Ухвала

від 29.02.2024 по справі 2-283/09

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-283/09

Провадження № 2/496/820/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 (позивачу порядкуправонаступництва ОСОБА_2 ,малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від іменіякої дієзаконний представник ОСОБА_3 ),місце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПС ХОЛДІНГ», код ЄДРПОУ 36046521, місцезнаходження: вул. Дальницька, буд. 4, м. Одеса, Одеська область, індекс 65005,

вимоги позивача: про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків,

позивачі будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце слухання справи, в підготовче засідання не з`явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили,

представники відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2023 року постановою Одеського апеляційного суду, яка залишена без змін Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпні 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представника ТОВ «ЗПС ХОЛДНІНГ» задоволено, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року скасовано та справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів, відшкодування завданих збитків направлено для продовження розгляду до того ж суду - Біляївського районного суду Одеської області.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 року, цивільну справу № 2-283/09, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 30.03.2023 року було прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Сторони, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явилися про поважність причин своєї неявки суд не повідомили.

Оскільки сторони у підготовче засідання не з`явилися, судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, суд за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Процесуальний закон цивільного судочинства в жодній зі статей не містить заборони чи обмеження залишати позов без розгляду на стадії підготовчого провадження. Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Отже, постановлення такого судового рішення, за наявності належної підстави, є не тільки правом, а й обов`язком суду складовою виконання ним завдань підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. (Постанова ВС від 28.03.2023 року по справі № 711/7486/19, провадження № 61-10183св21 (ЄДРСРУ № 109871528))

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07.12.2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20.01.2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У ч. 5 ст. 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 року по справі № 711/7486/19, зазначив, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме ч. 5 ст. 223 і п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходив з того, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у контексті ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що дана справа знаходиться на розгляді у судді Біляївського районного суду Одеської області з 24.12.2008 року. На даний час розгляд справи знаходиться на стадії підготовчого засідання. Сторона позивача 21.11.2023 року, 29.02.2024 року, 11.07.2024 року, 29.08.2024 року, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася, жодних заяв та клопотань від них не надходило, в тому числі з викладенням позиції щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, а також розгляду справи у їх відсутність, про поважність причин своєї неявки суд не повідомляли.

Натомість сторона відповідача зацікавлена у тому щоб брати участь у вищевказаний засіданнях в режимі відеоконференції.

Окрім цього 29.08.2024 року на адресу суду через систему документообігу «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про зловживання процесуальними правами стороною позивача та залишення без розгляду даної справи.

В зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 (позивач у порядку правонаступництва ОСОБА_2 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 223, 257,260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (позивач у порядку правонаступництва ОСОБА_2 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 до ТОВ «ЗПС ХОЛДІНГ» про припинення та розірвання договорів та відшкодування завданих збитків - залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з позовом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 29.08.2024 року.

Суддя О.П. Портна