Постанова

від 01.08.2023 по справі 394/482/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

01 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 394/482/22

провадження № 22-ц/4809/1008/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації,

відповідачі Підвисоцька сільська рада, ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватне підприємство «Бенчиків Млин»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 12 червня 2023 року у складі судді Краснопольської Л.П.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації звернувся в суд з позовом до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватного підприємства «Бенчиків Млин» (далі по тексту ПП «Бенчиків Млин») про повернення земельної ділянки.

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 12 червня 2023 року позов Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Перший заступниккерівника Кіровоградськоїобласної прокуратуриподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підвисоцька сільська рада та ПП «Бенчиків Млин» направили до апеляційного суду відзиви на апеляційнускаргу, в яких просять апеляційну скаргу Першого заступникакерівника Кіровоградськоїобласної прокуратуризалишити без задоволення, а ухвалу Новоархангельського районного судуКіровоградської області від12червня 2023року- без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду представник Кіровоградської обласної прокуратури Мороз В.С. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання своїх представників не направили. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Представник ПП «Бенчиків Млин» у поданому відзиві просив розглядати справу без участі свого представника (т.2 а.с.58 зворот) .

Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності відповідачів на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У вересні 2022 року Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації звернувся в суд з позовом до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ПП «Бенчиків Млин» про повернення земельної ділянки (т.1 а.с.2-35).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 12 вересня 2022 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи на 19 жовтня 2022 року (т.2 а.с.133).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання 19 жовтня 2022 року фіксування судового засідання не здійснювалось у зв`язку з тим, що справу було знято з розгляду через зайнятість судді у кримінальній справі №387/612/12, розгляд справи відкладено на 07 листопада 2022 року (т.1 а.с.146).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 07 листопада 2022 року відкладено підготовче судове засідання на 22 листопада 2022 року (т.1 а.с.194-195).

Згідно здовідкою секретарясудового засідання 22 листопада 2022 року фіксування судового засідання не здійснювалось у зв`язку з відсутністю електропостачання. Розгляд справи відкладено на 08 грудня 2022 року (т.1 а.с.211).

Як убачається з судової повістки від 12 грудня 2022 року підготовче судове засідання було відкладено на 23 грудня 2022 року (т.1 а.с.217).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 23 грудня 2022 року за клопотанням прокурора строк проведення підготовчого провадження у справі продовжено (т.1 а.с.219).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 23 грудня 2022 року відкладено підготовче судове засідання на 10 січня 2023 року (т.1 а.с.220).

Відповідно до судової повістки від 13 січня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 09 лютого 2023 року (т.2 а.с.232).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 09 лютого 2023 року відкладено підготовче судове засідання на 06 березня 2023 року (т.1 а.с.235).

Як убачається з судової повістки від 13 лютого 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 05 квітня 2023 року (т.2 а.с.239).

Ухвалою Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 05 квітня 2023 року відкладено підготовче судове засідання на 20 квітня 2023 року (т.1 а.с.244).

Згідно з протоколом судового засідання від 20 квітня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 04 травня 2023 року (т.1 а.с.248-257).

Відповідно до судової повістки від 11 травня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 13 червня 2023 року (т.2 а.с.6).

Згідно з протоколом судового засідання від 13 червня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали Новоархангельського районного судуКіровоградської області про залишення позову без розгляду (т.2 а.с.8-15, 16).

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у рамках даної цивільної справи, оскільки Кіровоградська обласна військова адміністрація має можливість самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, але такого бажання не виявила, тому позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року по справі №4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової владиКонституціїта законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, доКонституції Українивнесені зміни, а самеКонституціюдоповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і у разі, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четвертастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Звернувшись досуду зпозовом Першимзаступником керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури булинаведені підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації у відповідності до зазначених вище висновків Великої Палати Верховного Суду.

Кіровоградською обласною прокуратурою листом від 20 січня 2022 року №12-13ВИХ-22 було повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію про порушення інтересів держави та запропоновано проінформувати про вжиті заходи або наміри реалізувати відповідні повноваження у майбутньому (т.1 а.с.39-41).

Листом від 26 січня 2022 року №01-29/31/0.3 Кіровоградська обласна державна адміністрація порушила клопотання про здійснення представництва інтересів держави в суді та надала копії необхідних документів (т.1 а.с.42-43).

Враховуючи зазначені обставини, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про недоведеність порушення прав та інтересів державив особі Кіровоградської обласної військової адміністрації є необґрунтованим, оскільки подання прокурором позову про повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду беззаперечно становить державний інтерес і стосується суспільно значущих правовідносин, а саме відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення у державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно зі статтею 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; є-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.84, 122 3К України обласні державні адміністрації є розпорядниками земель державної форми власності, які знаходяться на їхній території за межами населених пунктів, для всіх потреб та відповідно суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже інтереси держави, розпорядником земель якої є Кіровоградська обласна військова адміністрація, беззаперечно порушені внаслідок незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, Кіровоградська обласна державна адміністрація порушила клопотання перед Кіровоградською обласною прокуратурою про здійснення представництва інтересів держави в суді та надала копії необхідних документів, що є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави у суді.

З огляду на викладене вище колегія суддів вважає помилковим висновок судупершої інстанції про те, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, тому у суду першої інстанції не було передбачених процесуальним законом підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури без розгляду із зазначених судом першої інстанції підстав не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 п.6ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного вище апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.374,379,381,382,389,390ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Новоархангельського районного судуКіровоградської області від12червня 2023рокускасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко