Рішення

від 24.07.2023 по справі 747/133/20

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/133/20

Провадження № 2/747/1/23

РІШЕННЯ

іменем України

24.07.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретарів Зірки В.П., Божко Л.М.

представників позивача ОСОБА_7, ОСОБА_1

представників відповідача Мань В.В., Новікової М.М., Іванюк Ю.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до СТОВ «Зоря» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку. В обґрунтування позову зазначає, що йому належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4, 4015 га кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 на території колишньої Української сільської ради колишнього Талалаївського району на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 липня 2019 року. Зазначена земельна ділянка ним успадкована після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 01 січня 2015 року уклала договір оренди земельної ділянки із СТОВ «Зоря». Згідно умов договору оренди він укладений на 5 років, з врахуванням дати його державної реєстрації його дія припинилась 18 березня 2020 року. За умовами договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору. Згідно умов договору та положень ЦК України до позивача перейшли права та обов`язки орендодавця після смерті матері. 18 березня 2020 року дія договору оренди припинилась, проте орендар СТОВ «Зоря» не повернуло позивачу земельну ділянку, угода щодо поновлення дії договору оренди з позивачем не укладалась, СТОВ «Зоря» має намір користуватися земельною ділянкою і надалі, хоча позивач не надавав жодного дозволу на це і таке використання земельної ділянки є незаконним. З цього приводу позивач 01 квітня 2020 року направив до СТОВ «Зоря» лист-повідомлення про заперечення у поновленні дії договору оренди, негайне повернення земельної ділянки та сплату орендної плати за період з 01 січня 2020 року по 18 березня 2020 року. Також з метою проведення виділу земельної ділянки в натурі 02 квітня 2020 року позивач звернувся до державного реєстратора Талалаївської РДА для отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження припинення дії договору оренди земельної ділянки. Після отримання довідки позивачу стало відомо, що 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» була ніби-то укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2028 року. Але за життя ОСОБА_3 жодних додаткових угод не укладала і вказувала, що дія договору оренди землі припиняється 18 березня 2020 року. Також відсутня і сама додаткова угода між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря», позивач звертався з вимогою надати примірник додаткової угоди, але йому не надали. Позивач стверджує, що його мати жодних додаткових угод не укладала і жодних підписів не ставила, на момент ніби-то укладення додаткової угоди їй був 91 рік, вона постійно була вдома і всі документи підписувала за попереднім ознайомленням позивача з ними, оскільки в такому віці не могла самостійно прочитати текст і зрозуміти всі умови. Оскільки додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року мати позивача ОСОБА_3 не укладала і не підписувала, то позивач вважає, що така додаткова угода підписана сторонньою особою і є підробленою і недійсною. Таким чином оспорювана додаткова угода від 23 лютого 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року не відповідає актам цивільного законодавства, оскільки відсутнє особисте волевиявлення ОСОБА_3 на укладення такої угоди, засвідчене її особистим підписом.

Тому позивач просив суд визнати недійсною додаткову угоду від 23 лютого 2018 року до договору оренди від 01 січня 2015 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Зоря» стосовно земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 площею 4, 4015 га на території колишньої Української сільської ради Талалаївського району, належної позивачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом; та зобов`язати відповідача повернути йому дану земельну ділянку.

Ухвалою від 06.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 29 квітня 2020 року, яке відкладалось за клопотанням представника відповідача на 19 травня 2020 року та на 10 червня 2020 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 10 червня 2020 року задоволено клопотання позивача та витребувано докази у виконавчому комітеті Української сільської ради, Варвинській районній державній нотаріальній конторі, Талалаївському секторі обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України, відділенні поштового зв`язку смт Талалаївка, СТОВ «Агрофірма «Зоря», державного реєстратора Талалаївської РДА, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 02 липня 2020 року, відкладено за клопотанням представника позивача на 31 липня 2020 року, оголошено перерву до 18 серпня 2020 року у зв`язку з ненадходженням витребуваних доказів, відкладено за клопотанням представника відповідача на 31 серпня 2020 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 31 серпня 2020 року призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення КНДІСЕ та провадження по справі зупинено. Ухвалою від 07 жовтня 2020 року відновлено провадження та призначено судове засідання по розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів на 22 жовтня 2020 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 22 жовтня 2020 року частково задоволено клопотання експерта, винесено питання для проведення судової почеркознавчої експертизи, справу направлено в експертну установу, провадженя по справі зупинено. Ухвалою від 07 грудня 2020 року після надходження висновку експерта відновлено провадженя у справі, призначено підготовче судове засідання на 28 грудня 2020 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 28 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача - СТОВ «Агрофірма «Зоря» на ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ», у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості учасникам справи ознайомитись із висновком експерта. Ухвалою підготовчого судового засідання від 18 січня 2021 року за клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання відкладено на 22 лютого 2021 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 22 лютого 2021 року задоволено клопотання представника відповідача, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12 березня 2021 року, викликано експертів Чернігівського відділення КНДІСЕ для роз`яснення висновку. Ухвалою підготовчого судового засідання від 12 березня 2021 року залишено без розгляду позовну вимогу про визнання недійсною додаткової угоди від 23 лютого 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря». У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника відповідача до 29 березня 2021 року для надання можливості оформлення письмових питань експертам. Ухвалою підготовчого судового засідання від 29 березня 2021 року експертам направлено питання для роз`яснення експертного висновку. У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 19 квітня 2021 року. Підготовче судове засідання 19 квітня 2021 року не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої суді на лікарняному. Ухвалою від 27 квітня 2021 року підготовче судове засідання призначено на 13 травня 2021 року, яке відкладено на 31 травня 2021 року за клопотанням представника позивача. Підготовче судове засідання 31 травня 2021 року не відбулось у зв`язку з відрядженням головуючої судді, призначено на 07 червня 2021року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 07 червня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача і по справі призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ, провадження по справі зупинено. Ухвалою від 17 серпня 2021 року відновлено провадження у справі та призначено судове засідання по розгляду клопотання експерта на 02 вересня 2021 року. Ухвалою від 02 вересня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, додаткову судову почеркознавчу експертизу, призначену ухвалою від 07 червня 2021 року ухвалено провести на підставі раніше наданих експертам документів, провадженя по справі зупинено. Ухвалою від 15 грудня 2021 року провадження по справі відновлено після надходження експертного висновку, призначено підготовче судове засідання 29 грудня 2021 року, яке відкладено за клопотання представника позивача на 13 січня 2022 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 13 січня 2022 року задоволено клопотання представника позивача, в судове засідання викликано експерта КНДІСЕ, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15 лютого 2022 року. У підготовчому судовому засіданні 15 лютого 2022 року заслухано експерта, оголошено перерву до 22 лютого 2022 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 22 лютого 2022 року задоволено клопотання представника відповідача, по справі призначено додаткову комісійну судову почеркознавчу експертизу у складі не менше трьох експертів, проведення доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса», провадження по справі зупинено.

Судові засідання та всі процесуальні дії в період з 24 лютого 2022 року по 04 травня 2022 року судом не проводились в зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя Талалаївським районним судом, пов`язаною із активними бойовими діями на території області під час збройної агресії росії проти України. Територіальну підсудність судових справ Талалаївського районного суду Чернігівської області було відновлено за відповідним розпорядженням Голови Верховного Суду з 05.05.2022 року.

Після відновлення підсудності 13 травня 2022 року ухвала від 22 лютого 2022 року надіслана на виконання до експертної установи. Ухвалою від 23 червня 2022 року відновлено провадження, призначено судове засідання на 11 липня 2022 року для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. Підготовче судове засіданні відкладено на 18 липня 2022 року у зв`язку з технічними проблемами підключення представника позивача до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою підготовчого судового засідання від 18 липня 2022 року розглянуто клопотання експертів, ухвалено провести експертизу на підставі всіх наданих раніше документів, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Ухвалою від 14 вересня 2022 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання по вирішенню клопотання експерта на 28 вересня 2022 року. Ухвалою від 28 вересня 2022 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано додаткові документи у Державній міграційній службі України, ГУ Держгеокадастру в чернігівській області, у судовому засіданні оголошено перерву до 20 жовтня 2022 року, яке відкладено на 03 листопада 2022 року у зв`язку з ненадходженням всіх витребуваних документів. 03 листопада 2022 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку з відключенням електропостачання, відкладено на 10 листопада 2022 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 10 листопада 2022 року вирішено додаткову комісійну судову почеркознавчу експертизу у складі не менше трьох експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», призначену ухвалою суду від 22 лютого 2022 року, провести з врахуванням уточнення та корегування питань, провадження по справі зупинено. Ухвалою від 23.02.2023 року після надходження справи з експертної установи з повідомленням про неможливість надання висновку відновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 09 березня 2023 року, яке відкладено за клопотанням представника позивача на 31 березня 2023 року.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 31 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24 квітня 2023 року, яке відкладено на 25 травня 2023 року в зв`язку з неявкою представника відповідача. Судове засідання 25 травня 2023 року не відбулось у зв`язку з технічними проблемами системи ВКЗ, відкладено на 26 червня 2023 року. У судовому засіданні 26 червня 2023 року оголошено перерву на 24 липня 2023 року для виклику та допиту в судовому засіданні в якості свідка позивача ОСОБА_2 .

У судовому засіданні по справі представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити, оскільки позивач є власником земельної ділянки , яку отримав у спадок після смерті матері, мати позивача ОСОБА_3 за життя не підписувала жодних додаткових угод із тодішнім орендарем - СТОВ «Зоря», і тому позивач був впевнений, що укладений з відповідачем його матір`ю договір оренди земельної ділянки закінчиться у 2020 році, про існування додаткової угоди, якою продовжено термін дії договору оренди позивачу було невідомо, на даний час позивач бажає самостійно обробляти належну йому на праві власності земельну ділянку, а відповідач порушує його права.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, оскільки додаткова угода підписана попереднім власником у 2018 році, нею продовжено термін дії договору оренди, орендна плата виплачувалась позивачу згідно умов договору оренди. Ряд експертиз, які проводились за ухвалою суду, не дали категоричної відповіді про те, що ОСОБА_3 не підписувала додаткову угоду.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, і зазначений висновок суду ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4, 4015 га кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 на території Української сільської ради Талалаївського району на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 липня 2019 року після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 роки (т.1 а.с.8). Належність позивачу спірної земельної ділянки підтверджується також і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 4, 4015 га, кадастровий номер 7425384500:05:001:1074, з якого вбачається що ОСОБА_2 з 25.07.2019 року є власником даної земельної ділянки з часткою 1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.07.2019 року (т.1 а.с.10). 01 січня 2015 року орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ АФ «Зоря» уклали договір оренди земельної ділянки площею 4, 4015 га (рілля) кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 строком на 5 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за десять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно п. 13.5 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору. Договір оренди підписаний сторонами, додатком до нього є Акт приймання-передачі земельної ділянки (т.1 а.с.11-13) Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.03.2015 року відносно об`єкта - земельної ділянки площею 4, 4015 га (рілля) кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 18.03.2015 року зареєстроване речове право - право оренди на підставі договору оренди від 01.01.2015 року, строк дії 5 років з правом пролонгації. Орендодавець (власник) ОСОБА_3 , орендар - СТОВ АФ «Зоря» (т.1 а.с.14-14зв). Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстр у Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 4, 4015 га (рілля) кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 - від 02.04.2020 року, наданої на підставі заяви власника ОСОБА_2 , на зазначену земельну ділянку зареєстроване інше речове право - право оренди на підставі договору оренди від 01.01.2015 між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря», та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2015, виданої 23.02.2018 між СТОВ АФ «Зоря» та ОСОБА_3 . Право оренди зареєстроване 25.07.2019 року, строк дії права - до 31.12.2028 року з правом пролонгації, орендодавець - ОСОБА_2 , орендар СТОВ АФ «Зоря» (т.1 а.с.15-16). 01 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до СТОВ АФ «Зоря» із листом-повідомленням про заперечення у поновленні дії договору оренди землі, негайне повернення земельної ділянки та сплату орендної плати. Згідно даного листа-повідомлення власник земельної ділянки ОСОБА_2 повідомляє орендаря належної йому земельної ділянки про те, що дія договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року, який укладався його матір`ю ОСОБА_3 , припинилась 18 березня 2020 року і він заперечує у його поновленні чи переукладенні на новий строк. Також він просить орендаря не приступати до використання належної йому земельної ділянки у зв`язку з припиненням дії договору оренди землі. (т.1 а.с.17). 03 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до СТОВ АФ «Зоря» із заявою про надання додаткової угоди. Свою заяву ОСОБА_2 мотивує тим, що після закінчення терміну дії договору оренди землі, який укладався 01 січня 2015 року його померлою матір`ю ОСОБА_3 , з метою виділу належної йому земельної ділянки в натурі 02 квітня 2020 року він звернувся до державного реєстратора для отримання Інформаційної довідки з державного реєстру. Після отримання довідки він виявив, що 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря» була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2028 року. проте за життя його мати ОСОБА_3 жодних додаткових угод не укладала і вказувала, що дія договору оренди землі припиняється 18 березня 2020 року, також відсутня і сама додаткова угода. Тому ОСОБА_2 просить надати йому примірник додаткової угоди (т.1 а.с.20). Підтвердження надсилання СТОВ АФ «Зоря» листа-повідомлення від 01 квітня 2020 року та заяви від 03 квітня 2020 року міститься в матеріалах справи (т.1 а.с. 18-19, 21-22). Суд вважає за необхідне зазначити, що орендар належної позивачу земельної ділянки - СТОВ АФ «Зоря» - відповіді на листа та заяву ОСОБА_2 не надав. Згідно копії заповіту від 07 квітня 2008 року, посвідченого секретарем Української сільської ради, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_2 (т.1 а.с.24).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 31 серпня 2020 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертам було поставлено питання - Чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в заповіті, складеному і посвідченому 07 квітня 2008 року секретарем Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою?; Чи виконано підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою? (т.1 а.с. 123-125). Зазначені питання були переформульовані за клопотанням експерта ухвалою підготовчого судового засідання від 22 жовтня 2020 року, та на вирішення експертам поставлено питання: 1.Чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в примірнику заповіту, складеному і посвідченому 07 квітня 2008 року секретарем Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, що міститься в перших примірниках нотаріально засвідчених заповітів, доручень по Українській сільській раді за 2008 рік, та в оригіналі заповіту від імені ОСОБА_3 від 07 квітня 2008 року, наданому Талалаївською районною нотаріальною конторою та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою?; Чи виконано підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою? (т.1 а.с. 139-141)

Згідно висновку експертів Чернігівського відділення КНДІСЕ від 27 листопада 2020 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 , які знаходяться в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 р від 23 лютого 2018 року, заповіті ОСОБА_3 від 07.04.20098, заповіті ОСОБА_3 від 07.04.2008 («Перші примірники нотаріально посвідчених заповітів, доручень за 2008 р»), довіреності від 25 березня 2011 р від імені ОСОБА_3 , що зареєстрована в реєстрі за № 21, довіреності від 25 березня 2011 року від імені ОСОБА_3 що зареєстрована в реєстрі за № 21 («Перші примірники нотаріально засвідчених заповітів, доручень 2011») - виконані рукописним способом кульковою ручкою, спорядженою пастою. Будь-яких слідів попередньої технічної підготовки виконання досліджуваних підписів (перетискання, підготовка олівцем, сліди копіювального паперу та ін.), а також слідів їх використання за допомогою технічних засобів не виявлено. Підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в примірнику заповіту, складеному і посвідченому 07 квітня 2008 року, що міститься в перших примірниках нотаріально засвідчених заповітів, доручень по Українській сільській раді за 2008 рік, та в оригіналі заповіту ОСОБА_3 від 07 квітня 2008 року, наданому Талалаївською нотаріальною конторою, виконані однією особою, але не тією особою, якою виконано підпис від імені орендодавця ОСОБА_3 в додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року. Підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради та від імені орендодавця ОСОБА_3 в додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря» виконані різними особами. Підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради («Перші примірники нотаріально посвідчених заповітів, доручень 2011») та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря», виконані ймовірно різними особами. Вирішити питання в категоричній формі не вдалося з причин, вказаних в дослідницькій частині (т.1 а.с. 143-154)

За клопотанням представника відповідача - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» судом задоволено клопотання щодо виклику в судове засідання експертів для роз`яснення експертного висновку. Але у даному судовому засідання процес роз`яснення експертного висновку відбувся в режимі надання відповідей в письмовій формі на підставі листа начальника експертної установи від 24.01.2021 (т.1 а.с. 217). Ухвалою підготовчого судового засідання від 29 березня 2021 року експертам було направлено сформульовані питання для надання відповідей - чи здійснювалось порівняння достовірних зразків підписів на наданих документах № 2, 3, 4, 5 між собою для визначення дійсності підпису для подальшого порівняння його з додатковою угодою (документ № 1)?; Чи може вплинути час, протягом якого вчинено достовірні зразки підписів, і чи можливо здійснювати при цьому їх порівняння?; Чи вчинено підпис в документі № 1 іншою особою, ніж в інших документах, які були надані на дослідження, а саме - в документі № 5?; Чи відрізняється підпис в документі № 5 від інших зразків підписів в документах № 2, 3, 4?; Чи порівнювався підпис в документі № 5 з іншими документами, ніж документ № 1? (т.1 а.с. 226-227) 13 квітня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення експертів, які проводили судову почеркознавчу експертизу, і які роз`яснили наданий ними висновок від 27.11.2020 року. Так, процес дослідження зводиться до порівняння підписів, прямо зазначених у питаннях ухвали про призначення експертизи і не передбачає необхідності порівняння між собою всіх перерахованих в питаннях підписів, тому порівняння зразків підписів на наданих документах № 2, 3, 4, 5 між собою в ході проведення експертизи не здійснювалось. (т.1 а.с.233-235).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 07 червня 2021 року за клопотанням представника відповідача було призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ. На вирішення експертам поставити питання: Чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в заповіті від 07 квітня 2008 року та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою? Чи виконано підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності від 25 березня 2011 року та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою? Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2015, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Агрофірма Зоря» чи іншою особою? Згідно висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 01.12.2021 року підпис від імені заповідача ОСОБА_3 у двох примірниках заповітів від 07 квітня 2008 року та від імені орендодавця ОСОБА_3 ; у двох примірниках довіреності від 25 березня 2011 року та від імені орендодавця ОСОБА_3 ; у Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Агрофірма «Зоря» виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Встановити, чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в примірниках заповітів однією і тією ж особою не виявилось можливим в зв`язку з обмеженою кількістю порівнюваних об`єктів неможливо дати однозначну оцінку: чи є вони варіантами ознак почерку одного виконавця, або це ознаки почерку різних осіб. Встановити, чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в першому примірнику заповіту від 07 квітня 2008 року, та від і мені орендодавця ОСОБА_3 в додатковій угоді однією і тією ж особою не виявилось можливим, оскільки ні співпадіння ні розбіжності не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку, ознаки, що збігаються хоча і численні, однак їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови букв, що утворюють підпис. Встановити, чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в другому примірнику заповіту та від імені орендодавця в додатковій угоді не виявилось можливим, так як через обмежену кількість порівнюваних об`єктів неможливо перевірити їй стійкість і дати однозначну оцінку. Встановити, чи виконано підписи у двох примірниках довіреності від 25 березня 2011 року у графі «Підпис» однією і тією ж особою не виявилось можливим, оскільки ознаки, що збігаються хоча і численні, однак їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови букв, що утворюють підпис. Встановити, чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в обох примірниках заповіту від 07 квітня 2008 року не виявилось можливим оскільки ознаки, що збігаються хоча і численні, однак їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови букв, що утворюють підпис. Також не виявилось можливим встановити, чи виконано підписи від імені заповідача в першому та другому примірниках заповітів та від імені орендодавця в додатковій угоді. Питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді нею чи іншою особою не вирішувалось у зв`язку з відсутністю зразків (т.2 а.с. 29- 52).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 22 лютого 2022 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено по справі додаткову комісійну судову почеркознавчу експертизу у складі не менше трьох експертів, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експертам поставлено питання - Чи виконано підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в заповіті, складеному і посвідченому 07 квітня 2008 року, та від імені орендодавця ОСОБА_3 и в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою?; Чи виконано підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності від 25 березня 2011 року та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма «Зоря», однією і тією ж особою?; Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2015, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Агрофірма Зоря» чи іншою особою? (т.2 а.с.82-84) Судом декілька разів задовольнялись клопотання експертів про надання додаткових матеріалів з врахуванням тієї обставини, що особа - заповідач і підписант додаткової угоди ОСОБА_3 померла. 10 січня 2023 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів, оскільки не надано в достатній кількості порівняльного матеріалу - вільних та умовно-вільних зразків підпису і почерку ОСОБА_3 , виконані в офіційних різнохарактерних за змістом і цільовим призначенням та часом виконання документах (т.3 а.с. 1-5).

Оцінивши надані учасниками справи докази, подані на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що застосуванню у даному випадку підлягають норми цивільного законодавства щодо спадкування та з приводу оренди, які регулюються як загальними положеннями Цивільного кодексу України, так і спеціальними положеннями Закону України «Про оренду землі».

При розгляді справи судом враховується положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав звернення до суду та меж судового розгляду, зокрема, положення ст. 13 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, отже ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Договір оренди земельної ділянки є правочином, тому на нього поширюються вимоги цивільного законодавства щодо форми, порядку укладання, а також підстав та порядку визнання недійсним. Загальні підстави недійсності правочинів встановлені ст. 215 ЦК України, яка передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В свою чергу названі положення ст 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За правилами ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі». Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно з вимогами ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб як це передбачає ч.1 ст.407 ЦК України. Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1 ст.90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 на даний час є власником земельної ділянки, право власності на яку він набув законним шляхом після смерті матері, оформивши спадщину належним чином. Належна позивачу земельна ділянка ще за життя матері нею була передана в оренду СТОВ АФ «Зоря» згідно договору оренди від 01 січня 2015 року на 5 років і дія якого закінчувалась 18 березня 2020 року. Зазначена обставина була відома позивачу і після закінчення строку дії оренди він мав бажання, як новий власник земельної ділянки, не продовжувати дію договору оренди з орендарем, про що його і повідомив завчасно. Але наявність додаткової угоди, яку ніби-то за життя підписала його мати і якою продовжено дію договору оренди, на даний час не дає можливості позивачу належним чином володіти користуватися і розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, і саме за захистом свого права власника земельної ділянки він і звернувся до суду, оспорюючи факт підписання його матір`ю додаткової угоди.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з висновком першої, призначеної судом, судової почеркознавчої експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ від 27 листопада 2020 року підписи від імені заповідача ОСОБА_3 в примірнику заповіту, складеному і посвідченому 07 квітня 2008 року, що міститься в перших примірниках нотаріально засвідчених заповітів, доручень по Українській сільській раді за 2008 рік, та в оригіналі заповіту ОСОБА_3 від 07 квітня 2008 року, наданому Талалаївською нотаріальною конторою, виконані однією особою, але не тією особою, якою виконано підпис від імені орендодавця ОСОБА_3 в додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року. Підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради та від імені орендодавця ОСОБА_3 в додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря» виконані різними особами. Підписи від імені довірителя ОСОБА_3 в довіреності, складеній і посвідченій 25 березня 2011 року секретарем Української сільської ради («Перші примірники нотаріально посвідчених заповітів, доручень 2011») та від імені орендодавця ОСОБА_3 в Додатковій угоді про внесення змін до договору оренди землі від 01 січня 2015 року, укладеній 23 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Зоря», виконані ймовірно різними особами.

Тобто, експертним шляхом прямо встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі підписана не тією особою, якою підписувались заповіти від імені ОСОБА_3 . У суду немає підстав ставити під сумнів висновок експертів, даний доказ є належним у відповідності до положень ст 77 ЦПК України, так як містить інформацію щодо предмета доказування, допустимий у відповідності до положень ст 78 ЦПК України, так як отриманий у відповідності до вимог закону - призначений судом згідно положень ЦПК України, проводився спеціалізованою експертною установою згідно встановленої законом процедури, обставини, які встановлені даним доказом, не можуть бути прямо підтверджені іншим засобом доказування. Крім того, оцінюючи доказ з точки зору його достовірності, у суду немає підстав ставити його під сумнів, так як експерти попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, на підставі даного доказу можливо встановити дійсні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_3 не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі. Також суд вважає даний доказ достатнім, так як він дає суду можливість в сукупності з іншими доказами по справі прийти до висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст.77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та бере до уваги. Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вважає за необхідне зазначити, що врахуванням правової природи підписання та посвідчення заповітів та довіреностей, які, якщо про це прямо не зазначено в тексті заповіту чи довіреності, підписуються особисто заповідачем чи довірителем, суд приходить до висновку, що додаткова угода до договору оренди землі не підписувалась особисто ОСОБА_3 .

Тому висновок судової почеркознавчої експертизи, проведеної експертами Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 листопада 2020 року вважає належним, допустимим та достовірним доказом та кладе в основу рішення. Суд зазначає, що представники відповідача, які брали участь у справі, протягом всього часу розгляду справи в суді не заявляли клопотання про визнання даного доказу неналежним, недопустимим чи недостовірним. Відносно висновку додаткової судової почеркознавчої експертизи від 01.12.2021 року, проведеної експертами КНДІСЕ, то, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ, то оскільки відповіді на питання, поставлені перед експертами, не надано у повному обсязі, то оцінюючи його у відповідності до положень статей 77-80 ЦПК України, суд приходить до висновку що даний доказ є недостатнім та неналежним, і не кладе його в основу рішення.

Що стосується інших доказів, досліджених під час судового розгляду справи то допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є сусідами позивача ОСОБА_2 , і які суду показали, що ОСОБА_3 останній рік перед смертю у 2018 році була лежача, нікуди не виходила з будинку, її рідні інколи виводили на вулицю на короткий термін. Також в судовому засіданні встановлено, що зважаючи на похилий вік ОСОБА_3 погано бачила, але сусідів пізнавала і говорила з ними, саму в будинку її ніколи не залишали, постійно хтось із рідних знаходився з нею вдома. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_2 суду показав, що з початку 2018 року до них додому ніякі люди з приводу підписання його матір`ю якихось документів не приходили, з матір`ю постійно хтось був вдома - або він або його дружина чи син, якби щось подібне було у його відсутність, то йому би повідомили. Представник відповідача в судовому засіданні не могла пояснити суду, як саме проходить в загальному процедура підписання договорів чи додаткових угод у тому разі, коли особа похилого віку і не має можливості з`явитись за викликом, і як саме такі особи ставлять свої підписи, так і те, як проходила процедура підписання додаткової угоди особисто ОСОБА_3 , адже на думку суду можливо знайти ту особу чи осіб, які безпосередньо можливо приходили до ОСОБА_3 додому з приводу підписання додаткової угоди. Водночас, позивач ОСОБА_2 заперечує факт підписання його матір`ю додаткової угоди від 23 лютого 2018 року до договору оренди землі 01 січня 2015 року та отримання нею будь-яких пропозицій щодо їх укладення чи підписання.

З врахуванням досліджених доказів суд приходить до висновку, що додаткова угода від 23 лютого 2018 року до договору оренди землі від 01 січня 2015 року не підписувалась ОСОБА_3 .

Частинами 1, 2 ст 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Частина 1 ст 15 Закону України «Про оренду землі» кореспондується із положеннями ч.1 ст 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні. Водночас, відповідно до ст 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст 203 цього Кодексу. Вимогами ст 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відповідно до ч.1 ст 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, додаткова угода від 23 лютого 2018 року до договору оренди землі від 01 січня 2015 року є неукладеною, однак відповідач продовжує користуватися належною позивачеві земельної ділянкою без належної правової підстави на те, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Беручи до уваги викладене, доводи позивача, висновок судової почеркознавчої експертизи від 27 листопада 2020 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не отримувала пропозицій щодо укладення додаткової угоди від 23 лютого 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2015 року, не погоджувала умови такої додаткової угоди та не підписувала її, а тому не можна вважати, що сторони договорів досягли усіх істотних умов договорів оренди землі, що передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення. Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц). Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Таким чином, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки додаткова угода до договору оренди землі, якою продовжено термін дії договору оренди, не укладалася, то земельна ділянка підлягає поверненню відповідачем позивачу. Даний висновок суду зроблений згідно з положенням ст.387 ЦК України, яка передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст 387 ЦК України. Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_2 як власника, у зв`язку із відсутністю додаткової угоди до договору оренди землі, предметом якого є належна йому земельні ділянки, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися його земельною ділянкою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 27-30, 76, 78, 81, 82, 89, 95, 247, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 203, 215, 626, 627, 792 ЦК України, ст. 93, 124-126 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про зобов`язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Зобов`язати ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7425384500:05:001:1074 площею 4, 4015 га, яка розташована на території колишньої Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області.

Матеріали, що витребовувались судом -

- оригінал довіреності від 25 березня 2011 року від імені ОСОБА_3 посвідчений секретарем Української сільської ради 25.03.2011 року за № 21, реєстр нотаріальних дій Української сільської ради за 2008 рік, перші примірники нотаріально засвідчених заповітів, доручень по Українській сільській раді за 2008 рік, журнал реєстрації нотаріальних дій Української сільської ради за 2011 рік, перші примірники нотаріально засвідчених заповітів, доручень за 2011 рік по Українській сільській раді, надані колишньою Українською сільською радою Талалаївського району,

- оригінал заповіту від імені ОСОБА_3 від 07 квітня 2008 року, наданий Талалаївською районною нотаріальною конторою,

- оригінал додаткової угоди від 23 лютого 2018 року з підписом ОСОБА_3 , наданий СТОВ АФ «Зоря»,

- оригінал Форми № 1 на видачу паспорта громадянина України, наданий Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м Києві та Київській області

після набрання рішенням законної сили повернути відповідним установам та організаціям.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець і мешканець АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВНІЧ», Науменка, 42 с Харкове Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 30148071.

Повний текст рішення суду виготовлений 07 серпня 2023 року.

Суддя Л.В.Тіщенко