Ухвала

від 02.08.2023 по справі 552/3327/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3327/23 Номер провадження 11-сс/814/907/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем судового засідання прокурора адвоката ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу представника власника майна- адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні №42023172060000080 від 12.06.2023,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 та наклав арешт із забороною на відчуження на наступне майно (транспортні засоби): мотоцикл Geon PN-200, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (дата реєстрації права власності 19.10.2019); автомобіль AUDI, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 (дата реєстрації права власності 30.03.2022), які зареєстровані за ОСОБА_9 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що з метою недопущення відчуження майна, за рахунок якого може бути забезпечено відшкодування шкоди, спричиненої злочином, є всі підстави для накладення на нього арешту.

В апеляційній скарзі представник власника майна-адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні арешту на майно дружини директора ПП «Торгпостачбудсервіс» ОСОБА_10 - ОСОБА_9 .

Зазначає, що дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_9 до господарської діяльності ПП «Торгпостачбудсервіс» відношення взагалі не мала і це не підтверджено органом досудового розслідування належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні.

Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи на підтвердження того, що майно-транспортні засоби ОСОБА_9 , у відповідності до вимог ЦК України, СК України є її з чоловіком спільною сумісною власністю.

Разом з цим просить поновити строк на апеляційне оскарження оскільки, судове засідання в районному суді було проведено за відсутності ОСОБА_10 та його представника, яких не повідомляли про розгляд вказаного клопотання, довідався про винесене рішення 21.07.2023 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а вже 24.07.2023 звернувся до Київського районного суду м.Полтави для ознайомлення з матеріалами справи.

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час судового розгляду в засідання не з`явились, попередньо надіславши клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення адвоката ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи підстави, на які посилається адвокат ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі колегія суддів вважає, що причини пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 12 липня 2023 року є поважними та пропущений строк підлягає поновленню.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023172060000080 від 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.367 КК України.

Рослідування у кримінальному провадженні розпочато за фактом того, що службовими особами ПП «Торгпостачбудсервіс» внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них під час виконання робіт з капітального ремонту покрівлі ДНЗ №83 по пров.Латишева,7 в м.Полтава допущено порушення вимог, передбачених Проектом виконаних робіт, що призвело до затоплення приміщень будівлі закладу освіти та спричинило матеріальний збиток у вигляді тяжких наслідків.

22.06.2023 директору ПП «Торгпотсачбудсервіс» ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

10.07.2023 слідчий СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 за погодженням прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Київського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт майна, мотивуючи своє клопотання тим, що за рахунок майна може бути забезпечено відшкодування шкоди, спричиненої злочином.

12.07.2023 слідчий суддя Київського районного суду м.Полтави задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на вище вказане майно за клопотанням слідчого.

Під час апеляційного перегляду було встановлено наявність мети арешту - запобігти відчуженню майна, за рахунок якого може бути забезпечено відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи адвоката ОСОБА_7 , що майно, на яке слідчим суддею було накладено арешт не перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки не надав суду доказів, що вказане майно було придбане до укладення шлюбу.

Також колегія суддів бере до уваги, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а обвинувальний акт разом з цивільним позовом відносно ОСОБА_10 подано до Київського районного суду м.Полтави для розгляду по суті, що узгоджується з п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не підтвердуються матеріалами справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання про поновлення строку адвоката ОСОБА_7 -задовольнити.

Апеляційну скаргу представника власника майна-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4