Ухвала

від 07.08.2023 по справі 300/5061/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"07" серпня 2023 р. Справа № 300/5061/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Селянсько-ферммерського господарства "Лен-пром" до виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Селянсько-фермерське господарство "Лен-пром" (надалі, також позивач, господарство, СФГ "Лен-пром"), в інтересах якого діє адвокат Романків Ігор Михайлович, 31.07.2023 звернулося в суд з позовною заявою до виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області (надалі, також відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області за № 62 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехнічним спорудам в селі Васючин" від 22.02.2022, а також визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області" за № 63 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехніним спорудам в селі Воскресинці" від 22.02.2022.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Судом зауважується, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Вказане узгоджується із висновками, відображеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №9901/405/19.

Суд, надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Правовою основою згаданої презумпції є обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Вказаний обов`язок закріплений частиною 1 статті 68 Конституції України. Суд наголошує на тому, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Як наслідок, у відповідності до наведеної презумпції закони повинен знати кожний. З цього положення випливає загальновідома формула, а саме незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка детермінована частиною 2 статті 68 Конституції України.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку дати оцінку поважності причин його пропуску

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України, позивач не виконав обов`язку додати до позову окрему заяву про поновлення строку звернення до суду. При цьому, вказуючи у тексті позовної заяви про дотримання строків звернення до суду з урахуванням частини 2 статті 122 КАС України позивач не навів підстав, які об`єктивно перешкодили чи унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Як вбачається із тексту позовної заяви та доданих матеріалів, представник позивача 31.07.2023 звернувся до суду з цим позовом до виконавчого комітету Рогатинської міської Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області за № 62 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехнічним спорудам в селі Васючин" від 22.02.2022 та за № 63 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехніним спорудам в селі Воскресинці" від 22.02.2022, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, водночас в тексті позовної заяви не висловив міркування щодо дотримання строків звернення до суду.

Крім того, представник позивача зазначає, шо згідно відповіді відповідача від 25.04.2022 за № 02-28/1244 на адвокатський запит представника позивача від 21.04.2022 встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2624481400:02:003:0045, 2624481400:02:003:0046, 2624481400:02:004:0360 (на яких знаходяться ставки), які перебувають у користуванні СФГ "Лен-пром" на правах оренди, відповідно до підпункту "г" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України належать до державної власності. В свою чергу, тільки 18.05.2023 господарство звернулось із заявою до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про скасування оспорюваних рішень. За результатом розгляду якої відповідач відповіддю від 13.06.2023 № 02-27/1778 повідомив про відсутність підстав для скасування рішень виконавчого комітету.

Відтак, про прийняття рішень виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області за № 62 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехнічним спорудам в селі Васючин" від 22.02.2022 та за № 63 "Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна гідротехніним спорудам в селі Воскресинці" від 22.02.2022 позивачу стало відомо з дня прийняття та опублікування такого рішення, а 25.04.2022 став обізнаний, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2624481400:02:003:0045, 2624481400:02:003:0046, 2624481400:02:004:0360 належать до державної власності.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду окремої заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Селянсько-ферммерського господарства "Лен-пром" до виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Надати позивачу (представнику позивача) п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.

Представнику позивача копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.