УХВАЛА
07 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/5768/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Новікової Р. Г.
від 16.02.2023 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кощеєв І. М., Іванов О. Г., Орєшкіна Е. В.
від 15.06.2023
за позовом Фізичної особи-підприємця Павлова Віталія Григоровича
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Марганецька міська рада
про стягнення боргу в розмірі 165 600,00 грн, пені в сумі 76 294,18 грн, 3% річних в розмірі 9 608,26 грн, інфляційних втрат в сумі 58 306,52 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Павлов Віталій Григорович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" про стягнення боргу в розмірі 165 600,00 грн, пені в сумі 76 294,18 грн, 3% річних в розмірі 9 608,26 грн, інфляційних втрат в сумі 58 306,52 грн, всього - 309 808,96 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором № 3-ОССБ від 17.04.2020 (поточний ремонт вимощення та ганків багатоповерхового будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" ).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі № 904/5768/21 позовні вимоги задоволені частково: присуджено до стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" на користь Фізичної особи-підприємця Павлова Віталія Григоровича суму боргу в розмірі 150 000,00 грн, 3% річних в сумі 7 052,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 41 833,86 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 983,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 15 600,00 грн, пені в сумі 76 294,18 грн, 3% річних в розмірі 2 556,21 грн, інфляційних втрат в сумі 16 472,66 грн - відмовлено.
Постановою від 15.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі № 904/5768/21.
21 липня 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 904/5768/21.
Перевіривши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 309 808,96 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 135 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
В касаційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес (підпункти "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування наведеного скаржник цитує статті 2, 5 Господарського процесуального кодексу України, статті 5, 13, 16, 193 Цивільного кодексу України, наголошує що саме є основними засадами господарського судочинства, роз`яснює що має на меті Господарський кодекс України, а також зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не дотримано основних принципів господарського судочинства, а саме статей 11, 13, 42, 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" вказує, що на сьогоднішній день спори за договорами підряду є досить поширеними, проте не заважаючи на те, що законодавство в цій сфері сформульовано достатньо чітко і доповнено правовими позиціями і роз`ясненнями Верховного Суду, а судова практика досить велика - проте вважає, що наведені ним доводи та аналіз судових рішень є достатньою підставою, щоб вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики для проблемних, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповіді касаційного суду на які б надали нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Крім того, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" звертає увагу, що касаційна скарга має важливе суспільне та виняткове значення для нього, оскільки в його склад входять 124 учасника: власники квартир та нежитлових приміщень, тощо.
Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Поряд із цим Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174", вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не навело обґрунтованих доводів та не надало жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами. При цьому незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Крім того, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" не обґрунтовано і те, що справа має виняткове та важливе суспільне значення. Зазначення скаржником таких обставин має загальний характер, позаяк будь-яким чином ніж посиланням на власні припущення, не обґрунтоване.
Суд звертає увагу, що самі лише посилання скаржника на наявність відповідних обставин, що не обґрунтовані іншими доводами, автоматично не презюмує їх існування.
Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "виняткове значення", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 904/5768/21 має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, або становить значний суспільний інтерес, отже Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" не дотримано умови допуску справи з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5768/21 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5768/21 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 174" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на 21 аркуші. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
В. І. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2023 |
Оприлюднено | 08.08.2023 |
Номер документу | 112664555 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні