Ухвала

від 03.08.2023 по справі 640/16003/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/16003/22

адміністративне провадження №К/990/25930/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року

у справі №640/16003/22

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих

треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), Національний банк України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - третя особа 1), Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (далі - третя особа 2), Національний банк України (далі - третя особа 3), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 12 вересня 2022 року №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3995/5 від 21 вересня 2022 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року даний адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - залишено без змін.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України та Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих, треті особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів), Національний банк України про визнання протиправними та скасування рішення та наказу задоволено частково. Стягнуто з Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. Стягнуто з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

24 липня 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №640/16003/22.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 328 України КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №640/16003/22 у спрощеному позовному провадженні.

В касаційні скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що суд першої інстанції відніс справу до категорії незначної складності помилково.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що потребує перевірки судом касаційної інстанції.

Також, у касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №340/2214/21 ( пункт перший частини четвертої стаття 328 КАС України).

Таким чином доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин, вказаних скаржником в касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги.

Крім того, в касаційній скарзі позивач зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції у цій справі неправильно дослідив докази, а отже підлягає перевірці судом касаційної інстанції з підстав передбачених пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалами Верховного Суду подані касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту першого частини п`ятої статті 332 КАС України.

При цьому скаржник зазначає, що в межах присічного строку та без суттєвих затримок і зайвих зволікань, він повторно звернувся до суду касаційної інстанції із даною касаційною скаргою.

Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами та даними комп`ютерної бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №640/16003/22.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду