Рішення

від 26.07.2023 по справі 636/3662/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3662/21 Провадження 2/636/666/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.,

за участю секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій оператора газорозподільних (газопостачальних) мереж, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій оператора газорозподільних (газопостачальних) мереж, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, які нею було уточнено 09.12.2021, позивач вказувала, що вона є споживачем послуг з газопостачання, які їй надаються відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 . 06.07.2012 між сторонами укладено договір №6065 про надання послуг з газопостачання.

27.07.2021 працівниками АТ «Харківгаз» на підставі хибного виклику, несанкціоновано, самовільно, безпідставно, без попередження, за її відсутності, припинено постачання газу до належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку по АДРЕСА_1 , шляхом відрізання частини газової труби від системи газопостачальних приладів, що знаходяться на території її домоволодіння, без надання нею дозволу входу на територію домоволодіння.

Акти про відключення об`єкту від газопостачання, про порушення, у тому числі про відмову побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта, про планове технічне обслуговування внутрішньо будинкового газового обладнання з позивачем, як споживачем газу, не складались.

Будь-яких письмових попереджень щодо відключення/обмеження газопостачання, як передбачено п. 17 розділ ІІІ правил поставки природнього газу, затверджених НКРЄКП № 2496 від 30.09.2015., позивач не отримувала.

Акту-претензії від відповідача, з значенням часу проведення будь-яких технічних дій, позивач також не отримувала.

Позивач стверджує, що вона не порушувала правила безпеки користуванням газом, будь-яких випадків витоку газу та аварійних ситуацій 27.07.2021 у приватному будинку АДРЕСА_1 та прилеглих приватних будинків її сусідів не існувало.

Ані позивач, ані її сусіди не викликали аварійну службу (104), щодо усунення будь-яких витоків побутового газу або іншої аварійної ситуації.

Таким чином, 27.07.2021 невідкладного випадку, згідно Законодавства України, що дозволяє AT «ХАРКІВГАЗ» Чугуївському відділенню несанкціонований доступ до об`єктів газопостачання (будинок АДРЕСА_1 ) не існувало.

Коли позивач потрапила до свого двору, то помітила, що невідомі люди виконують технічні роботи щодо відключення газопостачання. На її прохання пред`явити їх посвідчення та обґрунтування виконання вказаних робіт, та причини проведення відключення газу ОСОБА_1 було відмовлено, письмових документів щодо проведення технічного втручання до газової мережі їй не надали.

Представники відповідача не пояснили, не сформулювали, що саме згідно з правилами безпеки систем газозабезпечення створює «відтік/витиск» природнього газу.

Також позивачу не повідомили що буде здійснена заміна частини приладу газопостачальної системи, у зв`язку з аварійною ситуацією, відповідно до порядку «Постанови кабінету Міністрів від 29 березня 2001 р. № 308», але ніяких дій щодо усунення аварійної ситуації здійснено не було, навпаки було припинено газопостачання до її будинку шляхом демонтажу газопостачальної труби.

У зв`язку з вказаним вище позивач була вимушена викликати поліцію, але представники відповідача відмовилися зачекати приїзду поліції та поїхали. Представники поліції склали протокол щодо до неправомірних дій вказаних осіб.

Крім того позивач здійснила дзвінок на гарячу лінію газової служби, та повідомила про несанкціоновані дії представників відповідача.

Відключення житла громадянина від газопостачання в цілому однозначно слід вважати грубим втручанням в приватне життя особи. Так, відключення позбавляє особу належних умов до існування, однозначно призводить до змін у побуті, укладі життя особи, тощо.

Позивач стверджувала, що противоправні дії представників відповідача заподіяли їй моральну шкоду, що полягає в порушенні її цивільних прав (незаконне втручання у приватну власність); позбавленні належних умов до існування; заподіянні майнової шкоди - пошкоджені майна, позивач вимушена нести додаткові витрати для забезпечення власного побуту шляхом придбання побутової електричної техніки, змушена постійно звертатись у різні установи з заявами та скаргами за захистом своїх прав та нести фінансові трати на правничу допомогу; втрати немайнового характеру, що полягають у спричиненні шкоди її здоров`ю, позивач продовжує нести фізичні і моральні страждання, пов`язані зі зміною звичного ритму життя, значними незапланованими фінансовими втратами та емоційним дискомфортом.

Заподіяну їй моральну шкоду позивач також вбачає у ряді вимушених змін у житті внаслідок позбавлення її нормальних умов для існування, необхідністю докладати додаткових зусиль для відновлення свого звичного життя, зокрема, можливості проживати у опалювальному приміщенні, можливості приготувати їжу (робити заготовки до зими - консервувати овочі та фрукти), тощо; у протиправній поведінці відповідача, який припиняючи газопостачання діяв не у передбачений законом спосіб та тривалість душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку із припиненням газопостачання до її будинку.

На судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Сологубовська А.Е., що діє на підставі ордеру, позовні вимоги повністю підтримали та, посилаючись на вищевикладене, просили уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача у встановлені судом строки надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від HD.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 тощо.

У спірних правовідносинах фізична особа - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) має статус споживача природного газу (згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).

Між Акціонерним товариством «Харківгаз» (далі - Позивач, АТ «Харківгаз») та ОСОБА_1 (далі - Позивач, Споживач) 01.04.2016 укладено заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для побутового споживача) за адресою: АДРЕСА_1 . Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, а саме фактичне споживання природного газу та проведення оплат. Тому, між сторонами склалися правовідносини, які регулюються Кодексом ГРМ.

19.07.2021 о 12 год. 55хв. до аварійно-диспетчерської служби Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» надійшла заявка про наявність запаху газу на вулиці біля будинку АДРЕСА_1 .

За вказаною вище адресою була направлена бригада аварійно-диспетчерської служби, яка виявила витік газу на крані газового вводу до будинку АДРЕСА_1 , споживач для усунення витоку газу працівників АТ «Харківгаз» не допустила.

Згідно аварійної заявки № 935/767 від 27.07.2021 аварійно-диспетчерської служби Чугуївського відділення АТ «Харківгаз», що надійшла о 14 год. 56 хв. 27.07.2021 про наявність запаху газу на вулиці біля будинку АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Харківгаз» у процесі огляду газопроводу-вводу вказаного домоволодіння, було виявлено витік газу на крані газового вводу, відповідно до п. 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, було припинено газопостачання за вищезгаданою адресою шляхом встановлення глушки на відключаючому пристрої газопроводу-вводу, про що складено акт про припинення газопостачання на об`єкті (газові прилади) споживача № 17946 від 27.07.2021. Газопостачання не було відновлено через неможливість перевірки наявності/відсутності витоків газу в домоволодінні.

З приводу вимоги про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача у відзиві вказував, що на підтвердження існування моральної шкоди Позивачем до суду не було надано жодного належного доказу. А отже, АТ «Харківгаз» не мало на меті завдати Позивачу будь-яких незручностей чи, як вона стверджує, порушити її звичайний спосіб життя, а лише бажало провести договірні взаємовідносини з Позивачем згідно діючого законодавства. З урахуванням наведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

На судовому засіданні представник відповідача доводи, наведені у відзиві повністю підтримала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 21.08.2007 позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

06.07.2012 між позивачем та відповідачем укладено типовий договір №6065 про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 16-18), з якого, крім іншого, вбачається що у житловому будинку позивача встановлено опалювальний газовий прилад, варильний та водонагріваючий.

19.07.2021 до журналу реєстрації аварійних заявок Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» о 12:55 год. внесено запис №889 про те, що за адресою АДРЕСА_1 присутній запах газу на вулиці (а.с. 41), в графі «характер несправностей та прийняті заходи» заначено: Недопуск, інструктаж по Т.Б. До цього журналу 27.07.2021 під номером 935 (номер виправлений) о 14:43 внесено запис по те, що за адресою АДРЕСА_1 виявлено виток газу у під`їзді (а.с. 43); в графі «характер несправностей та прийняті заходи» зазначено: «виток газу не (закреслено) усунено закриттям (нерозбірливо) крану. Потребує додаткового виклику».

З копії аварійної заявки №935/767 від 27.07.2021 (а.с. 45а) вбачається, що оператор ОСОБА_2 14:43 прийняла заявку про те, що за адресою АДРЕСА_1 запах газу на вулиці. Розділ «ПІБ заявника» - не заповнений; за вказаною заявкою виконавцями вказані слюсарі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які в період часу з 14:46 по 15:30 встановили, що на внутрішньо-будинковому газопроводі під`їзду виявлено витік газу на різьбовому з`єднанні. Витік газу ліквідовано шляхом встановлення глушки. Недопуск абонента до проведення робіт. Абонент від підпису відмовився. Надано інструктаж по т.б. Підпис абонента на вказаній заявці відсутній.

З копії Акту про припинення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача №17946 від 27.07.2021 (а.с. 46) вбачається, що представник відділення АТ «Харківгаз» Гончаренко Є.І. склав вказаний акт в присутності споживача ОСОБА_1 про те, що в буд. АДРЕСА_1 проведено відключення від газопостачання об`єкту споживача, в якості причини припинення газопостачання зазначено: порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації; вид відключення - перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та\або інвентарної заглушки на відключаючому пристрої газопроводу-вводу.

В подальшому, як вбачається з копії акту про відновлення газопостачання №19454/1 від 05.11.2021 (а.с. 133), газопостачання до домоволодіння позивача було відновлено, проте підстава відновлення газопостачання у вказаному акті не зазначена.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_6 повідомила суду, що вона є сусідкою позивача та була присутня під час відключення будинку ОСОБА_1 від газопостачання. Так, свідок пояснила, що 27.07.2021, пообіді, на вулиці біля їх спільного домоволодіння (вона є власником другої половину будинку) перебували співробітники «Харківгаз», які проводили якісь роботи на газопроводі на вводі до будинку позивача. На її прохання почекати, поки ОСОБА_1 повернеться додому, вони не зреагували. Коли підійшла ОСОБА_1 на її зауваження та запитання, чим викликані роботи, їй відповіли у різкій формі та навіть відштовхнули. Про причини проведення якихось робіт їй не повідомили, та ОСОБА_7 з метою захисту своїх прав викликала поліцію. Проте співробітники «Харківгаз» поліції не дочекались та поїхали, відрізавши трубу газопроводу та припинивши газопостачання до будинку ОСОБА_7 . При цьому жодних ознак - запаху газу чи яких характерних звуків, що б свідчило про витік газу, на місці події не відчувалось. Мешканці їх будинку до служби «104» з цього приводу не телефонували ані 27.07.2021, ані раніше.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що 27.07.2021 зранку він із ОСОБА_9 виїздив за адресою позивача по заявці про наявність на вулиці запаху газу. По приїзду за адресою вони перевірили трубу газопроводу та виявили місце витоку. Коли його напарник піднявся на драбину з метою усунення аварійної ситуації, до них підійшла жінка - ОСОБА_7 , яка була власником будинку та почала вимагати припинити проведення будь-яких робіт. Після цього ОСОБА_7 почала штовхати драбину та викликала поліцію. За таких умов було прийнято рішення поставити заглушку на вводі до будинку з метою ліквідувати витік газу. Після цього вони з напарником поїхали. Чи було відновлено газопостачання вказаного будинку та у якій спосіб, - йому не відомо. Хто саме повідомив про запах газу на вулиці свідку також не було відомо. З яких причин відбувся витік газу свідок повідомити суду не зміг, так само й не надавши відповідь на питання, чи були якісь дії чи бездіяльність споживача ОСОБА_1 причиною виникнення аварійної ситуації.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що того дня, 27.07.2021 він із напарником та водієм на підставі аварійної заявки виїхали за адресою, де мав місце витік газу. Хто саме виявив запах газу на вулиці та повідомив диспетчеру, йому не відомо, мешканців будинку АДРЕСА_1 на місці не було. Шляхом обмилювання вони встановили місце витоку газу, та він розібрав ввод до будинку з метою усунути витік газу. На думку свідка, витік можливо було усунути шляхом герметизації та\або заміни ущільнюючої прокладки. Під час цього до них підійшла жінка - господар будинку та почала скандалити, вимагати припинити роботи та штовхати драбину. Через таку поведінку споживача ним було прийнято рішення перекрити газопровід на вводі до будинку та встановити заглушку, після чого ним було складено акт, від підпису якого ОСОБА_7 відмовилась та викликала поліцію. Приїзду поліції вони не дочекались та поїхали. З яких підстав ним у акті про припинення газопостачання було зазначено в якості причини припинення газопостачання: порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації, - свідок суду повідомити не зміг, так само як і не зміг надати відповідь щодо причин виникнення аварійної ситуації. Про виникнення конфліктної ситуації він доповів усно своєму керівництву, за тією адресою він більше не виїздив, в якому порядку мало бути відновлене газопостачання будинку ОСОБА_7 , - свідку не відомо, вказівок з цього приводу йому не надавали.

Разом із тим, надаючи пояснення під час судового розгляду представник відповідача ОСОБА_10 повідомила, що така причина слюсарем ОСОБА_9 в Акті від 27.07.2021 була зазначена помилково, оскільки факт порушення споживачем правил безпеки систем газопостачання ніким не встановлений, витік газу відбувався у загальнодоступному місці, до вводу у будинок.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується постачати споживачеві природний газ належної якості у кількості та порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленим стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та регулюється в установленому порядку.

Згідно частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до п.5.7. «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови:

- наявності витоків газу;

-несправної автоматики безпеки;

-несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;

-відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;

-самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;

-не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;

-не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

В той же час, у відповідності до п.6,7 ХІІІ розділу Кодексу газорозподільних систем, якщо через проведення ремонтів або здійснення технічного обслуговування чи заходів з безпеки (включаючи перевірки газових пристроїв споживачів щодо дотримання норм безпеки) об`єктів ГРМ Оператор ГРМ має припинити розподіл (газопостачання) природного газу більше ніж на 5 годин, він має повідомити споживача про час та тривалість такого припинення не пізніше ніж за 5 робочих днів до такого припинення (за умови, що таке припинення є запланованим). Якщо припинення не є запланованим, Оператор ГРМ має повідомити споживача про таке припинення якомога скоріше. Оператор ГРМ може не повідомляти споживача про таке припинення за умови, що припинення триватиме менше ніж 5 годин.

Як стверджує позивач, і даний факт відповідачем під час розгляду справи судом не спростований, у встановлені законом строки та порядок позивача не було завчасно повідомлено про припинення газопостачання, його підстави та тривалість, ані повідомлено у які строк та за яких умов газопостачання можливо відновити.

Відповідно до п. 1.27 ч. І глави 5 «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, для тимчасового припинення витоку газу на зовнішніх газопроводах допускається накладати муфту або хомут, які забезпечують герметичність місця витоку, за умови їх щоденного огляду.

Ані представником відповідача, ані свідками, допитаними судом, не надано змістовних пояснень щодо того, з яких саме підстав відповідальним співробітником відповідача - ОСОБА_9 при проведенні робіт з усунення витоку газу було прийнято рішення саме про припинення газопостачання, а не про усунення такого витоку у вищевказані способи.

Разом із тим, у відповідності до положень п. 8.13 «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

В той же час, як пояснювала в суді позивач, та її твердження представником відповідача не оспорювались та спростовані не були, питання з відновлення газопостачання будинку ОСОБА_1 було вирішено тільки після її звернень до АТ «Харківгаз», лише 05.11.2021, тобто більше ніж через три місця після припинення газопостачання. За цей час жодного повідомлення, сповіщення від відповідача щодо умов відновлення газопостачання, погодження певних технічних питань з цього приводу, на адресу позивача не надходило.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій відповідача з припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , 27.07.2021 протиправними, - обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Так в ході розгляду справи судом було встановлено, що реєстрація повідомлення про витік газу диспетчером АТ «Харківгаз» проведена із порушенням Порядку проведення телефонної «гарячої лінії» у Міністерстві енергетики України, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 25.05.2021 №104, Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №348 Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненням громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, Постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019р. №976 «Деякі питання Єдиної системи опрацювання звернень: «заявка про наявність запаху газу на вулиці» не може бути анонімною. Відповідно до розділу 8 п. 8.6 Наказу №285 від 15.05.2015 Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання передбачено: Виклики, що надходять до АДС, повинні реєструватися із зазначенням даних: час надходження повідомлення (заявки), адреса, прізвище заявника, причина надходження повідомлення (заявки), час виїзду і прибуття на місце бригади АДС, час виконання заявки, характер пошкодження і перелік виконаних робіт.

Ані представником відповідача, ані співробітниками АТ «Харківгаз», які фактично припинили газопостачання до будинку позивача 27.07.2021, які допитані судом в якості свідків, не надано суду обґрунтування необхідності усунення аварійної ситуації саме у такий спосіб, наслідком якого було порушення прав позивача.

Крім того, представником відповідача в суді не обґрунтовано та не надано жодних пояснень щодо того, чому на ліквідацію аварійної ситуації, яка мала місце 27.07.2021, та поновлення прав споживача ОСОБА_1 пішло понад три місяці часу, впродовж яких, не зважаючи на звернення споживача до суду за захистом своїх прав, з боку відповідача не було вжито жодних заходів на поновлення прав споживача.

З приводу позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування їй завданої неправомірними діями відповідача моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У свою чергу, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Тобто у сфері дії вказаного Закону перебувають у тому числі відносини між споживачами та надавачами будь-яких послуг.

За змістом пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

01 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №216/3521/16-ц (провадження N 14-714цс19) прийняла постанову, якій сформувала правовий висновок про те, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Вказані правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 210/4735/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 275/1052/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц та від 30 вересня 2020 року у справі № 727/12721/17-ц.

Під час розгляду даної справи, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність припинення газопостачання у будинку позивача та не відновлення газопостачання понад 3 місяці, що завдало позивачу, як споживачу послуг, моральну шкоду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

При вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 150000 гривень, визначений позивачем, є завищеним та не відповідає засадам розумності та справедливості, а також є не доведеним у такому розмірі та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 15000 гривень, як такий, що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1248,5 грн.

Разом із тим, в уточненій позовній заяві позивач вказувала, що витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги, яких вона зазнала станом на 08.12.2021, становлять 42250,00 грн.

У відповідності до положень ч.2,3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, жодних доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду не надано, відповідної заяви про надання таких доказів до закінчення розгляду справи позивач не подавала, в зв`язку із чим суд не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл вказаних судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій відповідача, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» по припиненню 27 липня 2021 року газопостачання будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь держави судовий збір в дохід держави в розмірі 1248,5 (одна тисяча двісті сорок вісім грн 50 коп.) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складене 01.08.2023.

Суддя О. О. Золотоверха