ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6641/23
провадження № 2/753/4408/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2023 р. м. Києва
Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого - судді Кулика С.В., при секретарі Скобіола О.П., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Одерій І.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пенсійний фонд України, третя особа Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, третя особа Голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, про поновлення на роботі, стягнення вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень. Враховуючи що Фонд соціального страхування України припинено, позивачем ставиться вимога про поновлення його на посаді державної служби вже в Пенсійному фонді України. Крім того, для вирішення питання про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно вирішити публічно-правовий спір, тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з урахування викладеного просив закрити провадження по справі на підставі ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти зазначеного клопотання, вказав, що зазначений спір є трудовим тому підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Крім того від останнього надійшло заперечення проти клопотання про закриття провадження у цивільній справі, в обґрунтування якого зазначено, що позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю та аудиту правління внутрішнього аудиту виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Фонд був некомерційною самоврядною організацією, що діяв на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. ОСОБА_2 , на момент оскаржуваного звільнення не був державним службовцем, його посада не відноситься до публічної служби, він не складав Присягу державного службовця при прийняті на посаду та йому не присвоювався ранг державного службовця. Тому вказаний спір за своє сутті та змістом є трудовим.
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд заслухавши сторони, приходить до наступного.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.
Поняття публічної служби наведено у п.17 ч.2 ст, 4 КАС України - діяльність на державних політичних посадах , у державних колегіальних органах , професійна діяльність суддів, прокурорів , військова служба, альтернативна ( невійськова ) служба , інша державна служба , патронатна служба в державних органах , служба в органах влади Автономної Республіки Крим ,органах місцевого самоврядування .
Проходження публічної служби - процес діяльності на посадах , які вона обіймає, починаючи з моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яка особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуванням, виплатами, утриманням, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків,є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
Публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.
Фонд, відповідно до норм вказаного закону, наділений контролюючими функціями та правами видання обов`язкових для страхувальників актів, тому спори за його участю та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, даний спір не є публічно - правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснював владні управлінські функції, і крім того посада позивача, з якого його було звільнено, не відноситься до категорії державних службовців публічної служби.
До адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що посада позивача не відносилась до державної служби, суд приходить до висновку, що спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 49, 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільні справі - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2023 року.
Суддя С.В.Кулик
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112637450 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Кулик С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні