Ухвала

від 07.08.2023 по справі 911/1796/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1796/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023

(головуючий - Корсак В.А., судді Євсіков О.О., Алданова С.О.)

у справі №911/1796/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс"

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд"

про стягнення 207 821 512,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс" (далі - ТОВ "Імперіал-Фінанс") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Імперіал-Фінанс", Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак скаржником не надано документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 72 385 564,43 грн інфляційних втрат по тілу кредиту за період з 22.05.2014 по 31.05.2020, 65 077 114,71 грн процентів за неправомірне користування кредитними коштами за період з 27.08.2015 по 18.06.2020, 7 862 358,83 грн 3% річних від суми заборгованості по кредиту за період з 13.05.2015 по 18.06.2020.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі №911/1796/20 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" 30 233 130,58 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 7 862 358,83 грн 3 % річних від суми основної заборгованості по кредиту та судові витрати 192 856,32 грн судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі №911/1796/20 в частині стягнення 30 233 130,58 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 7 862 358,83 грн 3 % річних від суми основної заборгованості по кредиту та судових витрат в сумі 192 826,97 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі №911/1796/20 залишено без змін, стягнуто з ТОВ "Імперіал-фінанс" на користь ДП "Укрспирт" 289 240,45 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2020 залишити в силі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №911/1796/20 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 914 291,74 грн (30 233 130,58 грн + 7 862 358,83 грн * 1,5% * 200%* 0,8).

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 914 291,74 грн.

Окрім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 складено 02.06.2023, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови є 22.06.2023.

З 05.02.2018 у Верховного Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень для можливості визначення дотримання заявником касаційної скарги приписів норм ГПК України.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень 20.06.2023 ТОВ "Імперіал-фінанс" вперше звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20.

Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №911/1796/20 касаційну скаргу ТОВ "Імперіал-фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 1 142 864,68 грн та докази надсилання всім учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення. Роз`яснено скаржнику, що наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.

10.07.2022 ТОВ "Імперіал-фінанс" звернулось до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, у якій викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 у справі №911/1796/20 відмовлено ТОВ "Імперіал-фінанс" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу ТОВ "Імперіал-фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 911/1796/20 повернуто скаржнику.

21.07.2023 ТОВ "Імперіал-фінанс" звернулось повторно з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку, встановленого ГПК України, для касаційного оскарження. Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 касаційну скаргу ТОВ «Імперіал-Фінанс» було залишено без руху так як скаржником не здійснено направлення касаційної скарги на адреси учасників справи, а також не сплачено суму судового збору за подання касаційної скарги у справі. З метою усунення зазначених недоліків, 09.07.2023 скаржником було подано до Верховного Суду докази направлення касаційної скарги на адреси інших учасників у справі, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 у задоволенні клопотання ТОВ «Імперіал-Фінанс» про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, а саму касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Із зазначеною ухвалою скаржник ознайомився 20.07.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Не зволікаючи, скаржником було підготовлено до подачі касаційну скаргу з усуненням недоліків, визначених раніше судом.

Однак, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку (враховуючи те, що скаржником при повторному зверненні з касаційною скаргою не додано доказів про сплату судового збору, що було підставою для залишення касаційної скарги, яка була подана вперше, без руху, а потім у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, стало підставою для повернення касаційної скарги), оскільки залежать лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно існуючих обставин.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Імперіал-Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом поданням до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучити: докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 914 291,74 грн; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати неповажними підстави, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс", у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №911/1796/20 залишити без руху.

3.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперіал-Фінанс" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

Н.М. Губенко