Ухвала

від 07.08.2023 по справі 911/3407/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3407/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Марія»

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Саванчук С.О.

від 06.12.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Іоннікової І.А., Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І.

від 19.06.2023

за позовом Приватного підприємства «Марія»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Марія» 25.07.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (повний текст складено 27.06.2023) у справі № 911/3407/21, у якій заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.07.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Марія» судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином, із огляду на зміст наведених норм, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приватне підприємство «Марія» касаційну скаргу обґрунтовує порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а саме:

1) статей 73, 86, 210 Господарського процесуального кодексу України, що виразилося в тому, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та не надано правової оцінки наявним у справі доказам, при цьому не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.06.2021 у справі № 911/26/20, від 24.02.2021 у справі № 910/1873/20 від 16.12.2021 у справі № 906/1214/20;

2) статей 99, 236 Господарського процесуального кодексу України, що виразилося в тому, що суд апеляційної інстанції усунувся від оцінки доказів у справі, з посиланням на відсутність у нього спеціальних знань, при цьому суд не був позбавлений можливості з власної ініціативи призначити відповідну експертизу, у разі якщо у ного виникла така необхідність у спеціальних знаннях. Судом не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19;

3) судами неправильно застосовано пункт 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладеної в постанові від 28.09.2021 у справі № 914/1618/20;

4) порушено абзац 14 пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії та не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Наведені у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено без взаємозв`язку із конкретним пунктом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який має бути визначено скаржником як підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги.

За змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи цю вимогу закону, не зазначення скаржником у касаційній скарзі відповідного пункту (пунктів) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яким охоплюються наведені у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування, порушення судом (судами) норм матеріального та / або норм процесуального права, свідчить про неузгодженість доводів касаційної скарги та унеможливлює прийняття касаційної скарги до розгляду та відкриття за такою касаційною скаргою касаційного провадження, оскільки суд позбавлений можливості на власний розсуд визначити підстави касаційного оскарження (конкретний пункт частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає про те, що касаційна скарга Приватного підприємства «Марія» на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 911/3407/21 подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме: протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки).

За змістом частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги.

З огляду на те, що питання про відкриття касаційного провадження у цій справі не може бути вирішено до усунення скаржником зазначених у цій ухвалі недоліків касаційної скарги, заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде вирішуватись при відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Марія» на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 911/3407/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному підприємству «Марія» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Приватному підприємству «Марія» усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати касаційну скаргу в новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та / або порушення судом (судами) норм матеріального та / або процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та з відповідним обґрунтуваннями існування цих підстав, а також надати докази надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.

4. Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О. Баранець