Постанова

від 08.08.2023 по справі 185/150/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6553/23 Справа № 185/150/20 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Вербківська сільська рада, реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Дмитра Сергійовича про визнання недійсним розпорядження, договору оренди земельної ділянки та її повернення,

-за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся з позовом до суду до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Вербківська сільська рада, реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Дмитро Сергійович, в якому, з урахування уточнених позовних вимог просив:

Визнати незаконним розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду гр.. ОСОБА_2 земельної ділянки на території Вербківської сільської ради» № Р-568/0/335-18 від 29.12.2018 року.

Скасувати запис державного реєстратора Юрченка Дмитра Сергійовича № 31265720 від 17.05.2019 року про реєстрацію права власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 18, 6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 18, 6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, розташованої на території Вербківської сільської ради, укладений 29.12.2018 року між Павлоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 , зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2019 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку площею 18, 6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 передана в оренду земельна ділянка із земель, які перебувають в колективній власності КСП ім.. Ульянова, були розпайовані між його членами та не передані у власність, за межами населеного пункту, на території Вербківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 17.04.2019 року власником земельної ділянки площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000 було безпідставно зареєстровано Павлоградську районну державну адміністрацію.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від24квітня 2023року узадоволенніпозовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

13.06.2023 року від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що спірна земельна ділянка не відноситься до розпайованих земель. Технічна документація щодо паювання пасовищ по колишньому КСП ім. Ульянова та відповідна схема поділу земель не розроблялась.

По КСП ім. Ульянова відсутні не витребувані та нерозподілені земельні частки (паї), тобто всі земельні ділянки були передані у приватну власність.

Відповідно до розпорядження КМУ № 60-р від 31.01.2018 року та наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» № 4-5230/15-18-СГ від 21.12.2018 року, земельна ділянка, площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, разом з іншими земельними ділянками, передана у комунальну власність Вербківської територіальної громади, що підтверджує Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21.12.2018 року, але з моменту передачі зазначеної земельної ділянки до 26.07.2021 року право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав за Вербківською сільською радою не зареєстровано. Таким чином, відповідно до ст.125 ЗК України власником цієї земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області.

Спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту, належала до земель резервного фонду, а не до не витребуваних (невизначених) земельних часток (паїв), отже повноваження щодо розпорядження останньою, на підставі ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та на підставі ч.3 ст.122 ЗК України, у Павлоградської райдержадміністрації були відсутні.

Відповідно до положень статей 78, 83 ЗК України передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади та подальшого укладання договору оренди. Павлоградська РДА на час винесення спірного розпорядження таким органом не була.

Таким чином, укладений договір оренди є недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню Вербківській об`єднаній територіальній громаді в особі Вербківської сільської ради.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ставиться питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначено, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, будучи у складі земель масиву, який належав на праві колективної власності КСП ім. Ульянова на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серії ДП, виданого колгоспу ім. Ульянова відповідно до рішення В`язівоцької селищної ради народних депутатів від 17 лютого 1997 року за № 16, була зареєстрована на КСП, та не вибувала з його власності.

У справі не має доказів того, що вказана земельна ділянка перебувала у державній власності.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області помилково віднесла зазначену земельну ділянку до земель державної власності.

Павлоградська райдержадміністрація не реєструвала за собою право власності, вона лише розпоряджалася землями колективної власності, згідно діючого законодавства.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури Карпенко О.І. доводи апеляційної скарги підтримала. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сулейманов Ю.УК., який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, пояснив, що у матеріалах цивільної справи є всі необхідні докази, що спірна земельна ділянка відновиться до колективної власності та ніякого відношення до державної власності не має.

Від Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшло клопотання про розгляд справи без їх представника.

Інші учасники належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (и.4 а.с.61-69), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

Головним управліннямДержгеокадастру уДніпропетровській областібуло постановлено наказ, за яким передано третій Вербківській сільськійрадіу комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки с/г призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га на території Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта прийому-передачі. Вказане підтверджується копією наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-5230/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року.

Згідно копії акту приймання-передачі земельних ділянок с/г призначення із державної у комунальну власність від 21 грудня 2018 року, прийнявшою стороною земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га на території Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області виступив Вербківський сільський голова Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області Холоденко Л., про що свідчить підпис останнього на вказаному акті.

До переліку земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га, які підлягали передачі з державної в комунальну власність Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області, була внесена і земельна ділянка із кадастровим номером 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, площею 18,6449 га. Вказане підтверджується копією додатку до вищезазначеного акту від 21 грудня 2018 року та підписом уповноваженої особи - Вербківського сільського голови Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області Л. Холоденка.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 (у редакції, чинній станом на 29.08.2017 року), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 7 зазначеного вище Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами 31, 50 п.4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи та погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Отже, на час існування зазначених правовідносин із передачі земельних ділянок, в тому числі і спірної, із земель державної власності у комунальну власність позивача-2 відповідач-1 мав на те всі законні підстави та повноваження.

У свою чергу розпорядженням відповідача-2 №Р-568/0/335-18 від 29.12.2018 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення ТСВ на території Вербківської сільської ради та відповідачу-1 було передану в оренду земельну ділянку, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, строком на 25 років. Вказане підтверджєуться копією відповідного розпорядження, договору оренди земельної ділянки та інформації про державну реєстрацію речових прав.

При цьому згідно копії державного акта на право колективної власності на землю №16 від 17 лютого 1997 року та повідомленню відділу у Павлоградському районі міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, спірна земельна ділянка перебувала у складі земель колективної форми власності, і не була розподілена та/або витребувана, а лише розпайована між членами КСП ім. Ульянова.

Вказане також підтверджується копією розпорядження голови Павлоградської районноїдержавної адміністраціїДніпропетровської області"Про затвердження розрахунків по земельному паю КСП ім. Ульянова" №123-р від 17.03.1997 року із визначенням розміру земельного паю в умовних кадастрових гектарах КСП ім. Ульянова - 7,89 га поясненнями сторін, даними ними у ході судових засідань по суті справи, а також доводами, викладеним стороною відповідачів у їх відзивах на позов.

Окрім цього, як установлено судом, низкою розпоряджень голови Павлоградської РДА, були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельих ділянок із колишнього КСП ім. Ульянова деяким його членам. Вказане підтверджується копіями відповідних розпоряджень.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.373 ЦК України (у редакції, чинній станом на 04.11.2018 року), право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.181, ч.1 ст.182 ЦК України (у редакції, чинній станом на 04.11.2018 року), до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗУ України (у редакції, чинній станом на 04.11.2018 року), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на 28.08.2018 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації прав підлягає право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності на спірну земельну ділянку не переходило до Вербківської сільської ради, оскільки сам факт наявності акту приймання-передачі земельних ділянок, підписаний уповноваженими на те суб`єктами, не породжує виникнення права власності у третьої особи-1. Позивачем-1 не зазначено та не надано суду жодних інших, крім встановлених судом, доказів начебто переходу права власності на спірну земельну ділянку від позивача-2 третій особі-1.

За змістом статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України (у редакції, чинній станом на 16.07.2020 року), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України (у редакції, чинній станом на 21.02.2020 року), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. «а» ч.3 ст.22 ЗК України (у редакції, чинній станом на 21.02.2020 року), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У свою чергу згідно Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, які приймаються у сільську місцевість для постійного проживання.

Пунктами 8, 16, 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України встановлено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачою державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній станом на 27.06.2015 року), нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином на земельні ділянки колишньої колективної власності поширюються норми не ст.122 ЗК України, а саме норми спеціального Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Отже, належним розпорядником вказаної спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради дійсно є саме Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, а тому визнання незаконним розпорядження голови Павлоградської районноїдержавної адміністраціїДніпропетровської областіщодо передачі в оренду гр. ОСОБА_2 спірної земельної ділянки буде вважатися таким, що не відповідає наведеним вище приписам законодавства та втручається у передбачені законодавством повноваження РДА щодо розпорядження землями, які раніше належали членам КСП ім. Ульянова.

У зв`язку з усім вищезазначеним, відсутні порушення з боку Павлоградської районноїдержавної адміністраціїДніпропетровської областізаконодавчих приписів з питань розпорядження ним спірною земельною ділянкою, а тому не вбачає і наявності законних та доведених позивачами підстав для скасування запису реєстратору виконавчогокомітету Новоолександрівськоїсільської радиДніпровського районуДніпропетровської областіЮрченка ДмитраСергійовича№31265720 від 17.04.2019 року про реєстрацію права власності земельної ділянки с/г призначення, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради за Павлоградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови відповідача-2 №Р-568/0/335-18 від 29.12.2018 року.

Інші позовні вимоги є похідними, а тому задоволенню не підлягають.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Для того, щоб чітко відповісти на питання, який орган та яка посадова особа мала право розпоряджатися земельною ділянкою площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, треба визначити статус цієї земельної ділянки: до яких земель вона відноситься державної чи колективної власності. В залежності від належності земельної ділянки й визначення відповідного розпорядника можливо визнати законність або не законність позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Прокурор у позові вказує, що зазначена земельна ділянка відноситься до державної власності і підтверджує відповідне ствердження листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Будь-яких документі на підтвердження цього ствердження матеріали цивільної справи не містять.

Згідно архівної довідки (т.2 а.с.41), рішенням загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Ульянова с. В`язівок Павлоградського району (протокол № 1 від 12.05.1997 року) та розпорядження Павлоградської райдержадміністрації № 401 від 13.08.1997 року колгосп ім. Ульянова перереєстрований в сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство (СВАТ) «В`язівок» с. В`язівок Павлоградського району Дніпропетровської області.

В т.1 на а.с.94-98, т.2 а.с.12, 13 містяться документи, з яких вбачається, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради входить до земель Державного акту на право колективної власності серії ДП, що виданий колгоспу ім. Ульянова за зареєстрований 17.02.1997 року за № 16, що підтверджується викопіюванням місця розташування відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «В`язівок».

Таким чином, матеріали справи містять докази, з яких вбачається, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000 відноситься до земель колективної власності.

А раз так, то й Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області розпорядилась цією земельною ділянкою у законний спосіб.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 08.08.2023 року.

Судді: