Ухвала

від 08.08.2023 по справі 279/3554/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 279/3554/22

провадження № 61-11738ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень на постанову Житомирського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень про стягнення розрахункових коштів, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви просила стягнути на свою користь з Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень 325 416,59 грн невиплачених при звільненні розрахункових коштів, а саме: одноразову матеріальну допомогу при звільненні в сумі 118 116,00 грн; додаткову матеріальну допомогу при звільненні у сумі 118 116,00 грн; компенсацію на оздоровлення у сумі 13 620,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 74 764,59 грн; розрахунок за зданий податковий звіт в сумі 800,00 грн, а також середній заробіток за час затримки виплати розрахункових коштів у розмірі 334 268,28 грн.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 липня 2023 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року скасовано в частині відмови у виплаті сум невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнено із Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень на користь ОСОБА_1 : одноразову матеріальну допомогу при звільненні в сумі 118 116,00 грн; додаткову матеріальну допомогу при звільненні у сумі 118 116,00 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 20 000,00 грн. В решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

05 серпня 2023 року Первинна профспілкова організація лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову є вимоги про стягнення розрахункових коштів, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн) та становить 659 684,87 грн.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки Первинна профспілкова організація лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень подала касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень на постанову Житомирського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації лінійних станцій Коростенської дирекції залізничних перевезень про стягнення розрахункових коштів, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров