Ухвала

від 26.07.2023 по справі 910/2654/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпечені позову

м. Київ

26.07.2023Справа № 910/2654/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви позивача - Приватного акціонерного товариства фірми "Фундамент" б/н від 21.07.2023 року

про забезпечення позову

у справі № 910/2654/23

за позовом Приватного акціонерного товариства фірми "Фундамент" 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ РАЇСИ ОКІПНОЇ, будинок 4-Б

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Скул" 03049, місто Київ, вул.Воробйова Генадія Генерала, будинок 17

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерде Девелопмент" 03049, місто Київ, вул.Воробйова Генадія Генерала, будинок 17

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕРТЕК" 02218, м. Київ, вулиця Райдужна, будинок 4

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача: Саліван Л.Ф.

від відповідача 1: Обущак В.В.

від відповідача 2: Лясковський В.В., Кисличенко І.В.

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство фірма "Фундамент" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Скул" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерде Девелопмент" про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору купівлі - продажу нерухомості за адресою: вул. Воробйова Генадія Генерала, будинок 17 у Солом`янському районі м.Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. 17.08.2021 року за реєстровим номером 1170.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт наявності у ПАТ Фірма "Фундамент" договірних зобов`язань щодо передачі майнових прав на приміщення загальною площею 763,18 кв.м за спірною адресою, які виникли на підставі укладеного останнім з відповідачем 1 Договору № 2 купівлі - продажу майнових прав від 23.12.2016 року, та були порушені за наслідками укладення між відповідачами 1, 2 оспорюваного договору купівлі - продажу об`єкту нерухомості прощею 4805,3 кв.м вцілому та реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за відповідачем 1 - ТОВ "Трініті Скул", у зв`язку з чим вказаний договір має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Разом з позовною заявою та через канцелярію суду 21.02.2023 року від позивача надійшли заяви б/н б/д про забезпечення позову, які є ідентичними за змістом та в яких позивач просить суд вжити заходи забезпечення даного позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Трініті Скул" (код ЄДРПОУ 44313585) та/або іншим особам вчиняти будь - які дії щодо нерухомого майна за адресою: вул. Воробйова Генадія Генерала, будинок 17 у Солом`янському районі м.Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 року, за результатами розгляду позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2654/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.03.2023 року.

У підготовчому судовому засіданні 30.03.2023 року для усунення недоліків заяви позивача про зміну предмета позову, самостійного отримання документів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та для отримання відзиву відповідача 2 оголошено протокольну перерву до 04.05.2023 року.

У підготовчому судовому засіданні 04.05.2023 року для надання можливості представнику позивача подати письмове клопотання про залучення співвідповідача, подати належним чином оформлений лист слідчого щодо витребування документів, а саме оригіналу договору № 2 купівлі-продажу майнових прав від 23.12.2016 року зі всіма додатками та додатковими угодами до нього, який в свою чергу просить витребувати відповідач 2 та доказ надання позивачем цих документів органу поліції оголошено протокольну перерву до 14.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 року прийнято заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням останньої та наступного предмета спору:

1. Визнати Приватне акціонерне товариство фірма "ФУНДАМЕНТ" (код ЄДРПОУ 01416332, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б) власником майнових прав на Приміщення, загальною площею 669,93 кв.м, що розташовано на другому поверсі, за адресою: вул. Генерала Генадія Воробйова, 17 у Солом`янському районі м. Києва.

2. Витребувати майно, приміщення, загальною площею 669, 93 кв.м, що розташовано на другому поверсі за адресою: вул. Генерала Генадія Воробйова, 17 у Солом`янському районі м. Києва з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ СКУЛ" (код ЄДРПОУ 44313585, місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Генерала Генадія Воробйова, буд. 17) на користь Приватного акціонерного товариства фірма "ФУНДАМЕНТ" (код ЄДРПОУ 01416332, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б).

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 року зважаючи на задоволення клопотань позивача про зміну предмета позову, про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕРТЕК" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, подання клопотання уповноваженого представника позивача про витребування доказів у відповідачів 1, 2, а також для надання можливості відповідачам 1, 2 надати свою правову позицію щодо клопотання позивача про витребування доказів, а третій особі подати пояснення щодо суті спору з урахуванням клопотання позивача про витребування доказів, відкладено підготовче засідання на 20.07.2023 року.

У судовому засіданні 20.07.2023 року перед вирішення клопотання відповідача 2 про призначення експертизи та клопотання позивача про витребування доказів оголошено протокольну перерву до 26.07.2023 року.

Так, через канцелярію суду від 21.07.2023 року позивача надійшла заява б/н від 21.07.2023 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення, загальною площею 669,93 кв.м, що розташоване на другому поверсі за адресою: вул. Генерала Генадія Воробйова, 17 у Солом`янському районі м.Києва та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ СКУЛ" (код ЄДРПОУ 44313585) та/або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна. Дана заява судом долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.07.2023 року представник позивача подав клопотання б/н від 26.07.2023 року про долучення до матеріалів справи роздруківки оголошення щодо продажу спірного об`єкту, підтримав подану заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 26.07.2023 року проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову заперечували, надавши клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки з сайту https://komertsiya.com.ua/, які свідчать про відсутність на час проведення судового засідання 26.07.2023 року зазначеного оголошення про продаж та його видалення.

Дослідивши в підготовчому судовому засіданні 26.07.2023 року подану позивачем заяву про забезпечення позову та матеріали справи суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 року №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. DomboBeheer B. V. v. theNetherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Як встановлено судом, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду першої інстанції, та значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, позаяк існує реальний ризик відчуження відповідачем 1 - ТОВ "Трініті Скул", яке є власником спірного об`єкту нерухомості на даний час, під час розгляду справи № 910/2654/23 вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, що в подальшому, на переконання позивача, зробить неможливим виконання рішення суду.

Так, в поданій суду 21.07.2023 року заяві ПАТ фірма "Фундамент" стверджує про те, що наданий час відповідачем 1 - ТОВ "Трініті Скул" вчинено реальні дії з підготовки до продажу об`єкту нерухомого майна з метою його відчуження на користь третіх осіб, зокрема, позивач зазначає про наявність на сайті агенції нерухомості komertsiya.com.ua (за посиланням https://komertsiya.com.ua/prodazha-neruhomosti/kiyiv/prodaz-vul-vorobiova-generala-kurska-v-kijevi-138172/) оголошення від 19.07.2023 року про продаж об`єкту нерухомості з адресою: вул. Генерала Генадія Воробйова, 17 у Солом`янському районі м.Києва, та надає розруківку з відповідного Інтернет - ресурсу.

Окремо позивач наголошує на обставинах продажу спірного об`єкту нерухомості двічі, а саме 15.07.2021 року згідно Договору купівлі - продажу нерухомості Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерде Девелопмент" (відповідачем 2) покупцеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадрум Центр", та 17.08.2021 року здійснення останнім продажу об`єкту Товариству "Трініті Скул" (відповідачу 1), що, на переконання заявника, дає достатні підстави стверджувати про можливість продажу дійсним власником майна - ТОВ "Трініті Скул" об`єкту нерухомості будь - якій третій особі, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Суд зазначає, що вирішуючи питання забезпечення позову як на стадії відкриття провадження у справі, так і під час підготовчого провадження, суд не вдається до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, отже має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Як встановлено судом за текстом позовної заяви з урахуванням зміни предмету позову, зазначаючи про виконання ПАТ фірма "Фундамент" умов укладеного з відповідачем 2 як продавцем Договору № 2 купівлі - продажу майнових прав від 23.12.2016 року в частині сплати вартості майнових прав в розмірі 20 097 900,00 грн., позивач стверджує про отримання інформації про порушення його прав на спірне майно та укладення оспорюваного договору купівлі - продажу 29.11.2021 року.

Суд наголошує на тому, що твердження позивача щодо можливого подальшого відчуження відповідачем 1 нерухомого майна ґрунтуються виключно на припущеннях та не підкріплені належними та допустимими доказами, позаяк доказів на підтвердження вчинення таких дій та/або відповідних намірів (публікації відповідачем 1 оголошення про продаж майна, укладення попереднього договору тощо) позивачем в розумінні ст. 78 ГПК України не надано.

При цьому, зважаючи на встановлений судом за допомогою Інтернет - ресурсу http://similarweb.com низький рейтинг популярності та відвідуваності в мережі Інтернет сайту http://komertsiya.com.ua порівняно з іншими аналогічними сайтами подібного вмісту (http://olx.com - 58 млн. відвідувань, http://komertsiya.com.ua - 846 відповідно), з урахуванням значної продажної вартості предмету оголошення, на яке посилається позивач, а також того, що з наданої позивачем інформації та доказів не вбачається можливості встановити особу, яка розмістила таке оголошення і кому належать наведені в оголошенні контакти продавця, відтак, з урахуванням вищенаведеного в сукупності, вказане оголошення в якості доказів можливого майбутнього продажу спірного майна та підстав для вжиття заходів забезпечення позову судом оцінюється критично.

Додатково суд наголошує, що відповідно до наявної в матеріалах справи розруківки з сайту http://komertsiya.com.ua на час розгляду в судовому засіданні 26.07.2023 року заяви позивача про забезпечення позову оголошення про продаж спірного майна за адресою: вул. Генерала Генадія Воробйова, 17 у Солом`янському районі м.Києва відсутнє.

Будь - яких інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову, окрім посилання на можливість відчуження спірного нерухомого майна відповідачем 1, заявником в поданій суду заяві не наведено.

Таким чином, за результатами аналізу позовних матеріалів та заяви про забезпечення позову суд зазначає, що вказані в останній обставини за умови відсутності будь - яких достовірних доказів на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо вчинення відповідачем 1 дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, відповідно, не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову, позаяк подана ПАТ фірма "Фундамент" заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до припущень щодо можливості відчуження відповідачем 1 спірного нерухомого майна, та як наслідок, неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, та не містить будь - якого обґрунтування та надання доказів неможливості або ускладнення такого виконання.

В свою чергу, суд звертає увагу позивача на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13, згідно якого захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Отже, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

При цьому зміна кінцевого власника спірного майна не змінює суті спору в частині змісту вимог позивача, позаяк зміні підлягає тільки склад учасників спору.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовною заявою.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства фірми "Фундамент" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 03.08.2023 року та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон