Постанова

від 19.07.2023 по справі 23/448-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 23/448-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

Фонду державного майна України - Скороход Р.В., Марченко В.М.,

Офісу Генерального прокурора - Міхеда О.В.,

Міністерства охорони здоров`я України - Яковенко О.М.,

ВАТ "НДМО "Діалір" - Барабаш М.Ю.,

Арбітражного керуючого Куделі М.О.,

ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" - Щербака Є.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Київської міської прокуратури, до якої приєдналось Міністерство охорони здоров`я України, та Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022

у справі № 23/448-б

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва

до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір»

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» (далі - ВАТ "НДМО "Діалір", боржник) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 введено процедуру санації боржника - ВАТ "НДМО "Діалір", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Куделю М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б, продовжено строк процедури санації у справі № 23/448-б та повноваження керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Куделі М.О.; залучено до участі у справі № 23/448-б в якості інвесторів - ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент" та ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс"; затверджено план санації ВАТ "НДМО "Діалір", який схвалений 25.06.2019 рішенням загальних зборів та комітету кредиторів та погоджений Міністерством охорони здоров`я України листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19; зобов`язано керуючого санацією боржника надати суду на затвердження звіт за наслідками проведеної процедури санації боржника у справі № 23/448-б.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 23/448-б залишено без змін.

Міністерство охорони здоров`я України та перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №23/448-б в частині затвердження плану санації боржника.

Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 в частині затвердження плану санації у справі № 23/448-б - скасовано, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд визнав передчасними висновки судів про затвердження плану санації боржника, вказавши, що судами не встановлено:

- чи визначено планом санації яку саме відповідальність понесуть інвестори за невиконання взятих на себе зобов`язань;

- чи містить план санації положення, які передбачають зобов`язання інвесторів завершити будівництво вказаного об`єкта як закладу охорони здоров`я та забезпечити надалі його цільове використання;

- яка відповідальність буде покладена на інвесторів, які набудуть права власності на активи ВАТ «НДМО «Діалір» (об`єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 58), у випадку не завершення ними будівництва закладу охорони здоров`я та не відновлення діяльності ВАТ «НДМО «Діалір» як закладу охорони здоров`я;

- дійсної наявності у інвесторів власних ресурсів для реалізації заходів плану санації з метою запобігання виникненню ризиків обтяження банком майна ВАТ «НДМО «Діалір» шляхом передачі його в заставу;

- не досліджено зміст Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, у тому числі об`єктів незавершеного будівництва, розташованих за адресою: м. Київ, вул.Милославська, 58, які належать ВАТ «НДМО «Діалір», виконаного ТОВ «Об`єднане підприємство з оцінки та експертизи спеціальних об`єктів і інвестицій»-Україна» станом на 29.03.2019,

- вжиття заходів для з`ясування реальної вартості майна боржника - об`єктів незавершеного будівництва, які підлягають передачі на користь інвесторів згідно з планом санації, у тому числі з урахуванням подальшого отримання інвесторами права користування земельною ділянкою, на якій розміщено вказане майно боржника.

Цією ж постановою, з посиланням на частину першу статті 316 ГПК України, Верховний Суд зобов`язав суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи в обов`язковому порядку дотримуватись вказівок, що містяться у вказаній постанові суду касаційної інстанції.

Встановлені судами обставини

ВАТ "Науково-дослідне медичне об`єднання "Діалір" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 14.06.1994 № 237 шляхом перетворення Державного підприємства "Науково-дослідний клініко-реабілітаційний центр "Діалір" у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93; дата державної реєстрації - 20.06.1994.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про передачу Міністерству охорони здоров`я України повноважень з управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "НДМО "Діалір" від 15.12.2006 №621-р погоджено пропозицію Фонду державного майна України стосовно передачі Міністерству охорони здоров`я України повноважень з управління пакетом акцій ВАТ "НДМО "Діалір", що належить державі, у розмірі 95,57% статутного фонду.

Фондом державного майна України та Міністерством охорони здоров`я України 16.02.2007 укладено Генеральну угоду №113 про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами Міністерству охорони здоров`я України, згідно з пунктом 1.1 якої Фонд державного майна України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.12.2006 № 621-р передав Міністерству охорони здоров`я України повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами у господарських товариствах згідно з переліком господарських товариств, наведених у додатку до Генеральної угоди, зокрема, щодо ВАТ "НДМО "Діалір".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ "НДМО "Діалір" та наразі справа перебуває на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014.

Конкурсна заборгованість ВАТ "НДМО "Діалір" згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 у справі № 23/448-б, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, складає 47 572 426,46 грн.

Крім того, за час провадження у справі про банкрутство утворилась поточна заборгованість ВАТ "НДМО "Діалір" перед кредиторами на загальну суму понад 10мільйонів гривень (що включає в себе поточну заборгованість ВАТ "НДМО "Діалір" перед ДПІ у Деснянському районі м. Києва у розмірі 4 330 077,65 грн, яка є безнадійною та у відповідності до вимог ПК України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 та підлягає списанню).

За результатами фінансового аналізу боржника керуючим санацією 29.05.2019 складено Висновок щодо фінансово-господарського стану ВАТ "НДМО "Діалір", відповідно до якого підприємство має ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства; фінансовий стан ВАТ "НДМО "Діалір" характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

За результатами повторного фінансового аналізу ВАТ "НДМО "Діалір", проведеного керуючим санацією з урахуванням складеного 20.06.2019 ТОВ "Аудиторська фірма "Сіан-аудит" балансу станом на 30.04.2019 (уточнений), підприємство має ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства; фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Керуючим санацією боржника за участі інвесторів було розроблено план санації ВАТ "НДМО "Діалір", який передбачає наступні заходи: виконання зобов`язань боржника третіми особами - інвесторами та обмін погашених інвесторами вимог кредиторів на активи боржника; приведення діяльності боржника у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства"; інші заходи, що вживатимуться з метою відновлення платоспроможності боржника та забезпечення його подальшої діяльності.

Рішенням зборів кредиторів ВАТ "НДМО "Діалір", оформленим протоколом від 25.06.2019, схвалено план санації боржника.

Також, 25.06.2019 відбулося засідання комітету кредиторів боржника, яким прийнято рішення про схвалення плану санації ВАТ "НДМО "Діалір" (протокол засідання від 25.06.2019).

Листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19 Міністерство охорони здоров`я України погодило план санації ВАТ "НДМО "Діалір" та було обізнано з його умовами.

Планом санації боржника передбачено прийняття кожним з інвесторів окремих зобов`язань про погашення боргу (частини боргу) ВАТ "НДМО "Діалір" та виконання інвесторами - ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс", ТОВ "Хатмент" та ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс", на умовах солідарної відповідальності за рахунок власних та залучених коштів відповідних зобов`язань ВАТ "НДМО "Діалір" з отриманням у власність частини майна ВАТ "НДМО "Діалір", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 58, пропорційно до встановленого Планом санації розміру погашення відповідним інвестором боргу (частини боргу) ВАТ "НДМО "Діалір".

Згідно з Планом санації інвестори зобов`язуються погасити вимоги кредиторів ВАТ "НДМО "Діалір", визнаних згідно з ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.03.2008 та від 09.06.2008 у справі № 23/448-б, у тому числі поточної кредиторської заборгованості, протягом не більш як 3 (трьох) місяців з моменту затвердження господарським судом плану санації ВАТ "НДМО "Діалір".

Погашення вимог кредиторів ВАТ "НДМО "Діалір" забезпечується інвесторами згідно з нижчезазначеним розподілом: ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" погашає кредиторську заборгованість боржника на загальну суму 17 951 802,12 грн; ТОВ "Хатмент" погашає кредиторську заборгованість боржника на загальну суму 18190790,03 грн; ТОВ "Транспортна компанія "Мортранссервіс" погашає кредиторську заборгованість боржника на загальну суму 18 104 200,20 грн.

Погашення вимог кредиторів ВАТ "НДМО "Діалір" буде здійснено у строк, що не перевищує три місяці з дня затвердження Господарським судом міста Києва Плану санації ВАТ "НДМО "Діалір".

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

За результатом нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 затверджено план санації ВАТ «НДМО «Діалір» у справі №23/448-б про банкрутство, схвалений 25.06.2019 рішеннями загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів, та погоджений Міністерством охорони здоров`я України листом від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19.

Ухвала постановлена з посиланням на приписи статей 3, 12 ГПК України, статей 3, 11 ЦК України, статей 1, 16, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), статті 16 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», статей 3, 8, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та мотивоване тим, що керуючим санацією розроблено план санації боржника, який за своїм змістом відповідає вимогам статей 16 - 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», має всі необхідні умови, обов`язковість яких визначена Законом, план санації схвалений та погоджений зборами кредиторів у встановленому порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б залишено без змін.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про затвердження плану санації ВАТ «НДМО «Діалір», зазначивши, що розроблений план санації боржника за своїм змістом відповідає приписам статей 16 - 18 Закону про банкрутство, має всі необхідні умови, обов`язковість яких визначена Законом, схвалений зборами кредиторів у встановленому порядку, та погоджений Міністерством охорони здоров`я України листом від 28.12.2019.

За висновками судів у плані санації належним чином визначено вартість майна боржника, зокрема враховано право користування земельною ділянкою, а також встановлено, що мета оцінки не суперечить розробленим санаційним заходам.

Крім того суди встановили, що інвестори вже виконали передбачені планом санації грошові зобов`язання в повному обсязі, отримані кошти спрямовано на погашення вимог кредиторів, внаслідок чого план санації є виконаним.

Стислий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників

До Верховного Суду надійшли касаційні скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури та Фонду державного майна України (ухвалою від 15.05.2023 об`єднані в одне касаційне провадження), в яких скаржники просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду у процедурі санації.

Прокурор у поданій касаційній скарзі, посилаючись на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №1-7/158-09-3124, від 02.08.2019 у справі № 27/25б-908/4661/14, від 15.05.2019 у справі №18/257, від 15.06.2021 у справі № 909/1056/15, від 10.05.2018 у справі №5021/1878/12, 27.02.2019 у справі № 904/794/14, від 05.02.2020 у справі №910/18518/17, від 09.06.2021 у справі № 5004/407/12, від 23.12.2021 у справі №924/1155/18, від 04.03.2020 у справі № 5/72-Б-10 щодо застосування статей 1, 18 Закону про банкрутство.

Прокурор вважає, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з невірним застосуванням норм матеріального права (статей 1, 17 - 20 Закону про банкрутство, положень Методики оцінки майна, статей 3, 7, 11, 13 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», без застосування приписів статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»), порушенням норм процесуального права (статті 11, 13, 86, 236 ГПК України) та неповним з`ясуванням обставин, що свідчить про наявність підстав для їх скасування відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Також, скаржник1 вказує, що судами не було в повній мірі виконано вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.07.2022 у цій справі, які в силу приписів частини першої статті 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Судовими рішеннями затверджено план санації боржника в редакції 2019 року, який передбачає відчуження майна боржника за відсутності належно проведеної та чинної оцінки майнових активів боржника на дату затвердження плану санації, неврахування під час оцінки недобудованого майна боржника вартості земельної ділянки, на якій воно розташоване; без встановлення відповідності санаційних заходів меті оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та відновлення його діяльності як закладу охорони здоров`я з метою забезпечення подальшого цільового його використання.

Касаційна скарга Фонду державного майна України подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України. На думку Фонду, судами не враховано висновки та вказівки Верховного Суду у постанові від 27.07.2022 у цій справі, адже повторно розглянуто та затверджено план санації (у тій же редакції), що містить усі недоліки, на які звертав увагу Верховний Суд, чим порушено частину першу статті 316 ГК України.

Фонд зазначає, що суди не виконали вказівки Верховного Суду, не з`ясували реальної ринкової вартості майна боржника, а відтак і не встановили, чи є співмірним обмін кредиторської заборгованості на все майно боржника. На думку Фонду, суд мав не аргументувати правильність оскаржуваної у всіх судових інстанціях оцінки майна боржника, а зобов`язати боржника забезпечити проведення незалежної оцінки, яка б відповідала меті та способам відчуження майна боржника. Застосування реальної ринкової вартості майна боржника, яка б відповідала вказаній у плані санації меті дій з його майном, не призвело б до відчуження всього майна боржника та, відповідно, до знецінення належного державі пакета акцій ВАТ «НДМО «Діалір» у розмірі 95,569% статутного капіталу, в чому вбачається нанесення державі суттєвих збитків.

Крім того, Фонд державного майна України надав додаткові поясненнях, в яких звертає увагу Верховного Суду на помилкові висновки судів про погодження плану санації ВАТ «НДМО «Діалір» Міністерством охорони здоров`я України як органом, уповноваженим управляти державним майном підприємства-боржника.

Фонд наголошує, що наявний в матеріалах справи лист Міністерства охорони здоров`я України від 28.12.2019 № 10-13/50100/2-19, на який послались суди, не є належним доказом погодження плану санації боржника, оскільки підписаний першим заступником міністра А.Семиволосом, який не наділений повноваженнями вчиняти дії від імені Міністерства, зокрема, щодо погодження або відмови у погодженні плану санації ВАТ «НДМО «Діалір».

В обґрунтування свої позиції до додаткових пояснень Фондом долучено наказ Міністерства охорони здоров`я України від 27.06.2019 № 1481 «Про затвердження тимчасового розподілу між в.о. Міністра охорони здоров`я України, заступниками Міністра та Державним секретарем Міністерств, Порядку взаємодії в.о. Міністра охорони здоров`я України та заступників Міністра на час їх тимчасової відсутності», в якому визначено обсяг повноважень керівників Міністерства, зокрема, щодо функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління МОЗ України.

Відповідно до положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, вказані докази не можуть бути прийняті до розгляду Верховним Судом в силу в силу процесуального закону, оскільки це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених в статті 300 ГПК України.

Міністерство охорони здоров`я України подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду в процедурі санації.

Заявник, приєднуючись в порядку статті 297 ГПК України до касаційної скарги прокурора, не погоджується із зазначеними вище судовими рішеннями, вважає їх необґрунтованими, такими, що прийняті внаслідок невірного застосування норм матеріального права, неповного дослідження обставин справи, що мають значення для вирішення справи, не підтвердження належними доказами дотримання закону при затвердженні плану санації боржника, а також вказує про невиконання вказівок Верховного Суду у постанові від 27.07.2022 у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 приєднано заяву Міністерства охорони здоров`я України до касаційної скарги Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №23/448-б.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Арбітражний керуючий Куделя М.О. подала відзив на касаційні скарги Фонду державного майна України та Київської міської прокуратури, до якої приєдналося Міністерство охорони здоров`я України, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, оскільки скаржники просять скасувати ухвалу та постанову з підстав, які не передбачені в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказує, що план санації ВАТ «НДМО «Діалір» був схвалений на комітеті та зборах кредиторів боржника 25.06.2019 та погоджений листом Міністерства охорони здоров`я України від 28.12.2019 вих. №10-13/50100/2-19. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.01.2022 у справі №1-7/158-09-3124, стверджує про відсутність у суду повноважень вносити зміни до плану санації, оскільки це належить до виключної компетенції керуючого санацією та зборів кредиторів.

Щодо з`ясування реальної ринкової вартості майна боржника арбітражний керуючий зазначає, що відповідність звіту про оцінку майна ВАТ «НДМО «Діалір» станом на 29.03.2019 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна підтверджується рецензіями Фонду державного майна України, ГО «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів», Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, які надавались Міністерству охорони здоров`я України під час погодження плану санації та наявні в матеріалах справи.

За доводами арбітражного керуючого, план санації ВАТ «НДМО «Діалір» відповідає інтересам конкурсних та поточних кредиторів, адже за рахунок коштів інвесторів на виконання плану санації вже сплачено повністю конкурсну заборгованість, визнану ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 09.06.2008 у справі №23/448-6, та поточну заборгованість в загальному розмірі 54246 792,35 грн.

Крім того, арбітражний керуючий надала пояснення по справі, в яких зазначає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 ГПК України, перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.

ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" (інвестор) надало відзив на касаційні скарги, наведені у скаргах доводи скаржників вважає безпідставними, такими, що не враховують заходи з відновлення платоспроможності боржника, прямо передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує, що шляхи відновлення платоспроможності боржника, передбачені планом санації ВАТ «НДМО «Діалір», були схвалені зборами кредиторів та комітетом кредиторів боржника, погоджені Міністерством охорони здоров`я України, чим додержано вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо порядку погодження плану санації боржника.

ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" зауважує, що доводи скаржників щодо невідповідності плану санації ВАТ «НДМО «Діалір» вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» спростовуються передбаченими планом санації ВАТ «НДМО «Діалір» заходами щодо відновлення платоспроможності боржника та умовами участі інвесторів у повному задоволенні вимог кредиторів, що відповідають як висновкам Верховного Суду за результатами аналізу судової практики в справах про банкрутство, так і кінцевій меті плану санації, визначеній абзацом З частини першої статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Кредитор ТОВ «Будова-центр-1» у відзиві підтримує вимогами касаційних скарг Фонду державного майна України та Київської міської прокуратури, вважає їх обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій вважає незаконними та необґрунтованими.

За доводами кредитора, внаслідок невірного застосування норм матеріального права, неповного дослідження обставин справи, що мають значення для вирішення справи в частині затвердження плану санації, не підтвердження належними доказами дотримання вимог закону, судами порушено вимоги статей 86, 236, 310 ГПК України.

При цьому звертає увагу суду на те, що інформація, зазначена в судових рішеннях щодо погашення кредиторської заборгованості не відповідає дійсності, оскільки кредиторська заборгованість ТОВ «Будова-Центр-1», яка становить 2 691 146,59 грн, не погашена.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційних скарг Фонду державного майна України та першого заступника керівника Київської міської прокуратури у справі № 23/448-б визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Огородніка К.М. судді - Жукова С.В., судді - Картере В.І., що підтверджується протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.03.2023 та 12.04.2023 відповідно.

Ухвалами Верховного Суду від 10.05.2023 та від 15.05.2023 відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Київської міської прокуратури та Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі № 23/448-б, об`єднано в одне касаційне провадження та призначено до розгляду на 14.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 приєднано заяву Міністерства охорони здоров`я України до касаційної скарги Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №23/448-б.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 23/448-б з розгляду касаційних скарг Київської міської прокуратури, до якої приєдналось Міністерство охорони здоров`я України, Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 до 12.07.2023.

12.07.2023 до Верховного Суду від ТОВ "Капітал-Інвест-Ресурс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитися з поясненнями Київської міської прокуратури та зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Крім того, 12.07.2023 на електронну адресу Верховного Суду від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшли клопотання: про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою; про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; об`єктивно оцінити наявність/відсутність підстав для самовідводу суддів Огородніка К.М. та Жукова С.В. під час повторного розгляду судових рішень у справі; про видачу копії технічного запису судового процесу від 12.07.2023; про закриття касаційного провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 23/448-б з розгляду касаційних скарг Київської міської прокуратури, до якої приєдналось Міністерство охорони здоров`я України, Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 до 19.07.2023.

У зв`язку з відпусткою судді Картере В.І. розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.07.2023 №29.2-02/1679 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №23/448-б.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №23/448-б визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023.

В судове засідання 19.07.2023 з`явились представники Фонду державного майна України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства охорони здоров`я України, ВАТ "НДМО "Діалір", ТОВ «Капітал-Інвест-Ресурс» та арбітражний керуючий Куделя М.О., які підтримали свої вимоги, заперечення та клопотання.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Щодо поданих клопотань

Арбітражним керуючим Куделею М.О. подано клопотання, в якому заявник просить «об`єктивно оцінити наявність/відсутність підстав для самовідводу суддів Огородніка К.М. та Жукова С.В. під час повторного розгляду судових рішень у справі № 23/448-б про затвердження плану санації ВАТ «НДМО «Діалір».

Клопотання обґрунтоване тим, що судді Огороднік К.М. та Жуков С.В. вже приймали участь у розгляді судових рішень про затвердження плану санації ВАТ «НДМО «Діалір», висловили свою правову позицію щодо плану санації, пояснень та заперечень учасників провадження у справі про банкрутство № 23/448-б.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів встановила, що у поданому клопотанні не ставиться питання про відвід суддям Огородніку К.М. та Жукову С.В., а зазначається про необхідність «об`єктивно оцінити наявність/відсутність підстав для самовідводу», відтак воно розцінюється як клопотання, а не як заява про відвід.

Наведені заявником доводи про недопустимість повторної участі судді у розгляді справи відповідно до приписів статті 36 ГПК України колегія суддів приймає до уваги та зазначає, що автоматизований розподіл справи №23/448-б здійснено з урахуванням приписів ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17, та Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3.

Відтак, за відсутності доказів спростування суб`єктивної складової безсторонності суду, а саме фактичної наявності упередженості суддів Огородніка К.М. та Жукова С.В., обставини, наведені арбітражним керуючим Куделею М.О. не є підставою для заявлення самовідводу відповідно до положень статей 35, 36 ГПК України, відводів заявленому складу суду арбітражний керуючий Куделя М.О. не заявляла, відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

При цьому Верховним Судом враховано, що до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.07.2023 на запитання головуючого судді «чи є відводи зазначеному складу суду?» сторони, в тому числі й арбітражний керуючий Куделя М.О., зазначили про відсутність відводів складу суду, що підтверджується протоколом судового засідання № 1728500 від 19.07.2023 у справі № 23/448-б.

Крім того, до Верховного Суду від арбітражного керуючого Кудемі М.О. надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 23/448-б з розгляду касаційних скарг Київської міської прокуратури, до якої приєдналось Міністерство охорони здоров`я України, Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду 01.03.2023 через неподібність правовідносин у цій справі та у справах, на які здійснені посилання скаржниками.

Судова колегія відмовляє у задоволенні цього клопотання через його необґрунтованість, оскільки як і в цій справі, так і в справах, на висновки в яких посилаються скаржники та які стали підставами для відкриття касаційного провадження, ключовим питанням було з`ясування наявності підстав для затвердження чи відмови у затвердженні плану санації боржника.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та

вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом судового розгляду у цій справі є клопотання керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Куделі М.О. про затвердження плану санації ВАТ "НДМО "Діалір".

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

За приписами частини другої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі № 23/448-б про банкрутство ВАТ "НДМО "Діалір" та наразі справа перебуває на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014, оцінка спірних правовідносин здійснюється із застосуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VI, у даному випадку застосуванню підлягає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Надаючи оцінку доводам скаржників та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, містить правовий інструментарій (юридично значимі дії, рішення, правочини тощо), за допомогою якого досягається мета відповідної процедури, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених законом для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Таким чином, процедура санації передбачає винайдення економічного рішення щодо певного способу поєднання та використання наявних у боржника та залучених активів (нерухоме майно, грошові кошти, майнові права тощо) з метою забезпечення фінансово-господарського оздоровлення та визначення найбільш ефективного способу погашення існуючої кредиторської заборгованості, а також недопущення банкрутства.

В той же час правові підстави для таких рішень мають відповідати положенням чинного законодавства, зокрема вимогам щодо укладення цивільно-правових договорів, вчинення інших правочинів, порядку виконання та припинення зобов`язань, відчуження та набуття права власності на нерухоме майно тощо.

Вимоги до змісту плану санації встановлено статтею 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у зазначеній редакції), якою визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов`язаний подати зборам кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд враховує, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своєю метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

Тож очевидно, що поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті, визначеній у частині першій статті 18 Закону, та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності.

Тобто план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/2755/19).

У постанові від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18 Верховним Судом зроблено висновки, що з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника при затвердженні плану санації суд повинен займати активну процесуальну позицію, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин щодо перевірки порядку схвалення та дослідження змісту плану санації. При цьому, як зазначено судом касаційної інстанції, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації. Зокрема, суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства.

У той же час, неналежне дослідження судами відповідності положень плану санації вимогам законодавства на виконання вказівок Верховного Суду у постанові 22.07.2023 у цій справі, свідчить про передчасність висновків судів про наявність підстав для його затвердження.

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що істотне значення у даному випадку має дослідження реальної вартості майна ВАТ "НДМО "Діалір", яке підлягає передачі на користь інвесторів згідно з Планом санації.

У плані санації використано оцінку майна боржника станом на 29.03.2019, в той час як ухвала суду першої інстанції про затвердження зазначеного плану санації прийнята 02.11.2022, тобто реалізація санаційних заходів буде здійснюватися за оцінкою, складеною понад три роки тому.

Відповідно до статті 17 Закону про банкрутство керуючий санацією зобов`язаний, зокрема, забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації.

За своїм змістом санаційний захід за спірним планом санації передбачає відчуження майна із власності боржника у власність інвесторів. Відповідно ціна такого відчуження безпосередньо пов`язана із оцінкою майна боржника, визначеною у плані санації.

Водночас, зазначивши про відповідність звіту про оцінку майна ВАТ «НДМО «Діалір» станом на 29.03.2019 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, суди не з`ясували, чи може бути висновок про ринкову вартість майна боржника станом на 29.03.2019 визнаний доказом належної оцінки майна боржника на час прийняття судового рішення про затвердження плану санації (ухвала від 02.11.2022).

Суди, здійснивши посилання на висновок про ринкову вартість та експертно-консультаційний висновок ТОВ «Об`єднане підприємство з оцінки та експертизи спеціальних об`єктів і інвестицій-Україна», не з`ясували, чи були схвалені вказані документи Міністерством охорони здоров`я України та Фондом державного майна України та чи використані у затвердженому судом плані санації.

Без належної правової оцінки попередніх судів залишились заперечення Фонду щодо рецензування Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна, у тому числі об`єктів незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Милославська, 58, які належать ВАТ "НДМО "Діалір", адже рецензія на зазначений звіт містить інформацію про мету складання такого звіту - визначення заходів щодо відновлення платоспроможності боржника в процесі розробки плану санації боржника.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд зазначав, що суд не надав оцінки викладеним у відзиві на апеляційні скарги поясненням Фонду державного майна України щодо зазначеної рецензії та мети її складання, а також доводам щодо процедури актуалізації оцінки майна, адже звіт про оцінку не складався з метою відчуження, а тому не може бути використаний із такою метою.

Під час нового розгляду справи судами зроблено висновки щодо належної оцінки майна боржника з посиланням на висновок № 000614 станом на 31.05.2021, складений в порядку актуалізації (доопрацювання) оцінки 2019 року. При цьому, суди не дослідили, чи містить він положень про врахування вартості земельної ділянки, а також мети оцінки за цим висновком, яка не передбачає продажу майна боржника як об`єкта оцінки.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що під час нового розгляду справи зміни до плану санації не вносились, належна та актуальна оцінка майна боржника, яка б враховувала вартість земельної ділянки та відповідала за своєю метою змісту санаційного заходу, на час затвердження плану санації не проводилась.

Відтак, судами не виконані вказівки Верховного Суду щодо належної та актуальної оцінки майна боржника на час затвердження плану санації, що унеможливлює перевірку співмірності між передачею інвесторам майна боржника та розміром отриманих боржником від інвесторів коштів. Адже неактуальна станом на 2021 рік оцінка майна боржника може призвести до знецінення належного державі пакета акцій ВАТ "НДМО "Діалір" у розмірі 95,569 % статутного капіталу.

При новому розгляді справи суди не вжили заходів для з`ясування реальної вартості майна боржника - об`єктів незавершеного будівництва, які підлягають передачі на користь інвесторів згідно з планом санації, у тому числі з урахуванням подальшого отримання інвесторами права користування земельною ділянкою, на якій розміщено вказане майно боржника. Судами не досліджувались обставини можливості використання вказаного звіту про оцінку майна при затвердженні саме плану санації боржника з урахуванням мети складання такого звіту.

Водночас, не встановлення у плані санації ринкової вартості майна боржника перешкоджає визначенню найбільш ефективних заходів для відновлення його платоспроможності та оздоровлення фінансово-господарського стану, а також забезпечення подальшої прибуткової господарської діяльності та недопущення у майбутньому нової процедури банкрутства.

Відтак, за відсутності належної оцінки майна боржника на час затвердження судом плану санації висновки судів про співмірність санаційних заходів та їх відповідність інтересам боржника і кредиторів є передчасними.

Верховний Суд також не погоджується з висновками судів про те, що виконання оспорюваного плану санації, а саме погашення кредиторських вимог боржника, є однією з підстав для його затвердження.

Вимоги щодо порядку складання, змісту, погодження та виконання плану санації врегульовано статтями 17, 18, 21 Закону про банкрутство, з яких вбачається, що санаційні заходи можуть застосовуватися до боржника лише після затвердження судом плану санації.

Таким чином, затверджений у встановленому законом порядку план санації є правовою підставою для реалізації санаційних заходів. В той же час перерахування коштів з метою погашення кредиторської заборгованості відноситься до етапу виконання плану санації, а не до визначення умов та правових підстав затвердження плану санації.

Крім того, за висновками Верховного Суду санаційна процедура та розроблені у ній заходи мають бути спрямовані на оздоровлення фінансового становища боржника, забезпечення його подальшої діяльності та недопущення ліквідації, а санаційні заходи мають бути конкретними та реальними до виконання (постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 1-7/158-09-3124, від 16.05.2018 у справі № 1-7/158-09-3124, від 10.05.2018 у справі № 5021/1878/12, від 02.07.2019 у справі № 27/256-908/4661/14, від 09.06.2021 у справі №5004/407/12, від 15.05.2019 у справі № 18/257).

Переглядаючи справу № 23/448-6 у касаційній інстанції Верховний Суд виходив з того, що загальною метою санаційних заходів є оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а успішна реалізація заходів щодо завершення будівництва та прийняття в експлуатацію закладу медичного профілю для надання відповідних медичних послуг населенню дозволить створити нові робочі місця, що в перспективі матиме довготривалий позитивний фінансовий ефект та дозволить уникнути виникнення стану неплатоспроможності, більш ефективно використовувати основні засоби, отримувати прибуток та сплачувати податки.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у цій справі зауважив, що суди не з`ясували чи передбачає завершення процедури санації ВАТ «НДМО «Діалір» через виконання плану санації ВАТ «НДМО «Діалір» дотримання мети санаційних заходів - оздоровленням фінансово-господарського становища та діяльності товариства із значною часткою державної власності.

Під час нового розгляду суди не виконали вказівки Верховного Суду, не з`ясували, чи забезпечують умови оспорюваного плану санації оздоровлення фінансово-господарського стану та відновлення діяльності боржника, чи буде внаслідок цього досягнуто мети самої процедури санації, чи залишаться за боржником активи, які б у майбутньому надавали можливість здійснювати медичну діяльність відповідно до мети його створення, отримувати прибуток та сплачувати податки та чи дозволять санаційні заходи уникнути виникнення стану неплатоспроможності.

Адже, відповідно до частини першої статті 18 Закону про банкрутство, план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань.

Встановивши, що з умов плану санації вбачається, що зазначений санаційний захід передбачає відчуження майна боржника у власність інвесторів пропорційно до сплачених інвесторами коштів на рахунок боржника, суди не досліджували наявності у плані санації чітких положень щодо завершення будівництва майна боржника як закладу охорони здоров`я та забезпечення його функціонування відповідно до мети його створення, визначеній Статутом, а також наявності у поданому плані санації положень щодо умов відповідальності інвесторів за невиконання таких обов`язків.

Верховним Судом наголошувалось на необхідності визначення у плані санації умов відповідальності інвестора у разі невиконання ним своїх санаційних зобов`язань (постанова від 16.05.2018 у справі № 1-7/158-09-3124).

Колегія суддів критично оцінює посилання судів на підписаний 08.04.2019 між ТОВ «Хатмент», ТОВ «Капітал-Інвест-Ресурс» та ТОВ «Транспортна компанія «Мортранссервіс» Меморандум щодо додаткових зобов`язань інвесторів, який не може свідчити про дотримання вимог статті 18 Закону про банкрутство, оскільки такий меморандум не є цивільно-правовим зобов`язанням, не містить чітких положень щодо шляхів завершення будівництва майна боржника як закладу охорони здоров`я, а також правових наслідків невиконання інвесторами зазначених зобов`язань. За змістом Меморандуму виконання санаційних заходів стосовно боржника виходить за межі процедури санації та відповідно судового контролю за такою діяльністю.

Ураховуючи наведене вище, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам Закону про банкрутство є передчасним. Судами попередніх інстанцій належним чином не виконано вказівки Верховного Суду, наведені у постанові від 22.07.2022 у цій справі, щодо з`ясування реальної ринкової вартості майна боржника, співмірності обміну кредиторської заборгованості на все майно боржника, перевірки, чи передбачені Планом санації шляхи оздоровлення фінансово-господарського становища ВАТ "НДМО "Діалір" як закладу охорони здоров`я з метою забезпечення подальшого цільового його використання.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі оскаржувані судові рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованими.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів, та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації боржника.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

Зважаючи на викладене вище, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на наявність/відсутність підстав для затвердження плану санації боржника.

Щодо судових витрат

Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Київської міської прокуратури, до якої приєдналось Міністерство охорони здоров`я України, та Фонду державного майна України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 у справі № 23/448-б скасувати.

3. Справу № 23/448-б у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Жуков С.В.

Пєсков В.Г.