Ухвала

від 03.08.2023 по справі 179/36/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 179/36/22

провадження № 61-10371ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу, визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у цій справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору.

До касаційної скарги додане клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведене узгоджується з висновками, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Предметом позову в цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для задоволення Верховним Судом клопотання про відстрочення юридичній особі судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Верховний Судом враховано пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Тож, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір»).

Зі змісту касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що заявником оскаржуються судові рішення, якими задоволено дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконним наказу, визнання недійсним договору оренди) і одна вимога майнового характеру (витребування земельної ділянки).

Судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень, якими задоволено дві вимоги немайнового характеру, становить 9 924,00 грн (2 481,00 грн х 2 х 200 %).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Вимогою майнового характеру у цій справі є витребування земельної ділянки, тому виходячи з вимог підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанції в частині вимоги майнового характеру має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.

Оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомлено, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.

Тож заявнику, необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині задоволення двох вимог немайнового характеру (9 924,00 грн) та вимоги майнового характеру (А ? 1 % ? 200 %).

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без руху та надати для усунення зазначених недоліків строк до 04 вересня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак