Постанова

від 08.08.2023 по справі 216/1854/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5833/23 Справа № 216/1854/23 Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/1854/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Держава Україна, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року, яка постановлена суддею Строговою Г.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди

Просив суд: визнати незаконною бездіяльність Держави Україна в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (суддя Чирський Г.М.) щодо забезпечення його права на справедливий і публічний розгляд у судовому засіданні клопотання від 01.02.2023 року його адвоката Зайки П.К., який діє в його інтересах, про виготовлення та видачі копії СД повної технічної фіксації (відео та аудіо) судових засідань, які відбулися 05.12.2022 року та 07.12.2022 року в його справі №216/3978/22 за його позовом до російської федерації про відшкодування шкоди в режимі відеоконференції в порядку, встановленого ЦПК України та ст.ст. 1,6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; зобов`язати Державу Україна, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (суддя Чирський Г.М.), здійснити в судовому засіданні розгляд клопотання адвоката Зайки П.К. від 01.02.2023 про виготовлення та видачу копії СД повної технічної фіксації (відео та аудіо) судових засідань, які відбулися 05.12.2022 року та 07.12.2022 року за його позовом до російської федерації про відшкодування шкоди в режимі відеоконференції в порядку, встановленого ЦПК України; стягнути з Держави Україна, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, на його користь моральну (немайнову) шкоду, яку він оцінює в розмірі 35 000 евро (тридцять п?ять тисяч), заподіяної йому порушенням відповідачем у справі його конвенційних прав, встановлених у ст.ст. 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом Національного банку України, встановленого для Євро на день здійснення платежу.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Роз`яснено позивачу його право звернутися з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправомірність висновків суду про те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Наполягає на тому, що він звернувся до суду за захистом свого порушеного права щодо доступу до правосуддя, гарантованого нормами національного та міжнародного права, в порядку цивільного судочинства для захисту своїх законних прав, які суд зобов`язаний захистити та не може відмовити у правосудді.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.1ч.1ст.186ЦПК України та виходивз того,що спірміжпозивачем ОСОБА_1 і Центрально-Міськимрайонним судомміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті виниклине цивільні,а публічно-правовіправовідносини,пов`язані звиконанням судомповноважень,закріплених устатті 43ЦПК України,а томусправа належитьдоюрисдикціїадміністративного судуй неможерозглядатися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Захист цивільних правце застосування цивільно-правових засобівз метою забезпечення цивільних прав.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикціїє суб`єктний склад правовідносин, предмет спору тахарактер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм можебути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 цього кодексу у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед учасників справи суб`єкта владних повноважень, але й здійснення ним у відповідних відносинах владних управлінських функцій. Останні необхідно розуміти як напрямки діяльності суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи Законами України завдань і обов`язків.

Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_1 завлено позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання Держави України, в особі Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, розглянути клопотання про видачу копію диску із повною технічною фіксацією судових засідань.

Однак, клопотання про виготовлення та видачу копії диску із повною технічною фіксацією (відео та аудіо) судових засідань не розглядається в судовому засіданні, так як це є правом учасника справи, та здійснення таких дій відноситься до управлінських функцій та обов`язків працівників апарату відповідного суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, між сторонами виникли не цивільні, а публічно-правові правовідносини, пов`язані з виконанням судом повноважень, закріплених у статті 43 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц (провадження № 14-90 цс 18).

Отже, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язати Державу Україна, в особі Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, розглянути клопотання про видачу копію диску із повною технічною фіксацією судових засідань має розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Держави Україна, в особі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, моральної (немайнової) шкоди теж підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, як такі, що заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

З урахуванням наведеного та меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що прийнято з дотриманням правил предметної та суб`єктної юрисдикції, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Криворізького районногосуду Дніпропетровськоїобласті від24квітня 2023року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 серпня 2023 року.

Головуючий:

Судді: