Постанова

від 30.11.2023 по справі 585/1919/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м.Суми

Справа №585/1919/23

Номер провадження 22-ц/816/1644/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи :

позивач Роменська окружна прокуратура,

відповідачі Роменська міська рада Сумської області, ОСОБА_1 ,

третя особа державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Наталія Петрівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Роменської окружної прокуратури

на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2023 року про залишення позову без розгляду, в складі судді Євтюшенкової В.І., постановлену у м.Ромни,

в с т а н о в и в :

09 травня 2023 року керівник Роменської окружної прокуратури Глущенко І.Л. звернувся до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа - Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Н.П. про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 травня 2023 року у виді накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_1 для індивідуального садівництва площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у виді заборони ОСОБА_1 розпоряджатися, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5910700000:01:002:0243 з іншими земельними ділянками.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Роменська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що предметом вказаного позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - Роменської міської ради щодо передачі земельної ділянки у приватну власність фізичній особі, з підстав порушення норм законодавства. При цьому, відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, а органи Держгеокадастру законодавством не наділені правом звернення до суду з позовами про скасування рішень органів місцевого самоврядування. Вважає, що застосовані судом першої інстанції правові висновки суду касаційної інстанції не є релевантними, оскільки в даній справі мають місце інші фактичні обставини.

Просила скасувати ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокуратури Тихонової О.М., представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенко М.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором під час звернення до суду з позовом не дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо обґрунтування підстав для представництва інтересів держави, повідомлення компетентного центрального органу виконавчої влади про порушення інтересів держави, який наділений у даному випадками повноваженнями захищати інтереси держави, яким є Держгеокадастр.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 09 травня 2023 року керівник Роменської окружної прокуратури в інтересах держави заявив позов до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушка Н.П. з вимогами про: 1) визнання незаконними та скасування пункт 22 та підпункт 22.1 рішення 21 сесії 8 скликання Роменської міської ради Сумської області від 27.10.2021, якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 та за адресою: АДРЕСА_1 , для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 та передано цю земельну ділянку у приватну власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва; 2) скасування рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області Галушки Н.П. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5910700000:01:002:0243 (номер запису про речове право: 45129573 від 16.11.2021, індексний номер: 61686313 від 18.11.2021), припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5910700000:01:002:0243.

Спірна земельна ділянка є комунальною власністю. За ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень Роменської міської ради Сумської області у земельних відносинах належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Прокурор самостійно обґрунтував, що необхідність захисту інтересів держави в цій справі полягає в необхідності захисту територіальної громади, яка відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів.

При цьому, прокурор подав позов для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в оренду, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах, правильно вказавши, що Роменська міська рада Сумської області, яка не вчинила дій для виправлення допущеного порушення, у такій справі має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.

Як на підставу своїх позовних вимог, прокурор посилався, зокрема, на порушення Роменською міською радою Сумської області вимог діючої містобудівної документації - зонінгу міста Ромни, вимог ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог, затвердженого на їх виконання, Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, при затвердженні проекту землеустрою на спірну земельну ділянку та її передачу у приватну власність ОСОБА_1 .

Таким чином, предметом вказаного позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - Роменської міської ради щодо передачі земельної ділянки у приватну власність фізичній особі, з підстав порушення приведених норм законодавства.

У позовній заяві прокурор вказав, що відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, а органи Держгеокадастру законодавством не наділені правом звернення до суду зі позовами про скасування рішень органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі №607/15052/16-ц зазначає, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інших призначень. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (ст. 41 Конституції України).

У позовній заяві прокурор вказав, що інтереси територіальної громади порушено внаслідок вибуття земельної ділянки із володіння громади з порушенням вимог законодавства.

Колегія суддів вважає, що за обставин цієї справи, наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки до комунальної власності, зокрема підвищеного суспільного інтересу до збереження майна територіальної громади, враховуючи, що джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади є Роменська міська рада Сумської області, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п. 1, п.п. 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 («Положення № 15»), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п. 6 Положення № 15 посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, Держгеокадастр, здійснюючи функції щодо нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій власності, не наділений правом на звернення до суду з позовами про скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки у даному спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, а органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі №925/929/19 є безпідставними, оскільки їх зміст не свідчить про тотожність обставин цих справ і обставин справи, яка переглядається.

У справі № 925/929/19 прокурор звернувся до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та Фермерського господарства «Тищук» з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду. Позовні вимоги прокурор заявив з таких підстав: 1) спірні земельні ділянки були передані в оренду Фермерському господарству «Тищук» з порушенням норм ст. 134 Земельного кодексу України - без проведення земельних торгів; 2) спірні земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) та систематично використовувались для сінокосіння, проте були передані в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого відбулась зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку зміни цільового призначення земель, що суперечить ст. 21 Земельного кодексу України.

Проте, в даній справі мають місце інші фактичні обставини, підстави позову, зміст позовних вимог, а також різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правова позиція, викладена суддями в окремій думці у справі №488/2807/17, зокрема, про наявність повноважень в органів Держгеокадастру на звернення до суду з позовами щодо земель усіх категорій і форм власності, застосована судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не може бути взята до уваги, оскільки відповідно норм процесуального закону окрема думка не є формою судового рішення Верховного Суду, обов`язковою для виконання та застосування судами при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Також, слід зазначити, що посилання суду першої інстанції на підпункт д-1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є безпідставним, з огляду на те, що вказана норма закону визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, тобто Дсржгеокадастру, на звернення до суду з позовами саме про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності, а не про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню судом першої інстанції по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Роменської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов