Рішення

від 25.07.2023 по справі 926/5179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/5179/22

За позовом Спільного українсько-російського підприємства «Чернівецький автоцентр Камаз» як товариство з обмеженою відповідальністю, с. Круглик Дністровського району Чернівецької області

до Чернівецької міської ради, м. Чернівці

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Приватне підприємство «Чернівецька автомобільна компанія», с. Долиняни Дністровського району Чернівецької області; 2. ОСОБА_1 , с. Круглик Дністровського району Чернівецької області

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради

Суддя О. В. Гончарук

Секретар судового засідання Чиборак У. Г.

Представники сторін:

від позивача Пазюк О.М., виписка ЄДР від 16.01.2023;

від відповідача Кукуряк О.М., виписка ЄДР від 05.08.2022;

від третіх осіб не з`явилися.

Обставини справи: Спільне українсько-російське підприємство «Чернівецький автоцентр Камаз» як товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради в якому просить визнати незаконним та скасувати пункту 6 рішення 24 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради №899 від 27.10.2022.

Позов обґрунтовується тим, що за відсутності добровільної відмови позивача від права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Енергетична, 5, м. Чернівці, загальною площею 1,68 га, кадастровий номер: 7310136900:40:003:0071 та згоди на її вилучення, відповідачем прийнято пункт 6 рішення 24 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №899 від 27.10.2022 про припинення за позивачем права постійного користування за зазначеною земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2022 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 17.01.2023.

12.01.2023 від відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №149), в якому останній вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що до Приватного підприємства «Чернівецька автомобільна компанія» перейшло право власності на нерухоме майно на земельній ділянці з кадастровим номером: 7310136900:40:003:0071, а тому на підставі пункту «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України припинено право постійного користування земельною ділянкою.

У підготовчому засіданні 17.01.2023 оголошено перерву до 26.01.2023.

25.01.2023 від позивача через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшла відповідь на відзив (вх. №370), у якій зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер: 7310136900:40:003:0071 на момент подання позову належить на праві постійного користування позивачеві, про що зазначено у витязі №318415211 від 22.12.2022.

Ухвалою від 26.01.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство «Чернівецька автомобільна компанія» та відкладено підготовче засідання на 09.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.02.2023.

Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.03.2023.

У зв`язку із оголошеною повітряною тривогою у м. Чернівці, 14.03.2023 судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 14.03.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 28.03.2023.

Ухвалою від 28.03.2023, за клопотанням представника позивача, відкладено розгляд справи на 11.04.2023.

Ухвалою від 11.04.2023 повернуто справу на стадію підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання на 02.05.2023.

Ухвалою суду від 02.05.2023, за клопотанням позивача, відкладено підготовче засідання на 18.05.2023.

17.05.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшли пояснення (вх. № 2074) у справі в яких останній позовні вимоги вважає законними та обґрунтованими, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.

Ухвалою суду від 18.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2023.

У судовому засіданні 04.07.2023 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві, а представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини та вимоги законодавства, зазначені у відзиві на позовну заяву.

У цьому ж засіданні оголошено перерву до 11.07.2023.

Ухвалою від 11.07.2023, за клопотанням позивача, відкладено розгляду справи на « 25» липня 2023 року.

У судовому засіданні 25.07.2023 продовжено розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами та третіми особами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

В матеріалах справи міститься виданий Спільному українсько-російському підприємству «Чернівецький автоцентр Камаз» як товариству з обмеженою відповідальністю, на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів від 04.08.1998, Державний акт на право постійного користування землею від 17.08.1999 №1205, а саме 1,6800 га для виробничих потреб у місті Чернівці на вулиці Енергетичній 5 (кадастровий номер: 7310136900:40:003:0071).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 17.12.2022 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно позивача (адміністративний корпус літ. А площею 384,80 кв.м., виробничий корпус літ. Б площею 2767,50 кв.м., трансформаторна підстанція літ В площею 44,50 кв.м., огорожа, ворота №1,2), набуте ним на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 13.12.2022.

Право власності на нерухоме майно: адміністративний корпус літ. А площею 384,80 кв.м., виробничий корпус літ. Б площею 2767,50 кв.м., трансформаторна підстанція літ В площею 44,50 кв.м., огорожа, ворота №1,2 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем 14.12.2022.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, попередніми власниками нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці (адміністративний корпус літ. А площею 384,80 кв.м., виробничий корпус літ. Б площею 2767,50 кв.м., трансформаторна підстанція літ В площею 44,50 кв.м., огорожа, ворота №1,2) були: з 03.12.2022 по 14.12.2022 - ОСОБА_1 , з 27.06.2013 по 03.12.2022 Приватне підприємство «Чернівецька автомобільна компанія».

Пунктом 6 рішення Чернівецької міської ради за №899 від 27.10.2022 припинено Спільному українсько-російському підприємству «Чернівецький автоцентр Камаз», як товариство з обмеженою відповідальністю, право постійного користування земельною ділянкою за адресою: місто Чернівці, вулиця Енергетична, 5, площею 1,6800 га для виробничих потреб та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею від 17.08.1999 №1205, у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно до приватного підприємства «Чернівецька автомобільна компанія».

Пунктом 6.1. рішення Чернівецької міської ради за №899 від 27.10.2022 на Приватне підприємство «Чернівецька автомобільна компанія» покладено обов`язок у строк до « 01» грудня 2022 року подати заяву до Департаменту надання адміністративних послуг (ДНАП, вул. Героїв Майдану, 7) щодо отримання в оренду земельної ділянки за адресою: місто Чернівці, вулиця Енергетична, 5, площею 1,6800 га, кадастровий номер 7310136900:40:003:0071.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно- правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

При цьому відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно з приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (частина 1 статті 123 вказаного Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина друга статті 95 вказаного Кодексу).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

За змістом положень частин першої, другої та шостої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц.

Статтею 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. порядок вилучення земельної ділянки у разі добровільної відмови користувача, що згідно з частиною 1 цієї статті здійснюється виключно на підставі його заяви.

За змістом статей. 143 - 151 Земельного кодексу України передбачено і інші випадки припинення права на земельну ділянку та порядок припинення такого права, зокрема, як вище зазначено, у випадках набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З вищенаведеного вбачається, що добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (пункт «а» статті 141 Земельного кодексу України) та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України), є окремими підставами для припинення права на земельну ділянку.

Законодавством передбачено різні порядок та процедуру припинення права на земельні ділянки щодо кожного з наведених вище випадків, регламентувавши статі 143 - 151 Земельного кодексу України, коли і який порядок та процедура мають бути застосовані.

Враховуючи, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення власником усього нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці була інша юридична особа Приватне підприємство «Чернівецька автомобільна компанія», то відповідач правомірно застосував у своєму рішенні пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України як підставу припинення права постійного користування за СП «Чернівецький автоцентр Камаз», а тому суд не вбачає жодних правових підстав для скасування пункту 6 рішення 24 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради №899 від 27.10.2022.

Повторне набуття позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, існуюча до цього часу реєстрація права постійного користування за позивачем та інші доводи позивача, не змінюють такий висновок суду, оскільки оскаржуване рішення, на момент його прийняття, відповідало вимогам вищевказаного законодавства та визначеній законом компетенції Чернівецької міської ради, а також не порушувало будь яких прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, у спорах, що виникають з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

Отже, з урахуванням відмови у задоволенні позову вимог, судові витрати залишаються за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне рішення складено 03.08.2023.

СуддяО.В. Гончарук