Постанова

від 08.08.2023 по справі 185/5909/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6838/23 Справа № 185/5909/22 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М.М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді Новікової Г.В.

суддів:Гапонова А.В.,Никифоряка Л.П.

за участюсекретаря ДрагомерецькоїА.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2022 року (ухвалену підголовуванням суддіПерекопського М.М.у м.Павлоград)у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, про визнання окремого положення рішення незаконним і протиправним та скасування рішення частково, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити її для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що у судові засідання, призначені на 23 листопада 2022 року та на 09 грудня 2022 року вона як представник не могла з`явитись, оскільки була зайнята в інших судових засіданнях, про що наголошувала у своїх заявах про відкладення. Крім того, вказувала що за день до судового засідання, призначеного на 23 листопада 2022 року вона отримала пояснення третіх осіб, на які бажала надати свої відповіді. При цьому позивач отримав зазначені пояснення третіх осіб лише 02 грудня 2022 року. Звертала увагу, що суд першої інстанції визнав першу неявку у судове засідання 23.11.2022 року поважною та відклав розгляд справи, а тому не має підстав для застосування п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Крім того, матеріали справи не містять заяви позивача про направлення йому судових повісток у вигляді СМС, як і не містять довідок про таку доставку, а тому вважала, що посилання суду про належне повідомлення позивача про дати судових засідань, призначених на 23 листопада 2022 року та на 09 грудня 2022 року є безпідставними. Про такі дати судових засідань остання повідомлялась через неї як представника.

В судове засідання з`явилася представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ..Інші сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із повісткою про виклик .

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ,суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з`явилась в судове засідання, про причини неявки не повідомила, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надавала.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судомпершої інстанції ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження на 12 жовтня 2022 року.

У судовому засіданні 12 жовтня 2022 року, на якому була присутня представник позивача та представник відповідача справа була відкладена за заявою третьої особи на 23 листопада 2023 року.

22 листопада 2022 року через систему «Електронний суд» представником позивача була подана заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.11.2022 року у зв`язку із отриманням у цей день від третьої особи пояснень щодо позовних вимог та неможливістю надати на ці пояснення відповідь до вказаної дати судового засідання, а також у зв`язку із участю представника позивача у судовому засіданні в Дніпровському апеляційному суді.

У судовому засіданні 23 листопада 2022 року за заявою представника відповідача було відкладено розгляд справи.

08 грудня 2022 року від представника позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09 грудня 2022 року у зв`язку з її участю у цей день в інших судових засіданнях.

Постановляючи оскаржувануухвалу,суд першоїінстанції зазначив,що позивачта йогопредставник належнимчином повідомленіпро часта місцесудових засідань23листопада 2022року та09грудня 2022року задопомогою СМСта електронноїпошти.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять довідок про доставку судових повісток на електронну пошту позивача, а також довідок про їх доставку у формі СМС. Крім того, матеріали справи не містять заяви позивач про направлення їй повідомлень про дати судових засідань у вигляді СМС. Наявні ж в матеріалах справи судові повістки про виклик до суду, датовані 12.10.2022 року та 23.11.2022 року, не є підтвердженням належного повідомлення сторін про розгляд справи, а є технічно сформованими у комп`ютерній програмі «Д-3» документами. Крім того, слід звернути увагу, що представником позивача у клопотаннях про відкладення розгляду повідомлялось про причини неможливості їхньої з позивачем явки.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи,що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 цього Кодексуза наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Проте у справі немає доказів належного повідомлення позивачки про розгляд справи, про зазначені вище дати судових засідань, зокрема, доказів направлення їй судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку та, як наслідок, її отримання (вручення).

Зазначені обставинивказують нате,що позивачне буланалежним чиномповідомлена судомпершої інстанціїпро розглядсправи,призначений на23 листопада 2022 року та на 09 грудня 2022 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою).

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахував вище викладені норми процесуального права та не повідомив позивача про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права та передчасно залишено позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 09грудня 2022року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: