Рішення

від 31.07.2023 по справі 522/16555/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

31.07.23

Справа № 522/16555/22

Провадження № 2/522/2531/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Купцова С.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Діком Інвест», ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Діком Інвест». ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити певні дії.

Звертаючись до суду, Позивач просив визнати недійсними Договір купівлі-продажу майнових прав № 197 від 01.12.2021 року та Договір купівлі-продажу майнових прав №198 від 01.12.2021 року укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІКОМ ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 ; Визнати нечинними Висновок щодо технічної можливості поділу групи нежитлових приміщень та технічної можливості використання нежитлових приміщень як квартир за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №197 від 16.08.2022 року, складений ТОВ «ОДЕСЬКЕ БТ1», код ЄДРПОУ 39698369 та Висновок щодо технічної можливості поділу групи нежитлових приміщень та технічної можливості використання нежитлових приміщень як квартир за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №198 від 16.08.2022 року, складений ТОВ «ОДЕСЬКЕ БТІ», код ЄДРПОУ 39698369; Скасувати рішеннядержавного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Хоміної Марії Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 15.08.2022 року з наступними індексними номерами: 64497307, 64496841 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 , на нежитлові приміщення під номерами: 197, 198, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Макогонюк Аліни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.08.2022 року з наступними індексними номерами: 64622596, 64622924, 64623118 64623275, 64623875, 64624970, 64625491, 64625596, 64625724, 64626036, 64626151, 64626973 щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 , на квартири під номерами: 1т,2т,Зт,4т,5т,6т,7т,8т,9т,10т,11т,12т, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов`язати ТОВ«ДІКОМ ІНВЕСТ» скласти, підписати та надати ОСОБА_1 , Акт розподілу площ Об`єкта - двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами та офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до умов Договору про спільну діяльність, посвідченого у цей день приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1756, зазначивши в ньому технічні показники нежитлових приміщень тринадцятого поверху, як таких що ОСОБА_1 отримує у власність; Зобов`язати ТОВ"ДІКОМІНВЕСТ" скласти, підписати та надати ОСОБА_1 - Акти приймання-передачі частини нежитлових приміщень тринадцятого поверху, що знаходяться в двосекційному житлово-готельному комплексі з апартаментами та офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до умов Договору про спільну діяльність, посвідченого у цей день приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1756, а саме у розмірі 8,3%.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04 жовтня 2017 року між Позивачем та Відповідачем був укладений та нотаріально посвідчений Договір про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність Сторін без створення юридичної особи по будівництву Об`єкта, на Земельній ділянці 1 та Земельній Ділянці 2, з метою отримання кожною із сторін своєї частини в збудованому Об`єкті та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку і на умовах, визначених в Договорі. Об`єктом є житлово-готельний комплекс, який планується збудувати на Земельній ділянці 1 та Земельній ділянці 2; орієнтовна площа Об`єкта будівництва - 6000 (шість тисяч) квадратних метрів. Земельна ділянка 1 - земельна ділянка, загальною площею 0,0664 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 51 10137500:54:006:0360. вказана земельна ділянка 1 належить на праві оренди Позивачу згідно з Договором оренди землі, посвідченим 31.08.2017 року; Земельна ділянка 2 - земельна ділянка, загальною площею 0,1116 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:54:006:0322, належить на праві оренди Відповідачу на підставі Договору оренди землі, посвідченого 24.02.2017 року.

Згідно з пунктом 4.1. Договору про спільну діяльність Сторони погодили, що розрахунки між Сторонами за Договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ та/або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі». Додатковою угодою №1 від 29.02.2020 року до Договору про спільну діяльність Сторони визначили перелік майна, який передається у власність Позивачу та дійшли домовленості, що «4.1.2. У випадку збільшення площі Об`єкту будівництва, вказаної у п. 1.2 даного Договору, кількість квадратних метрів площі Об`єкта, які передаються Стороні-1 у власність збільшується пропорційно збільшенню площі Об`єкту будівництва»; Пунктом 4.1.4. Договору Сторони передбачили, що у разі, якщо у результаті будівництва у Об`єкті виникнуть приміщення, площі, території, які підлягатимуть або можуть бути окремо відчужені та які за цільовим призначенням будуть відмінними від квартир та внутрішніх паркінгів (наприклад: комори, вуличні паркінги, місця для зберігання велосипедів, тераси, технічні приміщення тощо), такі приміщення також підлягають розподілу між Сторонами цього Договору таким чином, щоб Сторона-1 отримала у власність не менше 8,3% вказаних приміщень.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що позивачу стало відомо, що Відповідач здійснив дії щодо прийняття Об`єкта в експлуатацію, отримав Сертифікат ІУ123211231689 від 31.12.2021 року про прийняття в експлуатацію об`єкта. Із сертифіката ІУ123211231689 від 31.12.2021 року вбачається, що «Державна інспекція архітектури та містобудування засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, найменування об`єкта згідно проекту: «нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_3 », загальна площа будівлі складає 11080,1 квадратних метрів. Ознайомившись з офіційною інформацією, розміщеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Позивачу стало відомо, що Відповідач, не розрахувавшись з Позивачем згідно умов Договору про спільну діяльність, здійснив відчуження нежитлових приміщень на тринадцятому поверсі площею 248,8 та 394,4 квадратних метрів.

Позивач довідався з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІКОМ ІНВЕСТ» (Продавець, Товариство) та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (Покупець) було укладено: Договір купівлі-продажу майнових прав №197 від 01.12.2021 року, за умовами якого Товариство продало, а покупець купив майнові права на Об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення під номером 197, що знаходяться у секції 2 на 13 поверсі, загальною площею 248,8 квадратних метрів; Договір купівлі-продажу майнових прав №198 від 01.12.2021 року, за умовами якого Товариство продало, а покупець купив майнові права на Об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення під номером 198, що знаходяться у секції 1 на 13 поверсі, загальною площею 394,4 квадратних метрів.

Вказані нежитлові приміщення ОСОБА_2 на підставі висновків ТОВ «ОДЕСЬКЕ БТІ», код ЄДРПОУ 39698369 від 16.08.2022 року та від 16.08.2022 року поділив, в результаті чого утворились нові об`єкти - квартири під номерами: 1т,2т,Зт,4т,5т, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 ,11т,12т, та як результат зареєстрував за собою право власності на останні.

Позивач стверджує, що набуті ОСОБА_2 майнові права на нерухоме майно та зареєстровані в подальшому приміщення повністю займають 13 поверх у обох секціях Будинку, а відтак укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу майнових прав порушило права Позивача на отримання 8,3% площ вказаних технічних приміщень. Позивач посилається на те, що укладаючи з ОСОБА_2 договори купівлі-продажу майнових прав ТОВ «ДІКОМ ІНВЕСТ» діяло очевидно недобросовісно та зловживаючи правами стосовно кредитора.

Обґрунтовуючи способи захисту, позивач зазначає, що сукупність позовних вимог направлена на повернення сторони у стан, коли Позивач матиме можливість у повній мірі та у законний спосіб реалізувати своє право на отримання частини площі вказаного технічного поверху.

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 13 січня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Павельченко Ігоря Віталійовича про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборону відчуження квартири за номером АДРЕСА_9 .

Ухвалою суду від 18 квітня 2023 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «ДікомІнвест» про зупинення провадження по справі відмовлено.

16 червня 2023 року від представника ТОВ «Діком Інвест» до суду надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, у відповідності до яких ТОВ «Діком Інвест» проти позову заперечував з підстав його необґрунтованості.

Протокольною ухвалою суду від 19 червня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

04 липня 2023 року від представника Позивача до суду надійшли письмові пояснення, у відповідності до яких просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 19 липня 2023 року представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, надавши пояснення по суті спору.

Представник ТОВ «Діком Інвест» заперечував проти задоволення позовних вимог, просив їх залишити без задоволення з підстав необґрунтованості.

28 липня 2023 року від представника Позивача до суду надійшли письмові дебати. Просив провести судове засідання за відсутності.

31 липня 2023 року від представника ТОВ «Діком Інвест» до суду надійшли письмові пояснення у судових дебатах. Просив провести судове засідання за відсутності.

В судове засідання 31 липня 2023 року учасники справ не з`явились, сповіщались належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не надав, сповіщався належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

04 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та ТОВ «Діком Інвест» (Сторона-2) був укладений та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н.В. за № 1756 договір про спільну діяльність, згідно з пунктом 1.1. якого, «Предметом цього Договору є спільна діяльність Сторін без створення юридичної особи по Будівництву Об`єкта, на Земельній ділянці 1 та Земельній ділянці 2, із метою отримання кожною зі Сторін своєї частини в збудованому Об`єкті та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку і на умовах, визначених у Договорі. Сторони договору зобов`язуються робити необхідні дії за спільною згодою для досягнення поставленої мети протягом строку до ухвалення рішення про припинення спільної діяльності».

Об`єктом будівництва є житлово-готельний комплекс, який планується збудувати на наданих для цієї мети Сторонами земельних ділянок (преамбула Договору):

«Земельна ділянка 1» - надана Стороною -1 земельна ділянка, загальною площею 0,0664 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110137500:54:006:0360, знаходиться в оренді у Сторони - 1 на підставі Договору оренди землі від 31.08.2017 року посвідченого Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі під №2011 (преамбула Договору);

«Земельна ділянка 2» - надана Стороною-2 земельна ділянка, загальною площею 0,1116 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 51 10137500:54:006:0322, знаходиться в оренді у Сторони - 2 на підставі Договору оренди землі від 24.02.2017 року посвідченого Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі під № 2004 (преамбула Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, За цим Договором: - Сторона-1 делегує Стороні-2 всі функції Замовника Будівництва Об`єкта щодо розробки Проектної документації та Будівництва Об`єкта, а також інших функцій, передбачених даним Договором, окрім права оренди Земельної ділянки 1, з метою отримання Сторонами у власність завершеного Будівництва Об`єкту в частках, визначених даним Договором, та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку та на умовах, визначених умовами Договору; - Сторона-2 приймає на себе на час Проектування Об`єкта та Будівництва Об`єкта виконання всіх функцій Замовника, окрім тих, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов даного Договору покладено на Сторону-1, та зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити Будівництво Об`єкта в цілому на Земельній ділянці 1 та Земельній ділянці 2, відповідно до Проектної документації.

Відповідно до пункту 1.4. Договору, техніко-економічні показники Об`єкта (площа, архітектурні та технічні характеристики, склад інженерних мереж тощо) визначаються на підставі Проектної документації, погодженої Стороною-2 у встановленому Законодавством порядку з компетентними органами.

Згідно з пунктом 1.5. Договору, завершений будівництвом Об`єкт повинен відповідати Проектній документації та погоджений у встановленому Законодавством порядку.

Початок та закінчення будівельних робіт на Об`єкті визначається проектною документацією та календарним графіком виконання робіт, який визначається Стороною-2. Сторони погодили, що початок будівельних робіт має бути здійснено до 01.03.2018 р (пункт 1.6. Договору).

Розділом 4 договору встановлено порядок розрахунків між сторонами.

Сторони погодили, що розрахунки між Сторонами за Договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ та/або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі. (пункт 4.1. Договору);

Сторона-1 отримує у власність, незалежно від вартості Об`єкта, визначеної п.3.2., 500 (п`ятсот) кв.м. житлових площ Об`єкта (обов`язково після затвердження проектної документації Сторонами підписується Акт розподілу площ Об`єкта із визначенням кількості квадратних метрів з прив`язкою до конкретних приміщень). Стороні-1 з моменту підписання Сторонами Акту розподілу площ Об`єкта належать майнові права на вказані в цьому пункті житлові площі Об`єкта. Окрім цього, Сторона-1 отримує у власність 5 ( п`ять) паркомісць у паркінгу (наземному та/або підземному).(пункт 4.1.1.Договору)

У випадку збільшення площі Об`єкта Будівництва, вказаної в п. 1.2. даного Договору, кількість квадратних метрів житлової площі Об`єкта, які передаються Стороні-1 у власність, може бути пропорційно збільшена за домовленістю Сторін. ( пункт 4.1.2. Договору)

Згідно з пунктом 4.1.3. Сторона - 2 отримує решту житлових та нежитлових площ Об`єкта з урахуванням умов визначених п.4.1.1. Договору.

Пунктом 4.2. Договору встановлено порядок передання Стороні-1 площ збудованого Об`єкту: «Належні Стороні-1 площі Об`єкту, визначені в п. 4.1.1. цього Договору, після введення Об`єкту в експлуатацію передаються Стороною-2 Стороні-1 згідно Актів приймання-передачі приміщень, які є невід`ємними частинами цього Договору та в яких Сторони визначають номери приміщень та інші якісні характеристики. 4.3. Підставою виникнення майнових прав у Сторони-2 є затверджена у встановленому порядку проектно-кошторисна документація та Акт розподілу площ Об`єкта. Майнові права, належні Стороні-2, зберігають свою силу до моменту реєстрації права власності на відповідні площі»

Відповідно до пункту 4.5. Договору, Протягом 30 (тридцяти) днів з дати отримання експертного звіту щодо розгляду Проектної документації Будівництва Об`єкта, Сторони складають та підписують Акт розподілу площ Об`єкта, в якому вказують конкретні приміщення, майнові права на які належать Сторонам.

Згідно з додатковою угодою від 29.02.2020 року сторони внесли зміни до пункту 4.1.1. Договору , згідно з якою, Сторони домовились, що Сторона-1 отримує у власність 16 квартир з визначеними будівельними номерами в залежності від поверху загальною площею 595,42 кв.м. а також п`ять паркомісць на першому рівні дворівневого паркінгу. Крім того, зміни внесено до пункту 4.1.2. Договору та викладено його у такій редакції «У випадку збільшення площі Об`єкту будівництва, вказаної у п. 1.2 даного Договору, кількість квадратних метрів площі Об`єкта, які передаються Стороні-1 у власність збільшується пропорційно збільшенню площі Об`єкту будівництва».

Також цією Угодою Договір був доповнений пунктом 4.1.4. наступного змісту: «У разі, якщо у результаті будівництва у Об`єкті виникнуть приміщення, площі, території, які підлягатимуть або можуть бути окремо відчужені та які за цільовим призначенням будуть відмінними від квартир та внутрішніх паркінгів (наприклад: комори, вуличні паркінги, місця для зберігання велосипедів, тераси, технічні приміщення тощо), такі приміщення також підлягають розподілу між Сторонами цього Договору таким чином, щоб Сторона 1 отримала у власність не менше 8,3% вказаних приміщень».

31 серпня 2018 року ТОВ «Діком Інвест» (замовник) отримано дозвіл № ОД 112182432581 на «Нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами та офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом, розташованого на суміжних ділянках за адресою: АДРЕСА_3 »

Згідно з актом готовності об`єкту до експлуатації від 30 грудня 2021 року нове будівництво двосекційного житлово-готельного комплексу з апартаментами і офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_3 » Коригування було завершене 30.12.2021 року.

Згідно з цим документом, проекту будівництва передбачав 12 поверхів та технічний поверх, загальну площу будівлі 11081,5 кв.м., загальну кількість квартир 147 та їх загальну площу 6337,94 кв.м.,

Згідно із сертифікатом № ІУ 123211231689 відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та готовності його до експлуатації, крім вказаних вище параметрів, також зазначено, що кількість поверхів 12, площа місць загального користування 3874, 1 кв.м. Клас наслідків (відповідальності) СС2; Проектна документація затверджена 19 липня 2018 року. Експертиза проекту проведена ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза».

30.12.2021 року створено акт готовності об`єкта до експлуатації, згідно з яким будівельні роботи були початі у серпні 2018 року та закінчені у листопаді 2021 року.

Згідно з актом, загальна площа квартир за проектом складала 6337,94 кв.м., за результатами інвентаризації 6748.2 кв.м., кількість поверхів за проектом 12+технічний поверх, за результатами технічної інвентаризації 12

Загальна площа будівлі за проектом 11081,5 кв.м., за результатами інвентаризації 11080,1 кв.м. загальна кількість квартир за проектом 147, за результатами інвентаризації 147.

Згідно із сертифікатом № ІУ 123211231689 від 12.01.2022 року, Державна інспекція архітектури та містобудування України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

В цьому документі встановлено основні показники об`єкта: житлова площа приміщень 3070,6 кв.м., загальна житлова площа квартир 3070.6 кв.м., загальна площа будівлі 11080.1 кв.м., загальна кількість квартир 147, площа місць загального користування 3874.1 кв.м., поверхів 12, площа житлового будинку 11080,1 кв.м., Загальна площа квартир 6748, 2 кв.м., площа вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 457, 8 кв.м.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІКОМ ІНВЕСТ" та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №197 від 01.12.2021 року та Договір купівлі-продажу майнових прав №198 від 01.12.2021 року. Згідно п.2.1. Договорів покупець - ОСОБА_2 купив майнові права на Об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення під номером 197,198 (відповідно), що знаходяться на 13 поверсі у першій та другій секції, загальною площею 248,8 та 394,4 квадратних метрів(відповідно). Пунктами 4.1. Договорів передбачено, що загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладання цього договору складає 609 560,00 та 966 280,00 гривень (відповідно).

На підставі вказаного договору, рішенням державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Хоміної Марії Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 15.08.2022 року з наступними індексними номерами: 64497307, 64496841 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення під номерами: 197, 198, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Висновком щодо технічної можливості поділу групи нежитлових приміщень та технічної можливості використання нежитлових приміщень як квартир за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №198 від 16.08.2022 року, складений ТОВ «ОДЕСЬКЕ БТІ», встановлено технічну можливість використання приміщень як квартир та їх поділу. В результаті чого встановлено склад новоутворених об`єктів квартир АДРЕСА_4 т,7т,8т,9т,10т,11т, АДРЕСА_10

Висновком щодо технічної можливості поділу групи нежитлових приміщень та технічної можливості використання нежитлових приміщень як квартир за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень №197 від 16.08.2022 року, складений ТОВ «ОДЕСЬКЕ БТІ» встановлено технічну можливість використання приміщень як квартир та їх поділу. В результаті чого встановлено склад новоутворених об`єктів квартир АДРЕСА_11 т, АДРЕСА_12 .

На підставі вказаних висновків, рішеннями державного реєстратора Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Макогонюк Аліни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.08.2022 року з наступними індексними номерами: 64622596, 64622924, 64623118, 64623275, 64623875, 64624970, 64625491, 64625596, 64625724, 64626036, 64626151, 64626973 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на квартири під номерами: 1т,2т,Зт,4т,5т,6т,7т,8т,9т,10т,11т,12т, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані документи, приходить до висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зч.1ст.264ЦПК України,під часухвалення рішеннясуд вирішуєтакі питання: 1)чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються; 2)чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; 3)які правовідносинисторін випливаютьіз встановленихобставин; 4)яка правованорма підлягаєзастосуванню доцих правовідносин; 5)чи слідпозов задовольнитиабо впозові відмовити; 6)як розподілитиміж сторонамисудові витрати; 7)чи єпідстави допуститинегайне виконаннясудового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду у справі № 916/3156/17 від 4 червня 2019 р.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із встановлених судом обставин, вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Діком Інвест» виникли правовідносини щодо спільної діяльності, які регулюються Главою 77 ЦК України.

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч. 2 статті 1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети ( Стаття 1132 ЦК України).

Статтею 1135 ЦК України передбачено порядок ведення спільних справ учасників:

1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Статтею 12 ЦПК України затверджено принцип змагальності, на засадах якого здійснюється цивільне судочинство, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України), в той же час, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з цим принципом на позивача покладено обов`язок доведення настання обставин, які згідно з укладеним між Сторонами договором про спільну діяльність, надають позивачу право на отримання додаткових 8.3 % площ Об`єкту будівництва.

Вирішуючи питання про те, чи доведені позивачем обставини, з якими Договором пов`язується право на отримання додаткових площ, суд виходить з наступного:

Згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки між Сторонами за Договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ та/або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі.

Згідно з Преамбулою Договору, «Проектна документація» - затверджена відповідно до Законодавства документація для будівництва Об`єкта, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних та кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні і технологічні вирішення, інші показники об`єкта та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

«Будівництво Об`єкта» - комплекс робіт з будівельно-монтажних робіт по безпосередньому спорудженню Об`єкта відповідно до Проектної документації та підключення Об`єкта до всіх необхідних комунальних мереж і комунікацій та введення Об`єкта в експлуатацію за допомогою Сторони-1 в межах її компетенції.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, Показник загальної проектованої площі приміщень Об`єкта обраховується Стороною-2 самостійно. Показник загальної площі Об`єкта, показник загальної площі приміщень Об`єкта та інші техніко-економічні показники Об`єкта встановлюються у Проектній документації та уточнюються після закінчення будівництва заданими технічної документації.

Орієнтовна площа Об`єкта Будівництва складає 6 000 (шість тисяч) квадратних метрів.

Відповідно до пункту 1.4. Договору, Техніко-економічні показники Об`єкта (площа, архітектурні та технічні характеристики, склад інженерних мереж тощо) визначаються на підставі Проектної документації, погодженої Стороною-2 у встановленому Законодавством порядку з компетентними органами. Згідно з пунктом 1.5. Договору, Завершений будівництвом Об`єкт повинен відповідати Проектній документації та погоджений у встановленому Законодавством порядку.

Таким чином, згідно з п. 4.1. Договору у системному тлумаченні з вищенаведеними положеннями договору, вбачається, що розподілу між сторонами підлягають житлові та нежитлові площі будинку, які передбачені в ньому згідно Проектної документації.

Згідно з первісною редакцією п. 4.1.1. Договору (від 4 жовтня 2017 року), Сторона-1 отримує у власність, незалежно від вартості Об`єкта, визначеної п.3.2., 500 (п`ятсот) кв.м. житлових площ Об`єкта (обов`язково після затвердження проектної документації Сторонами підписується Акт розподілу площ Об`єкта із визначенням кількості квадратних метрів з прив`язкою до конкретних приміщень).

Як вбачається з дозволу на проведення будівельних робіт, 19 липня 2018 року був затверджений проект будівництва, який пройшов експертизу ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза, згідно з яким здійснювалось будівництво.

Після цього, 29.02.2020 року, Сторони уклали додаткову году, якою внесли зміни до Пункту 4.1.1. Договору , згідно з якою, Сторони домовились, що Сторона-1 отримує у власність 16 квартир з визначеними будівельними номерами в залежності від поверху загальною площею 595,42 кв.м. а також п`ять паркомісць на першому рівні дворівневого паркінгу.

Цією ж Додатковою угодою Сторони внесли зміни до пункту 4.1.2. Договору: «У випадку збільшення площі Об`єкту будівництва, вказаної у п. 1.2 даного Договору, кількість квадратних метрів площі Об`єкта, які передаються Стороні-1 у власність збільшується пропорційно збільшенню площі Об`єкту будівництва»

Крім того, Договір був доповнений пунктом 4.1.4. наступного змісту: «У разі, якщо у результаті будівництва у Об`єкті виникнуть приміщення, площі, території, які підлягатимуть або можуть бути окремо відчужені та які за цільовим призначенням будуть відмінними від квартир та внутрішніх паркінгів (наприклад: комори, вуличні паркінги, місця для зберігання велосипедів, тераси, технічні приміщення тощо), такі приміщення також підлягають розподілу між Сторонами цього Договору таким чином, щоб Сторона 1 отримала у власність не менше 8,3% вказаних приміщень».

В обґрунтування права на отримання додаткових площ технічного поверху у розмір 8.3% позивач посилається саме на положення пунктів 4.1.2. та 4.1.4. Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.02.2020 року).

Проте, системне тлумачення норм пункту 4.1.2. та 4.1.4. Договору з урахуванням тієї обставини, що станом на момент Укладення Додаткової угоди, яка визначила редакцію вказаних пунктів, вже був наявний проект будівництва, згідно з яким Сторони визначили конкретні площі, які передаються Стороні-1 згідно з п. 4.1.1. (квартири та паркінги), та не зазначили серед них приміщення технічного поверху, дає підставу суду вважати, що вказаними пунктами 4.1.2. та п 4.1.4. визначено порядок розподілу додаткових площ, які можуть виникнути в результаті будівництва у випадку зміни проекту, або внаслідок відступлення від його положень. Тобто самою додатковою угодою від 29.02.2020 року не було передбачено, що площі технічного поверху, які вже були передбачені проектом підлягають розподілу, в іншому випадку, вони б були прямо зазначені в редакції пункту 4.1.1. Договору.

При цьому, суд вважає, що підставою для пропорційного розподілу між сторонами додаткових площ є саме збільшення загальної площі об`єкту будівництва за рахунок виникнення таких приміщень, які можуть бути окремо відчужені.

Згідно з ДБН В.2.2.-15:2019, площа житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.

Предметом розподілу між сторонами згідно з п. 4.1. Договору є житлові та нежитлові площі об`єкту, які можуть перебувати у особистій приватній власності. До таких об`єктів, не включаються, зокрема приміщення у житловому будинку, які призначені для загального користування та для задоволення потреб усіх співмешканців.

Оскільки пункт 4.1.2. договору містить посилання на п.1.2., яким визначено, що Показник загальної площі Об`єкта, показник загальної площі приміщень Об`єкта та інші техніко-економічні показники Об`єкта встановлюються у Проектній документації та уточнюються після закінчення будівництва заданими технічної документації, враховуючи, що предметом розподілу між сторонами згідно з п. 4.1. Договору є житлові та нежитлові площі об`єкту, які можуть перебувати у особистій приватній власності, до яких, в свою чергу, не відносяться місця загального користування та місця для задоволення потреб всіх співмешканців, проте, які включаються згідно з ДБН до загальної площі об`єкту, слід дійти висновку, що визначене у п. 4.1.2. Договору право на пропорційний розподіл додаткових метрів у разі збільшення площі об`єкту будівництва, зазначеної у п. 1.2. Договору пов`язується саме зі збільшенням площі об`єкту будівництва, яка підлягає розподілу та може бути розподілена між сторонами, а не загальної площі всього об`єкту будівництва (до якої входять і площі, які не можуть належати певній особі на праві особистої власності та призначені для обслуговування всіх мешканців будинку та задоволення їх спільних потреб). Інше тлумачення цього пункту призводило б до порушення балансу прав та інтересів, співвідношення часток сторін у результатах спільної діяльності.

З наданих позивачем матеріалів справи, суд не має змоги пересвідчитись, чи збільшилась площа технічного поверху у порівнянні з проектом, та чи виникли в результаті будівництва у межах технічного поверху будь-які приміщення, які не були передбачені проектом, та які згідно з пунктом 4.1.2., 4.1.4. дають позивачу право на отримання додаткових площ у цьому технічному поверсі. Суд також враховує, що позивач, претендуючи лише на 8.3 % спірних приміщень, що за розрахунками позивача становить53,38 кв.м. від загальної площі спірних приміщень у розмірі 643.2 кв.м., разом з тим просить суд визнати недійсними обидва договори, на підставі яких ОСОБА_2 придбав ці приміщення у власність. При цьому, позивачем не доведено, чи займають спірні нежитлові приміщення увесь технічний поверх, та чи є на цьому поверху інші нежитлові приміщення, які можуть бути передані позивачу та які б відповідали частці на яку він претендує у розмірі 8.3% від технічного поверху.

Таким чином, позивачем не доведено як наявність порушеного права та наявність обставин з якими Договором про спільну діяльність пов`язується право на отримання додаткових квадратних метрів, так і ту обставину, що його права могли бути порушені саме внаслідок укладення оспорюваних правочинів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що спірні приміщення становлять всю площу технічного поверху. Вказані обставини становлять самостійну підставу для відмови у позові.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Частиною 2. ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1)визнання права; 2)визнання правочинунедійсним; 3)припинення дії,яка порушуєправо; 4)відновлення становища,яке існувалодо порушення; 5)примусове виконанняобов`язкув натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди; 9)відшкодування моральної(немайнової)шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 202ЦК Українивстановлено,що 1.Правочином єдія особи,спрямована нанабуття,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків. 2.Правочини можутьбути одностороннімита дво-чибагатосторонніми (договори). 3.Одностороннім правочиномє діяоднієї сторони,яка можебути представленаоднією абокількома особами. Одностороннійправочин можестворювати обов`язкилише дляособи,яка йоговчинила. Одностороннійправочин можестворювати обов`язкидля іншихосіб лишеу випадках,встановлених законом,або задомовленістю зцими особами. 4.Дво-чи багатостороннімправочином єпогоджена діядвох абобільше сторін. 5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

За таких обставин, вимога про визнання не чинними висновків щодо технічної можливості поділу групи нежитлових приміщень та технічної можливості використання нежитлових приміщень як квартир не є належним способом захисту, оскільки вказані висновки не є правочинами, не створюють та не змінюють правовідносин сторін, з огляду на те, що являють собою документи з технічних питань.

Крім того, суд також констатує, що вимоги позивача зобов`язати відповідач скласти, підписати та надати позивачу акт розподілу площ Об`єкта та акти приймання-передачі частини нежитлових приміщень також не є належними способами захисту, оскільки не здатен призвести до відновлення порушеного права позивача, який прагне набути право власності на нерухоме майно. У разі задоволення таких вимог, вони не можуть бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. (схожий підхід застосовано Великою Палатою у Постанові від 11.09.2018 року по справі № 905/1926/16, а також Касаційним Господарським Судом у постанові від 25.07.2023 року у справі № 910/7826/21).

Також слід звернути увагу, що відповідач ОСОБА_2 у спірних правовідносинах є добросовісним набувачем майнових прав на спірні нежитлові приміщення, а тому за змістом ст. 330 ЦК України набуває право власності на майно, навіть якщо продавець не мав права його відчужувати за виключенням випадків, коли таке майно у нього може бути витребуване власником.

В свою чергу, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18) У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Разом з тим, слід зазначити, що між позивачем та відповідачем ТОВ «Діком Інвест» виникли відносини простого товариства. Глава 77 ЦК України.

Суд відхиляє заперечення позивача щодо існування між сторонами правовідносин простого товариства, з посиланням позивача на положення пунктів 7.3 та 7.4. Договору, відповідно до яких сторони не об`єднували вклади з огляду на наступне:

Пунктами 7.3 та 7.4. Договору передбачено, що «сторони стверджують, що при реалізації даного Договору право оренди 'Земельної ділянки 1 залишається за Стороною - 1, Земельна ділянка 1 не є вкладом Сторони 1 у діяльність по реалізації Договору і укладення даного Договору не припиняє права оренди Земельної ділянки Сторони 1, що може бути здійснено лише у встановленому Законодавством порядку. 7.4. Сторони стверджують, що майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації даного Договору, не є об`єднанням вкладів Сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності Сторони, що їх внесла.

Разом з тим, за змістом ст. 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до статті 1134 ЦК України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Отже, з урахуванням положень до ч. 1 ст. 1133 ЦК України об`єднанням вкладів вважається таке внесення до спільної діяльності вкладів у вигляді майна, майнових прав та грошових коштів, іншого майна, професійних та інші знання, навички та вміння, а також ділової репутації та ділових зв`язків, коли в процесі спільної діяльності внесені вклади будуть невіддільними від її результатів, або іншим чином не можуть бути повернуті у разі досягнення результатів спільної діяльності чи внаслідок припинення договору. Замість внесених вкладів, сторони отримують визначені договором або законом частки у результатах спільної діяльності.

Як встановлено судом, кожна зі сторін договору для досягнення результату спільної діяльності (будівництва багатоквартирного будинку) надали для будівництва належні їм на праві оренди земельні ділянки АДРЕСА_11 та АДРЕСА_13 . На вказаних земельних ділянках було збудовано багатоквартирний будинок. З огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, такий вклад не може бути повернуто. Замість вкладу, кожна зі сторін отримує частку від результатів спільної діяльності у вигляді квадратних метрів площі будинку, який розподіляється між сторонами згідно з розділом 4 Договору. Отже, незважаючи на положення пунктів 7.3 та 7.4. Договору, суд з огляду на зміст виниклих між сторонами правовідносин, констатує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення параграфу 2 глави 77 ЦК України про просте товариство, як форму спільної діяльності.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 1135 ЦК України, у відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Отже, у спорі між учасниками спільної діяльності щодо правомірності відчуження частини результату спільної діяльності третій особі, така третя особа не може нести ризики, пов`язані з відсутністю права одного з учасників спільної діяльності права на укладення договору. Належним способом захисту прав учасника спільної діяльності, якому завдано збитків внаслідок вчинення іншим учасником спільної діяльності повноважень є звернення із вимогами про відшкодування збитків до іншого учасника, якій діяв неправомірно.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак залишає їх без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Діком Інвест» та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 08 серпня 2023 року.

Суддя Чернявська Л.М.