Ухвала

від 08.08.2023 по справі 585/1919/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1919/23

Номер провадження 2/585/555/23

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/1919/23, провадження № 2/585/555/23

Позивач: Керівник Роменської окружної прокуратури Глущенко Ігор Леонідович,

відповідачі: Роменська міська рада Сумської області, ОСОБА_1 ,

третя особа: Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Наталія Петрівна

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні справу про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2023 року керівник Роменської окружної прокуратури Глущенко І.Л. звернувся до суду з позовом в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Н.П. про визнання незаконним та скасування рішення міської ради .

16 травня 2023 року провадження у даній справі відкрито (а.с.67).

13 червня 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення даного позову без розгляду у зв`язку з не наведенням прокурором пояснень щодо відсутності жодного суб`єкта владних повноважень, який має законодавчо визначену компетенцію подати відповідний позов, або відмову чи бездіяльність цього суб`єкта щодо звернення з таким позовом, а тому в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не мав права подавати даний позов.

У підготовче засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від представника відповідача Ковтуна О.В. надійшла заява про проведення підготовчого розгляду справи у її відсутності та з проханням розглянути подане нею 12.06.2023 клопотання.

Роменською міською радою явка представника до суду у підготовче засідання не забезпечена.

Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Н.П. не з`явилась, від начальника управління адміністративних послуг РМР надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності третьої особи (а.с.100).

Вивчивши подане представником відповідача клопотання від 12.06.2023, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу».

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність в органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

Стосовно подання позовної заяви прокурором без додержання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 з посиланням на аналогічну норму ГПК України зазначила:

«54. ... якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)».

Пунктом 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що здійснення державного нагляду (контролю) є основним завданням центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».

Таким чином, основну роль у захисті інтересів держави повинні відігравати компетентні центральні органи виконавчої влади, які мають право самостійно звертатися до суду, а роль прокурора має допоміжний характер.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17, зазначивши:

«38. З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі N2 912/2385/18 (пункт 45))». Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. ... До повноважень... належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п. 1, п.п. 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 («Положення № 15»), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п. 6 Положення № 15 посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, про повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Разом з цим, вищевказані норми щодо уповноваження посадових осіб Держгеокадастру на звернення до суду з певними позовами не суперечать та не обмежують дію ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо права органів виконавчої влади звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Аналогічна позиція висловлена в Окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.

Більше того, Законом України № 2698-ІХ від 19.10.2022 доповнено ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» підпунктом д-1) в частині наділення Держгеокадастру повноваженнями «звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності».

Таким чином, територіальний орган Держгеокадастру є компетентним суб`єктом владних повноважень, який уповноважений державою звертатися до суду, якщо це необхідно для здійсненні повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Тільки у разі неналежного виконання територіальним органом Держгеокадастру своїх повноважень та не звернення до суду з відповідним позовом протягом розумного строку, що має підтвердити прокурор, останній має право подати позов до суду позов в інтересах держави в особі територіального органу Держгеокадастру.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі № 925/929/19 (п.п. 50, 51).

Стосовно застосування ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17 зазначила, що:

«42. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи йому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі 912/2385/18 (пункти 38-39))»

Матеріали даної справи не містять доказів звернення прокурора до Держгеокадастру чи Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з відповідним повідомленням про порушення права держави на спірне нерухоме майно.

Враховуючи вказане, оскільки прокурор не дотримався вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення компетентного суб`єкта владних повноважень, то у нього відсутні підстави для подання позову в інтересів держави у цій справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПКУкраїни суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи вищевказане, оскільки прокурор не повідомив компетентний центральний орган виконавчої влади про порушення інтересів держави, не надав доказів його бездіяльності та відповідно не обґрунтував належним чином підстави представництва інтересів держави цій справі, то підписана прокурором позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Отже, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, необхідно скасувати застосовані ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області 10.05.2023 заходи забезпечення позову (а.с.62).

Керуючись ст.ст. 158, 257, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Марини Володимирівни, про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву керівника Роменської окружної прокуратури Глущенка Ігоря Леонідовича, в інтересах держави до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Наталія Петрівна, про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію права власності - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2023 року у виді накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 5910700000:01:002:0243 для індивідуального садівництва площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у виді заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) розпоряджатися, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5910700000:01:002:0243 з іншими земельними ділянками.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова