Ухвала

від 08.08.2023 по справі 463/4918/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/4918/23

Провадження №1-кс/463/5570/23

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна

08 серпня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12023141360001397 від 21 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

власник майна ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на: банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Айфон 14 Про», та зобов`язання слідчого, прокурора чи іншої уповноваженої особи повернути їй зазначені речі і документи та надати право розпоряджатись ними.

Подане клопотання мотивує тим, що в провадженні СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12023141360001397 від 21 травня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в ході досудового розслідування якого 13 червня 2023 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у якій ОСОБА_4 тимчасово проживала спільно з ОСОБА_3 . У ході проведення даного обшуку було виявлено та вилучено банківські картки, а саме «ПриватБанку» № НОМЕР_1 ; банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанку» № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанку № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Айфон 14 Про», мобільний телефон марки «Айфон 13 Про Макс», планшет марки «Айпад» моделі MP1Y3TY/A c.n. НОМЕР_5 , у чохлі чорного кольору. Вказує, що зазначені речі не є ні предметом злочину, ні знаряддям злочину у кримінальному провадженні, а також не є речима і предметами вилученими з обігу. Вказує, що власником мобільного телефону марки «Айфон 13 Про Макс» та планшету марки «Айпад» є ОСОБА_3 . Вважає, що вилучення з користування у власників зазначених речей та позбавлення можливості користуватись ними є незаконним та порушує право власності особи.

При цьому зазначає, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/4918/23, провадження №1-кс/463/4109/23, про накладення арешту на майно за клопотанням слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , яка проводила обшук, накладено арешт на вказане майно, вилучене під час проведення обшуку 13 червня 2023 року, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування. Звертає увагу на те, що з клопотання слідчої та матеріалів кримінального провадження, які були предметом дослідження в обґрунтування накладення арешту на вилучені речі, вина ОСОБА_3 у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не доведена, у зв`язку з чим йому підозра протягом чотирьох місяців не оголошена. Протягом двох місяців у межах кримінального провадження слідчим власники мобільних телефонів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не допитувались. Вважає, що орган досудового розслідування за період чотирьох місяців мав достатньо часу та можливості, а також був зобов`язаний вилучене під час обшуку, оглянути, встановити достовірно чи дійсно в ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та відповідно, за наявності, вилучити такі сліди або інші відомості. За час досудового розслідування у кримінальному провадженні таке не встановлено та підозра власникам вилученого під час обшуку майна, не оголошена. З врахуванням наведеного вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як власників майна, оскільки слідчими не доведено необхідність подальшого утримання зазначених речей під арештом та не зазначено, які додаткові відомості може містити на собі вилучені речі, у зв`язку з чим подане клопотання просить задовольнити.

В судове засідання власник майна ОСОБА_3 не з`явився, представник власника майна адвокат ОСОБА_6 подав 8 серпня 2023 року до суду заяву про здійснення розгляду клопотання про скасування арешту майна без його участі, відповідно до якої подане клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області, що належним чином повідомлялось про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду не подав.

За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності особи, яка заявила клопотання, та представника особи, за клопотанням якої було арештовано майно.

Оглянувши матеріали клопотання, справи №463/4918/23, провадження №1-кс/463/4109/23, за клопотанням про накладення арешту на майно, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Львівським РУП №1 ГУ НП України у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023141360001397 від 21 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 червня 2023 року у справі № 463/4481/23, провадження № 1-кс/463/3849/23, в рамках вказаного кримінального провадження надано дозвіл слідчим СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_2 , а також всіх належних підсобних приміщеннях (гаражах, підвалах, горищах тощо), з метою відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування та сировини (тканини чи фурнітури), записників, блокнотів, електронних пристроїв, у яких може міститись інформація про заволодіння сировиною (матеріалами), призначеною для виготовлення форменого військового одягу, документів з відомостями про можливий протиправний продаж сировини іншим особам, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, виготовленої продукції (форми для ЗСУ).

З протоколу обшуку від 13 червня 2023 року, проведеного старшим слідчим слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_5 на підставі вказаної вище ухвали слідчого судді вбачається, що під час проведення такого виявлено та вилучено: банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_1 ; банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанку» № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_6 ; фрагмент паперу білого кольору із надписами на ньому ручкою синього кольору; мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс», фіолетового кольору, код доступу НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Айфон 13 Про Макс», сірого кольору, код доступу НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_14 ; планшет марки «Айпад» моделі МР1Y3TY/A, c.n. НОМЕР_15, у чохлі чорного кольору.

Постановою старшого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_5 від 14 червня 2023 року зазначене вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023141360001397 від 21 травня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 червня 2023 року у справі №463/4918/23, провадження №1-кс/463/4109/23, за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 накладено арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на наступне майно: банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_1 ; банківську картку «ПриватБанку» № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанку» № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_6 ; фрагмент паперу білого кольору із надписами на ньому ручкою синього кольору; мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс», фіолетового кольору, код доступу НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Айфон 13 Про Макс», сірого кольору, код доступу НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_14 ; планшет марки «Айпад» моделі МР1Y3TY/A, c.n. НОМЕР_15, у чохлі чорного кольору.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, в тому числі для проведення експертного дослідження таких, а саме для унеможливлення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчим було доведено, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки таке могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому згідно з п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як вбачається з клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, останній мотивує його зокрема тим, що на його думку орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливості для здійснення огляду вилученого під час обшуку майна та встановлення чи дійсно в ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та вказує, що за час досудового розслідування у кримінальному провадженні підозра власникам вилученого під час обшуку майна, не оголошена. Водночас, арешт на майно накладено 16 червня 2023 року, тобто з моменту накладення такого ще не пройшло два місяці, що на думку слідчого судді з врахуванням кількості вилученого майна є недостатнім часом для належного огляду такого та проведення його експертного дослідження. Відсутність на даний час оголошених підозр у кримінальному провадженні не може бути підставою скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування у такому триває, а тому потреба в подальшому застосуванні арешту даного майна не відпала.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що кримінальне провадження №12023141360001397 від 21 травня 2023 року станом на день розгляду даного клопотання не завершено, обставини, які стали підставами для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, не змінилися, арешт накладено обґрунтовано, доказів того, що відпала потреба в арешті майна, чи такий арешт накладено необґрунтовано, власником майна ОСОБА_3 , а також представником останнього слідчому судді не надано, вилучене майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні та в ході досудового розслідування може виникнути необхідність проведення судових експертиз такого, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити у зв`язку з його передчасністю.

Керуючись ст.ст. 169, 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 червня 2023 року у справі №463/4918/23, провадження №1-кс/463/4109/23, у кримінальному провадженні за №12023141360001397 від 21 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1