Ухвала
Іменем України
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 185/150/20
провадження № 61-13169ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року у складі судді: Перекопського М. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П., у справі за позовом керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Вербківська сільська рада, державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Дмитро Сергійович, про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року керівник Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Вербківська сільська рада, державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Д. С. про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.
Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербківської сільської ради та ОСОБА_1 було передану в оренду земельну ділянку, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, строком на 25 років.
У свою чергу відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 5230/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді Павлоградського району Дніпропетровської області було передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 7805,5902 га, у тому числі й земельну ділянку, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Ульянова, була розпайована між його членами і не передана у власність. На виконання наказу було складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21 грудня 2018 року. Однак з моменту передачі зазначеної земельної ділянки право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав за Вербківською сільською радою не зареєстровано.
Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області не мала повноважень щодо спірної земельної ділянки, оскільки її було передано Вербківській сільській раді у комунальну власність. Посилаючись на пункт 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, позивач зазначає, що на час прийняття оспорюваного розпорядження, органом, уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки, є Вербківська сільська об`єднана територіальна громад в особі Вербківської сільської ради.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербківської сільської ради, яку затверджено спірним розпорядженням Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, не відповідає Земельному кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель запасу, які не підлягають розпаювання та відносяться до земель державної форми власності.
Земельна ділянка використовується не за призначенням, тобто порушено умови її використання за цільовим призначенням.
Прокурор просив:
визнати незаконним розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки на території Вербківської сільської ради» № Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року;
скасувати запис державного реєстратора Юрченка Д. С. № 31265720 від 17 травня 2019 року про реєстрацію права власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000;
визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, розташованої на території Вербківської сільської ради, укладений 29 грудня 2018 року між Павлоградською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 , зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 квітня 2019 року;
зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельну ділянку площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
право власності на спірну земельну ділянку не переходило до Вербківської сільської ради, оскільки сам факт наявності акту приймання-передачі земельних ділянок, підписаний уповноваженими на те суб`єктами, не породжує виникнення права власності у Вербківської сільської ради. Позивачем не зазначено та не надано суду жодних інших, крім встановлених судом, доказів начебто переходу права власності на спірну земельну ділянку від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вербківській сільській раді;
відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції, чинній станом на 27 червня 2015 року), нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження;
належним розпорядником вказаної спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради дійсно є саме Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, а тому визнання незаконним розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки буде вважатися таким, що не відповідає наведеним вище приписам законодавства та втручається у передбачені законодавством повноваження районної державної адміністрації щодо розпорядження землями, які раніше належали членам КСП ім. Ульянова;
тому суд зробив висновок про відсутність порушень з боку Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області законодавчих приписів з питань розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому не вбачав і наявності законних та доведених позивачами підстав для скасування запису державного реєстратора Юрченка Д. С. № 31265720 від 17 квітня 2019 року про реєстрацію права власності земельної ділянки с/г призначення, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради за Павлоградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року;
на час укладення договору оренди щодо спірної земельної ділянки між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 жодних обмежень або дії мораторію на вчинення вказаних дій, визначених тогочасним законодавством, не існувало, а тому, ураховуючи, що Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області є правовмірним розпорядником спірної земельної ділянки, то остання мала право на укладення спірного договору оренди із ОСОБА_1 . Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю;
суд першої інстанції також відхилив посилання позивача на той факт, що ОСОБА_1 спірна земельна ділянка використовувалася із порушенням цільового призначення, оскільки указані доводи є безпідставними та не доведеними у судовому засіданні жодними належними та достатніми доказами;
суд також відхилив посилання позивача на приписи абз. 9, 12 пункту 24 Перехідних положень ЗК України як безпідставні, оскільки вказані приписи набрали законної сили після виникнення спірних правовідносин, а саме були доповнені Законом України № 1423-IX лише від 28 квітня 2021 року;
жодних прав або законних інтересів третіх осіб укладеним спірним договором оренди порушено не було, а зазначене позивачем у позовній заяві обґрунтування необхідності визнання вказаного договору оренди спірної земельної ділянки є суб`єктивною думкою прокурора, яка нічим не підтверджується.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду;
апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що належним розпорядником вказаної спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради дійсно є саме Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, а тому визнання незаконним розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі в оренду гр. ОСОБА_2 спірної земельної ділянки буде вважатися таким, що не відповідає наведеним вище приписам законодавства та втручається у передбачені законодавством повноваження районної державної адміністрації щодо розпорядження землями, які раніше належали членам КСП ім. Ульянова. У зв`язку зазначеним, відсутні порушення з боку Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області законодавчих приписів з питань розпорядження ним спірною земельною ділянкою, а тому суд не вбачав і наявності законних та доведених позивачами підстав для скасування запису реєстратору виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Д. С. №31265720 від 17 квітня 2019 року про реєстрацію права власності земельної ділянки с/г призначення, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради за Павлоградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови відповідача-2 №Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року;
для того, щоб чітко відповісти на питання, який орган та яка посадова особа мала право розпоряджатися земельною ділянкою площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, треба визначити правовий режим цієї земельної ділянки. Залежності від належності земельної ділянки й визначення відповідного розпорядника можливо визнати законність або не законність позовних вимог та вимог апеляційної скарги;
прокурор у позові вказував, що зазначена земельна ділянка відноситься до державної власності і підтверджує відповідне ствердження листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Будь-яких документів на підтвердження цього ствердження матеріали цивільної справи не містять;
апеляційний суд зазначив, що згідно архівної довідки, рішенням загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Ульянова с. В`язівок Павлоградського району (протокол № 1 від 12 травня 1997 року) та розпорядження Павлоградської райдержадміністрації № 401 від 13 серпня 1997 року колгосп ім. Ульянова перереєстрований в сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство (СВАТ) «В`язівок» с. В`язівок Павлоградського району Дніпропетровської області;
в матеріалах справи містяться документи, з яких вбачається, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, входить до земель Державного акту на право колективної власності серії ДП, що виданий колгоспу ім. Ульянова та зареєстрований 17 лютого 1997 року за № 16, що підтверджується викопіюванням місця розташування відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «В`язівок». Таким чином, матеріали справи містять докази, з яких вбачається, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000 відноситься до земель колективної власності. Тому Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області розпорядилась земельною ділянкою у законний спосіб.
05 вересня 2023 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через підсистему Електронний суд подала касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17; від 03 травня 2023 року у справі № 541/1512/21; від 11 квітня 2019 року у справі № 904/583/18; від 30 січня 2019 року у справі № 382/2297/15; від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14; від 21 січня 2021 року у справі № 908/3359/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
під час розгляду справи суди не взяли до уваги доводи прокурора, щодо порушення вимог земельного законодавства Павлоградською районною державною адміністрацією при розпорядженні спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та передачу її у користування ОСОБА_1 всупереч вимог статей 79, 83, 116, 117, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, за відсутності будь-яких доказів її належності до колективної власності та підтвердженими матеріалами справи її перебування у володінні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;
необхідно відокремлювати землі нерозподілених (невитребуваних) паїв та землі резервного фонду, які не входять до земель колективної власності та не підлягають паюванню. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 та постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 541/1512/21;
відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 № 60-р та наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» № 4-5230/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року земельна ділянка, площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, разом з іншими земельними ділянками, передана у комунальну власність Вербківської територіальної громади, що підтверджує акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 21 грудня 2018 року, однак з моменту передачі зазначеної земельної ділянки та до 26 липня 2021 року право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав за Вербківською сільською радою не зареєстровано. Таким чином, розпорядником земельної ділянки площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, на момент виникнення спірних правовідносин було Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;
Павлоградською окружною прокуратурою встановлено, що зазначена земельна ділянка не належить до невитребуваних та нерозподілених паїв, а є землею запасу, право на розпорядження якою на час виникнення спірних правовідносин належало ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області;
розпорядженням голови Павлоградської районної державної адміністрації № Р-560/0/3-13 від 25 грудня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Павлоградського району Дніпропетровської області. Під час розгляду даної справи в суді, представником Павлоградської районної державної адміністрації зазначено, що починаючи з 2013 року будь-яких змін до вказаної технічної документації або доповнень, в тому числі відносно права власності спірної земельної ділянки, не вносилось. Таким чином, Павлоградська районна державна адміністрація, затверджуючи вищевказану технічну документацію, самостійно підтвердила перебування спірної земельної ділянки, саме у державній власності;
право комунальної власності Вербківської сільської ради на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до 26 липня 2021 року не проведено, а тому відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, на час прийняття Павлоградською РДА розпорядження № Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року, право власності у сільської ради на земельну ділянку не виникло. Власником земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин була держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;
судами не надано оцінку акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 290-ДК/307/АП/09/01/-21 від 11 березня 2021 року, яким встановлено, що розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації № Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року винесено з порушенням статей 122, 124 Земельного кодексу України та те, що спірна земельна ділянка, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, площею 18,6449 га, використовується ОСОБА_1 всупереч їх визначеному виду угідь, тобто певного виду використання, що свідчить про використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що є порушенням пункту «а» частини першої статті 96 ЗК України;
прийняття уповноваженим органом виконавчої влади рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду. Павлоградська РДА на час винесення спірного розпорядження таким органом не була. Таким чином, оспорений договір оренди земельної ділянки є недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню Вербківській об`єднаній територіальній громаді в особі Вербківської сільської ради.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було видано наказ № 4-5230/15-18-СГ від 21 грудня 2018 року, за яким передано Вербківській сільській раді у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га на території Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта прийому-передачі.
Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок с/г призначення із державної у комунальну власність від 21 грудня 2018 року прийнявшою стороною земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га на території Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області виступив Вербківський сільський голова Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області Холоденко Л., про що свідчить підпис останнього на вказаному акті. До переліку земельних ділянок с/г призначення державної власності загальною площею 7805,5902 га, які підлягали передачі з державної в комунальну власність Вербківської сільської ОТГ Павлоградського району Дніпропетровської області, була внесена і земельна ділянка із кадастровим номером 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, площею 18,6449 га.
Розпорядженням Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення ТСВ на території Вербківської сільської ради та ОСОБА_1 було передану в оренду земельну ділянку, площею 18,6449 га, кадастровий номер: 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради, строком на 25 років.
Згідно копії державного акта на право колективної власності на землю № 16 від 17 лютого 1997 року та повідомлення відділу у Павлоградському районі міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та м. Павлограді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, спірна земельна ділянка перебувала у складі земель колективної форми власності, і не була розподілена та/або витребувана, а лише розпайована між членами КСП ім. Ульянова. Вказане також підтверджується копією розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області «Про затвердження розрахунків по земельному паю КСП ім. Ульянова» № 123-р від 17 березня 1997 року із визначенням розміру земельного паю в умовних кадастрових гектарах КСП ім. Ульянова - 7,89 га.
Суди встановили, що низкою розпоряджень голови Павлоградської РДА, були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із колишнього КСП ім. Ульянова деяким його членам.
Апеляційний суд, на підставі архівної довідки встановив, що рішенням загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Ульянова с. В`язівок Павлоградського району (протокол № 1 від 12 травня 1997 року) та розпорядження Павлоградської райдержадміністрації № 401 від 13 серпня 1997 року колгосп ім. Ульянова перереєстрований в сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство (СВАТ) «В`язівок» с. В`язівок Павлоградського району Дніпропетровської області.
Апеляційний суд встановив, що земельна ділянка площею 18,6449 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1000, що розташована на території Вербківської сільської ради входить до земель Державного акту на право колективної власності серії ДП, що виданий колгоспу ім. Ульянова, зареєстрований 17 лютого 1997 року за № 16, що підтверджується викопіюванням місця розташування відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «В`язівок».
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 (провадження № 61-18061св20).
В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).
Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження (стаття 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 у справі № 922/2723 зазначено, що:
«7.66. Встановлені судами обставини справи та системний аналіз наведених вище норм законодавства дають підстави стверджувати, що спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
7.67. З огляду на викладене вище, слід погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття Зміївською РДА оскаржуваного Розпорядження та відповідно підписання оспорюваного Договору оренди на підставі цього Розпорядження.
7.68. Отже, Розпорядження Зміївської РДА про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ФГ «Єва-Агро» прийнято правомірно, а суд першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову».
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 квітня 2023 року у справі № 917/2031/19 зазначено, що:
«статтею 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Отже, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.
Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
У вказаному висновку колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які було викладено у постанові від 01 жовтня 2019 у справі № 922/2723/17, на які посилається і скаржник у касаційній скарзі.
Отже, Розпорядження Гадяцької РДА від 29 грудня 2018 року № 794 прийнято в межах повноважень, наданих РДА відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття цього Розпорядження, а тому доводи прокурора, наведені на обґрунтування позову не знайшли підтвердження».
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Встановивши, що підстави для визнання незаконним розпорядження Павлоградської районної державної адміністрації № Р-568/0/335-18 від 29 грудня 2018 року, суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання його незаконним та відмовили у задоволенні інших вимог позову, як похідних.
Посилання у касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17; від 03 травня 2023 року у справі № 541/1512/21; від 11 квітня 2019 року у справі № 904/583/18;від 30 січня 2019 року у справі № 382/2297/15; від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14; від 21 січня 2021 року у справі № 908/3359/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 необґрунтовані, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) (пункт 5 частини другої статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у справі за позовом керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Вербківська сільська рада, державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Дмитро Сергійович, про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2023 |
Оприлюднено | 20.09.2023 |
Номер документу | 113560504 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Перекопський М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні