Постанова

від 03.08.2023 по справі 922/2326/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/2326/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тойка С.С., на підставі довіреності від 26.12.2022 №1099;

від відповідача: адвокат Ратушинська І.О., ордер серії АМ №1051661 від 18.04.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль", м. Київ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області у м. Харкові, повний текст якого складений 29.03.2023 (суддя С.А. Прохоров),

у справі № 922/2326/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Моніча Олександра Анатолійовича, м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль", м. Київ,

про стягнення 82133,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Моніч О.А. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Євротекстиль" 82133,61грн, які складаються з 61120,00 грн заборгованості, 1997,38 грн 3% річних та 16016,23 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.02.2023).

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням ТОВ "Євротекстиль" комунально-забезпечувального платежу після розірвання договору оренди від 09.02.2021 №1ЄВТ0210015.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Євротекстиль" на користь ФОП Моніча О.А. 61120,00грн заборгованості, 1997,38 грн 3% річних, 16016,23 грн інфляційних та 2481,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підписавши акт про повернення об`єкту оренди, складений 31.12.2021, відповідач фактично погодив факт звільнення 31.12.2021 ТОВ "Гелиум Трейд" (первісним кредитором) орендованих приміщень. Судом зазначено, що головна обставина справи - повернення об`єкту оренди, доведена належним доказом по справі. Місцевим господарським судом зазначено, що відповідач визнає той факт, що ТОВ "Гелиум Трейд" сплатило забезпечувальний платіж і у ТОВ " Євротекстиль" є договірний обов`язок повернути такий платіж, проте відповідач лише вказує на те, що акт повернення об`єкту оренди не був підписаний з його боку. Доказів користування орендарем приміщеннями після 31.12.2021 відповідачем також надано не було. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок щодо повернення ТОВ "Гелиум Трейд" забезпечувального платежу. Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та річних, дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "Євротекстиль", в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано правових підстав повернення ТОВ "Гелиум Трейд" об`єкту оренди та не надано оцінку договору оренди №1ЄBT0210015 від 09.02.2021, зокрема п. 10.2 договору. Наголошує, що жодних додаткових угод про зміну строку оренди або розірвання договору укладено не було та, відповідно, не міститься в матеріалах справи, жодних листів про розірвання договору від ТОВ "Гелиум Трейд" відповідач не отримував, а позивач не надав до суду першої інстанції. А тому правових підстав для підписання акта приймання-передачі від 31.12.2021 у відповідача та ТОВ "Гелиум Трейд" не було. За доводами апелянта, судом першої інстанції встановлено факт повернення позивачем об`єкту оренди відповідачу на підставі роздруківки скан-копії акта приймання-передачі від 31.12.2021, неналежного та недопустимого доказу у справі, в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України. Відповідач наголошує, що акт приймання-передачі від 31.12.2021 не підписував, оригінал вказаного акта у нього відсутній. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не застосовано спеціальну норму, що регулює відносини оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремих частин), а саме ч. 2 ст. 795 ЦК України, а також не встановлено дату підписання акта приймання-передачі відповідачем та чи був він підписаний взагалі. Скаржник наголошує на помилковості доводів суду першої інстанції щодо можливості проведення у справі почеркознавчої експертизи підпису директора відповідача на копії акта, оскільки для експертного дослідження вимагається надання оригіналів досліджуваних документів. Апелянт вважає, що зобов`язання зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат за період до укладення договору про передачу прав № 0211-22 від 02.11.2022 не передавалося за договором про передачу прав № 0211-22 від 02.11.2022, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача. Щодо зобов`язання зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат за період після укладення договору про передачу прав № 0211-22 від 02.11.2022, відповідач зазначає, що про укладений договір відповідач не був повідомлений ні ТОВ "Гелиум Трейд", ні позивачем, а тому відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та зазначає, що позивач самостійно визнавав, що ні він, ні ТОВ "Гелиум Трейд" ніколи не мали оригіналу акта приймання-передачі від 31.12.2021, а отже засвідчена скан-копія такого акта приймання- передачі від 31.12.2021 не є належним та допустимим доказом по справі, суд першої інстанції неправомірно, виключно на твердженнях позивача, поклав тягар доказування зворотного на відповідача, хоча відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України не мав брати до уваги копію такого акта. В той же час, позивачем жодних належних та допустимих доказів передачі акта приймання-передачі від 31.12.2021 позивачем відповідачу та передання його скан-копії представником відповідача позивачу до матеріалів справи не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити ТОВ "Євротекстиль" у задоволені апеляційної скарги повністю, рішення суду першої інстанції - залишити без змін. За доводами позивача, апелянт, заперечуючи факт звільнення ТОВ "Гелиум Трейд" орендованого приміщення, не надав до суду жодного належного доказу, який би надав можливість суду встановити факт продовження оренди ТОВ "Гелиум Трейд" після 31.12.2021. Зазначає, що надані ним копії листа ТОВ "Гелиум Трейд" вих. № 07/07-22 від 07.06.2022, опису вкладення до цінного листа від 14.07.2022 та квитанції про відправку листа вих. № 07/07-22 спростовують доводи апелянта, що позивачем не було надано до суду доказів направлення на адресу ТОВ "Євротекстиль" повідомлень про розірвання договору оренди. Позивач наголошує, що відповідачем не спростовано доводи позивача, що підписаний акт приймання-передачі від 31.12.2021 ТОВ "Гелиум Трейд" був переданий Сягло Оксані Анатоліївні представнику ТОВ "Євротекстиль" у місті Харкові, яка постійно знаходилась в кабінеті на першому поверсі у будівлі за адресою: місто Харків, проспект Героїв Харкова (Московський проспект), буд. 199, літ. Д5. Також ФОП Моніч О.А. зазначає, що апелянт не спростовує лист ТОВ "Ексімторг Лтд" - наступного орендаря приміщення, в якому ТОВ "Ексімторг Лтд" підтвердило факт, що з 01.01.2022 саме ТОВ "Ексімторг Лтд" орендувало офісне приміщення № 587.4.

Крім того, у відзиві позивач зазначає, що копію апеляційної скарги позивач не отримував, ухвалу про відкриття апеляційного провадження так само не було отримано позивачем. 29.04.2023 через систему Електронний суд представником ФОП Моніч О.А. подано клопотання про продовження строку для надання відзиву на апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що позивач не отримував апеляційної скарги, а також про розгляд справи за участю сторін. Станом на 18.05.2023 подане клопотання не розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження та встановлено учасникам справи строк до 08.05.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження, розпочато розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Позивач 01.05.2023 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, в якому зазначав про неотримання позивачем копії апеляційної скарги ТОВ "Євротекстиль" та просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та продовжити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу на 10 днів від дати ознайомлення з матеріалами справи.

З відзивом на апеляційну скаргу позивач звернувся 18.05.2023, тобто з пропуском строку, який був встановлений судом для подання відзиву.

Клопотання позивача про продовження строку на подання відзиву не було розглянуто судом завчасно.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Гези Т.Д. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.06.2023 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М., яка входить до складу колегії суддів, з метою вирішення питання щодо подальшого руху справи призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2023 за клопотанням позивача призначено справу №922/2326/22 до розгляду на 03.08.2023 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що до справи в електронному вигляді доступ представнику позивача надано лише 30.06.2023.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає за можливе поновити строк на подання відзиву та долучити його до матеріалів справи.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, 03.08.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду був присутній представник апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 09.02.2021 між ТОВ "Євротекстиль" (орендодавцем) та ТОВ "Гелиум Трейд" (орендарем) укладений договір оренди нежитлового приміщення №1ЄВТ0210015, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення №589 загальною площею 150,00 квадратних метрів, іменоване далі за текстом "Об`єкт оренди", на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, літера "Д-5".

Згідно з п. 1.5 договору об`єкт оренди передається орендарю по акту приймання-передачі (далі за текстом акт №1).

За умовами п. 2.1 договору орендодавець зобов`язаний: передати орендарю об`єкт оренди на умовах та в строки, передбачені договором, в орендне користування; належним чином виконувати всі умови цього договору; у випадку закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення прийняти від орендаря об`єкт оренди у відповідності з умовами цього договору.

Положеннями п. 2.2 договору визначено, що орендодавець має право: отримувати від орендаря щомісячно плату за оренду та інші платежі у відповідності з умовами договору; на дострокове припинення договору у випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.3 договору орендар зобов`язаний: в строк, передбачений цим договором, прийняти від орендодавця в орендне користування об`єкт оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за оренду, компенсацію комунальних платежів, інших платежів, передбачених цим договором, у відповідності з умовами договору; при припиненні цього договору повернути орендодавцю об`єкт оренди у відповідності з умовами цього договору.

Підпунктом 2.3.21 п. 3.2 договору визначено, що орендар зобов`язаний протягом 5 календарних днів з дати підписання договору письмово погодити з орендодавцем ліміти споживання комунальних послуг на 12 місяців (помісячно), шляхом направлення орендодавцю показників лімітів за формою, визначною додатком №5 до даного договору. У разі, якщо орендар повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, то ліміти споживання комунальних послуг в місцях загального користування встановлюються орендодавцем самостійно.

Орендар має право: використовувати об`єкт оренди згідно умов договору за умови своєчасної оплати орендних та інших платежів та його належного використання, згідно з призначенням; на дострокове припинення договору у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендар зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди в розмірах та в строки, визначені цим договором.

Згідно з п. 3.6 договору орендар, крім плати за оренду, повинен компенсувати/ сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об`єкта оренди до загальної площі будівлі.

За умовами пп. 3.6.4 п. 3.6 договору орендар має зобов`язання протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання договору, сплатити комунально-забезпечувальний платіж в розмірі подвійної вартості найбільшого місячного обсягу споживання комунальних послуг, згідно погоджених з орендодавцем лімітів на наступні 12 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок орендодавця. Грошові кошти, перераховані в якості комунально-забезпечувального платежу, виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов`язань по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги. За період знаходження комунально-забезпечувального платежу на поточному рахунку орендодавця, а також за користування ним, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій або плати за користування грошовими коштами. За ініціативою орендодавця, заборгованість орендаря по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги може компенсуватися з комунально-забезпечувального платежу. В такому разі орендодавець виставляє орендарю рахунок на відновлення комунально-забезпечувального платежу або його частини, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання рахунку. Орендар має відновити початковий розмір комунально-забезпечувального платежу.

У випадку, якщо комунально-забезпечувальний платіж не був використаний у вищезазначеному порядку, він зараховується в рахунок компенсації витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди.

Якщо розмір комунально-забезпечувального платежу менший за розмір фактичних витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди, що підлягають компенсації, то орендар зобов`язаний здійснити оплату не покритого комунально-забезпечувальним платежем розміру фактичних витрат за спожиті комунальні послуги не пізніше 10 числа місяця, що слідує за оплачуваним.

Якщо розмір комунально-забезпечувального платежу перевищує розмір фактичних витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди, що підлягають компенсації, то надлишок підлягає поверненню на рахунок орендаря протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після повернення об`єкта оренди і підписання відповідного акта №2.

Відповідно до п. 3.14 договору орендар має зобов`язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору грошові кошти у розмірі 54000,00грн (п`ятдесят чотири тисячі грн 00 копійок) без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання орендарем негрошових зобов`язань по цьому договору, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення об`єкта оренди орендодавцю у належному стані та належним чином (надалі за текстом грошові кошти забезпечення). Сторони розуміють, що грошові кошти забезпечення, у розумінні цього договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Крім того, сторони домовились, що період знаходження грошових коштів забезпечення на поточному рахунку орендодавця, а також за користування цією сумою, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій, як плати за користування таким грошовими коштами.

Грошові кошти - забезпечення можуть бути використані орендодавцем в будь-який момент впродовж договору, у разі наявності заборгованості орендаря. В такому разі, заборгованість орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов`язань за цим договором та/або заборгованість з компенсації нанесених збитків або пошкодження майна орендодавця, по письмовому повідомленню орендодавцем орендаря може компенсуватися з грошових коштів - забезпечення. У такому випадку, зобов`язання орендодавця щодо повернення використаної частини грошових коштів забезпечення, та зобов`язання орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням орендарем своїх зобов`язань за цим договором, та/або заборгованість з компенсації нанесених збитків або пошкодження майна орендодавця в частині, компенсованій з грошових коштів- забезпечення, припиняються на підставах, встановлених цим договором за домовленістю сторін без укладання будь-яких угод.

В такому разі, орендодавець, виставляє орендарю рахунок на відновлення грошових коштів забезпечення, або його частини, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання рахунку, орендар має відновити початковий розмір грошових коштів - забезпечення.

Грошові кошти - забезпечення перераховуються строком на 1 рік, та підлягають безумовному поверненню орендарю протягом 15 (п`ятнадцять) календарних днів після закінчення 1 (одного) року з дати зарахування на поточний рахунок орендодавця, при умові належного виконання орендарем зобов`язань по договору.

Грошові кошти - забезпечення підлягають щорічному поновленню в розмірі грошових коштів - забезпечення за попередній рік строку оренди, на наступний 1 (один) рік строку оренди протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту повернення грошових коштів - забезпечення за попередній рік строку оренди.

Сторони мають право передбачити інший порядок зарахування грошових коштів - забезпечення на підставі підписаної додаткової угоди до цього договору.

У випадку, якщо грошові кошти - забезпечення не були використані у вищезазначеному порядку, то вони підлягають поверненню на поточний рахунок орендаря протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після повернення об`єкта оренди і підписання відповідного акта приймання - передачі по поверненню об`єкта оренди, при умові належного виконання орендарем зобов`язань по договору.

Пунктом 3.15 договору передбачено, що зобов`язання щодо здійснення платежів за цим договором будуть вважатися виконаними належним чином у момент, коли суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на поточний рахунок орендодавця.

Положеннями п. 9.1 договору визначено, що орендар передає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього договору. Передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі (надалі акт №2), який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).

Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення об`єкта оренди по акту №2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору.

Строк оренди починається з дати початку і закінчується 31.01.2022 (п. 10.2 договору).

Згідно з п. 10.3 договору сторони дійшли згоди, що договір оренди припиняється через 15 робочих днів після направлення орендодавцем відповідного письмового повідомлення орендарю у випадках, якщо:

-орендар використовує об`єкт оренди для здійснення інших видів діяльності, ніж визначені сторонами в п. 1.2 цього договору;

-орендар своїми діями або бездіяльністю позбавляє інших орендарів в будівлі можливості користуватись приміщеннями відповідно до укладених ними договорів оренди;

-орендар передав об`єкт оренди в подальшу суборенду без письмового погодження з орендодавцем.

За умовами п. 10.5 договору його дія може бути припинена в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, за умови попередження (шляхом направлення на адресу орендаря письмового повідомлення листом) орендодавцем орендаря, у письмовій формі, за 60 календарних днів до дати припинення.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що у випадку належного виконання усіх положень цього договору, орендар має переважне право укладення нового договору оренди на новий строк або на продовження строку оренди на розсуд орендодавця та за умови перегляду умов та положень цього договору, в тому числі розміру плати за оренду. Якщо сторони не дійдуть згоди стосовно умов нового договору або умов продовження цього договору в строк не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди, то таке право орендаря припиняється, і орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди відповідно до умов цього договору в день закінчення строку оренди. Про своє бажання скористатися переважним правом або про бажання продовжити строк оренди орендар повинен письмово повідомити орендодавця не менш, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди. Орендар втрачає своє переважне право на оренду на новий строк, якщо протягом дії цього договору орендар здійснив будь-які порушення цього договору, про що орендодавцем було направлено орендарю відповідні повідомлення.

Всі доповнення, зміни, додатки до договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і належним чином підписані сторонами або їх повноважними представниками і є невід`ємною частиною цього договору (п. 12.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Гелиум Трейд" здійснено перерахування на рахунок ТОВ "Євротекстиль" грошових коштів-забезпечення згідно договору №1ЄВТ0210015, рах. №40340 від 19.02.2021, у загальному розмірі 64120,00грн (54000,00 29.03.2021, 10120,00 07.05.2021), що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Гелиум Трейд" в АТ "Укрсиббанк".

11.05.2021 між ТОВ "Гелиум Трейд" та ТОВ "Євротекстиль" підписано акт №1, згідно якого ТОВ "Євротекстиль" (орендодавцем) передано ТОВ "Гелиум Трейд" (орендарю) за договором №1ЄВТ0210015 в оренду нежитлове приміщення №587.4 загальною площею 188,48 кв.м на п`ятому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 199, літ. "Д-5".

Як зазначає позивач, договір оренди № 1ЄВТ0210015 був розірваний між сторонами, на підтвердження чого до позовної заяви додає роздруківку скан-копії акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021, згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення №587.4 загальною площею 188,48 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 199, літ. "Д-5" на п`ятому поверсі.

Позивач в позовній заяві зазначав, що вищезазначений акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого ТОВ "Гелиум Трейд" повернуло, а ТОВ "Євротекстиль" прийняло нежитлове приміщення за вищевказаним договором оренди, підписаний спочатку ТОВ "Гелиум Трейд" 31.12.2021 і переданий офіційному представнику орендодавця у місті Харкові, для підписання зі сторони ТОВ "Євротекстиль". Представником відповідача у місті Харкові скан-копія підписаного з двох сторін акта передана ТОВ "Гелиум Трейд", а оригінал мав бути надісланий з міста Києва (місце розташування головного офісу відповідача). На протязі січня 2022 року ТОВ "Євротекстиль" не повертав підписаний зі свого боку оригінал акта від 31.12.2021, мотивуючи відпусткою уповноваженої особи орендодавця, що підписує всі документи, які стосуються оренди. Згодом, на початку лютого представник орендодавця у місті Харкові перебувала у відпустці, а з 24.02.2022 на території міста Харкова та частково на території Харківської області розпочалися бойові дії.

В той же час, відповідач факт підписання акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2021 заперечує, наголошує на відсутності у відповідача оригіналу вказаного акта, а також зазначає, що директор відповідача Зінчук Н.В. перебувала у відпустці з 28.12.2021 по 14.01.2022, а тому не могла підписати вказаний акт.

Отже, за доводами позивача та відповідача оригінал акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 у сторін договору та учасників спору відсутній.

Тобто, до суду оригінал акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 не надавався.

Листом від 07.06.2022 ТОВ "Гелиум Трейд" зверталося до ТОВ "Євротекстиль" з вимогою про повернення оригіналу підписаного акта приймання-передачі нежитлового приміщення за договором № 1ЄВТ0210015.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 02.11.2022 між ТОВ "Гелиум Трейд" (первісним кредитором) та ФОП Моніч О.А. (новим кредитором) укладений договір про передачу прав №0211-22, за умовами якого первісний кредитор передає своє право вимоги на користь нового кредитора, що виникло за договором оренди № 1ЄBT0210015 від 09.02.2021. Договір оренди №1ЄBT0210015 від 09.02.2021 був укладений між ТОВ "Гелиум Трейд" (код ЄДРПОУ 42796913) та ТОВ "Євротекстиль" (код ЄДРПОУ 32043726) (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору про передачу прав первісний кредитор підтверджує, що за договором оренди №1ЄBT0210015 від 09.02.2021 у ТОВ "Євротекстиль" обліковується заборгованість перед ТОВ "Гелиум Трейд" у розмірі 64120 (шістдесят чотири тисячі сто двадцять) гривень, які складаються із здійснених первісним кредитором платежів у якості грошового забезпечення за договором оренди №1ЄBT0210015 від 09.02.2021 на користь ТОВ "Євротекстиль" (надалі боржник).

Первісний кредитор підтверджує, що право вимоги за даним договором передається у зв`язку із існуючою заборгованістю ТОВ "Гелиум Трейд" перед ФОП Моніч О.А. за договором про надання послуг (п. 1.3 договору).

Первісний кредитор зобов`язаній передати на користь нового кредитора документи, що підтверджують право вимоги (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.3 договору новий кредитор набуває права вимоги до боржника і має право вирішувати питання щодо стягнення боргу на власний розсуд.

Відповідно до п. 4.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Оскільки ТОВ "Євротекстиль" не повернуло орендарю грошові кошти у розмірі 64120,00грн, що сплачені за договором №1ЄBT0210015 від 09.02.2021, ФОП Моніч О.А. як новий кредитор у зобов`язанні звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 позов задоволено повністю з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За умовами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 2 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК України).

Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК України).

Частиною 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положеннями ст.795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено судом, між ТОВ "Євротекстиль" (орендодавцем) та ТОВ "Гелиум Трейд" (орендарем) укладений договір оренди нежитлового приміщення від 09.02.2021 №1ЄВТ0210015, строк оренди закінчується 31.01.2022.

На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 09.02.2021 №1ЄВТ0210015 ТОВ "Гелиум Трейд" здійснено перерахування на рахунок ТОВ "Євротекстиль" грошових коштів-забезпечення у загальному розмірі 64120,00грн (54000,00грн 29.03.2021, 10120,00грн 07.05.2021), що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Гелиум Трейд" в АТ "Укрсиббанк".

Як на підставу для повернення грошових коштів-забезпечення у загальному розмірі 64120,00грн у позовній заяві ФОП Моніч О.А. посилається на п. 3.6.4 договору оренди нежитлового приміщення №1ЄBT0210015 від 09.02.2021 та зазначає, що вказаний договір оренди сторонами розірваний.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення будь-якої із сторін вказаного договору з повідомленнями чи пропозиціями про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1ЄBT0210015 від 09.02.2021. Доказів укладення додаткових угод до договору оренди від 09.02.2021 про його дострокове розірвання матеріали справи також не містять.

Отже, матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1ЄBT0210015 від 09.02.2021.

Твердження позивача, що надані ним копії листа ТОВ "Гелиум Трейд" вих. № 07/07-22 від 07.06.2022, опису вкладення до цінного листа від 14.07.2022 та квитанції про відправку листа вих. № 07/07-22 спростовують доводи апелянта, що позивачем не було надано до суду доказів направлення на адресу ТОВ "Євротекстиль" повідомлень про розірвання договору оренди, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки сам лист містить лише посилання на обставину розірвання договору, проте за своїм змістом не є повідомленням чи пропозицією про розірвання договору, до нього не надано жодного документу, який би підтверджував факт розірвання сторонами договору (повідомлення орендодавця про розірвання договору, пропозиція орендаря про дострокове розірвання договору, додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди від 09.02.2021 №1ЄBT0210015 тощо).

На підтвердження обставин розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1ЄBT0210015 від 09.02.2021 ФОП Моніч А.О. надає роздруківку скан-копії акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 та зазначає, що оригінал вказаного акта у нього відсутній, оскільки не був повернутий ТОВ "Євротекстиль" після його передання ТОВ "Гелиум Трейд" представнику відповідача для підписання.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів передачі ТОВ "Гелиум Трейд" акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 представнику ТОВ "Євротекстиль" (доказів направлення акта засобами поштового зв`язку, розписки орендодавця або його представника про отримання ним вказаного акта від орендаря для підписання тощо).

Також матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем орендарю скан-копії акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 1ЄВТ0210015 від 09.02.2021.

Наголошуючи, що акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2021 орендарем передано Сягло Оксані Анатоліївні представнику ТОВ "Євротекстиль", позивачем не надано жодних доказів такої передачі, як не надано і доказів того, що вказана позивачем особа є уповноваженим представником відповідача.

Разом з тим, роздруківка скан-копії акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди № 1ЄВТ0210015 від 09.02.2021, яка додана позивачем до позову, не може вважатися належним доказом з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 викладено висновок, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Позивач наголошує про отримання орендарем від відповідача скан-копії підписаного з двох сторін акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021, тобто, документа в електронному вигляді.

Проте, надана позивачем роздруківка скан-копії акта б/н від 31.12.2021 приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 не може вважатись електронним документом (паперовою копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", та не є належним доказом у справі. Матеріали справи не містять доказів того, що він підписувався електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою відповідача (з можливістю ідентифікувати підписанта акта), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію підписанта, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.

Крім того, умовами договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 не передбачена можливість обміну документами в електронному вигляду.

Положеннями п. 9.1 договору визначено, що орендар передає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього договору. Передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі (надалі акт №2), який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).

Згідно з положеннями п. 3.6.4 п. 3.6 договору якщо розмір комунально-забезпечувального платежу перевищує розмір фактичних витрат за спожиті комунальні послуги за останні два місяці строку оренди, що підлягають компенсації, то надлишок підлягає поверненню на рахунок орендаря протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після повернення об`єкта оренди і підписання відповідного Акта №2.

Враховуючи зазначене, позивачем не надано належних та допустимих доказів повернення орендованого майна орендодавцю.

А тому правові підстави для повернення комунально-забезпечувального платежу відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що маються значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Моніча Олександра Анатолійовича відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Моніча Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 32043726) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 04.08.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя В.О. Фоміна