Постанова

від 07.08.2023 по справі 400/7359/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа №400/7359/21

адміністративне провадження № К/9901/48664/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №400/7359/21

за позовом Акціонерного товариства «РІЕТУМУ БАНКА» до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЕНЕРГІЯ», Компанії «Oleos Swiss S.A.» - про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, ухвалену у складі: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. У вересні 2021 року Акціонерне товариство «РІЕТУМУ БАНКА» звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторії Володимирівни, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЕНЕРГІЯ», Компанії «Oleos Swiss S.A.», з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати дії приватного виконавця Довгань Вікторії Володимирівни щодо вилучення та опису майна олії соняшникової нерафінованої;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 19.08.2021 ВП НОМЕР_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторію Володимирівну повернути до ТОВ МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» на відповідальне зберігання олію з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, вивезену раніше у межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

3. Суд першої інстанції зазначив, що предметом спору є постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яке відкрито на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2021 року №916/2508/21.

4. Посилаючись на вимоги статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції зазначив, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ.

5. З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважав, що цей спір має розглядатися Господарським судом Одеської області як судом, який видав виконавчий документ, що виконується у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правом оскаржити рішення, дії, державного (приватного) виконавця до суду, який видав виконавчий документ, наділені сторони виконавчого провадження.

8. Водночас позивач у справі - Акціонерне товариство «РІЕТУМУ БАНКА» - не є стороною виконавчого провадження № НОМЕР_1, у зв`язку з чим цей спір не може бути розглянутий місцевим господарським судом в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції такими, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 та залишити в силі ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2021.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що цей спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

11. Скаржник доводить, що цей позов поданий для захисту нібито порушеного майнового права АТ «РІЕТУМУ БАНКА» як заставодержателя майна, на яке постановою від 19.09.2021 НОМЕР_1 було накладено арешт. З урахуванням викладеного скаржник уважає, що ця справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

12. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суд апеляційної інстанції правильно визначився зі змістом спірних правовідносин і застосував норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.

13. Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

14. Касаційна скарга надійшла до Суду 31.12.2021. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А.

15. Ухвалою Суду від 28.04.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

16. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

18. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або 2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або 3) хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

19. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

20. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

21. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

22. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) установлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

IV. Позиція Верховного Суду

23. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

24. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 КАС України та статті 74 Закону №1404-VIII, з аналізу яких випливає, що рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

25. Частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

26. Як установили суди попередніх інстанцій, у межах цієї справи АТ «РІЕТУМУ БАНКА» оскаржує постанову від 19.08.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, прийняту у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, боржником у якому є компанія «OLEOS SWISS S.A.», а стягувачем - ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ».

27. Як на підставу позову позивач посилався на те, що майно, яке було арештовано оскаржуваною постановою, було передано йому у заставу, у зв`язку з чим звернення на нього стягнення у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 порушує права АТ «РІЕТУМУ БАНКА» як заставодержателя на переважне задоволення своїх майнових вимог за рахунок заставленого майна.

28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 826/14603/17 зазначила, що коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення в межах предмета спору, а державний виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-от наклав арешт на майно боржника, оголосив обмеження на його відчуження і таким чином порушив право чи пріоритет на це майно третьої особи (особи, яка не була стороною чи учасником провадження у господарському суді і не є стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні), то є підстави презюмувати, що в такому правовому відношенні державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні, обов`язкові, нерідко забезпечувані примусом управлінські функції. У цьому разі державний виконавець набуває статусу посадової особи - суб`єкта владних повноважень.

29. Якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.

30. Трактування положень частини першої статті 74 Закону №1404-VIII про те, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, також орієнтує на розуміння їх таким чином, що якщо порядок оскарження дій чи рішень державного виконавця до господарського суду, не передбачений законом, то до цього суду скарги на дії державного виконавця не можуть подаватися.

31. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 805/4199/16-а.

32. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14 зазначено, що оскільки Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

33. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18.

34. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ця справа може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

35. Отже, суд апеляційної інстанції належним чином визначив характер спору, предмет і підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

36. Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновок суду апеляційної інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

VII. Судові витрати

39. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

40. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

41. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський олійноекстракційний завод» залишити без задоволення.

42. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року залишити без змін.

43. Судові витрати не розподіляються.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко