Рішення

від 17.07.2023 по справі 908/1377/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/97/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 Справа № 908/1377/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1377/23

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно (вул. Бородінська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 33610729)

про стягнення 147415,75 грн.

представники:

від позивача: Орел С.С., адвокат, довіреність № 14-290 від 20.12.2021 (приймає участь з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON)

від відповідача: Беліков О.В., адвокат, довіреність від 01.06.2023

СУТЬ СПОРУ:

25.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно про стягнення 147415,75 грн, з яких: 101700,22 грн основний борг, 6927,51 грн пеня, 3201,82 грн 3% річних та 35586,20 грн інфляційні втрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.04.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1377/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 15.10.2020 між сторонами укладено договір № 20/21-2242-ТЕ-13 постачання природного газу, на виконання умов якого жовтень 2020 року - по квітень 2021 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 545863,56 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Відповідач оплатив природний газ частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 101700,22 грн., що підтверджується розрахунком позивача. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 6927,51 грн пеня, 3201,82 грн 3% річних та 35586,20 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1377/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/97/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 05.06.2023 о 12 год. 30 хв.

Розгляд справи відкладався на 29.06.2023 та на 17.07.2023, про що судом винесено відповідні ухвали.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 17.07.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач суму основного боргу визнав у повному обсязі, заперечує проти нарахованих сум пені, 3% річних та інфляції. Просить суд розстрочити виконання рішення.

В засіданні 17.07.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

15.10.2020 між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно (Споживач) укладено договір № 20/21-2242-ТЕ-13 постачання природного газу (договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Розділом 2 договору визначено кількість та фізико-хімічні показники природного газу.

Відповідно до п. 3.8. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого реєстру, з урахуванням положень пункту 3.3. даного Договору.

В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Пунктом 3.9. договору передбачено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

3.9.1. Копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем;

3.9.2. Інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

3.9.3. Підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.

Розділом 4 визначено ціну природного газу.

Відповідно до п.п. 5.1. 5.3. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1).

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (п. 5.2).

Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору;

2) постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості;

3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору.

Відповідно до п. 11.1. договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими особами сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Між сторонами укладались додаткові угоди щодо ціни природного газу, кількості та фізико-хімічних показників природного газу, відповідальності сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, за період з листопада 2020 по квітень 2021 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму на загальну суму 545863,56 грн 143 664,86 грн., що підтверджується актами приймання.

Відповідач оплатив природний газ частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 101700,229 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є сплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 101700,22 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ в сумі 101700,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п. 5.1 Договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 14,2% річних (з 01.02.2021 - 13,3% річних згідно Додаткової угоди № 6 від 26.03.2021 до Договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено позивачем у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 6927,51 грн за загальний період з 26.01.2021 по 25.11.2021.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми пені у розмірі 6927,51 грн за спірний період, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Згідно розрахунку позивача сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 35586,20 грн за період з 01.04.2021 по 28.02.2023.

Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 3201,82 грн (період нарахування із 26.01.2021 по 28.02.2023), згідно детального розрахунку. наданого позивачем.

Здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд визнає їх такими, що виконані у відповідності до положень діючого законодавства, обґрунтованими та арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення нарахувань в указаних сумах підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого на даний час продовжено.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Судом взято до уваги той факт, що ОСББ є неприбутковою організацією та не має власного доходу. У зв`язку із введенням військового стану в Україні, матеріальне становище мешканців в ОСББ «Бородіно» значно погіршилось, що додатково сприяє виникненню боргів.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи викладене, з урахуванням інтересів позивача, які полягають у якнайшвидшому отриманні від відповідача присуджених за судовим рішенням коштів, суд вирішив надати розстрочку виконання судового рішення строком на 24 місяців шляхом сплати суми заборгованості в загальному розмірі 147415,75 грн рівними частинами по 6142,32 грн щомісяця, починаючи з серпня 2023 року.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно (вул. Бородінська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 33610729) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) борг у загальній сумі 147 415 (сто сорок сім тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 75 коп., у тому числі: основний борг у сумі 101700 (сто одна тисяча сімсот) грн 22 коп.; пеню у сумі 6927 (шість тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн 51 коп.; три проценти річних у сумі 3201 (три тисячі двісті одна) грн 82 коп.; інфляційні втрати у сумі 35586 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн 20 коп.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023 у справі №908/1377/23 згідно наступного графіку:

серпень 2023 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.08.2023;

вересень 2023 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.09.2023;

жовтень 2023 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.10.2023;

листопад 2023 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.11.2023;

грудень 2023 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.12.2023;

січень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.01.2024;

лютий 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 28.02.2024;

березень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.03.2024;

квітень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.04.2024;

травень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.05.2024;

червень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.06.2024;

липень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.07.2024;

серпень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.08.2024;

вересень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.09.2024;

жовтень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.10.2024;

листопад 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.11.2024;

грудень 2024 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.12.2024;

січень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.01.2025;

лютий 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 28.02.2025;

березень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.03.2025;

квітень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.04.2025;

травень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.05.2025;

червень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.06.2025;

липень 2025 року сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.07.2025.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно (вул. Бородінська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 33610729) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.08.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян