Постанова

від 08.11.2023 по справі 908/1377/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1377/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р.

(суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 05.08.2023 р.) у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородіно" (вул.Бородінська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 33610729)

про стягнення 147 415,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородіно", про стягнення 147 415,75 грн., з яких: 101700,22 грн. основний борг, 6927,51 грн. пеня, 3201,82 грн. 3% річних та 35 586,20 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 15.10.2020 між сторонами укладено договір № 20/21-2242-ТЕ-13 постачання природного газу, на виконання умов якого жовтень 2020 р. - по квітень 2021 р. позивач передав у власність відповідача природний газ, на загальну суму 545 863,56 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Відповідач оплатив природний газ частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 101 700,22 грн., що підтверджується розрахунком позивача. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 6927,51 грн пеня, 3201,82 грн 3% річних та 35586,20 грн інфляційні втрати.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородіно" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України борг, у загальній сумі 147 415 грн. 75 коп., у тому числі: основний борг, у сумі 101700 грн. 22 коп.; пеню, у сумі 6927 грн. 51 коп.; три проценти річних, у сумі 3201 грн. 82 коп.; інфляційні втрати, у сумі 35586 грн. 20 коп.. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023 у справі №908/1377/23 згідно наступного графіку: серпень 2023 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.08.2023р.; вересень 2023 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.09.2023р.; жовтень 2023 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.10.2023р.; листопад 2023 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.11.2023р.; грудень 2023 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.12.2023р.; січень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.01.2024р.; лютий 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 28.02.2024р.; березень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.03.2024р.; квітень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.04.2024р.; травень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.05.2024р.; червень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.06.2024р.; липень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.07.2024р.; серпень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.08.2024р.; вересень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.09.2024р.; жовтень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.10.2024р.; листопад 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.11.2024р.; грудень 2024 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.12.2024р.; січень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.01.2025р.; лютий 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізнішер. 28.02.2025; березень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.03.2025р.; квітень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.04.2025р.; травень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.05.2025р.; червень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.06.2025р.; липень 2025 р. сума платежу 6142,32 грн. не пізніше 30.07.2025р.. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородіно" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 2684 грн. 00 коп.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якій просить рішення суду від 17.07.2023р. скасувати в частині розстрочення та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1377/23 на 24 місяці відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що задоволена місцем господарським судом заява про розстрочення виконання рішення суду не містить виняткових обставин, які дають можливість розстрочити виконання рішення суду. Крім того, відповідачем на підтвердження викладеного в своїй заяві про розстрочку виконання рішення не надано відповідних доказів, про те суд першої інстанції таку заяву задоволив, чим порушив ст. 331 ГПК України.

Скаржник вважає, що належними доказами відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема є довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки Відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва і таке інше). Проте, такі докази Відповідачем до суду не надавались.

На думку Скаржника, наведений Відповідачем у відзиві перелік обставин, а саме: карантин, військова агресія російської федерації, тяжкий фінансово-економічний стан, значну заборгованість населення не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Скаржник зауважує на тому, що судом першої інстанції розстрочено виконання рішення на 24 місяці, що перевищує строк, встановлений ч. 5 ст. 331 ГПК України і є грубим порушенням норм процесуального права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В обгрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає на те, що ОСББ відповідно до законодавства України є неприбутковою організацією та не має власного доходу.

Відповідач зауважує на тому, що якщо відступити від розстрочки боргу, то багатоквартирний будинок на 71 квартир залишиться без світла та опалення, оскільки ОСББ «Бородіно» має власну котельню якою здійснює опалення будинку та підтримує його життєдіяльність. На підтвердження незадовільного фінансового стану ОСББ до цього відзиву Відповідачем долучені відповідні документи, що свідчать про відсутність вільних обігових коштів та наявності необхідності робити платежі по наявним зобов`язанням.

Відповідач також вказує на те, що нарахування позивачем та заявлення ним вимог про стягнення з відповідача пені, суми інфляційних процесів, розміру 3% річних є неправомірним, безпідставним та таким, що суперечить законодавству України.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2023 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/1377/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі №908/1377/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

04.09.2023р. матеріали справи №908/1377/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі №908/1377/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 4026 грн. 00 коп..

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, тощо, по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та розпорядження керівника апарату суду від 11.09.2023 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023р., колегія суддів у визначеному складі, прийняла апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

15.10.2020р. між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Бородіно (Споживач) укладено договір № 20/21-2242-ТЕ-13 постачання природного газу (договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Розділом 2 договору визначено кількість та фізико-хімічні показники природного газу.

Відповідно до п. 3.8. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого реєстру, з урахуванням положень пункту 3.3. даного Договору.

В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Пунктом 3.9. договору передбачено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

3.9.1. Копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем;

3.9.2. Інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

3.9.3. Підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.

Розділом 4 визначено ціну природного газу.

Відповідно до п.п. 5.1. 5.3. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1).

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (п. 5.2).

Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору;

2) постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості;

3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору.

Відповідно до п. 11.1. договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими особами сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Між сторонами укладались додаткові угоди щодо ціни природного газу, кількості та фізико-хімічних показників природного газу, відповідальності сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, за період з листопада 2020р. по квітень 2021р. позивач передав у власність відповідача природний газ, на загальну суму 545 863,56 грн., що підтверджується актами приймання.

Відповідач оплатив природний газ частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 101 700,229 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою.

До відзиву на апеляційну скаргу, Відповідачем додано додаткові докази (копії Акту виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за серпень 2023р., кошторису на управління будинку ССББ на 2023р., рахунку на оплату №55012959230819 від 05.09.2023р., рахунку на оплату № 63005815 від 01.08.2023р., рахунку-фактури № 30946 від 31.08.2023р., рахунку-фактури № 26280 від 01.08.2023р., додаткової угоди № 4 від 01.01.2023р. до договору № 005/17 від 26.10.2017р. , додаткової угоди № 1 від 01.01.2023р. до договору № 004/21 від 26.10.2021р., додаткової угоди № 3 від 02.01.2021р. до договору № 014/17 від 01.12.2017р., акту №ОУ-001248 здачі-прийняття робіт(надання послуг), договору №001/22 на надання послуг з технічного обслуговування від 01.02.2022р., Акту №ОУ-001247 здачі-прийняття робіт (надання послуг)), однак, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідачем не обґрунтовано неможливість своєчасного подання відповідних доказів до суду першої інстанції. При цьому, судова колегія наголошує, що саме відповідач, у контексті приписів ч.4 ст.13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням ним процесуальної дії - неподанням доказів до моменту винесення рішення судом першої інстанції. До того ж, з урахуванням дати складання відповідних доказів, відповідач не був позбавлений можливості своєчасного подання таких доказів до Господарського суду Запорізької області.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, колегія суддів не приймає до розгляду надані відповідачем докази (копії Акту виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за серпень 2023р., кошторису на управління будинку ССББ на 2023р., рахунку на оплату №55012959230819 від 05.09.2023р., рахунку на оплату № 63005815 від 01.08.2023р., рахунку-фактури № 30946 від 31.08.2023р., рахунку-фактури № 26280 від 01.08.2023р., додаткової угоди № 4 від 01.01.2023р. до договору № 005/17 від 26.10.2017р. , додаткової угоди № 1 від 01.01.2023р. до договору № 004/21 від 26.10.2021р., додаткової угоди № 3 від 02.01.2021р. до договору № 014/17 від 01.12.2017р., акту №ОУ-001248 здачі-прийняття робіт(надання послуг), договору №001/22 на надання послуг з технічного обслуговування від 01.02.2022р., Акту №ОУ-001247 здачі-прийняття робіт (надання послуг)), оскільки такі докази подані з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується Позивачем лише в частині надання розстрочки виконання рішення строком на 24 місяці.

Оскільки рішення суду в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних сторонами не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Суд першої інстанції, розстрочивши виконання рішення на 24 місяці посилався на те, що відповідач є неприбутковою організацією та не має власного доходу. У зв`язку із введенням військового стану в Україні, матеріальне становище мешканців в ОСББ «Бородіно» значно погіршилось, що додатково сприяє виникненню боргів.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися із прийнятим судовим рішенням в оскаржуваній частині, вважає висновки, зроблені судом першої інстанції, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, з огляду на таке.

Ст. 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.

Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не місять письмової заяви Відповідача, про розстрочення виконання рішення суду.

Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання, Відповідач у судовому засіданні просив суд розстрочити виконання рішення.

Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини Відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може переввищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Даний висновок Центрального апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.09.2020р. у справі №905/30/16, від 14.07.2020 р. у справі№908/1884/19 та від 16.01.2020р. у справі №910/1820/19.

Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 ); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012 ); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. ), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Не підтверджене ніякими доказами складне фінансове становище Відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника ( постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).

Разом з цим, Відповідачем, в порушення приписів статті 74 ГПК України, не було подано до суду ніяких доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про надання розстрочення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини Відповідача, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.

Поза належною правовою оцінкою суду першої інстанції залишилась і та обставина, що при наданні розстрочення виконання рішення строком на двадцять чотири місяці, Стягувач ( в даному випадку Акціонерне товариств «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог Позивача із розстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за період такого розстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що, в порушення вимог ст. ст. 331 ГПК України, місцевий господарський суд не дотримався справедливого балансу інтересів сторін у спорі та не вказав належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, у постанові від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: "Так, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення... Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п`ята статті 331).".

Із зазначеною правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.

З урахуванням наведеного постановлений у справі судовий акт щодо надання Відповідачу розстрочки виконання рішення на двадцять чотири місяці також не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню.

За таких обставин, Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати, у розстроченні виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі № 908/137/23 відмовити.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи Апелянта про порушення судом процесуального законодавства України знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, та прийняттям в цій частині нового рішення, про відмову у задоволенні заяви представника Відповідача, про розстрочення виконання рішення суду.

10. Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі № 908/1377/23, в частині розстрочення виконання рішення на 24 місяці, скасувати.

У задоволенні заяви представника Відповідача, про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі № 908/1377/23 відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 17.07.2023р. у справі № 908/1377/23 залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бородіно" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4026,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус