Рішення

від 09.08.2023 по справі 400/4655/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2023 р. справа № 400/4655/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", вул. Виноградна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, вул. Приміська, 26-Б, кв. 174, с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область, 03027

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.08.2020 р. № 33В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вознесенська протиерозійна станція (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 33 від 25.08.20 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято спірне рішення на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV, яка втратила чинність з 01.01.11 р., згідно з Законом № 2464-VI, і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Позовна заява залишалась без руху.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав до відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що стягнення з позивача заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій здійснено відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та в порядку абз. 6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За органами ПФУ збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01.01.11 р.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 33 від 25.08.20 р. до товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенська протиерозійна станція на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовано штраф в розмірі 1 152,34 грн. та нарахована пеня в розмірі 61 674,05 грн. за період з 21.02.04 р. до 06.12.19 р.

11.09.20 р. позивач направив скаргу на зазначене рішення до ПФУ України, однак рішенням від 25.09.20 р. відмовлено в задоволенні скарги, а рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 33 залишено без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.03 р. № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058), загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 визначено, що страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідальність за несвоєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник - роботодавець.

Рішеннями відповідача від 03.09.07 р. № 192, 1928 до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 340 грн.

Згідно з ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 13 ст.106 вказаного Закону суми пені та штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (наявні в матеріалах справи), що підлягали сплаті за січень 2004 р. до листопада 2004 р. та з січня 2005 р. до лютого 2007 р., впродовж 2004-2007 років позивачем нараховувались страхові внески, але не сплачувались до Пенсійного фонду України.

За даними відомостей особової картки ТОВ Вознесенська протиерозійна станція у страхувальника (позивача) виникли зобов`язання зі сплати страхових внесків на підставі поданих ним розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2004 р. до листопада 2004 р. та з січня 2005 р. до лютого 2007 р. у сумі 1 367,61 грн, а також за період з червня 2004 р. до листопада 2004 р. та січня 2005 р. до січня 2006 р. у сумі 10 243,09 грн.

20.01.05 р. та 06.12.19 р. в рахунок погашення заборгованості позивачем здійснювалась сплата із порушенням терміну сплати від 275 до 5 708 днів.

Останній платіж на погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове страхування надійшов 06.12.19 р.

Зазначене обґрунтовує визначення відповідачем 06.12.19 р. кінцевою датою нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 (в редакції до 01.01.11 р. ) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною дев`ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 р. Законом України від 8 липня 2010 р. № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VІ) наведена вище норма із Закону № 1058-ІV була виключена.

Відповідно до положень абзацу 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 р.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 9 липня 2020 р. у справі № 804/8024/17, від 30.01.18 р. у справі № 817/1049/15, від 19.09.19 р. у справі № 810/2996/15, від 07.11.19 р. у справі №816/327/17.

Враховуючи наведене, суд вважає зазначені в позовній заві доводи про протиправність спірного рішення безпідставними, а позовні вимоги суд знаходить такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" (вул. Виноградна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501, ЄДРПОУ 05410470) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз