Ухвала

від 16.08.2023 по справі 914/2358/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2023 Справа № 914/2358/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., розглянувши матеріали заяви Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області про забезпечення позову

у справі № 914/2358/23

за позовом: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області

до відповідача1: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», м. Полтава

до відповідача3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика», м. Київ

про визнання біржових торгів незаконними, скасування результатів їх проведення та визнання договору купівлі-продажу недійним

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Львівській області до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа» до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» про визнання біржових торгів незаконними, скасування результатів їх проведення та визнання договору купівлі-продажу недійним.

14.08.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» до набрання законної сили рішенням суду.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд встановив таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета позову або здійснювати платежі,або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Предметом позовних вимог у цій справі є визнання біржових торгів незаконними, скасування результатів їх проведення та визнання договору купівлі-продажу недійним.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що оскільки переможець біржових торгів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» здійснив повну оплату за лот № 84/23-п: вугілля марки Г (Г2) вологістю 6,2%, зольністю 38,0%, кількістю 757 тон на суму 1 643 749, 00 грн, то у позивача, боржника платників податків ДП «Львіввугілля», виникло зобов`язання з відвантаження зазначеного вугілля.

Заявник ствердив, що біржові торги є незаконними з підстав відсутності інформації в Реєстрі біржових торгів за 09.06.2023 про торги, незгоди заявника з реалізацією майна за значно заниженою ціною та порушенням процедури її проведення.

Вважає, що відвантаження вугілля за заниженою ціною нанесе збитки ДП «Львіввугілля», істотно ускладнить, унеможливить ефективний захист, поновлення порушених та оспорюваних прав, інтересів, за захистом яких він звернувся.

Тому заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони його передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» до набрання законної сили рішенням суду.

Тобто заявник просив накласти арешт на майно, яке перебуває у податковій заставі та балансоутримувачем якого він є, а також заборонити йому ж передавати це майно переможцю торгів.

Приписи пункту 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачають вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам передавати майно, а не заявником, оскільки така заборона фактично є не виконуваною (поєднання в одній особі боржника та стягувача). Суд враховує, що передача майна залежить від волевиявлення заявника.

Більше того, у договорі купівлі-продажу не встановлено строку для передачі боржником покупцеві майна. Доказів звернення переможця торгів до заявника останнім не долучено.

Також суд не вбачає підстав для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, оскільки заявник не обґрунтував таку необхідність, враховуючи перебування майна в податковій заставі. Також суд звертає увагу на те, що вугілля є майном з родовими ознаками, тобто замінним.

Враховуючи викладене, заявником не доведено належними засобами доказування наявності обставин, які можуть істотно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись статтями 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Львіввугілля» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Галамай О.З.