Ухвала

від 04.08.2023 по справі 914/2358/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.2023 р. Справа № 914/2358/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області про забезпечення позову

у справі № 914/2358/23

за позовом: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області

до відповідача1: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», м. Полтава

до відповідача3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика», м. Київ

про визнання біржових торгів незаконними, скасування результатів їх проведення та визнання договору купівлі-продажу недійсним

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» до відповідача1: Головного управління ДПС у Львівській області до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» до відповідача3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» про визнання біржових торгів незаконними, скасування результатів їх проведення та визнання договору купівлі-продажу недійним.

Разом з позовною заявою позивач також подав заяву про забезпечення позову. Заявник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно (вугілля марки Г (Г2) вологістю 6,2%, зольністю 38,0%, кількістю 757 тон на суму 1 643 749, 00 грн) та заборони його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» (переможець торгів) до набрання законної сили рішенням суду.

Розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає про наявність підстав для повернення такої заявнику, враховуючи таке.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Заявник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та заборони його передачі відповідачу 3, який є покупцем товару, проте не зазначив жодних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як вимагається пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язує особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення (або ж довести неможливість/відсутність потреби у такому). Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Згідно з частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи встановлені вище обставини недотримання заявником вимог пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову повернути Державному підприємству «Львіввугілля».

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Галамай О.З.