Рішення

від 24.07.2023 по справі 730/608/22

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/608/22

Провадження № 2/730/6/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Данько О.В.

з участю секретарів судового засідання Граб С.О., Стрижак Я.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Луєнка Ю.В.

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представників відповідачів адвокатів Кухти В.Б., Тіслюка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації у якому просить:

1.Визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник» у номері 24/1883 від 25 серпня 2022 року друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» на сторінці 8 у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме:

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_5 : « Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці ОСОБА_6 дуло рушниці. А в будинку живе тільки він зі своєю співмешканкою. Зброєю володіє, ходить на полювання… Я встигла відзняти відео на телефон, де гарно видно отвір, звідки стріляли. Його вже сусід встиг закрити»;

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_7 : « І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій. Не подобається, що моя корова біля його двору проходить і їсть траву. Три роки тому козеня 80-річної сусідки зайшло до ОСОБА_8 на город. Він прийшов до неї додому, і за шкуру її так потрусив, що вона перестала потім кіз зовсім тримати».

2.Зобов`язати ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» опублікувати у найближчому від дати набрання рішенням суду законної сили випуску друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» спростування вищевказаної недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , набравши його тим же шрифтом і помістивши під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилася у номері 24/1883 від 25 серпня 2022 року друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» стаття під заголовком «Стріляв у дітей і собаку?» автора ОСОБА_4 .

3.Стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди за поширення інформації щодо ОСОБА_1 , яка не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність і ділову репутацію.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що номері 24/1883 від 25.08.2022 друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч», видавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник» на сторінці 8 розміщено статтю під заголовком «Стріляв у дітей і собаку?» автора ОСОБА_9 . Вказана стаття містить інформацію про ОСОБА_1 (далі позивач), яка є недостовірною та посягає на його честь і гідність та ділову репутацію. Зокрема, стаття містить пряму мову ОСОБА_10 : «Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці ОСОБА_6 дуло рушниці. А в будинку живе тільки він зі своєю співмешканкою. Зброєю володіє, ходить на полювання… Я встигла відзняти відео на телефон, де гарно видно отвір, звідки стріляли. Його вже сусід встиг закрити». Вказана інформація у поєднанні з інформацією, поданою зі слів ОСОБА_5 про те, щодо отримання травми собакою біля двору позивача внаслідок пострілів, ототожнює позивача в очах читачів з особою, яка здійснила постріли, якщо вони й дійсно мали місце. Стаття також містить пряму мову ОСОБА_3 : «У протоколі, який я особисто читала, було написано, що постріл здійснено з мисливської рушниці. каже ОСОБА_11 . І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій. Не подобається, що моя корова біля його двору проходить і їсть траву. Три роки тому козеня 80-річної сусідки зайшло до ОСОБА_8 на город. Він прийшов до неї додому, і за шкуру її так потрусив, що вона перестала потім кіз зовсім тримати». Вказує, що вищевказані повністю не відповідають дійсності, подані зі слів ОСОБА_3 , яка має мотив обмовляти позивача, оскільки вона засуджена за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за спричинення позивачеві легких тілесних ушкоджень. Редакція відмовила йому в опублікуванні спростування недостовірної інформації.

Недостовірна інформація щодо позивача, яка була опублікована у статті в газеті суттєво принижує його цінність як фізичної особи, породжує формування негативної його оцінки в очах оточуючих та суспільної оцінки його ділових і професійних якостей. Повідомлення щодо того, що позивач є підприємцем, подане у контексті змісту статті та викладеної недостовірної інформації щодо позивача, без будь-яких інших мотивів розміщення такого зауваження є посяганням на його ділову репутацію, що завдало йому моральної шкоди. На його думку, прочитавши таку статтю, не лише потенційні партнери по підприємницькій діяльності та клієнти не захочуть мати з ним справу, а й існуючі намагатимуться припинити з ним співпрацю. Статтю прочитало багато знайомих позивача, оскільки газета «Вісник Ч» поширюється в усій Чернігівській області. Він одержав значну кількість дзвінків, у яких йому доводилося відповідати на незручні і неприємні для нього запитання щодо змісту опублікованого. Вказане викликало тривалий стрес та значні душевні переживання у позивача. Позивач втратив спокій як вдень так і вночі, перестав повноцінно спати, внаслідок чого постійно відчуває втому та роздратованість, йому доводиться докладати значних зусиль для відновлення свого престижу та ділової репутації в очах знайомих, партнерів та клієнтів по підприємницькій діяльності.

Відповідачка ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог щодо неї, посилаючись на те що її висловлювання у розмові з іншою особою щодо протиправної поведінки позивача, яка виразилась у діях небезпечних для оточення, а саме пострілах зі зброї у бік дітей ОСОБА_2 та заподіяння поранень собаці не мають характеру публічного виступу. Твердження позивача про збитки у підприємницькій діяльності пов`язані зі складною обстановкою у державі. Стверджує, що вона не друкувала відомостей у газеті. Вважає безпідставними твердження позивача, що його поведінка охарактеризована цитатою у газеті, яка викладена у формі її прямої мови, не відповідає дійсності.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали з вищевказаний підстав та просили його задовольнити, вказали, що спірна стаття була опублікована за ініціативи ОСОБА_3 , оскільки у останньої був мотив, особиста неприязнь до ОСОБА_1 . Саме вона неправильно інформувала ОСОБА_2 і та теж повідомила недостовірну інформацію журналісту. ОСОБА_1 не повідомили про підозру щодо жорстокого поводження з тваринами. Однак наразі відкрите кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 про надання завідомо неправдивих показань.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги не визнали із вказаних у відзиві підстав, просили відмовити у його задоволенні у частині вимог до ОСОБА_3 , не оспорювали розміру витрат на професійну (правничу )допомогу понесених позивачем.

Також ОСОБА_3 вказала, що випадок про який описано у спірній статті дійсно мав місце, постраждали діти. Інтерв`ю журналісту вона не давала. Вона розмовляла по телефону з невідомою їй особою, яка зателефонувала їй та розпитувала про цю ситуацію. Що конкретно вона тоді говорила, не пам`ятає. Про обставини, що описані у газеті у вигляді її прямої мови, вона розповідала працівникам поліції, коли її опитували.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, зазначила, що вона не надавала коментарів журналісту. Інформацію викладену у статті вона повідомляла працівникам служби у справах дітей безпосередньо після випадку, що трапився з її дітьми та собакою. Їй невідомо, де журналіст взяла фото її дітей розміщене у газеті, припускає, що зі сторінки у соцмережі.

Представник ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежні відповідачі у справі. Докази того, що ОСОБА_3 самостійно звернулася до газети відсутні, як і докази того, що ОСОБА_2 надавала опубліковану у статті інформацію. Також, вважає, що суд не може вирішити вказаний спір, оскільки наразі по вказаному факту відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст. 299 ККУ. Не оспорював розміру витрат на професійну (правничу )допомогу понесених позивачем.

Представник ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» був вчасно та належним чином повідомлений про дату час і місце проведення судового засідання, проте до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, надавши письмові пояснення по суті справи, у яких просив відмовити у задоволенні позову вважає, що позовні вимоги порушують принципи свободи слова і вільного поширення інформації, свободи друкованих засобів масової інформації та встановлюють перепони у здійсненні ЗМІ своїх законних функцій. Оспорювана інформація не містить будь-яких суджень чи тверджень автора статті ОСОБА_4 . Остання лише висвітлила інформацію, яку надали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час їх опитування. Посилаючись на положення статті 42 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», правовий висновок ВС у справі № 753/338/19 від 10.02.2021 та актуальну практику ЄСПЛ, вказує, що автор статі та ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» не мають нести відповідальність за дослівно відтворені повідомлення вищевказаних осіб.

Щодо достовірності оспорюваної інформації вказує, що текст викладений у формі прямої мови ОСОБА_2 повністю складається з фактичних тверджень, які не містять прямого звинувачення позивача у здійсненні пострілів у собаку на ім`я ОСОБА_12 . У разі визнання вказаних тверджень недостовірними, їх не можна вважати такими, що порушують честь та гідність позивача. Вони складаються з переліку фактів, які наводить ОСОБА_2 під час інтерв`ю журналісту. Це сукупність розповідей дітей, загальновідомих (серед сусідів) фактів про Позивача та опису дій ОСОБА_2 після інциденту. У своєму зв`язку вони становлять не більше, ніж коментар про те, що сталося на думку останньої. Журналіст неупереджено та об`єктивно відтворив зібрану ним інформацію він відобразив позиції обох сторін конфлікту, не висловлював своєї власної думки щодо події та запобіг формулюванням, які б порушували презумпцію невинуватості позивача. Репліка висловлена ОСОБА_3 містить лише оціночні судження, достовірність яких встановити неможливо.

Крім того, вважає, що інформація, яку просить спростувати Позивач, не посягає на його ділову репутацію, оскільки не стосується його ділових якостей, не ставить під сумнів його здатність успішно займатися підприємницькою діяльністю.

Також, вважає завищеними суми витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в судах першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій, такі не обґрунтовані будь-якими доказами та майже вдвічі перевищують ціну позову

Відповідач ОСОБА_4 була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи за місцем реєстраційного обліку (ч.7, 8ст.128 ЦПК України), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не подала.

Заяви та клопотання учасників справи

16.12.2022 надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3

20.12.2022 надійшло клопотання ОСОБА_3 про виклик свідків.

22.12.2022 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді.

31.03.2023 надійшли письмові пояснення по справі від представника ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник».

31.03.2023 надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.

21.04.2023 надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

24.04.2023 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява у частині правильного написання імені (прізвища, ім`я та по батькові) відповідача ОСОБА_4

16.05.2023 надійшло клопотання представника позивача про допит свідків.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21.11.2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі й призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.12.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді відмовлено.

Ухвалою суду від 31.03.2023 задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 21.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Кухти В.Б. про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2023 задоволене клопотання сторони позивача та відповідача ОСОБА_3 про допит свідків; у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про допит свідка відмовлено; закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 12.07.2023 визнана обов`язковою явка відповідачів ОСОБА_4 та ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник».

19.07.2023 надійшла заява представника позивача про стягнення понесених процесуальних витрат.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд установив, що номері 24/1883 від 25.08.2022 друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч», видавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник» на сторінці 8 розміщено статтю під заголовком «Стріляв у дітей і собаку?» автора ОСОБА_13 . Вказана стаття стосується події, коли троє дітей 7 10 років проходили біля двору позивача, поряд біг їх собака, пролунав постріл, собака заскавчав і піджав лапу, полилася кров, одна з дівчат нахилилася до нього, і знову пролунав постріл. Поряд з цією інформацією, стаття містить інформацію щодо ОСОБА_1 викладену у формі прямої мови ОСОБА_10 : «Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці ОСОБА_6 дуло рушниці. А в будинку живе тільки він зі своєю співмешканкою. Зброєю володіє, ходить на полювання… Я встигла відзняти відео на телефон, де гарно видно отвір, звідки стріляли. Його вже сусід встиг закрити».

Крім того, стаття містить пряму мову ОСОБА_14 : «У протоколі, який я особисто читала, було написано, що постріл здійснено з мисливської рушниці. каже ОСОБА_11 . І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій. Не подобається, що моя корова біля його двору проходить і їсть траву. Три роки тому козеня 80-річної сусідки зайшло до ОСОБА_8 на город. Він прийшов до неї додому, і за шкуру її так потрусив, що вона перестала потім кіз зовсім тримати».

Окремим абзацом у статті вказано, що ОСОБА_15 підприємець. Займається лісозаготівлею в області.

Також, у статті розміщене фото позивача з підписом « ОСОБА_15 » та фото трьох дівчат із собакою, підписане ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 біля Тайсона. (а.с. 12-13 тому 1)

13.09.2022 позивач звернувся до ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» з вимогою опублікувати у запланованому найближчому випуску газети «Чернігівський вісник» («Вісник Ч») спростування. Однак відповідач йому відмовив, оскільки позивач висловив свою думку у тому самому газетному матеріалі.(а.с. 14-17).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності є лісозаготівлі. (а.с. 20).

Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19.10.2021, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17.06.2022 у справі № 730/546/21 ОСОБА_19 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень. Цим же вироком на користь позивача стягнута матеріальна та моральна шкода, а також судові витрати на професійну правничу допомогу.(а.с. 21-38)

Допитана у якості свідка цивільна дружина позивача ОСОБА_20 повідомила, що 16.08.2022 ввечері до них зайшла на каву знайома ОСОБА_21 . Після того як, вона провела ОСОБА_22 , вони з чоловіком на автомобілі, який стояв біля двору, поїхали на город. Там чоловіку зателефонували з поліції, сказали, що він стріляв і той поїхав додому. Коли вона повернулася додому, то бачила як поліцейські складали документи.

01.08.2022 вони з чоловіком їхали у автомобілі, йому зателефонувала жінка, яка представилась кореспондентом газети «Чернігівський вісник» та повідомила, що їй зателефонували та повідомили про стрільбу. Був поганий зв`язок і чоловік не зрозумів про що йдеться. Пізніше від чоловіка вона дізналась, що згодом той сам телефонував кореспонденту і зрозумів, що вона запитує його про події що відбулися 16.08.2022. Він їй повідомив, що не стріляв у дітей та собаку, що його взагалі вдома не було.

Також, повідомила, що чотири чи п`ять років тому коза ОСОБА_23 постійно забігала у їхній город та шкодила городині. З цього приводу чоловік неодноразово робив їй зауваження. Одного разу, вони разом їхали на автомобілі і чоловік зупинявся біля двору ОСОБА_23 та сказав їй, щоб та не пускала козу у їх город. Також підтвердила, що у них неприязні стосунки із сусідкою ОСОБА_3 , через те, що остання була засуджена за заподіяння тілесних ушкоджень її чоловіку.

Про статтю вони дізналися в кінці серпня чи у вересні. Після цього, чоловіку стали телефонувати знайомі та називати його «кіллером». Він переживав через це, став нервовим та емоційним, ходив на прийом до лікаря невропатолога, нещодавно записався на прийом до кардіолога, оскільки на нервовому ґрунті у нього почалися проблеми зі здоров`ям.

Свідок ОСОБА_24 повідомила, що 16.08.2022 вона була на подвір`ї свого домогосподарства. Близько 16-17 год. до двору ОСОБА_1 під`їхали працівник поліції там була також ОСОБА_2 . Вийшовши на вулицю, зі слів працівників поліції та дітей ОСОБА_2 , вона зрозуміла, що був постріл у собаку. Пізніше підійшла ОСОБА_3 і давала пояснення. У той момент автомобіля ОСОБА_1 біля двору не було, він поїхав до початку цих подій. Особисто вона пострілів не чула. Вона читала статтю та сприйняла її як неправдиву. Позивача вона знає як адекватну людину, на її ставлення до нього викладена у статті інформація не вплинула. Відомості про те, що ОСОБА_1 агресивно себе поводить та зловживає спиртними напоями не відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_25 повідомив, що 16.08.2022 ввечері він був вдома, майже весь час був на подвір`ї, також періодично заходив до будинку, проте двері там були постійно відкриті. Ніяких пострілів він не чув. Бачив, як до двору ОСОБА_1 , приїздила поліція. З позивачем у нього добросусідські відносини. Коли він прочитав статтю у газеті, його ставлення до сусіда не змінилося. ОСОБА_1 він ніколи не бачив у нетверезому стані. Про те, що у нього є зброя дізнався зі статті.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що між 18 та 19 годинами 16.08.2022 вона перебувала у господарстві ОСОБА_1 , де пила каву із його цивільною дружиною ОСОБА_27 . Потім зайшов позивач та сказав, що їм час їхати на город і вони почали збиратися,а вона поїхала додому. Чи стояв автомобіль ОСОБА_1 біля двору, вона не пригадує. Також, пояснила, що хвіртка у ОСОБА_1 металева, знизу на ній є решітка. Також їй відомо, що він мисливець. Про статтю вона дізналася від знайомих на базарі. Люди обговорювали її, основна маса людей не вірила, що він міг таке зробити, інші сумнівалися, однак таких, хто б повірив, що він міг так вчинити не було.

Свідок ОСОБА_28 повідомив, що раніше співпрацював із позивачем, згодом ділові відносини переросли у товариські. 16.08.2022 близько 18-00-18.30 год він завозив додому до ОСОБА_1 мотокосу. На перехресті, що недалеко від двору позивача, він помітив двох чи трьох дівчаток, з ними була собака. Вдома нікого не було, він зателефонував ОСОБА_1 , проте останній сказав, що він на городі збирає кабачки. Вказану статтю він читав, після того, як йому розповіли про неї колеги. Він знає позивача як порядну людину, тому вказану інформацію сприйняв як негативну інформацію щодо нього та не повірив у написане. Якби не був знайомий з позивачем, то прочитавши таке, міг би подумати, що ОСОБА_1 «терорист». Невдовзі після виходу статті його просили порекомендувати бригади, які займаються лісозаготівлею. Коли він порекомендував звернутися до ОСОБА_1 , то його запитували чи це не той чоловік про якого писали у газеті, що він стріляв у дітей та собаку. Вважає, що через прочитану негативну інформацію у статті, вказані особи не найняли позивача для виконання робіт.

Свідок ОСОБА_29 повідомила, що знайома з ОСОБА_1 , який раніше проживав у с. Високе Ніжинського району (колишній Борзнянський район). Коли вийшла стаття, знайомі принесли їй газету. Ця стаття шокувала мешканців села та спричинила резонанс, її обговорювали на сільському базарі. Люди не вірили у написане, оскільки всі знають позивача, він був депутатом сільської ради, до нього часто зверталися по допомогу. У неї склалось враження, що кореспондент виклав чужі слова, звідки журналіст взяв інформацію для статті їй невідомо. Вона телефонувала з цього приводу ОСОБА_1 , він був дуже стурбований та засмучений через те, що там написано. Позивач адекватна людина не вживає алкоголь, про будь які порушення з його боку їй невідомо.

Свідок ОСОБА_23 повідомила, що раніше вона тримала козу. Одного разу вона зайшла у город позивача, проте не спричинила ніякої шкоди. Вона її вигнала з городу, а коли дійшла додому біля її двору зупинився автомобіль ОСОБА_1 , останній вийшов та погрожував у разі, якщо коза ще раз зайде у город, переламати хребет і їй і тварині. Через тиждень вона збула козу, бо живе сама і боялася ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_30 повідомив, що 16.08.2022 ввечері близько 18.00 год. він приїхав додому, на вулиці стояла його дружина ОСОБА_3 та троє малих дітей, які плакали та, показуючи на двір ОСОБА_1 , питали чи буде стріляти той дядько. У цей час повз них проїжджав ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , які це також бачили. Потім прийшла ОСОБА_2 та викликала поліцію. Тут же було поранене цуценя, яке діти потім понесли додому.

Між позивачем та його дружиною неприязні стосунки. Зі слів дружини йому відомо, що останній їй постійно погрожує. Один раз він бачив, як позивач ішов з рушницею по своєму подвір`ю. Також він чув постріли із малокаліберної зброї, які лунали з подвір`я позивача. У нетверезому стані ОСОБА_1 він ніколи не бачив.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч. 4 ст.32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34Конституції Українипередбачено,що коженмає правовільно збирати,зберігати,використовувати іпоширювати інформаціюусно,письмово абов іншийспосіб -на свійвибір.

Стаття 201 ЦК України, серед іншого, відносить до особистих немайнових благ, які охороняються цивільним законодавством, честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Статтями 297, 299 ЦК Українипередбачене право кожного на повагу до його гідності та честі. Гідність, честь та ділова репутація фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.

Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"(далі Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

За змістом п. 9 Постанови відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Інформація щодо позивача була поширена на сторінках друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч», видавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник», автором статті є ОСОБА_4 , що співпрацює з товариством як журналіст-фрілансер, тому вказані особи є належними відповідачами за вказаним позовом.

Оспорювана інформація викладена у формі прямої мови ОСОБА_33 та ОСОБА_14 , яких позивач також вказав відповідачами, однак останні заперечують факт спілкування із журналістом та надання їй такої інформації. Зокрема ОСОБА_2 вказує, що повідомляла про такі обставини поліції, ОСОБА_3 , що спілкувалася по телефону з невідомою їй особою.

За змістомч.2ст.3Закону України«Про друкованізасоби масовоїінформації (пресу)в Україні»16.11.1992№ 2782-XII (далі Закон від 16.11.1992 № 2782-XII) забороняється використання друкованих засобів масової інформації для заподіяння шкоди честі і гідності особи.

Згідно з п.2.ч. 2 ст. 26 Закону16.11.1992 № 2782-XII журналіст зобов`язаний подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію.

Пункт 3 частини 1 статті 42 Закону 16.11.1992 № 2782-XII передбачає, що редакція,журналіст ненесуть відповідальностіза публікаціювідомостей,які невідповідають дійсності,принижують честьі гідністьгромадян іорганізацій,порушують праваі законніінтереси громадянабо являютьсобою зловживаннясвободою діяльностідрукованих засобівмасової інформаціїі правамижурналіста,якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

У цьому випадку ні відповідач ОСОБА_4 , ні ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник», усупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надали доказів того, що інформація, яка подана у вигляді прямої мови відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дослівним відтворенням їх повідомлень та отримана у результаті опитування останніх. Для з`ясування цієї обставини суд визнанавав явку журналіста та представника ЗМІ обов`язковою, однак останні у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, посилання представника ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» про наявність передбачених ст. 42 Закону підстав для звільнення журналіста та редакції від відповідальності є безпідставним. Висновки ВС викладені у справі № 753/338/19 від 10.02.2021 не релевантні до обставин цієї справи, оскільки у вказаній справі спір виник щодо публікації відомостей, які є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом масової інформації з посиланням на нього.

При цьому, той факт, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не намагалися спростувати вказану інформацію та активно захищалися від позову у суді не може у достатній мірі свідчити про те, що саме вони повідомили журналісту інформацію, яка була опублікована.

За таких обставин позовні вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_34 та ОСОБА_3 не підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про те, що інформація, поширена у номері 24/1883 від 25.08.2022 друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» на сторінці 8 у статті під заголовком «Стріляв у дітей і собаку? викладена у формі прямої мови ОСОБА_33 « Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці ОСОБА_6 дуло рушниці» є фактичним твердженням та містить відомості про події, існування яких не доведене. Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_35 , ОСОБА_24 , ОСОБА_28 повідомили, що пострілів не чули, позивача, у той час коли на вулиці були діти та поранений собака, вдома не було.

Свідку ОСОБА_36 діти не говорили, що бачили дуло рушниці у хвіртці ОСОБА_1 , а лише запитували чи не буде ще стріляти той дядько і показували на двір позивача. При цьому клопотань про допит самих дітей, які були очевидцями цих подій до суду не надходило.

Інформація викладена у формі прямої мови ОСОБА_14 у фрагменті « І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій» також є недостовірною. Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_35 , що проживають по сусідству з позивачем, а також свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_29 які добре знайомі з ним, не підтвердили про випадки перебування позивача у нетверезому стані чи про його неадекватну поведінку.

ОСОБА_30 , чоловік відповідачки ОСОБА_3 також повідомив, що ніколи не бачив позивача у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, суд ставиться критично до його показань про те, що ОСОБА_1 стріляє з мисливської рушниці у себе у дворі, оскільки безпосередньо свідком таких подій він не був, один раз бачив як той ніс рушницю. Також, чув звуки пострілів, як він стверджує з двору позивача. Вказане не може достовірно свідчити про те, що саме ОСОБА_1 стріляв з рушниці.

Зі змісту статті, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані чи у поганому настрої, стріляє із мисливської рушниці у своєму дворі. Однак, такі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому опублікована інформація викладена у формі прямої мови ОСОБА_3 є недостовірною.

Вищевказані фрагменти у сукупності з інформацією викладеною у статті містять твердження про вчинення позивачем кримінально-караного діяння, що полягало у жорстокому поводженні із твариною, порушення ним громадського порядку та зловживання спиртними напоями. Така інформація є негативною інформацією про позивача.

Інформація викладена у формі прямої мови ОСОБА_2 «А в будинку живе тільки він зі своєю співмешканкою. Зброєю володіє, ходить на полювання… Я встигла відзняти відео на телефон, де гарно видно отвір, звідки стріляли. Його вже сусід встиг закрити» викладена у формі фактичних тверджень та відповідає дійсності, оскільки такі обставини не заперечуються самим позивачем, а свідок ОСОБА_26 підтвердила, що знизу хвіртки ОСОБА_1 є решітка.

Інформація викладена у формі прямої мови ОСОБА_3 : «Не подобається, що моя корова біля його двору проходить і їсть траву. Три роки тому козеня 80-річної сусідки зайшло до ОСОБА_8 на город. Він прийшов до неї додому, і за шкуру її так потрусив, що вона перестала потім кіз зовсім тримати» викладена у формі оціночних суджень, є вираженням суб`єктивної думки особи вказаної у статті щодо поведінки позивача. Неможливо встановити, що автор мав на увазі під висловом «потрусив за шкуру». Крім того, свідок ОСОБА_23 стверджує, що позивач їй погрожував. З огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, об`єктивність такої інформації неможливо перевірити, а отже вона не підлягає спростуванню.

Поширення вищевказаної недостовірної інформації порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , а саме право на повагу до його гідності та честі.

Водночас, суд не погоджується з твердженням позивача про посягання та заподіяння шкоди його діловій репутації, оскільки за змістом п. 4 Постанови, під діловою репутацією фізичних осіб - підприємців, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Зазначення у статті про рід занять ОСОБА_1 не свідчить про порушення його права на повагу до ділової репутації, оскільки висвітлена у статті інформація не була пов`язана з його підприємницькою діяльністю та не стосувалася його ділових якостей. Докази того, що поширення вказаної недостовірної негативної інформації завдало шкоди чи якось вплинуло на ділову репутацію позивача відсутні. Твердження свідка ОСОБА_28 про те, що прочитавши вказану статтю потенційні партнери відмовились від співпраці з ОСОБА_1 , є лише його припущенням.

Статтею 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.

Статтею 27 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільноправову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Згідно частини 1 статті 31 цього Закону, у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 17 Закону України Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів у редакції від 23.09.1997 № 540/97-ВР у разі відшкодування, відповідно доЦивільного кодексу Українижурналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.08.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з тим, що опублікування недостовірної інформація щодо позивача принижує його цінність як фізичної особи та завдала йому моральної шкоди, ураховуючи те, що стаття отримала резонанс серед широкого кола знайомих відповідача, яким він вимушений був пояснювати про те що сталося.

Позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку 50000 грн. у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди однак, доказів на обгрунтування саме такого розміру відшкодування не надав.

Враховуючи обставини вказаної справи, глибину душевних страждань позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, та стягнути у рахунок завданої моральної шкоди 5000 грн., що відповідає засадам виваженості, розумності, справедливості та співрозмірності.

З оглядуна частковезадоволення позовнихвимог ОСОБА_1 ,відповідно дост.141ЦПК України,понесені нимсудові витратислід стягнутина йогокористь пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява містить вимогу немайнового та майнового характеру.

Відповідно до абз. 5, 6 п.35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова від 17.10.2014 року №10) при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до абз. 2 п. 36 Постанови від 17.10.2014 року №10 якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Таким чином, витрати понесені по сплаті судового збору за вимогу про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації у сумі 793,92 грн. слід розподілити порівну між позивачем та відповідачами, до яких позов задоволений частково. Отже, з ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» та ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір за вказану вимогу у розмірі 198,48 грн. (793,92:2:2).

Вимога про відшкодування моральної шкоди є вимогою майнового характеру, при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1984,80 грн. Сума пропорційно до розміру задоволених вимог, що підлягає стягненню з ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник» та ОСОБА_4 становить 99,24 грн (1984,8?0,1:2). Разом з обох відповідачів підлягає до стягнення судовий збір у сумі 297,72 грн. (99,24+198,48)

Приписами ч.8ст.141ЦПК Українивизначено,що розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом положень ст.133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи й процесуальне законодавство України передбачає право учасників справи на відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла судовий спір, проте розмір витрат підлягає доказуванню.

Так,відповідно доч.2ст.137ЦПК Україниза результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. подав заяву про стягнення понесених витрат на правничу допомогу до початку судових дебатів.

Представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатом Луєнком Ю.В. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №22/35 від 09.11.2022.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надані: договір про надання правничої (правової) допомоги №22/35 від 09.11.2022; додаткову угоду №1 про погодження розміру гонорару від 09.11.2022 до договору про надання правничої (правової допомоги) №22/35 від 09.11.2022; акт №1 від 17.07.2023 року про надану правничу (правову) допомогу з Додатком №1, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; копії фіскальних чеків від 13.09.2022 на суму 2000 грн. про оплату юридичних послуг, від 15.11.2022 на суму 15000 грн., від 25.11.2022 на суму 18000 грн. за оплату послуг юридичних дорадчих та представницьких згідно договору №22/35 від 09.11.2022.

Фіскальний чек від 13.09.2022 на суму 2000 грн. не є належним докази того, що юридичні послуги надавалися саме за договором №22/35 від 09.11.2022. Однак, неповна оплата рахунку за надану правничу допомогу не є перешкодою для стягнення з відповідача повного обсягу таких витрат, оскільки витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню незалежно від того, чи вони уже фактично сплачені стороною, чи тільки мають бути сплачені.

Суд вважає, що обсяг правової допомоги адвоката у вказаній справі, підтверджений належними допустимими та достатніми доказами, відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на обставини вказаної справи, її складність та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Оскільки,надана адвокатомправова допомогастосувалася вимогипозову якмайнового такі немайновогохарактеру,які взаємопов`язаніміж собою, позов задоволений частково, пропорційність розподілу судових витрат точно визначити неможливо, тому витрати понесені на професійну правничу допомогу адвоката слід розподілити між сторонами порівну та між відповідачами позов до яких задоволений частково у рівних частках.

Таким чином, з ТОВ «Редакціягазети «Чернігівськийвісник» та ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути по 8750 грн. у рахунок відшкодування витрат понесених на правову допомогу (35000:2:2).

На підставі викладеного, керуючись ст.263-268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною і такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 , інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник» у номері 24/1883 від 25 серпня 2022 року друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» на сторінці 8 у статті під заголовком «Стріляв у дітей і собаку?», а саме:

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_5 : « Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці ОСОБА_6 дуло рушниці».

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_7 : « І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник» опублікувати у найближчому від дати набрання рішенням суду законної сили випуску друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , набравши його тим же шрифтом і помістивши під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилася у номері 24/1883 від 25 серпня 2022 року друкованого засобу масової інформації «Вісник Ч» стаття під заголовком «Стріляв у дітей і собаку?» автора ОСОБА_4 , а саме:

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_5 : « Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці Сергія дуло рушниці»;

- викладену у формі прямої мови ОСОБА_7 : « І таке часто буває: то він нап`ється, то в нього поганий настрій».

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди за поширення інформації щодо ОСОБА_1 , яка не відповідає дійсності та принижує його честь та гідність.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Чернігівський вісник», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 297,72 грн (двісті дев`яносто сім гривень сімдесят дві копійки) з кожного у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору та по 8750 грн. (вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень) з кожного у рахунок відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 3 серпня 2023 року

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; 16400; РНОКПП НОМЕР_1 .

Адвокат Луєнко Юрій Васильович, АДРЕСА_2 ; 16600.

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Адвокат Тіслюк Іван Іванович, АДРЕСА_4 , 16400.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; 16400.

Адвокат Кухта Володимир Борисович, вул. Соборності, буд.42/19Б, м.Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, 16500.

ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Товариство з Обмеженою відповідальністю «Редакція Газети» «Чернігівський Вісник», м. Чернігів, пров. Б. Хмельницького, буд. 4, 14010; ЄДРПОУ 31188511.

Адвокат Кінебас Олексій Михайлович, пр. Миру, буд. 20, м. Чернігів, 14000.

Суддя О.В. Данько