Постанова

від 23.08.2023 по справі 922/2326/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/2326/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: адвокат Ратушинська І.О., на підставі ордера серії АМ №1051643 від 18.04.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль", м.Київ,

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 922/2326/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Моніча Олександра Анатолійовича, м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль", м. Київ,

про стягнення 82133,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Євротекстиль" на користь ФОП Моніча О.А. 61120,00грн заборгованості, 1997,38 грн 3% річних, 16016,23 грн інфляційних втрат та 2481,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "Євротекстиль", в якій просило рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №922/2326/22 апеляційну скаргу ТОВ "Євротекстиль" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП Моніча О.А. відмовлено. Стягнуто з ФОП Моніча О.А. на користь ТОВ "Євротекстиль" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50грн.

11.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Євротекстиль" засобами поштового зв`язку надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій заявник просить приєднати до матеріалів судової справи №922/2326/22 акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2023, звіт про надану професійну правничу допомогу від 04.08.2023, договір про надання правових послуг №16/01 від 16.01.2023, стягнути з ФОП Моніча О.А. на користь ТОВ "Євротекстиль" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2023 для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі: Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О.

У зв`язку з відпусткою з 09.08.2023 по 25.08.2023 судді Фоміної В.О., яка входить до складу колегії суддів, та необхідністю розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в межах 10-ти денного строку, визначеного ч. 3 ст. 244 ГПК України, розпорядженням керівника апарату суду від 14.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №922/2326/22 прийнято заяву ТОВ "Євротекстиль" про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду. Розгляд заяви призначено на 23.08.2023.

21.08.2023 через підсистему "Електронний суд" від ФОП Моніча О.А. надійшла заява про відвід, в якій заявник висловив недовіру суддям Бородіній Л.І. та Лакізі В.В. та заявив відвід зазначеним суддям.

23.08.2023 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник відповідача, яка підтримала вимоги заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача до судового засідання 23.08.2023 не з`явився, будь-яких заперечень, доводів чи міркувань щодо заяви ТОВ "Євротекстиль" про стягнення витрат на правничу допомогу не надав.

Про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ "Євротекстиль" про стягнення витрат на правничу допомогу позивач повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа - ухвали Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №922/2326/22 до електронного кабінету його представника Тойки С.С. 14.08.2023 о 14:43 годині.

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Частиною 4 ст. 244 ГПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності представника позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023, постановленою у судовому засіданні 23.08.2023, відмовлено у задоволенні заяви ФОП Моніча О.А. про відвід судді Бородіній Л.І та судді Лакізі В.В.

Розглянувши заяву ТОВ "Євротекстиль" про стягнення витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в апеляційній скарзі ТОВ "Євротекстиль" зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00грн, а саме: за складання та подання апеляційної скарги до суду (7000,00грн), за підготовку інших процесуальних документів (1000,00грн за один документ), за ознайомлення з матеріалами справи (1000,00грн за одне ознайомлення), участь в судових засіданнях (1000,00грн за одне судове засідання). Докази на підтвердження фактично понесених ТОВ "Євротекстиль" витрат на професійну правничу допомогу буде надано додатково за результатами фактично понесених витрат - протягом 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

До апеляційної скарги додано копію ордера про надання правничої допомоги серії АМ №1051661 від 18.04.2023, відповідно до якого адвокатом Ратушинською І.О. надається правнича допомога ТОВ "Євротекстиль".

Із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач звернувся засобами поштового зв`язку 04.08.2023, тобто в межах встановленого п`ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу апелянтом додано копії договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16/01, звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.08.2023, акта приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2023.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16/01, укладеного між адвокатом Ратушинською І.О. та ТОВ "Євротекстиль", адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерствами, та будь-якими судами будь-якої інстанції (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору бажаний результат надання адвокатом правової допомоги полягає: у представництві прав та інтересів клієнта в юридичних та з фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерствами, та будь-якими судами будь-якої інстанції.

Пунктом 1.4 договору визначено, що клієнт також доручає адвокату: готувати, підписувати та подавати від імені клієнта будь-які заяви; вивчати та складати необхідні документи, отримувати будь-які документи; здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору в правоохоронних органах без виключень та обмежень, усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, в судах України, в т.ч. спеціалізованих, з правами представника та/або захисника, які передбачені чинним законодавством України; оскаржувати будь-які рішення державних органів від імені клієнта в будь-яких судових інстанціях; вчиняти інші дії, необхідні для надання клієнту правової допомоги.

Відповідно до п. 1.5 договору адвокат приймає на себе обов`язки представляти і захищати права і законні інтереси клієнта відповідно до умов цього договору та має право, зокрема: представляти інтереси клієнта у місцевих судах (загальних, адміністративних, господарських), апеляційних судах (загальних, адміністративних, господарських), Верховному Суді України, в тому числі Касаційному адміністративному, господарському, цивільному та кримінальному судах з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілій особі, заінтересованій особі, цивільному позивачу та/або відповідачу, особі, яка подала заяву про вчинення злочину, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, підозрюваному, обвинуваченому; оскаржувати рішення вищевказаних судів у апеляційному та касаційному порядку, в тому числі до Верховного Суду України; підписувати та подавати будь-які документи, знайомитись з матеріалами справ, робити з них виписки, знімати копії з документів, долучених до справ; приймати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання, відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового процесу, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; надавати докази, приймати участь в їх дослідженні, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду в апеляційному та касаційному порядку; засвідчувати вірність копій всіх документів; користуватись іншими правами, наданими Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення; одержувати документи, підписувати та подавати заяви, клопотання, інші процесуальні документи, необхідні для виконання даного договору; здійснювати інші дії, необхідні для виконання даного договору.

За умовами п. 3.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 4.2 договору визначено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Згідно з п. 4.4 договору оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом.

Якщо протягом 20-ти днів після відправлення звіту про виконання доручення, в адресу клієнта або іншу адресу(и), яку(і) вказано(і) клієнтом, не одержані мотивовані заперечення у прийнятті виконаного доручення (бажаного результату клієнта згідно доручення), доручення вважається виконаним та підлягає оплаті згідно умов цього договору (п. 7.1 договору).

Відповідно до звіту про надану професійну правничу допомогу від 04.08.2023 адвокат надав, в клієнт прийняв правову допомогу по оскарженню рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 за позовом ФОП Моніча О.А. до ТОВ "Євротекстиль" про стягнення 82133,61грн: складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/23, послуга надавалася 18.04.2023, загальна вартість послуги склала 7000,00грн; участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду по справі №922/2326/22, послуга надавалася 03.08.2023, загальна вартість послуги склала 1000,00грн. Загальна вартість професійної правничої допомоги по оскарженню рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 складає 8000,00грн. Звіт про надану професійну правничу допомогу від 04.08.2023 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

За змістом акту приймання-передачі наданих послуг, підписаного адвокатом і клієнтом та скріпленого печатками сторін, адвокат передав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу по оскарженню рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 за позовом ФОП Моніча О.А. до ТОВ "Євротекстиль" про стягнення 82133,61грн: складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/23, послуга надавалася 18.04.2023, загальна вартість послуги склала 7000,00грн; участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду по справі №922/2326/22, послуга надавалася 03.08.2023, загальна вартість послуги склала 1000,00грн. Загальна вартість професійної правничої допомоги по оскарженню рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 складає 8000,00грн.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокатом Ратушинською І.О. до апеляційного суду подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/23 та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також адвокат Ратушинська І.О. брала участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 03.08.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції ТОВ "Євротекстиль" адвокатом Ратушинською І.О. в обсязі, що визначений актом приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2023.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір судових витрат може встановлюватися судом в тому числі, але не виключно, на підставі поданих стороною рахунків, їх розмір може бути встановлено на підставі інших доказів, наданих стороною провадження. Тобто, зазначена стаття не містить вичерпного переліку доказів, на підставі яких суд встановлює розмір витрат, зокрема, на правничу правовому допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч. 1 ст. 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для встановлення обставин надання послуг з правничої допомоги адвокатом відповідачу, їх обсяг підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, договором про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16/01, звітом про надану професійну правничу допомогу від 04.08.2023, актом приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2023.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доводів чи заперечень щодо заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.

Враховуючи зазначене, а також те, що розмір заявлених адвокатських витрат є співмірним зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, а також те, що доводи апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/2326/22 були визнані судом апеляційної обґрунтованими, що мало наслідком скасування рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви відповідача та стягнення з ФОП Моніча О.А. на користь ТОВ "Євротекстиль" витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Моніча Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 32043726) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 29.08.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза