пункт 9.5 Договору та належним чином повідомила Товариство.

Також, в силу приписів пункту 9.6 Договору факт наявності та термін дії форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим компетентним органом державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцем знаходження сторони, на яку вплинули форс-мажорні обставини.

Водночас, відповідач не подав на виконання вказаного пункту документу, який би підтверджував неможливість виконання зобов`язань з оплати товару саме Договору.

Також слід звернути увагу, що строк оплати товару розпочався до 24.02.2022 і відповідач як покупець мав можливість оплатити товар протягом 45 банківських днів з дати реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В силу приписів частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, відповідачем не підтверджено настання форс-мажорних обставин саме за Договором і те, що введення воєнного стану у даному конкретному випадку не надало Залізниці можливість виконати обов`язок з оплати товару.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зі сторони відповідача обов`язку з оплати отриманого товару, умовами Договору сторонами погоджено розмір процентів річних, наявні підстави для стягнення з відповідача 1 069 443,28 грн інфляційних втрат і 4 623,20 грн 0,1 % річних.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Відповідно до частини першої та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесення вказаних витрат позивачем до матеріалів справи додані такі документи:

- копія договору про надання правової допомоги від 27.03.2023 № 27/03/23, укладений Товариством і адвокатом Кравченком С.І.;

- копія договору про надання правової допомоги від 04.05.2023 № 04/05/23, укладений Товариством і адвокатом Кравченком С.І.;

- копії рахунків від 03.04.2023 № 03/04 на суму 8 000 грн і від 20.06.2023 № 20/06 на суму 17 000 грн;

- копії актів наданих послуг від 03.05.2023 № 1 на суму 8 000 грн та від 20.06.2023 № 1 на суму 17 000 грн;

- копія платіжного доручення від 20.06.2023 № 1254 на суму 30 000 грн;

- копія ордеру від 27.03.2023 № 1110733 серія АР;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.01.2021 № 002735 серія ЗП.

Частиною п`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, водночас у відзиві зазначено про їх неспіврозмірність.

Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Що ж до заявленого Залізницею клопотання про розстрочення виконання судового рішення, то суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Втім, відповідачем не наведено доводів щодо обставин, які істотно ускладнять виконання судового рішення.

Посилання на введення воєнного стану та обстріли є загальними та не містять жодної конкретизації, зокрема, про те, яким саме чином вказані обставини впливають на майновий стан Залізниці.

Так, відповідачем подано лише фінансовий звіт за 2022 рік, який не може бути документальним підтвердженням неможливості виконання судового рішення, яке прийнято судом станом на липень 2023 року.

Отже, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства "Українська залізниця" про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 10 місяців.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА» (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Лешко-Попеля, Будинок 13, приміщення 2-18, код 33328023) заборгованість у розмірі 4 301 448 (чотири мільйони триста одна тисяча чотириста сорок вісім) грн 00 коп., 0,1% річних в розмірі 4 623 (чотири тисячі шістсот двадцять три) грн 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 069 443 (один мільйон шістдесят дев`ять тисяч чотириста сорок три) грн 28 коп., 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. втрат на правничу допомогу, а також 80 632 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять дві) грн 72 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.08.2023.

Суддя О.Г. Удалова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.07.2023
Оприлюднено07.08.2023
Номер документу112606701
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —910/5133/23

Постанова від 20.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 02.10.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 04.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Рішення від 13.07.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 29.06.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 15.06.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 29.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 11.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 09.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні