Постанова

від 02.08.2023 по справі 2-283/09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 2-283/09

провадження № 61-4493св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдінг»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 ,яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2008 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС Холдінг» (далі - ТОВ «ЗПС Холдінг»), в якому просили:

- визнати припиненим попередній договір, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- визнати розірваним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- зобов`язати ТОВ «ЗПС Холдінг» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- стягнути з ТОВ «ЗПС Холдінг» на користь ОСОБА_2 відшкодування завданих збитків на суму 2 738 718,80 грн;

- стягнути з ТОВ «ЗПС Холдінг» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданих збитків на суму 2 738 718,80 грн.

27 лютого 2009 року до суду з заявою про затвердження мирової угоди звернулися за довіреністю в інтересах ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , а також в інтересах ТОВ «ЗПС Холдінг» - Яговенко І. О. та надали суду мирову угоду від 30 січня 2009 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року, постановленою у складі судді Мельничук Н. І., провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ТОВ «ЗПС Холдінг» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків на загальну суму 5 477 437,60 грн закрито.

Визнано мирову угоду, укладену між сторонами, за якою:

- визнано припиненим попередній договір, укладений між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- визнано розірваним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.;

- ТОВ «ЗПС Холдінг» повертає ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- визнано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-розважального центру для обслуговування жителів територіальної громади району;

- сторони домовились, що ТОВ «ЗПС Холдінг» визнає завдання збитків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та вважають їх відшкодованими зі сплачених грошових коштів на суму 3 390 660,00 грн за платіжним дорученням № 4 від 21 серпня 2008 року;

- сторони визнали та повністю погодилися, що не мають жодних претензій одна до одної за попереднім договором, укладеним між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С., та за договором купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 5121084200:01:002:0028, площею 5,88 га/58800,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 та ТОВ «ЗПС Холдінг» 21 серпня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Шунтовою Н. С.

Не погодившись з ухвалою суду, у січні 2021 року представник ТОВ «ЗПС Холдінг» - Вовк С. С. звернулася до суду з апеляційною скаргою, а також із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року заяву представника ТОВ «ЗПС Холдінг» - Вовк С. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року задоволено, поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Поновлюючи відповідачу строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27 лютого 2009 року, апеляційний суд виходив із того, що

у судовому засіданні 27 лютого 2009 року при постановленні ухвали був присутній представник відповідача - Яговенко І. О., однак довіреність видана ТОВ «ЗПС Холдінг» на ім`я Яговенка І. О. , була дійсна до 31 грудня 2008 року, а інші документи на підтвердження повноважень представника в матеріалах справи відсутні, доказів повідомлення саме ТОВ «ЗПС Холдінг» про судове засідання, яке призначене на 27 лютого 2009 року, а також доказів отримання ТОВ «ЗПС Холдінг» ухвали про визнання мирової угоди, матеріали справи не містять, а копію ухвали суду від 27 лютого 2009 року представник відповідача отримав 28 грудня 2020 року, а тому з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 27 лютого 2009 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залучено до участі у справі замість позивача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості позивача.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ЗПС Холдінг» задоволено, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до того ж суду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, апеляційний суд виходив із того, що заява про затвердження мирової угоди зареєстрована судом 27 лютого 2009 року та в судовому засіданні 27 лютого 2009 року брав участь представник Яговенко І. О. , у якого закінчилися повноваження за довіреністю на представництво інтересів ТОВ «ЗПС Холдінг», а тому суд першої інстанції помилково визнав мирову угоду, укладену між сторонами, не перевіривши в судовому засіданні повноваження представника ТОВ «ЗПС Холдінг».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У березні 2023 року ОСОБА_3 ? яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції від 27 лютого 2009 року подана 12 січня 2021 року. Поновляючи відповідачу строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 27 лютого 2009 року, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ «ЗПС Холдінг» не було повідомлено про розгляд у судовому засіданні питання про визнання мирової угоди у справі, а у судовому засіданні інтереси ТОВ «ЗПС Холдінг» представляв представник, повноваження якого закінчилися 31 грудня 2008 року.

Разом із тим, апеляційний суд не звернув уваги на те, що на останньому аркуші справи (обгортка) містяться записи, імовірно виконані секретарем суду, щодо направлення сторонам ухвал у справі, повісток тощо, тобто сторони повідомлялись про судові засідання та сторонам надсилалися судові рішення.

Підтвердженням того, що сторони були сповіщені про дату судового засідання, призначеного на 27 лютого 2009 року, є явка представників сторін у судове засідання. ТОВ «ЗПС Холдінг» забезпечило присутність свого представника у судовому засіданні 27 лютого 2009 року, тобто було обізнано з прийнятим рішенням судом 27 лютого 2009 року.

На останньому аркуші справи (обгортка) міститься запис про направлення 05 травня 2009 року сторонам ухвали, що свідчить про направлення сторонам ухвали суду від 27 лютого 2009 року.

Суд апеляційної інстанції не перевірив, яким чином суд першої інстанції виконував вимоги ЦПК України щодо виклику сторін та направлення на адресу сторін процесуальних рішень у справі, не перевірив журнали вхідної та вихідної кореспонденції суду за період розгляду справи судом першої інстанції з метою прийняття об`єктивного, неупередженого та законного судового рішення.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції та суд не перевірив інформацію про те, чи дійсно ухвала суду від 27 лютого 2009 року у період з 27 лютого 2009 року по дату ознайомлення відповідачем із справою у грудні 2020 року не надсилалася відповідачу. Відсутність в матеріалах справи повідомлень про сповіщення учасників справи про судовий розгляд та надсилання процесуальних рішень через імовірно несумлінне ставлення працівника суду до формування цивільної справи не повинно слугувати безспірною підставою для висновку, що сторони не сповіщались про розгляд справи та їм не надсилалось рішення суду.

Неповне з`ясування судом апеляційної інстанції підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження призвело до безпідставного поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Біляївського районного суду від 27 лютого 2009 року, який сплив більше 11 років тому.

Крім того, мирова угода підписана генеральним директором ТОВ «ЗПС Холдінг» - Запорожцем В. В. та містить печатку товариства, що є фактом виявлення юридичної волі відповідача та його обізнаності про наслідки підписання мирової угоди. Керівник ТОВ «ЗПС Холдінг» був обізнаний про розгляд справи від представника ТОВ «ЗПС Холдінг» Яговенко І. О., а тому поважних причин для оскарження ухвали суду від 27 лютого 2009 року у ТОВ «ЗПС Холдінг» не було.

Також обставини щодо повідомлення про розгляд справи, направлення ухвали суду від 27 лютого 2009 року та перевірки судом першої інстанції повноважень представника відповідача підтвердив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 у заяві, яка додається до касаційної скарги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2023 року представник ТОВ «ЗПС Холдінг» - адвокат Вовк С. С. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

«Право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення Біляївським районним судом Одеської області ухвали від 27 лютого 2009 року, заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року подана представником ТОВ «ЗПС Холдінг» - Вовк С. С. 12 січня 2021 року.

Згідно з пунктом 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частини перша, друга статті 352 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України, за відсутності винятків не може бути поновлений. Проте за наявності винятків, визначених цією частиною статті 358 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, навіть якщо апеляційну скаргу подано зі спливом річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Згідно із статтею 74 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які

беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

У справі, яка переглядається, апеляційним судом установлено, що у судовому засіданні 27 лютого 2009 року при постановленні ухвали про визнання мирової угоди був присутній представник відповідача - Яговенко І. О. Довіреність, видана ТОВ «ЗПС Холдінг» на ім`я Яговенка І. О. , була дійсна до 31 грудня 2008 року, інші документи на підтвердження повноважень представника в матеріалах справи відсутні.

ТОВ «ЗПС Холдінг» не було повідомлено про судове засідання, призначене на 27 лютого 2009 року, в якому судом першої інстанції постановлено ухвалу про визнання мирової угоди, та не отримувало копії ухвали. ТОВ «ЗПС Холдінг» копію оскаржуваної ухвали отримало 28 грудня 2020 року.

Європейський суд з прав людини зауважував, що:

«відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року)»;

«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)»;

«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;

«складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року)».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».

Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження реалізував надані йому законом дискреційні повноваження та належним чином мотивував необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження й необхідність втручання в принцип res judicata, визнавши причини пропуску заявником строку на апеляційне оскарження поважними.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, спростовуються матеріалами справи, які не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи, призначений на 27 лютого 2009 року.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що при новому розгляді справи суд першої інстанції має перевірити повноваження представника ТОВ «ЗПС Холдінг» - Яговенка І. О. на укладення мирової угоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник