Рішення

від 03.08.2023 по справі 916/2117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2117/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м.Одеса, вул.М.Боровського, 28Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" (код ЄДРПОУ 41756267, 65069, м.Одеса, пр.Добровольського, б.75А кв.3)

про стягнення 246033,21 грн. нарахувань за необліковану електроенергію

Позивач Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" про стягнення 246033,21 грн. нарахувань за необліковану електроенергію.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що було зафіксовано в Акті про порушення №8021900 від 13.10.2022.

Ухвалою від 24.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строк на подання зяв по суті справи.

21.06.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, який сформовано в системі "Електронний суд".

Ухвалою від 28.06.2023 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків відзиву - 5 днів з дня вручення ухвали.

У встановлений господарським судом строк відповідачем не усунуто недоліки відзиву, у зв`язку з чим ухвалою від 03.08.2023 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" повернуто заявнику.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 31.07.2018 між Акціонерним товариством "Одесаобленерго" (в подальшому перейменованого в АТ "ДТЕК Одеські електромережі") (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" (споживач, відповідач) було укладено Договір про розподіл та постачання електричної енергії за регульованим тарифом №307900, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 20 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка розподілу електричної енергії: на вихідних клемах лічильника (від ТП 2762) (розділ 1 Договору).

Згідно п.2.2 Договору, споживач зобов`язується виконувати умови Договору; забезпечувати безперешкодний доступ представникам постачальника (після пред`явлення службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

За умовами п.3.1, постачальник має право вимагати відшкодування збитків, які виникли через дії або бездіяльність споживача, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього Договору; на безперешкодний доступ (після пред`явлення службового посвідчення) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

Відповідно до п.4.2.2, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕКП за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно п.4.2.3, споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.2 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії форс-мажорних обставин. Наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним Актом.

В п.4.4 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень діючого законодавства, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача оформлюється акт про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником постачальника та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний відповідно до вимог п.4.1 Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕКП.

За умовами п.9.4, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.12.2018 відповідно до вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, але в будь-якому разі втрачає чинність з моменту укладання споживачем Договору про постачання з постачальником, або з постачальником універсальних послуг.

Договір підписано представниками обох сторін без жодних зауважень.

Актом №5516 від 16.08.2018 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін визначено балансову належність електромереж та установок споживача - внутрішні мережі від щита обліку до ЩР замовника.

Заявою-приєднанням ТОВ "Меркурій СП" з 01.01.2019 приєдналось до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (згідно з п.4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312).

Відповідно до положень п.6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції станом на дату приєднання відповідача до публічного договору), до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

До укладення договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між власником мереж та/або ОСР/ОСП, та/або споживачем щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Згідно п.4 постанови, договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

За умовами абз.2 п.2.1.6 ПРРЕЕ (у відповідній редакції), фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Як стверджує позивач, враховуючи факт споживання відповідачем електричної енергії, наразі між сторонами діє публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Так 24.11.2021 на боксі ЗКУ об`єкту споживача ТОВ "Меркурій СП", що знаходиться в м.Одеса, по вул.Генерала Бочарова, 43, було встановлено, серед іншого, пломбу №33858234, яку за Актом №1271911 передано на відповідальне зберігання відповідачу. При цьому споживачу було продемонстровано цілісність встановлених пломб.

13.10.2022 під час перевірки працівниками АТ "ДТЕК Одеські електромережі" дотримання споживачем ТОВ "Меркурій СП" Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 43, виявлено порушення Правил, що полягає, мовою оригіналу, в наступному: "п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - порушення цілісності пломб, або цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби, або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб, зрив пломби на боксі ЗКУ. Немає пломби №33858234 на ЗКУ-Бокс".

Вказане порушення було виявлене в присутності представника товариства Борак Романа В`ячеславовича, який допустив представника позивача на об`єкт, та зафіксовано 13.10.2022 в Акті про порушення №8021900 (далі - Акт), який був підписаний з боку АТ "ДТЕК Одеські електромережі" двома представниками, а саме: інженером Панекіним П.Г. (посв.3580/21), майстром ЦРКВ Куценко С.Є. (посв.265/22), з боку відповідача - Борак Р.В. без жодних зауважень.

25.10.2022 відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення №8021900 від 13.10.2022, на якому прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом 8.4.2 п.п.2 та за формулою №4 пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами і доповненнями.

До протоколу додано розрахунок нарахування недорахованої електроенергії до Акту про порушення №8021900 від 13.10.2022, згідно з яким розмір вартості необлікованої електричної енергії за період з 13.04.2022 по 13.10.2022 складає 246033,21 грн. (а.с.26).

27.01.2023 позивач направив на адресу відповідача ТОВ "Меркурій СП" копію протоколу №504 від 25.10.2022, розрахунок до акту про порушення та рахунок №8021900 на оплату вартості необлікованої електричної енергії (а.с.27, 63-69).

Водночас, відповідач вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 246033,21 грн. не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Як встановлено судом, станом на 13.10.2022 (під час перевірки, виявлення порушення та складення Акту про порушення №8021900) діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Пунктами 1.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що ПРРЕЕ є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора.

Фактом приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Як зазначено вище, Заявою-приєднанням ТОВ "Меркурій СП" з 01.01.2019 приєдналось до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (а.с.18).

Пунктом 2.3.4. ПРРЕЕ визначено, що власник (користувач) електроустановки, на території (у приміщенні) якої встановлені пломби, несе відповідальність за їх збереженням і цілісність.

Згідно з пп.8 п.5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Ті самі приписи містилися в п.п.26 п. 10.2 ПКЕЕ.

Згідно з п.п.53 п.1.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018 (далі ККОЕЕ), сфера дії якого розповсюджується на всіх учасників ринку електричної енергії, поняття "пошкодження пломб" є узагальненим і має більш широке значення, до складу якого входять: відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема, відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.

Частиною п`ятою статті 277 ГК України визначено, що відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження цілісності пломб.

Відповідно до п.п.14 п.1.2.1 ККОЕЕ, вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1.2.1 ККОЕЕ, засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) - засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) - узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу (п.п.20 п.2.1.1 ККО).

Згідно з пунктом 5.16.1 ККОЕЕ, з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку, за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.

Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також (за можливості) на кришках, боксах та інших пристроях вузла обліку та дооблікових колах, які закривають: 1) первинні та вторинні (після вимірювальних трансформаторів) дооблікові кола живлення ЗВТ; 2) кришки важелів та кнопок управління комутаційних апаратів і захисних автоматичних вимикачів, встановлених у колах вимірювальних трансформаторів; 3) двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги; 4) клемні кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв`язку ЗВТ; 5) клемні кришки, встановлені у дооблікових силових колах комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів; 6) відкриті дооблікові силові кола живлення; 7) усі інші місця доступу до сигнальних і відкритих дооблікових струмоведучих частин (п.5.16.3 ККО).

Згідно з пунктом 5.16.15 ККО, після пломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування, що підтверджує факт установлення пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема, передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану, а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження і цілісність пломби/індикатора.

За приписами п.п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

За змістом п.8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Згідно п.8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

За умовами п.8.2.6 Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

За умовами п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до п.п.2 п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт/год) розраховується за формулою W доб = Р * t доб * К в, де Р - потужність (кВт), визначена як дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи; t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год); Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

До матеріалів справи надано Акт №1271911 від 24.11.2021 (а.с.62), відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, зокрема, пломбу №33858234, встановлену на ЗКУ, зобов`язався нести повну відповідальність щодо них. Акт №1271911 від 24.11.2021 про заміну пломб та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії підписано представником позивача без зауважень.

За таких обставин, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.

Як встановлено судом, 13.10.2022 під час перевірки працівниками АТ "ДТЕК Одеські електромережі" дотримання споживачем ТОВ "Меркурій СП" Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 43, виявлено порушення Правил, що полягає, мовою оригіналу, в наступному: "п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - порушення цілісності пломб, або цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб, зрив пломби на боксі ЗКУ. Немає пломби №33858234 на ЗКУ-Бокс".

Вказане порушення було виявлене в присутності представника товариства Борак Романа В`ячеславовича, який допустив представників позивача на об`єкт, та зафіксовано 13.10.2022 в Акті про порушення №8021900, який був підписаний з боку АТ "ДТЕК Одеські електромережі" двома представниками, а саме: інженером Панекіним П.Г. (посв.3580/21), майстром ЦРКВ Куценко С.Є. (посв.265/22), з боку відповідача - Борак Р.В. без жодних зауважень.

Акт про порушення містить, зокрема, такі відомості: у пункті 1 акту - про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акту: заводський номер - 10234400; тип - Nik 2303 ARP; покази - 015323,72; дата повірки - 4 квартал 2018; номінальний струм - 5(80); місце встановлення - Бокс-ЗКУ; позначення на схемі місця встановлення - 5; у пункті 2 - про місце, кількість та тавро встановлених пломб (індикаторів) згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан (оператора системи: клемна пломба №33858233 не пошкоджена; Бокс ЗКУ - відсутня пломба №33858234; в пункті 3 акту - відомості про комутаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача; в пункті 4 акту - результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання акта про порушення; в пункті 5 - перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи: немає можливості зробити повний перелік всіх струмоприймачів; дозволена потужність споживання відповідно до умов договору становить 20 кВт; в пункті 7 - схема обліку електричної енергії відновлена; в пункті 8 - перелік об`єктів або струмоприймачів, відключених від електроживлення: відключення не проводилось; в пункті 11 - комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 25.10.2022 о 10:00 год., за адресою: м.Одеса, вул.Краснова, 2А.

Акт про порушення підписано двома представниками оператора системи. У графі "З актом про порушення ознайомлений споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача)" зазначено Борак Р.В., який підписав акт без зауважень. До акту додано фото та відео фіксацію порушення (а.с.20).

Представником споживача акт підписано без зауважень, при цьому в акті зазначено, що споживача було проінформовано про можливість надання зауважень до складеного акту.

Суд зауважує, що пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.

Зокрема, такими особами, згідно з підпунктами 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Аналогічні вимоги містить і пункт 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії - у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб тощо, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до ПРРЕЕ.

У підпункті 66 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ міститься визначення споживача, зокрема, споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Поряд з тим, ні ПРРЕЕ, ні Кодекс комерційного обліку електричної енергії не надають визначення (вимог) щодо представника споживача та іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У той же час, у підпункті 11 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ лише визначено, що представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Аналіз наведених вище положень ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії дає підстави дійти висновку, що представник споживача повинен бути наділений такими ж правами як і споживач. Тобто, представником споживача слід вважати особу, яку споживачем, у передбаченому чинним законодавством порядку, уповноважено, крім участі в процесі контрольного огляду або технічної перевірки, вносити пояснення та зауваження до акта про порушення, викладати мотиви своєї відмови від підписання акта про порушення, підписувати акт про порушення без зауважень.

Так, у розгляді даної справи суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.08.2021 у справі №910/5998/20, та зазначає, що за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: 1) має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; 2) має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; 3) таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.

Як встановлено судом, 13.10.2022 представниками позивача, за місцезнаходженням електроустановки відповідача за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Бочароваа, 43, проводилась перевірка дотримання споживачем ПРРЕЕ в присутності особи, яка допустила представників оператора системи розподілу на об`єкт споживача Борак Романа В`ячеславовича, особа якого засвідчена паспортом громадянина України (а.с.22).

Враховуючи те, що Борак Р.В. знаходився на об`єкті відповідача, мав доступ до об`єкту та допустив представників позивача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, суд дійшов висновку, що Акт про порушення ПРРЕЕ №8021900 від 13.10.2022 відповідає положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та пункту 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, як такий, що складений у присутності уповноваженого представника відповідача, як того і вимагає ПРРЕЕ.

При цьому, акт про порушення не містить зауважень стосовно відсутності у Борак Р.В. повноважень на його підписання. Поряд з цим, у графі "зауваження до складеного акта" зауваження відсутні.

25.10.2022 відбулось засідання комісії по розгляду Акту про порушення №8021900 від 13.10.2022, на якому прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом 8.4.2 п.п.2 та за формулою №4 пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами і доповненнями (протокол а.с.25).

До протоколу додано розрахунок нарахування недорахованої електроенергії до Акту про порушення №8021900 від 13.10.2022, згідно з яким розмір вартості необлікованої електричної енергії за період з 13.04.2022 по 13.10.2022 складає 246033,21 грн. (а.с.26).

27.01.2023 позивач направив на адресу відповідача ТОВ "Меркурій СП" копію протоколу №504 від 25.10.2022, розрахунок до акту про порушення та рахунок №8021900 на оплату вартості необлікованої електричної енергії (а.с.27, 63-69).

Водночас, відповідач вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 246033,21 грн. не сплатив, протилежного суду не доведено.

Згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача, рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст.ст. 525, 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Господарський суд наголошує, що порушення, передбачене п.п. 2 п.8.4.2 ПРРЕЕ, є окремим порушенням ПРРЕЕ, відповідальність за яке настає лише за сам факт пошкодження або відсутності пломб, що підтверджується також і судовою практикою (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі № 920/833/17 та від 12.03.2020 у справі № 908/1891/17).

Відповідачем не спростовано, що обставини, встановлені в акті, не відповідають дійсності, та не доведено відсутність порушення ПРРЕЕ з боку відповідача, що стало підставою для донарахування йому вартості необлікованої електричної енергії. В тому числі, ТОВ "Меркурій СП" не доведено, що порушення ПРРЕЕ виникло з вини позивача та/або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Також, відповідач не скористався своїм правом внести до Акта про порушення №8021900 зауваження та/або заперечення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п. 9 "Позиція Верховного Суду" постанови від 29 травня 2018 року у справі №913/868/17 зазначив, що споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

Таким чином, факт вчинення відповідачем порушення правил роздрібного ринку електричної енергії є встановленим у визначеному законодавством порядку, відповідно, проведені позивачем нарахування є обґрунтованими і правомірними, відповідачем не запереченими та не спростованими.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням встановлених судом в ході розгляду спору обставин, з огляду на чинні норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої спожитої електроенергії в сумі 246033,21 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій СП" (код ЄДРПОУ 41756267, 65069, м.Одеса, пр.Добровольського, б.75А кв.3) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м.Одеса, вул.М.Боровського, 28Б) - 246033 (двісті сорок шість тисяч тридцять три) грн. 21 коп. заборгованості за необліковану електричну енергію, 3690 (три тисячі шістсот дев`яносто) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Рішення складено і підписано 03 серпня 2023 р.