Ухвала

від 07.08.2023 по справі 420/18306/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 420/18306/22

адміністративне провадження № К/990/25871/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №420/18306/22 за позовом Громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадської організації «За рулем», Споживчого товариства «Пенсіонер - Авто», Обслуговуючого кооперативу «Чорноморець», Громадської організації «Страж - Ю.Г.» про визнання протиправним та нечинним пункту 6 рішення «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів» від 29.06.2022 №970- VIII та пункту 1 Додатку №2 до цього рішення,

УСТАНОВИВ:

Громадська спілка «Асоціація автомобілістів Одеської області» (далі - позивач, ГС «Асоціація автомобілістів Одеської області») звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та нечинним пункт 6 рішення «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів» від 29.06.2022 №970- VIII та пункт 1 Додатку 2 до вказаного рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

24 липня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №420/18306/22.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 268-1 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проте, всупереч вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не указано підстави необхідності формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування указаних норм (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо). При цьому у тексті касаційної скарги заявник самостійно зазначає, що норми статті 268-1 Податкового кодексу України є чіткими та імперативними.

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Громадської спілки «Асоціація автомобілістів Одеської області» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №420/18306/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська