Ухвала

від 17.05.2024 по справі 400/4655/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

м. Миколаїв

17.05.2024 р. справа № 400/4655/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", вул. Виноградна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501,

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.08.20 р. № 33 В С Т А Н ОВ И В:

ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" звернулось з позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 33 від 25 серпня 2020 р.

9 серпня 2023 р. рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у задоволенні позову було відмовлено.

14.05.24 р. позивач подав заяву, в якій просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку для подання клопотання про приєднання доказів на підтвердження витрат про надання правової допомоги;

- приєднати до матеріалів адміністративної справи № 400/4655/20 копії документів, які містяться в додатках до даної заяви;

- задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та прийняти додаткове судове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На обґрунтування даної заяви позивач пояснив, що 7 листопада 2020 р. подав суду документи, які підтверджують понесення ним витрат на правничу допомогу. Про наявність рішення у справі позивач дізнався лише 6 травня 2024 р., а тому маються підстави для поновлення позивачу строку на подачу додаткових доказів у виді документів на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. Вважає, що ним доведено понесення таких витрат у зазначеному розмірі, а тому маються підстави для ухвалення додаткового судового рішення про їх стягнення з відповідача.

За приписами ст. 252 ч. 3 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що дана адміністративна справа була розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, а рішення прийнято в письмовому провадженні і суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, маються підстави для розгляду цієї заяви також в письмовому провадженні.

За приписами ст. 252 ч. 1 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як слідує з заяви позивача, він вважає, що судом не вирішено питання про розподіл судових витрат в частині прийняття рішення про відшкодування йому витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Питання розподілу судових витрат врегульовано ст. 139 КАС України.

Так, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, передумовою для відшкодування позивачу судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, є задоволення його позову, повне або часткове.

В той же час, рішенням суду в цій справі у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

За таких умов, судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу позивачу не відшкодовуються.

Рішенням суду питання розподілу судових витрат, а саме судового збору, який був підтверджений на момент ухвалення рішення, а доказів понесення інших витрат сторони суду не подавали, було вирішено та зазначено, що вони покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 248, 252, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" про ухвалення додаткового судового рішення, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз