Постанова

від 07.08.2023 по справі 922/860/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/860/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. №1113) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 (рішення ухвалене суддею Ємельяновою О.О. 17.05.2023 у приміщенні Господарського суду Харківської області) у справі №922/860/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.19)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Компані" (61001, м. Харків, пров. Мало - Панасівський, буд. 4/7)

про стягнення 237 972,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 АТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ТОВ "Експотрейд компані" на користь АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" коштів у розмірі 237972,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 23.05.2016 між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Експотрейд компані" було укладено договір поставки №ОД/НХ-16-249-НЮ. На виконання вимог договору ТОВ "Експотрейд компані" поставлений товар по видатковій накладній №26 від 15.11.2016 на суму 67922 грн та по видатковій накладній №36 від 28.12.2016 на суму 360357,60 грн. Представниками АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Експотрейд компані" складений акт від 07.02.2017 №1 щодо фактичної якості та комплектності продукції, згідно з яким 49 верхніх поршнів на суму 145748,87 грн. та 21 поршень нижній на суму 62463,80 грн., підлягають заміні через неналежну якість. АТ "Українська залізниця" сплачено грошові кошти за товар належної якості у повному обсязі, в тому числі і за 49 верхніх поршнів на суму 145748,87 грн. та 21 поршень нижній на суму 62463,80 грн, на загальну суму 237972,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 у справі №922/2030/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та постановою Верховного Суду від 28.05.2020, зобов`язано ТОВ "Експотрейд компані" за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме 49 верхніх поршнів, 21 нижній поршень, стягнуто з ТОВ "Експотрейд компані" на користь АТ "Укрзалізниця" 47594,40 грн. штрафу, 3200 грн. витрат зі сплати судового збору та 26941,20 грн. витрат на проведення експертизи.

На даний час зазначене рішення не виконане ТОВ "Експотрейд компані" в частині заміни 49 верхніх поршнів та 21 нижніх поршнів на якісні, а виконавче провадження №61042201 завершене постановою державного виконавця від 07.08.2020.

13.01.2023 позивач звернувся листом до ТОВ "Експотрейд компані", в якому повідомляв про відмову від договору поставки в частині поставки 49 верхніх поршнів та 21 нижніх поршнів, у тому числі від зобов`язання по заміні неякісної продукції на продукцію належної якості та вимагав повернути сплачену за продукцію грошову суму в розмірі 237972,00 грн. Проте, відповіді не отримав.

Позивач зазначає, що з моменту поставки товару по теперішній час не має можливості користуватися поставленими неякісними запасними частинами. Вказана продукція зберігається в коморі виробничого підрозділу локомотивного депо ім. Т.Шевченка.

Оскільки відповідач був обізнаний про своє зобов`язання виконати умови договору щодо поставки якісного товару, заміни неякісного товару на якісний, про свій обов`язок виконати рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 по справі №922/2030/17, однак не вчинив дій для належного виконання своїх обов`язків, наведене підтверджує обґрунтованість істотності порушення вимог щодо якості поставленого товару.

А тому, враховуючи вимоги ст. 678 ЦК України позивач відмовився від договору та звернувся до суду з позовною заявою про повернення сплаченої грошової суми у розмірі 232970,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі №922/860/23 у позові відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі №922/860/23 скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ "Українська залізниця" задовольнити в повному обсязі, стягнути на користь АТ "Українська залізниця" з ТОВ "Експотрейд компані" 237972,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на таке:

- чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Позивач повністю розрахувався з відповідачем за товар належної якості (поршні верхній/нижній), тобто виконав свої зобов`язання, позаяк відповідач свої зобов`язання за укладеним договором в частині поставки поршнів 49 верхніх та 21 нижніх належної якості не виконав. В свою чергу у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору. Для повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України визначальним є відмова покупця від договору. Реалізуючи своє право на відмову від договору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, що є підставою для повернення відповідачем сплаченої за товар грошової суми, оскільки було допущено порушення вимог щодо якості товару, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права відмовитись від договору та заявити вимогу про стягнення з відповідача 237972,00 грн сплаченої вартості за поставлений товар неналежної якості є помилковими;

- зобов`язання ТОВ "Експотрейд компані" перед АТ "Українська залізниця" по заміні неякісної продукції на продукцію належної якості, яке було припинено шляхом відмови від такого зобов`язання позивачем листом від 13.01.2023 №НХ09/352 є підставою, яка відпала. А отже, отримані відповідачем кошти у розмірі 237972 грн. як оплата позивачем за виконання зобов`язання з поставки відповідачем 49 верхніх поршнів та 21 нижнього поршня, яке в наслідок його неналежного виконання трансформувалось в зобов`язання відповідача по їх заміні на якісні, мають бути повернуті позивачеві на підставі приписів ст. 1212 ЦК України. Таким чином. суд першої інстанції помилково не встановив, що зобов`язання між сторонами по заміні неякісної продукції на продукцію належної якості є припиненим шляхом відмови від нього АТ "Українська залізниця" в односторонньому порядку та не надав оцінки правовим наслідкам такого припинення, зокрема у вигляді відповідача повернути набуті ним кошти позивачу.

Заявник апеляційної скарги наголошував, що звертаючись з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права, не просив суд зобов`язати відповідача виконати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2030/17 - замінити неякісний товар на якісний, а просив захистити свої порушені права, які виникли після припинення ним зобов`язання.

Тобто, висновок суду першої інстанції про неправильно обраний спосіб захисту є помилковим, оскільки реалізувавши право на відмову від договору та зобов`язання, апелянт не має на меті досягти його належного виконання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі №922/860/23; встановлено учасникам справи строк по 30.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Ухвала апеляційного господарського суду від 12.06.2023 отримана позивачем 23.06.2023.

Копія ухвали, яка була направлена на адресу відповідача: 61001, м. Харків, пров. Мало-Панасівській, 4/7, повернулася без вручення адресату з довідкою пошти - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, ухвала була направлена на електронну адресу відповідача зазначену позивачем: sidorenkoalina952@gmail.com, та судом отримано сповіщення про успішну доставку.

Окрім того, 02.08.2023 суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи телефонограмою. Проте, така спроба виявилися не вдалою, оскільки за номером телефону (+380991092884), який зазначено у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості зв`язку з відповідачем, зв`язок був відсутній, про що було складено відповідний акт.

Крім того, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.06.2023.

Відповідно до положень ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, Східним апеляційним господарським судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

23.05.2016 між АТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "Експотрейд компані" (постачальник) укладено договір поставки №ОД/НХ-16-249-НЮ (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації. Найменування товару: запчастини для ремонту тепловозів 2 ТЕ10 (поршень) (пункти 1.1 та 1.2 договору). Якість товару, що постачається, повинна відповідати кресленням по специфікації №1. Для підтвердження якості з боку постачальника є декларація про відповідність та паспорт якості. Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар (п. 2.1- 2.3 договору). Кількість та асортимент товару визначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 5.1 договору товар має бути готовий постачальником до вивозу на підставі письмових заявок замовника впродовж 15 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом, електронною поштою, листом) у кількості, визначеній в заявці. Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації (п. 6.1 договору). Загальна сума по договору 1971768,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 328628,00 грн. (п. 6.4 договору). Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі (п. 7.1 договору). Відповідно до п. 9.2 договору замовник має право пред`явити постачальнику претензії по кількості на підставі акту приймання товару, і по якості на протязі гарантійного терміну, згідно п. 4.1 договору. У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань. Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більш 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені недоліки. Підтвердженням про одержання товару замовником є акт прийому - передачі товару і видаткова накладна, підписані уповноваженими представниками сторін (пункти 9.3-9.5 договору). Термін дії договору з моменту його підписання до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 16.2 договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного договору відповідачем поставлено товар по видатковій накладній №26 від 15.11.2016 на суму 67992 грн та по видатковій накладній №36 від 28.12.2016 на суму 360357,60 грн.

Через поставку відповідачем за вказаним договором товару неналежної якості у відповідній частині по накладній №36 від 28.12.2016 позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогами про стягнення з ТОВ "Експотрейд компані" штрафних санкцій, передбачених умовами договору та здійснення заміни товару неналежної якості на належної якості.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №922/2030/17 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Компані", про заміну продукції та стягнення коштів, у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №922/2030/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2018 касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №922/2030/17 скасовано; справу №922/2030/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Водночас, рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 року у справі № 916/2089/17 за позовом ТОВ "Екпотрейд компані" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії" Одеська залізниця" про стягнення 225057, 74 грн., позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд компані" основну заборгованість у розмірі 190377,60 грн. за частину поставленого та фактично отриманого товару за договором № ОД/НХ-16-249-НЮ , пеню у сумі 12188,02 грн. 3 % річних у сумі 4184,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 17982,96 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3371,00 грн.

Як встановлено судом у вказаному рішенні, постачальником на виконання умов договору було здійснено поставку товару, згідно видаткових накладних №26 від 15.11.2016 та №36 від 28.12.2016.

Так, по накладній №26 позивачем поставлено товар на загальну суму 67992,00 грн., а саме: «поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В» та «поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В» у кількості 10 шт. кожного. Вказаний товар було отримано уповноваженим представником залізниці на підставі відповідної довіреності 18.11.2016р.

По накладній № 36 позивачем поставлено товар на загальну суму 360357,60 грн., а саме: 37 шт. «поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В» та 69 шт. «поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В». Вказаний товар було отримано уповноваженим представником залізниці на підставі відповідної довіреності 30.12.2016.

Після отримання вищевказаного товару представником залізниці, його частину (22 нижніх та 54 верхніх) було направлено до локомотивного депо ім. Т.Г.Шевченка для здійснення вхідного контролю.

При проведенні вибіркового вхідного контролю було виявлено недоліки, у зв`язку із чим було складено Акт №1 від 07.02.2017р. про фактичну якість і комплектність продукції, згідно якого встановлено, що надані поршні Д100.04.002-7, Д100.04.001.5 в кількості 49 шт. та 21 шт. відповідно потребують заміни.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, відповідно до якої ним було висунуто вимоги про сплату коштів за отриманий товар за видатковою накладною №36 на суму 122385, 60 грн., тобто за ті поршні, щодо яких не було заявлено претензій.

Крім того, позивач вимагав сплатити кошти за поставлений товар по накладній №26, а також нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе договором грошових зобов`язань.

Судом встановлено, що товар за видатковою накладною №36 від 28.12.2016 "поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В" у кількості 69 шт. та "поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В" у кількості 37 шт., та за видатковою накладною №26 від 15.11.2016 "поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В" та "поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В" у кількості по 10 шт. фактично відповідачем отриманий.

Стосовно частини поставленого товару по накладній №36, а саме поршні Д100.04.002-7, Д100.04.001.5 в кількості 49 шт. та 21 шт. відповідно, відповідачем було заявлено певні претензії. При цьому, доказів щодо наявності у відповідача претензій по іншим поршням, поставленим за накладною №36, а також щодо поршнів, які поставлені по накладній №26, матеріали справи не містять.

Суд зазначив, що приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів повернення товару, який було отримано відповідачем за вищевказаними накладними; наявність основної заборгованості у сумі 190377,60 грн. підтверджується та відповідачем не спростована, а тому дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення основної суми заборгованості та часткового задоволення позовних вимог в частині пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Вказане рішення було виконане ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №588026 від 27.12.2017 на суму 228104,14 грн.

13.08.2018 ТОВ "Експотрейд компані" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення основного боргу та штрафних санкцій 286427,01 грн., з яких: 237972,00 грн. решта боргу за отриманий товар за договором № ОД/НХ-16-249-НЮ по накладній №36 від 28.12.2016, 15373,64 грн. пеня, 6904,45 грн. 3% річних, 26176,92 грн. інфляційні.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/253/18 позов задоволено повністю.

Вказане рішення також було виконане ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №897738 від 07.05.2018 на суму 237972,00 грн. та №919226 від 18.05.2018 на суму 52908,51 грн.

Отже, позивачем було у повному обсязі сплачено кошти за поставлений товар.

Проте, за наслідками нового розгляду справи №922/2030/17 рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2019, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та постановою Верховного суду від 28.05.2020, позовні вимоги задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд Компані» за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме 49 верхніх поршнів, 21 нижній поршень; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд Компані» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» 47594,40 грн. штрафу та 3200,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 26941,20 грн. витрат на проведення експертизи.

Судом першої інстанції, зокрема, встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Експотрейд Компані» поставив регіональній філії «Одеська залізниця» запчастини для ремонту тепловозів 2ТЕ10 (поршень), що підтверджується видатковою накладною та товаротранспортною накладною №1-36 від 26.01.2017.

01.02.2017 в локомотивному депо ім. Т. Г. Шевченка було проведено вхідний контроль верхніх поршнів Д100.04.002-7 в кількості 54-х штук на суму 160621,22 грн. та нижніх поршнів Д100.04.001.5 в кількості 22-х штук на суму 65438,27, які були отримані від НХТер-2.

За результатами огляду було встановлено, що 49 верхніх поршнів Д100.04.002-7 на суму 145748,87 грн. та 21 поршень нижній Д100.04.001.5 на суму 62463,80 грн. потребують заміни.

Також був складений акт №1 від 07.02.2017 про фактичну якість та комплектність продукції, але представники відповідача від підпису відмовились та склали особисті зауваження, згідно яких вказані в акті недоліки не є такими, що унеможливлюють використання вказаної продукції.

З урахуванням висновків експертизи №18-4536/18-5340/18-5342/18-5343 від 27.06.2019, проведеної Одеським НДІ СЕ Міністерства юстиції України в межах справи №922/2030/17, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено поставку продукції, яка не відповідає вимогам креслень та відповідно умовам договору та тендерній документації, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання відповідача за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме 49 поршнів верхніх та 21 поршень нижні відповідає умовам п. 11.3 договору та вимогам законодавства.

На виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця Халєєва Т.В. від 07.08.2020 виконавче провадження №61042201 про зобов`язання ТОВ «Експотрейд Компані» за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме 49 верхніх поршнів та 21 нижній поршень, було закінчено.

Як вбачається з вказаної постанови державного виконавця, боржником рішення суду не виконано, 23.07.2020 на боржника накладено штраф, 07.08.2020 складено та направлено до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 382 КК України.

Про невиконання рішення суду від 16.09.2019 року у справі №922/2030/17 в частині заміни відповідачем товару неналежної якості на товар належної якості всього на суму 237972,00 грн. також зазначено у листі виробничого підрозділу локомотивного депо ім. Т. Шевченко за вих. №ТЧ5постач-5/130 від 17.11.2021, відповідно до якого поршні зберігаються в коморі локомотивного депо ім. Т. Шевченко та збільшують суму залишку наявних товарно-матеріальних цінностей на балансі локомотивного депо.

Крім того, АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Експотрейд компані" про стягнення 237972,00 грн. збитків

За результатами розгляду позову, рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2022 у справі №922/4738/21, залишеним без змін постановою від 06.12.2022 Східного апеляційного господарського суду у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини встановлені в рішеннях суду у справах №922/2030/17, №916/2089/17, №916/253/18 та №922/4738/21, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не доказуються при розгляді даної справи №922/860/23.

Листом від 13.01.2023 АТ "Українська залізниця" повідомило ТОВ "Експотрейд компані" про відмову від договору та зобов`язання. У листі позивач зазначав таке: враховуючи, що ТОВ "Експотрейд компані" допущене істотне порушення вимог щодо якості товару, невиконання зобов`язань за договором поставки № ОД/НХ-16-249-НЮ від 23.05.2016 в частині поставки 49 верхніх поршнів та 21 нижнього поршня належної якості, у тому числі по їх заміні за свій рахунок на продукцію належної якості, навіть за наявності рішення суду від 16.09.2019 у справі №922/2030/17, АТ "Українська залізниця" відмовляється від договору поставки № ОД/НХ-16-249-НЮ від 23.05.2016 в частині поставки 49 верхніх поршнів та 21 нижнього поршня, у тому числі від зобов`язання ТОВ "Експотрейд компані" перед АТ "Українська залізниця" по заміні неякісної продукції на продукцію належної якості, а саме 49 верхніх поршнів та 21 нижнього поршня і вимагає повернути сплачену за продукцію грошову суму у розмірі 237972,00 грн.

Вищевказана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки позивач вважає, що ним було вчинено усі передбачені законом дії на підтвердження обґрунтованості вимоги про повернення сплаченої грошової суми у розмірі 232972,00 грн., він звернувся із відповідним позовом до суду.

17.05.2023 прийнято оскаржуване рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 193 ГК України та 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було здійснено поставку товару на виконання вимог договору по накладній № 36 від 28.12.2016 на загальну суму 360357,60 грн., а саме: 37 шт. «поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В» та 69 шт. «поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В».

Частина поршнів за вказаною поставкою визнана неякісною в межах справи №922/2030/17, де рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 зобов`язано відповідача за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме - 49 верхніх поршнів, 21 нижній поршень з підстав того, що зазначені поршні не відповідають вимогам креслень, як то передбачено п. 2.1 договору.

З постанови державного виконавця №61042201 від 07.08.2020 вбачається, що рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 по справі №922/2030/17 виконано не було.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 по справі №922/2030/17 не виконано, TOB "Експотрейд Компані" не здійснено заміни 49 верхніх поршнів та 21 нижній поршень належної якості, за які позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 237972,00 грн.

Згідно листа виробничого підрозділу локомотивного депо ім. Т. Шевченко за вих.№ТЧ5постач-5/258 від 17.02.2023 дані неякісні поршні зберігаються в коморі локомотивного депо ім.Т.Шевченко.

Позивач з посиланням на ст. 678 ЦК України зазначав, що відмовляється від договору в частині поставки 49 верхніх поршнів та 21 нижнього поршня; від зобов`язання відповідача по заміні неякісної продукції якісною та просив повернути сплачену за продукцію грошову суму у розмірі 237972,00 грн.

У ч. 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Отже, враховуючи положення ст. 678 ЦК України позивач може відмовитись від договору у разі істотного порушення вимог щодо якості товару та має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Водночас у даному випадку у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивач звернувся з позовом про заміну товару неналежної якості на товар належної якості, який був предметом розгляду у справі №922/2030/17.

Таким чином, спір, який виник між сторонами стосовно порушення вимог щодо якості товару вже вирішено по суті та рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року у справі №922/2030/17 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Експотрейд Компані» за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме 49 верхніх поршнів, 21 нижній поршень, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд Компані» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» 47594,40 грн. штрафу та 3200,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 26941,20 грн. витрат на проведення експертизи. Вказане рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).

Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Звертаючись з позовом у даній справі позивач на обґрунтування позовних вимог вказав, що відбулось істотне порушення вимог щодо якості товару, відповідач не здійснив заміни товару неналежної якості на товар належної якості, а тому він просив повернути кошти отримані відповідачем за неякісний товар.

Отже, спір у даній справі №922/860/23 та у справі №922/2030/17 виник щодо одного й того ж товару неналежної якості, який поставлено позивачу, та заміну якого рішенням суду було зобов`язано здійснити відповідача.

Тобто, фактично причиною звернення з даним позовом до суду є, зокрема, обставини невиконання судового рішення у справі №922/2030/17, а також втрата позивачем інтересу до встановленого цим рішенням способу його виконання.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність у позивача охоронюваного законом інтересу щодо повернення грошових коштів у зв`язку з відмовою від договору, з урахуванням наявності судового рішення у справі №922/2030/17, яке набрало законної сили, не може бути покладено в основу позовних вимог про стягнення грошових коштів, що сплачені за товар, замінити який вже зобов`язано відповідача, однак останній не виконав таке судове рішення.

По суті, є неможливим існування двох взаємно суперечливих висновків суду в одних і тих самих правовідносинах щодо заміни за рахунок відповідача поставленого неякісного товару на товар належної якості та стягнення з відповідача грошових коштів отриманих ним в якості оплати за той же самий товар.

Порушене право позивача вже захищено рішенням у справі №922/2030/17 та правовідносини між АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Експотрейд компані" перейшли в площину виконання цього рішення суду, яка регулюється розділом VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, задоволення позову у даній справі може призвести до правової невизначеності, оскільки будуть існувати декілька судових рішень по суті з одного предмету спору, які наділятимуть позивача різними способами захисту його порушеного права.

З метою примусового виконання рішення суду у справі №922/2030/17 позивач звернувся до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Проте, постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.08.2020 виконавче провадження №61042201 було закінчено та зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотрейд компані" (боржником) рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року у справі №922/2030/17 не виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Права та обов`язки стягувача, боржника та виконавця у виконавчому провадженні, як і наслідки невиконання законних вимог виконавця, передбачені Закону України «Про виконавче провадження» зокрема, статтями 18 та 19 цього закону.

Також розділом V ГПК України регулюються процесуальні питання, пов`язанні з виконанням судових рішень у господарських справах.

Зокрема, згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Проте, позивач не скористався відповідним правом на звернення до суду першої інстанції, який розглянув відповідну справу, із заявою про зміну способу або порядку його виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову в позові, однак з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі 922/860/23 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 у справі 922/860/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель