Постанова

від 02.08.2023 по справі 340/5652/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/5652/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року (суддя Брегей Р.І.) в справі № 340/5652/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марінекс ЛТД», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марінекс ЛТД», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № КР6902/227/АВ/ТД-ФС від 16 серпня 2021 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року замінено відповідача управління Держпраці у Кіровоградській області правонаступником Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (далі управління Держпраці).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року позов задоволено, визнано протиправною і скасовано постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області від 16 серпня 2021 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 120 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що інспекційне відвідування проведено за відсутності підстав, передбачених законом, оскільки інспекційне відвідування проведено на підставі рішення керівника, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої від інших джерел.

Відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення інспекційного відвідування, а також прийняття розпорядчих документів за результатами такого інспекційного відвідування.

Вважає доведеним порушення позивачем вимог законодавства в частині допущення до роботи двох працівників без укладання трудового договору щонайменше 20 липня 2021 року, а посилання суду першої інстанції на те, що ці два працівника перебували в трудових відносинах з ТОВ «Марінекс ЛТД», спростовуються тим, що за відомостями ПФУ в ТОВ «Марінекс ЛТД» станом на 21 липня 2021 року відсутні наймані працівники.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність (торгівля) за декількома адресами.

09 липня 2021 року управління Держпраці у Кіровоградській області отримало лист Головного управління ДПС в Кіровоградській області стосовно суб`єктів господарської діяльності, в яких кількість працевлаштованих осіб менша від кількості зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, в якому міститься інформація про позивача.

19 липня 2021 року інспектором праці складена службова записка про призначення інспекційного відвідування за трьома адресами здійснення господарської діяльності на предмет перевірки питання офіційного працевлаштування осіб.

19 липня 2021 року керівник управління Держпраці у Кіровоградській області прийняв наказ №767 про призначення державного нагляду з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.

Оглянувши місця торгівлі 20 липня 2021 року, інспектори виявили двох осіб, що виконували обов`язки продавця, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Під час інспекційного відвідування проводилась відеозйомка.

Згадані особи пояснили інспекторам, що працевлаштовані у ТОВ «Марінекс ЛТД», яке доручило виконувати роботу у позивача.

21 липня 2021 року позивач подала до управління Держпраці у Кіровоградській області пояснення і копії документів, в яких зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працевлаштовані у ТОВ «Марінекс ЛТД» та виконують у неї роботу на підставі договору про надання послуг персоналу від 15 червня 2020 року.

Позивачем подано до суду документи про здійснення розрахунків з ТОВ «Марінекс ЛТД».

На думку інспекторів, позивач допустила порушення приписів статей 21 і 24 КЗпП України - допуск до виконання трудових обов`язків осіб, з якими не укладено трудовий договір, і не повідомлення відповідний державний орган.

16 серпня 2021 року управління Держпраці у Кіровоградській області прийняло постанову про накладення на позивача штрафу у сумі 120 000,00 грн. за порушення приписів статей 21 і 24 КЗпП України, який накладено на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

На підставі акту перевірки також складено припис від 21 липня 2021 року, яким зобов`язано позивача усунути згадані порушення

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/5128/21 від 22 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 28 червня 2022 року, визнано протиправним і скасовано припис.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що управління Держпраці у Кіровоградській області призначило позапланову перевірку за відсутності правових підстав, які встановлені законом, а наказ про призначення інспекційного відвідування є протиправним, тому протиправною є й постанова про накладення штрафу, оскільки прийнята на підставі незаконно проведеної перевірки.

Окремо судом першої інстанції зауважено, що оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у трудових відносинах з ТОВ «Марінекс ЛТД», яке уклало з позивачем договір про надання послуг персоналу, заробітну плату цим працівникам нараховувало та виплачувало саме ТОВ «Марінекс ЛТД», тобто ці особи не перебували з позивачем у трудових правовідносинах, що свідчить про те, що позивач не порушила приписів законодавства.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Кіровоградській області від 19 липня 2021 року про наявність інформації про використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці без оформлення трудових відносин управлінням Держпраці у Кіровоградській області 19 липня 2021 року видано наказ № 767 «Про проведення інспекційного відвідування», а також направлення від 19 липня 2021 року № 767/02.9 на проведення інспекційного відвідування у фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю в термін з 20 по 21 липня 2021 року.

За результатами інспекційного відвідування службовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування №КР6902/227/АВ від 21 липня 2021 року, яким встановлено допущення до роботи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , 21 липня 2021 року двох осіб без укладання трудового договору, що є порушенням статей 21, 24 КЗпП.

Управлінням Держпраці у Кіровоградській області 16 серпня 2021 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР6902/227/АВ/ТД-ФС, якою за порушення ст. 21, ст. 24 КЗпП в частині допуску до роботи двох працівників ( ОСОБА_2 , інформацію про іншу не встановлено) без укладання трудового договору до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 120 000,00 грн.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання дотримання процедури призначення інспекційного відвідування та доведеності порушенням позивачем вимог трудового законодавства в частині допуску до роботи двох осіб без укладання трудового договору.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Управління Держпраці у Кіровоградській області було територіальним органом Державної служби з питань праці, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України 11 лютого 2015 року № 96, за яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Стосовно питання правомірності призначення інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V), відповідно до частини першої статі 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина четверта статті 2 Закону № 877-V).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п`ята статті 2 Закону № 877-V).

Зокрема, частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Також частиною сьомою статті 4 Закону № 877-V визначено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Відтак, дія Закону № 877-V поширюється на здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавство про працю.

При цьому державний нагляд та контроль відповідачем повинен здійснюватися виключно на підставі Закону № 877-V і спеціального закону, який би встановлював особливості діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Законодавцем не прийнято спеціального закону, який би встановлював особливості діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Підставами для здійснення позапланових заходів за приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На час проведення інспекційного відвідування позивача процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 823 (далі Порядок № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені пункту 5 Порядку № 823, відповідно до підпункту 3 якого інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

У випадку, що розглядається, інспекційне відвідування призначено у зв`язку з отриманням інформації від ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущення позивачем до роботи осіб без оформлення трудових відносин.

Проте така підстава для призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відсутня в Законі № 877-V.

Суд зазначає, що перевірка як захід державного нагляду (контролю), в тому числі позаплановий захід контролю, як в цьому випадку, є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Лише дотримання умов та порядку проведення суб`єктом владних повноважень заходів державного нагляду (контролю) може бути належною підставою для прийняття будь-яких рішень за наслідками такого заходу нагляду (контролю). Невиконання вимог частини першої статті 6 Закону № 877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Акт позапланового заходу контролю, отриманий в результаті незаконної перевірки, є недопустимим доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті спірних правовідносин підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є акт інспекційного відвідування (фактично позапланового заходу контролю).

Оскільки акт отриманий з порушенням вимог законодавства, такий акт не є належним та допустимим доказом порушень позивачем вимог статей 21 та 24 КЗпП, відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № КР6902/227/АВ/ТД-ФС від 16 серпня 2021 року.

Стосовно суті порушення суд зазначає таке.

Частиною першою статті 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині другій статті 265 КЗпП.

Так, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (частина третя статті 265 КЗпП).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 823 визначено коло прав інспекторів праці під час проведення інспекційного відвідування, до яких, зокрема, належить наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (підпункти 3, 6).

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як клієнтом та ТОВ «Марінекс ЛТД» як виконавцем укладено договір надання персоналу від 15 червня 2020 року, за умовами якого виконавець має право без узгодження із клієнтом залучати для виконання цього договору третіх осіб, зокрема наданих у розпорядження клієнта найманих робітників ТОВ «Марінекс ЛТД».

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в трудових відносинах з ТОВ «Марінекс ЛТД», прийняті на роботу продавцями продовольчих товарів.

Відповідно до листа Державної служби зайнятості Міністерства соціальної політики України (центральний апарат) від 29 жовтня 2018 року №33/01/6079-18 ТОВ «Марінекс ЛТД» включено до Переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні та в інших роботодавців.

Таким чином, у позивача відсутній обов`язок укладати з вказаними вище фізичними особами трудові договори за наявності законних підстав участі цих фізичних осіб у виробничому процесі позивача, адже ці особи були надані у розпорядження позивача відповідно до договору про надання персоналу від 15 червня 2020 року, укладеному з ТОВ «Марінекс ЛТД».

Відповідачем висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі не спростовано.

Відтак, відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів у розумінні статей 73-76 КАС України допуску позивачем до роботи двох осіб без оформлення трудових відносин.

Частинами першою та третьою статті 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В спірному випадку відповідачем не доведено допущено зазначеної вище особи позивачем до роботи без укладення трудових договорів.

Відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Суд відхиляє доводи апелянта, що згідно з інформацією Пенсійного фонду України станом на 21 липня 2021 року у ТОВ «Марінекс ЛТД» відсутні працівники, адже це лише свідчить про можливе порушення ТОВ «Марінекс ЛТД» законодавства, однак не може бути підставою для висновків щодо недотримання саме позивачем трудового законодавства.

Зважаючи на викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав, за якими позивач має нести відповідальність у вигляді штрафу, та про протиправність постанови № КР6902/227/АВ/ТД-ФС від 16 серпня 2021 року про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 120 000,00 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року в справі № 340/5652/21 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року в справі № 340/5652/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марінекс ЛТД», до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 02 серпня 2023 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко