Постанова

від 01.08.2023 по справі 911/2646/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2646/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Швеця В.Ю. (адвокат);

представника відповідача - Романюка А.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райскай"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Колесник Р.М.)

від 29.06.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

від 15.03.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райскай"

до ОСОБА_1

про витребування майна

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райскай"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит та Бухгалтерський облік";

2. ОСОБА_2

про зобов`язання надати документи та вчинити певні дії.

Короткий зміст позовних вимог, суть спору

1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райскай" (надалі - Товариство) звернулось до ОСОБА_1 (далі - Директор) з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння - печатки; установчі, реєстраційні, організаційні та управлінські документи ТОВ; накази про облікову політику; довідки банків про відкриття рахунків; касові книги; бухгалтерські та фінансові документи; договори та інші пов`язані документи; базу 1С та базу управління відносинами з клієнтами (CRM системи) за період з 30.11.2016 по 21.07.2020 включно.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, що у період з 30.11.2016 по 21.07.2020 займав посаду директора Товариства, обов`язку зберігати та передати новому директору документи відповідно до пункту 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2015 року за № 736/27181. Товариство має право витребувати своє майно (документи) відповідно до статей 387, 391 ЦК України.

3. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (надалі - Учасник) звернувся з зустрічним позовом до Товариства про зобов`язання надати належним чином завірені копії документів щодо господарської, зокрема, статутної діяльності Товариства, а також зобов`язання забезпечити аудитору - ТОВ "Аудиторська фірма "ЛЄО Аудит Центр" (надалі - Аудиторська фірма) можливість проведення зовнішньої незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності та діяльності Товариства за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, у тому числі, шляхом надання належним чином завірених копій всіх документів відповідно до обсягу аудиторських послуг, визначених у договорі № 2021/0503 про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 та додатку № 1 від 05.03.2021 до договору, згідно з переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано порушенням права учасника на отримання інформації про діяльність Товариства та на забезпечення проведення аудиту фінансової звітності Товариства, що гарантовано статтями 41, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. Товариство створене у 2016 році. Засновниками Товариства виступили ОСОБА_2 із часткою 60% статутного капіталу та ОСОБА_3 з часткою 40% статутного капіталу.

6. Рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 1 від 30.11.2016, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора товариства, який приступив до виконання обов`язків директора відповідно до наказу № 1-К від 30.11.2016.

7. з 21.02.2019 ОСОБА_1 став учасником Товариства з часткою 25% статутного капіталу та одночасно продовжував обіймати посаду директора.

8. 21.07.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади директора товариства за згодою сторін, проте 03.08.2020 прийнято на посаду начальника відділу продажів.

9. 23.02.2021 ОСОБА_1 , як учасник Товариства, надіслав листи із проханням надати належним чином завірені копії документів про господарську діяльність товариства (щодо фінансової діяльності, статутної діяльності та договорів) згідно з переліком (т. 2 а.с. 96-98). Ці листи Товариство отримало 09.03.2021.

10. 26.02.2021 ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади начальника відділу продажів за власним бажанням.

11. У цей же день адвокат Федоркін Д.В., що діяв в інтересах Товариства, звернувся до ОСОБА_1 із письмовою вимогою про передачу документів, в якому зазначив, що після його звільнення з посади директора (22.07.2020) ним не було передано новопризначеному директору ОСОБА_2 жодних документів, що стосуються господарської діяльності Товариства, первинні бухгалтерські документи, протоколи зборів учасників та печатку підприємства (т. 1 а.с. 39-41). У цьому листі Товариство вимагало передати новопризначеному директору документи за період із 30.11.2016 по 21.07.2020 згідно з переліком, попередило про кримінальну відповідальність та про намір звернутися до суду та правоохоронних органів. 24.03.2021 ОСОБА_1 отримав відповідний лист Товариства.

12. 05.03.2021 ОСОБА_1 надав відповідь на вимогу Товариства від 26.02.2021 щодо надання документів та зазначив, що ці документи у нього не перебувають, а дії директора є недобросовісними та свідчать про зловживання правом (т. 2 а.с. 121).

13. У цей же день ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу Товариства листи із проханням надати належним чином завірені копії документів про господарську діяльність товариства (щодо фінансової діяльності, статутної діяльності та договорів) згідно з переліком, визначеного у відповідних листах (т. 2 а.с. 103-105), а також надіслав на адресу Товариства запит (вимогу) про проведення аудиту, в якому зазначив, що ним укладено договір з Аудиторською фірмою на проведення аудиту діяльності Товариства, тому просив забезпечити можливість проведення такого аудиту та надати аудитору засвідчені копії документів, перелік яких визначено в додатку до договору на проведення аудиту. До запиту було долучено примірник оригіналу договору №2021/0503 на проведення аудиту та примірник оригіналу додатку до нього (т. 2 а.с. 122-123). 12.03.2021 Товариство отримало листи та запит.

14. 05.03.2021 ОСОБА_1 та ТОВ "Аудиторська фірма "ЛЄО Аудит Центр" уклали договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 № 2021/0503, за змістом п. 1.1. якого замовник ( ОСОБА_1 ), реалізуючи свої права учасника товариства, що передбачені статями 5 та 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", доручає, а виконавець (ТОВ "Аудиторська фірма "ЛЄО Аудит Центр") бере на себе зобов`язання надати аудиторські послуги та провести зовнішню незалежну аудиторську перевірку фінансової звітності та діяльності об`єкта перевірки - Товариства за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 з наданням аудиторського звіту з питань перелічених в п 1.1. цього договору.

15. У Додатку № 1 до зазначеного договору сторони домовилися, що необхідними умовами для виконання виконавцем умов договору є забезпечення можливості доступу виконавця до записів, документів та іншої інформації ТОВ "Райскай", які стосуються товариства, відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, та які можуть зберігатися за місцезнаходженням товариства (п. 1 Додатку № 1). У пункті 2 Додатку сторони домовилися про перелік документів товариства, завірені копії яких необхідні виконавцю для виконання договору.

16. 05.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Товариства із запитом (вимогою) щодо надання документів та просив надати йому протягом 10-ти днів з дати отримання запиту завірені копії документів, згідно з переліком, викладеному в запиті, посилаючись на те, що його попередні вимоги від 23.02.2021 та від 05.03.2021 виконано не було (т. 2 а.с. 135-138). 07.08.2021. Цей запит Товариство отримало 07.08.2021.

17. 16.08.2021 Аудиторська фірма звернулася до Товариства із листом про проведення аудиту фінансової звітності Товариства, в якому було зазначено про факт укладання 05.03.2021 із учасником Товариства ОСОБА_1 договору про проведення аудиту та просило, з метою забезпечення проведення аудиту протягом 10-ти днів надати завірені копії документів, перелічених у додатку № 1 до договору № 2021/0503 про проведення аудиту фінансової звітності від 05.03.2021, забезпечити аудитору необхідні умови для проведення аудиту (т. 2 а.с.165-171). Товариство не заперечувало отримання цього листа.

18. Перелік документів, що вимагався аудитором збігається зі змістом додатку № 1 до договору № 2021/0503 про проведення аудиту фінансової звітності від 05.03.2021, з єдиною лише відмінністю, яка полягає в тому, що такі документи вимагалися за період по 04.08.2021, тоді як договором такий строк було обмежено 05.03.2021.

19. Листом від 19.08.2021 Товариство повідомило, що вимога про надання документів виконана бути не може оскільки належне зберігання документів та ведення архіву у період із 30.11.2016 по 21.07.2020 включно, покладалось саме на ОСОБА_1 . Після звільнення з посади директора документи, не були передані новопризначеному директору. Товариство вважає, що ОСОБА_1 вкрав документи та печатку, тому за даним фактом було ініційоване звернення до правоохоронних органів (т. 2 а.с. 149-151).

20. Також 19.08.2021 Товариство звернулося до ОСОБА_1 із повторною вимогою про надання документів аналогічного змісту із вимогою від 26.02.2021, обґрунтовуючи її тим, що попередня вимога виконана не була (т. 1 а.с. 45-47).

21. 18.01.2022 ОСОБА_1 (замовник), ТОВ "Аудиторська фірма "ЛЄО Аудит Центр" (попередній виконавець) та ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит та Бухгалтерський облік" (новий виконавець) уклали договір № 2022/1801 про уступку прав та переведення обов`язків за договором про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 № 2021/0503, відповідно до умов п. п. 1.1., 1.2. якого попередній виконавець, за згодою замовника, передає, а новий виконавець приймає на себе усі права та обов`язки, що належать попередньому виконавцю за договором № 2021/0503 про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 та додатком № 1 від 05.03.2021, що укладені між замовником та попереднім виконавцем. Підписанням цього договору замовник надає новому виконавцю свою згоду на передачу попереднім виконавцем своїх прав та обов`язків за договором № 2021/0503 та додатком № 1 новому виконавцю (т. 3 а.с. 105).

22. З моменту підписання цього договору новий виконавець став виконавцем за договором № 2021/0503 та додатком № 1, а попередній виконавець втрачає всі свої права та обов`язки за договором № 2021/0503 та додатком № 1 (пп. 3.1.1., 3.1.2. п. 3.1 договору № 2022/1801).

23. Листом від 18.01.2022 (т. 3 а.с. 106) ОСОБА_1 повідомив Товариство про вчинену уступку прав та переведення обов`язків за договором № 2021/0503 про проведення аудиту та надіслав на адресу Товариства примірник оригіналу договору № 2022/1801 від 18.01.2022 про уступку прав та переведення обов`язків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

24. Господарський суд Київської області рішенням від 29.06.2022 відмовив у задоволенні первісного позову Товариства до Директора про витребування печатки, установчих, реєстраційних, організаційних та управлінських документів, наказів про облікову політику, довідки банків про відкриття рахунків, касові книги, бухгалтерські та фінансові документи, договори та інші пов`язані документи, базу 1С та базу управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства за період з 30.11.2016 по 21.07.2020 включно.

25. Суд зустрічний позов Учасника до Товариства задовольнив частково, зобов`язав Товариство надати позивачеві належним чином завірені копії документів щодо господарської, зокрема, статутної діяльності Товариства, а саме:

1) усіх без винятку протоколів зборів засновників Товариства (рішень одноосібного засновника);

2) чинного статуту Товариства та змін до нього;

3) усіх без винятку протоколів загальних зборів учасників Товариства за весь період діяльності Товариства;

4) усіх без винятку документів Товариства (положень, регламентів, інструкцій тощо), що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них за весь період діяльності Товариства;

5) усіх без винятку наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства (директора) за весь період діяльності Товариства.

26. Суд також зобов`язав Товариство забезпечити аудитору можливість проведення зовнішньої незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності та діяльності Товариство за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, у тому числі, шляхом надання належним чином завірених копій всіх документів відповідно до обсягу аудиторських послуг, визначених у договорі № 2021/0503 про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 та додатку № 1 від 05.03.2021 до договору, зокрема: установчих, реєстраційних, організаційних та управлінських документів Товариства; наказів про облікову політику Товариства, про проведення інвентаризації і створення інвентаризаційної комісії, про систему внутрішнього контролю, про порядок видачі готівки підзвіт, про матеріально-відповідальних осіб, по зберіганню та переміщенню товарно-матеріальних цінностей, довідок банків про відкриття рахунків Товариства, банківських виписок по всіх рахунках Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021; бухгалтерської та фінансової документації; договорів та інших пов`язаних документів; паспортів та ідентифікаційних кодів керівника (директора), бухгалтера і головного бухгалтера Товариства; бази 1С та бази Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021 - в електронному вигляді на окремих носіях інформації.

27. Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову в частині зобов`язання Товариства надати аудитору завірені копії установчих, реєстраційних, організаційних та управлінських документів Товариства за період з 06.03.2021 по 05.11.2021.

28. Суд присудив до стягнення з Товариства на користь позивача судовий збір у розмірі 4540,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

29. Суд рішення мотивував так:

- чинне законодавство та положення статуту Товариства не передбачають чіткої процедури та власне обов`язковості оформлення передачі документації від колишнього директора Товариства новопризначеному;

- рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 21.07.2020 № 6, про звільнення Директора також не містить порядок передачі відповідних документів, якщо в цьому дійсно була потреба;

- у матеріалах справи відсутні відомості про те, що з моменту звільнення ОСОБА_1 . Товариство було обмежено у можливості здійснювати свою поточну господарську діяльність, подавати фінансову звітність, укладати договори, вести кадрову роботу чи що було обмежено у будь-яких інших аспектах повсякденної діяльності Товариства;

- вимога про передачу документів Директору була пред`явлена лише після виникнення у сторін корпоративного конфлікту (лютий 2021), хоча після звільнення з посади ОСОБА_1 продовжував перебувати у трудових відносинах із Товариством на іншій посаді;

- запис нового директора ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 було скріплено печаткою Товариства, що є підтвердженням фактичного перебування печатки Товариства в розпорядженні нового керівника станом на 25.02.2021;

- відсутність письмового акту про передачу документації в момент звільнення ОСОБА_1 та відсутність вимог від Товариства протягом наступного розумного періоду дають підстави вважати, що інтереси Товариства не вимагали такої передачі через те, що документація перебувала у безпосередньому володінні Товариства, його відповідних служб та підрозділів, а новий директор мав до них доступ;

- Товариство не надало доказів, які підтверджували би, що документи, печатка та майно, яке воно вимагає повернути, дійсно вибуло із володіння Товариства. Також не було представлено доказів, що підтверджували би, що це майно перебувало (або може перебувати) у володінні Директора, що звільнився;

- посилання Товариства на пункт 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, є безпідставним, оскільки ініціатором складання такого акту має виступати саме Товариство, в тому числі в особі новопризначеного директора, з метою виявлення, перевірки всієї належної товариству документації, забезпечення збереження якої в майбутньому має здійснювати Товариство через новопризначеного директора;

- позов Товариства до Директора має надуманий характер, є недоведеним та необґрунтованим;

- Товариство порушило право Учасника, гарантоване статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", на ознайомлення із документами про господарську діяльність Товариства та отримання їх копій, що передбачено у пункті 11.2 статуту;

- відсутність у володінні Товариства документів, за недоведеністю того, що такими документами заволодів та утримує ОСОБА_1 , накладає на Товариство обов`язок забезпечення інтересів учасника на отримання відповідних документів чи їх копій, зокрема, у спосіб вжиття заходів по їх відновленню;

- Товариство на підставі статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зобов`язано забезпечити аудитору можливість проведення проведення зовнішньої незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності та діяльності ТОВ "Райскай" за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та надати відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг завірені копії всіх документів за період по 05.03.2021;

- у договорі № 2021/0503 визначений період, за який необхідно надати документи - 05.03.2021, тому Товариство зобов`язано надати документи саме за період по 05.03.2021, підстави вимагати надання аудитору завірені копії документів за період по 05.11.2021 відсутні, тому в цій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає.

30. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.03.2023 залишив без змін рішення суду першої інстанції.

31. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Товариства надати документи, за виключенням тих документів, які позивач не заявляв у своїх листах, та документів, які не відносяться до документів звітного характеру, як це передбачено вимогами статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункт 11.2 статуту, оскільки позивач за зустрічним позовом, як учасник з часткою 25 % статутного капіталу Товариства, обґрунтовано та законно реалізував своє корпоративне право шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності та витребування відповідних документів, а Товариство не забезпечило проведення такого аудиту, не надало витребуваних документів, з метою ухилення від проведення аудиту подало штучний позов до ОСОБА_1 , як до колишнього директора, який обґрунтовано був залишений без задоволення.

32. Суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19, від 28.04.2021 у справі №908/522/20.

33. Суд апеляційної інстанції також визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Товариства забезпечити аудитору можливості проведення зовнішньої незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності та діяльності Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021, як передбачено умовами договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, оскільки, ухилення Товариства від забезпечення аудитору можливості проведення аудиту суперечить статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушує корпоративне право позивача на управління Товариством, яке підлягає захисту у судовому порядку.

34. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника, що витребувані судом документи не відносяться до документів звітного характеру, оскільки такі аргументи "спростовуються вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції, тоді як інші викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

35. 20.04.2023 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням уточнення касаційної скарги від 15.05.2023) просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволених зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

36. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

37. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм статей 41, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статей 1, 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положення наказу Мінфіну від 07.02.2013 № 73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку", оскільки не враховано, що:

- Закон встановлює можливість проведення аудиту фінансової звітності, а не аудиту господарської діяльності товариства чи перевірку діяльності директора;

- проведення аудиту "фінансової звітності", а проведення аудиту "фінансово-господарської діяльності" підприємства не є тотожними поняттями, що відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 908/522/20;

- у Товариства відсутній обов`язок надавати документи та відомості, які виходять за межі обсягу аудиторської перевірки фінансової звітності;

- база 1С та база Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) не є обов`язковими при веденні господарської діяльності. Ці бази відсутні у переліку обов`язкових до зберігання документів Товариства, який встановлений частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- відсутні докази, що Товариство користується чи користувалось зазначеними системами під час провадження господарської діяльності, а указом Президента України №133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" встановлено заборону у використанні зазначеного програмного продукту;

- Закон зобов`язує Товариство надавати завірені підписом уповноваженої особи Товариства копії документів. У Товариства відсутній обов`язок надавати учаснику бази в електронному вигляді на носіях інформації.

38. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зокрема:

- щодо обов`язку надання аудитору (аудиторській фірмі) товариством на вимогу учасників копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, якщо обсяг аудиторських послуг включає також аудит діяльності товариства, а не лише аудит фінансової звітності товариства;

- щодо обов`язку надання товариством аудитору (аудиторській фірмі) на вимогу учасників копій документів, зберігання яких не передбачено статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- щодо обов`язку надання товариством аудитору (аудиторській фірмі) на вимогу учасників для проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників електронних баз, зокрема, бази 1С та бази Управління відносинами з клієнтами (CRM системи).

39. Представник Шепетюка О.Я. у відзиві на касаційну скаргу проти її доводів заперечує, просить закрити провадження за касаційної скаргою, а у разі не встановлення підстав для закриття провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України, повністю відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що:

- усі доводи касаційної скарги стосуються саме обсягу інформації, яка підлягає наданню аудитору для проведення перевірки фінансової звітності Товариства;

- аргументи скаржника, що надання Товариством інформації (документів) для проведення аудиту фінансової звітності Товариства призведе до аудиту фінансово-господарської діяльності Товариства, не відповідають встановленим обставинам справи. Товариство не заперечувало у судах попередніх інстанцій щодо мети аудиторської перевірки;

- Верховний Суд розглядав питання обсягу інформації, яка підлягає наданню аудитору на вимогу учасника Товариства для проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства (постанова від 28.04.2021 року у справі № 908/522/20, на яку посилається скаржник);

- стаття 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" регулює відносини не щодо проведення аудиторської перевірки фінансової звітності Товариства, а щодо обсягу документів, які Товариство зобов`язане надати на вимогу учасника Товариства;

- учасник Товариства, реалізуючи своє право на управління Товариством, мав право вимагати від нього як проведення аудиторської перевірки його діяльності, так і надання Товариством документів;

- інформація, яка міститься в базі 1С та базі управління відносинами з клієнтами (CRM системи), є інформацією внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, як системи збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством, що відповідає визначенню у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" правового поняття "внутрішньогосподарський (управлінський) облік";

- програмний продукт (база) "1С: Підприємство" є електронною формою ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку в комерційних організаціях, а також для формування стандартної бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, які є об`єктом аудиторської перевірки фінансової звітності Товариства;

- з 2017 року даний програмний продукт заборонений рішенням РНБО для застосування на державних підприємствах України, однак така заборона не поширюється на приватні компанії. Аналогічна ситуація і щодо програми "бази управління відносин з клієнтами (CRM системи)";

- скаржник не заявляє про відступ від висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 23.09.2021 року у справі № 910/17662/19, щодо електронних документів;

- касаційна скарга не містить обґрунтування підстав, передбачених статтею 287 ГПК України, для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог позивача за зустрічним позовом про зобов`язання Товариства надати належним чином завірені копії документів щодо господарської, зокрема, статутної діяльності Товариства відповідно до наведеного переліку.

40. Представник Шепетюка О.Я. заявив, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції складає 20 000,00 грн.

41. У додаткових письмових поясненнях, що були надані за пропозицією Верховного Суду, представник ОСОБА_1 зазначив:

- база 1С та база Управління відносинами з клієнтами (CRM система) - є програмними забезпеченнями (програмними продуктами), в яких містяться відомості (документи) у електронному вигляді, що стосуються безпосередньо об`єкту аудиту фінансової звітності Товариства, зокрема - даних бухгалтерського, податкового та внутрішньогосподарського (управлінського) обліків, правове поняття яких визначені у статтях 1 та 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- обраний судами першої та апеляційної інстанцій спосіб забезпечення аудитора інформацією для проведення аудиту фінансової звітності Товариства, у тому числі і копій електронних документів шляхом їх дублювання на електронних носіях інформації є таким, що відповідає вимогам вказаного вище законодавства України;

- суди визнають відомості у електронній системі 1С-Бухгалтерія доказами (електронними документами) відображення у бухгалтерського обліку інформації про рух товарно-матеріальних цінностей, а також визначають функціональне та цільове призначення CRM системи, як електронної бази даних внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, в якій містяться відомості про такі дані господарської діяльності Товариства, як "контрагенти", "товари", "послуги", "інша інформація" - тобто відомості, на основі яких можливо перевірити достовірність даних як управлінського, так і бухгалтерського обліку;

- Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 910/12126/21 визначив правову позицію щодо можливості зобов`язати Товариство надати для аудиту фінансової звітності Товариства належним чином засвідчені копії документів Товариства у виді дублювання інформації (електронних документів) із програмного забезпечення - інформаційної бази бухгалтерської програми обліку господарських операцій - на електронному носії.

42. Товариство у поданих поясненнях зазначило, що бази 1С та бази Управління не є документами. Витребовувані судом бази даних вказаних програмних продуктів є лише сукупністю даних, для роботи із якими потрібно використовувати відповідне програмне забезпечення. Сукупність таких даних не може вважатись ані документом, ані електронним документом, оскільки не містить обов`язкових реквізитів документа, зокрема, таких як: назву, дату складання, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка складала такий документ.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

43. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

44. Верховний Суд, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції та вимоги касаційної скарги, перевіряє судові рішення лише в частині задоволених зустрічних позовних вимог. У решті судове рішення не оскаржувались, тому не переглядаються.

Щодо надання копії документів Товариства на вимогу учасника

45. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

46. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

47. Відповідно до частини четвертої статті 43 цього Закону Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті, а саме: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

48. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (частина п`ята статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

49. Таким чином, оскільки надання визначених позивачем документів є обов`язком товариства у відповідності до приписів статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і, відповідно, ненадання Товариством запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника Товариства, суд першої інстанції, з яким підставною погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

50. Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення в частині вирішення зустрічного позову, проте не обґрунтовує, в чому полягає неправильне застосування норми статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в частині вирішення зустрічного позову про зобов`язання Товариство надати Учаснику належним чином завірені копії документів щодо господарської, зокрема, статутної діяльності Товариства (пункт 1) частини другої резолютивної частини рішення). Фактично всі аргументи та заперечення скаржника зводяться до незгоди порядку проведення аудиту фінансової звітності товариства, що регулюється статтею 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Щодо проведення аудиту фінансової звітності товариства та надання копій документів

51. Відповідно до статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками (ч. 1).

52. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг (ч. 4).

53. Верховний Суд сформував такі висновки щодо застосування положень цієї статті у подібних правовідносинах:

- для ініціації аудиту фінансової звітності товариства необхідна наявність сукупності таких умов: наявність в учасника-ініціатора 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства; укладення таким учасником з незалежним аудитором (аудиторською фірмою) договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства; зазначення в такому договорі обсягу аудиторських послуг. Положення ч. 4 цієї статті містять додаткові вимоги для реалізації суб`єктивного права на проведення перевірки аудиту фінансової звітності товариства, невиконання яких за наявністю трьох вищезазначених умов протягом 10 днів з боку виконавчого органу товариства дозволяє встановити наявність факту порушення права учасника: отримання товариством запиту учасника про такий аудит (4); отримання товариством оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства з визначеним у ньому обсягом аудиторських послуг (5), що визначають момент відліку 10-ти денного строку (пункти 26, 27 постанови від 29.11.2021 у справі № 922/3873/20);

- стаття 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності. Учасник має право вимагати проведення аудиту за роки до набрання чинності цим Законом (постанова від 28.01.2021 у справі № 910/16262/19);

- учасник, реалізуючи своє право на управління Товариством, має право вимагати від нього як проведення аудиторської перевірки його діяльності, так і надання Товариством документів (пункт 38 постанови від 28.04.2021 у справі № 908/522/20);

- документи надаються не замовнику аудита, а аудитору (пункт 28 постанови від 29.11.2021 у справі № 922/3873/20);

- закон передбачає можливість проведення аудиту саме фінансової звітності, а не аудиту господарської діяльності товариства чи перевірку діяльності директора. Такий незначний недолік (неправильне викладення назви аудиторської послуги) у договорі про надання аудиторських послуг не може бути підставою для ігнорування Товариством (його виконавчим органом) вимог його учасника та запитів Аудитора про надання необхідних для проведення аудиторської перевірки документів, що, у свою чергу, є порушенням права учасника Товариства, гарантованого йому статтею 41 Закону "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю". Зазначена невідповідність ніяк не виправдовує бездіяльність Товариства, яка полягала у ненаданні документів взагалі та ігноруванні законних вимог учасника (пункти 50-54 постанови від 28.04.2021 у справі № 908/522/20);

- право учасника товариства звернутись з вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 908/522/20, від 07.10.2021 у справі № 910/9339/20);

- цей обов`язок передбачає вчинення виконавчим органом активних дій, а не пасивної бездіяльності (постанова від 07.10.2021 у справі № 910/9339/20).

54. Отже, у пунктах 50-54 постанови від 28.04.2021 у справі № 908/522/20 Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, зокрема, чи учасник має право на замовлення аудиту "фінансово-господарської діяльності" товариства" чи його "фінансової звітності". Аргументи скаржника про відсутність такого висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли своє підтвердження.

55. Аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України " Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність"). Це закон не містить визнання поняття аудиту діяльності юридичної особи.

56. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Користувачі фінансової звітності фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

57. Пунктом 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 (надалі - П(С)БО-І) визначено, що метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

58. Отже, зміст "аудиту фінансової звітності" передбачає як перевірку даних бухгалтерського обліку, так і показників фінансової звітності, що відображають інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, на відповідність їх вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Назва договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, визначена у ньому мета аудиту (розділ 2), зміст поставлених питань та витребувані аудитором документи та посилання у пункті договору на статтю 41 Закону свідчить, що запланована аудиторська перевірка стосувалась саме фінансової звітності, позаяк зазначена стаття інших видів перевірки не передбачає. З цих підстав Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника, щодо відсутності у нього обов`язку забезпечити аудитору можливість проведення аудиту відповідно до укладеного договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 05.03.2021 року.

59. Водночас Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо неправильного застосування норми частини четвертої статті 41 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині визначення, зокрема, в частині обсягу копій документів, які надаються для проведення аудиту.

60. Зокрема, відповідно до цієї норми Товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

61. Отже, за змістом цієї норми Товариство має два обов`язка: забезпечити аудитору можливість проведення аудиту; надати копії документів. При цьому, у Товариства відсутній обов`язок надавати документи, які виходять за межі обсягу аудиторської перевірки фінансової звітності.

62. Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

63. Документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства. Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21)).

64. З огляду на те, що База 1С та база Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства є електронними базами даних, програмний продукт для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку в комерційних організаціях, а не документом, тому надання їх копій не охоплюється змістом частини четвертої статті 41 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аудитор може мати доступ до цих баз в порядку виконання Товариством обов`язку забезпечити аудитору можливість проведення аудиту, про що має бути заявлена відповідна вимога. Проте це не може бути підставою для зобов`язання Товариства надавати копію база даних, оскільки відповідно до частини другої статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

65. Верховний Суд відхиляє заперечення Шепетюка О.Я., викладені у відзиві на касаційну скаргу та додаткових письмових поясненнях, що були надані за пропозицією суду, з посиланням на судову практику в застосуванні електронної системи 1С-бухгалтерія. Поняття копії "електронного доказу" в процесуальному законодавстві та копії "документа" в аспекті статті 41 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є тотожними. Прийняття судом та оцінки системи 1С-бухгалтерія як доказу у справі не означає наявність у Товариства обов`язку надавати копію цієї системи на вимогу учасника.

66. Посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду у від 17 серпня 2022 року у справі № 910/12126/21 також відхиляються, оскільки суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. У справі № 910/12126/21 не вирішувалось питання щодо застосування статей 41, 43 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в аспекті обов`язку Товариства надавати копії електронних баз даних. Верховний Суд не може формулювати свої висновки абстрактно, а лише в контексті конкретних обставин справи, яка розглядається (пункт 149 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц).

67. З цих підстав, судові рішення у частині зобов`язання надати Бази 1С та бази Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021 - в електронному вигляді на окремих носіях інформації підлягають зміні шляхом виключення відповідних положень.

68. З огляду на те, що у Товариства відсутній обов`язок надавати документи та відомості, які виходять за межі обсягу аудиторської перевірки фінансової звітності, про що правильно вказав скаржник, а відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про інформацію" не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для зобов`язанням Товариства надавати учаснику копії паспортів та ідентифікаційних кодів керівника (директора), бухгалтера і головного бухгалтера Товариства у порядку статті 41 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також відсутні, тому в цій частині судові рішення підлягають зміні.

69. Верховний Суд не вбачає підстав для змін або скасування судових рішень в частині зобов`язання надати копії інших документів, оскільки скаржник в касаційній скарзі загально посилається, що витребувані копії документів, не стосуються перевірки фінансової звітності Товариства, проте не конкретизує (окрім баз даних), які саме документи та не обґрунтовує належним чином свої доводи. Верховний Суд не вбачає підстав для висновку, що інші документи, які Товариство зобов`язано надати аудитору, виходять за межі аудиторської перевірки.

70. Щодо посилань скаржника, що відповідно до статті 43 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Товариство зобов`язано зберігати та забезпечити кожному учаснику (його представнику) доступ лише до документів, визначених частиною першою цієї статті, то Верховний Суд зауважує, що ця норма регулює порядок надання документів на вимогу учасника товариства. Натомість питання проведення аудиту фінансової звітності товариства та надання аудитору необхідних документів врегульовано у статті 41 цього Закону. Обсяг необхідних документів визначається метою аудиту фінансової звітності товариства та укладеним договором про його проведення, і не обмежується виключно тими документами, що визначені у частині першій статті 43 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Обставини наявності витребуваних документів, їх збереження є предметом доказування у загальному порядку. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним (частина друга статті 300 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. У частині першій статті 308 ГПК України установлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

72. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України суд змінює судове рішення, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

73. Судові рішення в частині зобов`язання Товариства надати належним чином завірені копії паспортів та ідентифікаційних кодів керівника (директора), бухгалтера і головного бухгалтера Товариства, а також Бази 1С та бази Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021 - в електронному вигляді на окремих носіях інформації ухвалені внаслідок неправильного застосування норм частини четвертої статті 41 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тому підлягають зміні шляхом виключення. В решті судові рішення в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишаються без змін.

Розподіл судових витрат

74. За частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

75. За приписами частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

76. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

77. За приписами частини дев`ятої цієї статті у випадку зловживання процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

78. Процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/22513/17 (пункт 43)).

79. Спір виник внаслідок неправильних дій Товариства, що порушило обов`язки, передбачені статтями 41, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", перешкоджало Учаснику у реалізації його права отримувати інформацію про господарську діяльність Товариства, тому Верховний Суд покладає на Товариство судовий збір, сплачений у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Керуючись статтями 287, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райскай" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 911/2646/21 змінити, виключити з резолютивної частини рішення пункт 2.7 та пункт 2.8, якими зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Райскай" надати належним чином завірені копії паспортів та ідентифікаційних кодів керівника (директора), бухгалтера і головного бухгалтера Товариства, а також Бази 1С та бази Управління відносинами з клієнтами (CRM системи) Товариства за період з 01.12.2016 по 05.03.2021 - в електронному вигляді на окремих носіях інформації.

В решті рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 911/2646/21 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 911/2646/21 у незміненій частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець