Постанова

від 27.07.2023 по справі 524/7500/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/7500/20 Номер провадження 22-ц/814/2538/23Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Прядкіної О.В.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2022 року, постановлене суддею Кривич Ж.О.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Майно", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар?ї Володимирівни, третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки недійсними та витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни та остаточно визначившись з позовними вимогами просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 54110666 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5310436100:08:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис про право власності № 38226659 від 17.09.2020 р. про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на підставі Договору купівлі-продажу № 1716 від 17.09.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 54110348 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною про державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 598,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис про право власності № 38226317 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на підставі Договору купівлі-продажу № 1715 від 17.09.2020 року;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1715 від 17.09.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно», предметом якого була купівля-продаж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 598,6 кв.м житловою площею 235,6 кв.м;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1716 від 17.09.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно», предметом якого була купівля-продаж земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер 5310436100:08:002:0550, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

- витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на користь ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 598,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 5310436100:08:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, реєстровий № 14674, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г.

За Іпотечним договором в іпотеку передавались земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:002:0550 та житловий будинок загальною площею 598,6 м.кв, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому позивачці стало відомо щодо здійснення 17.09.2020 року приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. нотаріальних дій, у зв`язку з перепродажем спірної нерухомості Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» Товариству з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно».

Позивач звертає увагу на той факт, що у порушення вимог діючого законодавства іпотекодавець не отримувала письмову вимогу іпотекодержателя про усунення порушень та виконання зобов`язання, відсутній висновок незалежної оцінки майна. Приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. проведено реєстраційну дію неправомірно та з порушенням законодавства про іпотеку. Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» не мало повноважень на продаж будинку та земельної ділянки, то реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» є неправомірною, у зв`язку з чим, на думку позивачки, є підстави для скасування рішень про державну реєстрацію права власності на вказане майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1715 від 17.09.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно», предметом якого була купівля-продаж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 598,6 кв.м житловою площею 235,6 кв.м.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1716 від 17.09.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно», предметом якого була купівля-продаж земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер 5310436100:08:002:0550, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення № 54110666 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5310436100:08:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис про право власності № 38226659 від 17.09.2020 р. про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на підставі Договору купівлі-продажу № 1716 від 17.09.2020 року.

Скасовано рішення № 54110348 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною про державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 598,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис про право власності № 38226317 від 17.09.2020 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на підставі Договору купівлі-продажу № 1715 від 17.09.2020 року.

Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на користь ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 598,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 5310436100:08:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» проведена всупереч нормам чинного законодавства, а відтак земельна ділянка та житловий будинок вибули з володіння позивача з порушенням норм чинного законодавства, поза її волею.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Кей-Колект», просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007 між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого являється ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11277909000, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 50000 дол. США зі строком користування до 26.12.2014 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13,9 % річних (т. 1, а.с. 7-9).

З метою забезпечення зобов?язань за даним кредитним договором 27.12.2007 між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого являється ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселевським А.Г. та зареєстрований в реєстрі за номером 14674, предметом якого є будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 10-11).

На підставі договору факторингу № 1 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 12.12.2011 року банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» свої права вимоги до позичальника та іпотекодавця за зобов`язаннями по кредитним та іпотечному договорам.

Постановою Полтавського окружного адміністартивного суду від 05.09.2016 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію права власноті за іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки (т. 1, а.с. 23-26).

17 вересня 2020 р. між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бі-Майно» було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 143-145).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 228933164 від 21.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі-Майно» є власником земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:002:0550 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий запис 38226659, та житлового будинку загальною площею 598,6 м.кв за цією ж адресою, реєстровий запис 38226317. Вказані записи внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. на підставі договорів купівлі-продажу від 17.09.2020 року, запис № 1715 та № 1716 (т. 1, а.с. 19-22).

Згідно зі статтю 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 3 ч. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне правоабо інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1-3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до змісту розділу 5 Договору іпотеки від 27.12.2007 року № 14674 "Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя" сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

У пункті 5.2 зазначеного договору вказано, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки:

- передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку";

- отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

Отже, в договорі іпотеки № 14674 від 27.12.2007 наявна лише домовленість про можливість передачі права власності Іпотекодержателю на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 759/6979/16-ц (провадження № 14-523цс18) вказано, що «згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності. Сторони договору іпотеки досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до пункту 5.2.1 договору іпотеки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Отже, позасудова передача предмету іпотеки у власність іпотекодержателю здійснюється лише в добровільному порядку та за згодою сторін на підставі складання окремого договору».

В справі відсутні докази того, що між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та ТОВ «Кей-Колект» (який є правонаступником АТ «УкрСиббанк») як іпотекодержателем було укладено окремий договір про задоволення вимог ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержателя в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, про який йдеться у пункті 5.2 розділу 5 Договору іпотеки від 27 грудня 2007 року, вказує на відсутність у ТОВ «Кей-Колект» підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання та, відповідно, відсутність підстав для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що сам по собі розділ 5 Договору іпотеки від 27 грудня 2007 року не є застереженням у розумінні статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Кей-Колект» має наслідком незаконність відчуження ним спірного нерухомого майна.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 1715 від 17.09.2020 та № 1716 від 17.09.2020 укладених між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Бі-Майно».

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним

За змістом ст.ст. 317, 318 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

У статті 328 ЦК України передбачено, що право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Належним відповідачем за позовом про витребування нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно.

Отже, вимога про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п. 113, 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. В. Прядкіна