Рішення

від 04.08.2023 по справі 915/755/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Справа № 915/755/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» (юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 5, офіс 14; адреса вказана в позовній заяві: 02160, м. Київ, вул. Регенераторна, буд. 4, корпус 1, офіс 67; адреса електронної пошти: gena@asg.org.ua; ідентифікаційний код 39986689)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення 211 382,69 грн,

Суть спору:

17.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н та без дати (вх. № 6213/23) (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву, відкривши провадження у господарській справі.

2. Стягнути із Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». код ЄДРПОУ 24584661. адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, поштовий індекс: 01032, (в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом», код ЄДРПОУ 20915546. адреса місцезнаходження: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, поштовий індекс: 55001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39986689, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Регенераторна, б. 4, корп.1, оф.67. поштовий індекс : 02160) 211 382 (двісті одинадцять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 69 коп, із яких основна сума заборгованості за договором поставки становить 159 600 грн, а збитки завдані інфляцією - 45 905,91 грн та 3 % річних - 5 876,78 грн.

3. Покласти на Відповідача судові витрати у справі.

4. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову не перевищує 500 розмірів мінімальних заробітних плат, відсутні інші обставини, перелічені у ч.4 ст. 247 ГПК України, сама справа не є складною, що відповідає умовам для розгляду справи в спрощеному провадженні, визначеним ч.2 ст.247 ГПК України.

5. Врахувати, що :

5.1. Доказами, на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві є: договір з додатком; видаткова накладна; податкові накладні (електронна) з квитанцією органу ДПС про прийняття; листи на адресу Відповідача (оригінали перелічених документів в наявності у Позивача) та ін.;

5.2. Орієнтовний (попередній) розмір судових витрат становить - 8 170,74 грн (судовий збір - 3 170,74 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн);

5.3. Заходами досудового врегулювання спору було направлення листа про сплату коштів;

5.4. Ціна позову становить 211 382,69 грн.

5.5. Позивач підтверджує, що не звертався до суду із позовом до Відповідача з аналогічними предметом та підставами позову, про що свідчить підпис керівника у цій позовній заяві;

5.6. Структурний підрозділ Відповідача - відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» змінив назву на Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електростанція» у відповідності до наказу Відповідача, що підтверджено Постановою KM України від 27.09.2022 p. № 1061 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-21-07227 від 01.11.2021 з Специфікацією № 1 до нього; видаткової накладної № 264 від 07.12.2021; податкових накладних (3 шт.); застосування норм статей 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 265 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 05.06.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/755/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 21.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501493356.

Відповідач отримав копію ухвали 19.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501492708, з урахуванням інформації з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта».

12.06.2023 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- відзив на позовну заяву № 32/666 від 06.06.2023, у якому заявник посилається на помилковість визначення позивачем кінцевого терміну оплати за договором, та просить суд врахувати доводи відповідача і задовольнити клопотання про зменшення штрафних санкцій;

- клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій № 32/662 від 06.06.2023 у якому відповідач просить суд зменшити розмір санкцій на 99 %.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (новим найменуванням якого є Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»), як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП», як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-21-07227 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 34320000-6 по ДК 021:2015 - Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (Обладнання для діагностики та випробувань), (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 6 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 212 800,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 42 560,00 грн; всього з ПДВ: 255 360,00 грн (п. 2.1);

- оплата за Договором: Авансування - 95 760,00 грн з ПДВ впродовж 10 календарних днів з дати підписання договору; решта - відтермінування платежу впродовж 45 календарних днів з дати поставки товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється протягом 30 календарних днів першої частини грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, але не пізніше 18.12.2021, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Південноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- будь-які зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця (п. 10.1);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-21-07227 від 01.11.2021.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за договором, зокрема, в частині своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-21-07227 від 01.11.2021 з Специфікацією № 1 до нього;

- видаткова накладна № 264 від 07.12.2021;

- податкові накладні, з квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (3 шт.);

- заява про відповідність товару;

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» № 1 від 09.05.2022.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- податкова накладна № 60 від 07.12.2022, з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Звіт про фінансові результати за 2022 рік;

- Розшифровка витрат на збут по ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2022 рік;

- Довідка щодо реалізації електричної енергії державному підприємству «Гарантований покупець» по Постанові КМУ від 05.06.2019 № 483.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається таке.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору покупцем було здійснено постачальнику авансовий платіж на суму 95 760,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи платіжну інструкцію № УПТК/2354 від 19.11.2021.

Відповідна господарська операція підтверджується також податковою накладною № 19 від 19.11.2021 (з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН), з урахуванням розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (з квитанцією про реєстрацію в ЄРПН).

Матеріали справи також свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» поставило Відокремленому підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 255 360,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № 264 від 07.12.2021. Постачання відбулося 07.12.2021, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати. Відповідно податкової накладної № 60 від 07.12.2021 (щодо зазначеної господарської операції), з квитанцією про її реєстрацію, вказана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН 29.12.2021.

При цьому, за даними позивача, відповідач оплати за поставлений товар (окрім авансового платежу) не здійснив.

Позивач також зазначає, що ним проводились заходи досудового врегулювання спору, а саме було скеровано на адресу відповідача лист № 1 від 09.05.2022 щодо погашення наявної заборгованості.

Водночас, суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа адресату.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця (в даному випадку на відповідача у справі).

Посилання ж відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності у зв`язку з фінансовою кризою, відхиляються судом. Так, відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На переконання суду, Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Крім того, суд зауважує, що відповідач не заперечував щодо наявності та розміру основної заборгованості у спірних правовідносинах у розмірі 159 600,00 грн.

Проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором № 53-123-01-21-07227 від 01.11.2021 товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» суму заборгованості в розмірі 159 600,00 грн (255 360,00 - 95 760,00) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- інфляційні втрати на суму 45 905,91 грн, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання з урахуванням індексу інфляції за період з березня 2022 року по березень 2023 року;

- 3 % річних на суму 5 876,78 грн, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 14.01.2022 по 07.05.2023 (448 днів за розрахунком позивача).

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Заперечення відповідача щодо здійснених позивачем нарахувань інфляційних витрат та відсотків річних в частині визначення періоду відповідних нарахувань, взяті судом до уваги. Так, суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що останнім днем погодженого сторонами у Договорі строку оплати відповідачем за поставлений товар є 14.02.2022 (45 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної щодо спірної поставки припадає на 12.02.2022 - суботу, тому, з огляду на приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 14.02.2022).

З урахуванням наведеного, судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат і встановлено таке.

Розрахунок інфляційних втрат позивачем виконано правильно, і неправильне визначення першого дня прострочення не призвело до помилкового визначення періоду нарахування. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат також є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

При цьому, щодо наведеного позивачем розрахунку процентів річних суд зауважує, що товариством період прострочення (протягом якого здійснено нарахування) визначено як з 14.01.2022 по 07.05.2023 та зазначено, що кількість днів у періоді прострочення складає 448 днів.

Разом із тим, виходячи із наведених вище обґрунтувань, судом встановлено, що коректним періодом прострочення у даній справі є з 15.02.2022 по 07.05.2023 (визначена позивачем кінцева дата нарахування), а кількість днів у вказаному періоді складає 447 днів.

За такого, судом встановлено, що обґрунтованою сумою 3 % річних у спірних правовідносинах є 5 863,66 грн.

При цьому, щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає, що обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов`язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій на 99%.

Суд зауважує, що право на зменшення розміру штрафних санкцій / неустойки рішенням суду передбачено приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Так, статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, суд наголошує, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки інфляційні нарахування та 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України, відтак ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не передбачено право суду на їх зменшення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 3 170,54 грн ((211 369,57 / 211 382,69) * 3 170,74 = 3 170,54) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 5, офіс 14; ідентифікаційний код 39986689) заборгованість в розмірі 159 600,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 45 905,91 грн, 3 % річних в розмірі 5 863,66 грн, а також 3 170,54 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 13,12 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 5, офіс 14; ідентифікаційний код 39986689);

Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).

Повне рішення складено та підписано судом 04.08.2023.

Суддя О.Г. Смородінова