Ухвала

від 09.08.2023 по справі 520/10299/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 серпня 2023 р.Справа № 520/10299/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі № 520/10299/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАФСІМА»

до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі № 520/10299/22 задоволено адміністративний позов ТОВ «КАФСІМА» до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

20.02.023 року відповідачем оскаржено судове рішення, тобто у строк, визначений ст. 295 КАС України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 року апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору. Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області 17.05.2023 року, о 00:25 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

23.05.2023 року ГУ ДПС у Рівненській області повторно подано апеляційну скаргу, також не надано документу про сплату судового збору. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник зазначає, що не зважаючи на такі обставини як: впровадження воєнного стану, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, значне навантаження на працівників, - представники ГУ ДПС у Рівненській області вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, з 12.03.2020 року на всій території України для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 встановлено карантин, який діє по цей час, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а також постанов КМ України №760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022.

Вказаними постановами вводились карантинні обмеження, зокрема, щодо відвідування державних установ. При цьому, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджувались послаблення протиепідемічних заходів.

Постановою № 641 також визначено, що на рівні адміністративно-територіальних одиниць регіону - району або міст обласного значення рівень епідемічної небезпеки обраховується Міністерством охорони здоров`я з урахуванням внеску (частки) окремої одиниці в перевищення кожного окремого показника на рівні регіону: "зелений" - до 5 відсотків; "жовтий" - від 5 до 20 відсотків; "помаранчевий" - від 20 до 50 відсотків; "червоний" - понад 50 відсотків.

За даними Міністерства охорони здоров`я з відкритої мережі "Інтернет" встановлено, що Харківська область мала червоний рівень епідеміологічної небезпеки до 27.03.2022 року, в подальшому відбулося пом`якшення карантинних обмежень.

Таким чином, суд вважає безпідставним посилання апелянта на пропуск строку на апеляційне оскарження, в зв`язку з карантинними обмеженнями, адже рішення суду прийнято 20.01.2023 року, тобто після їх послаблень на території Рівненської області.

Колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року у справі № 240/3354/21.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з великою завантаженістю та обмеженою кількістю працівників, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ГУ ДПС є державним органом та з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана велика кількість осіб, що має право представляти інтереси ГУ ДПС в судах України (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), які могли здійснювати свою роботу в дистанційному порядку, жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем факту надмірного навантаження до суду не надано. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, яка була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у зв`язку з несплатою судового збору. Повторно подана 20.05.2023 року апеляційна скарга теж без надання документу про сплату судового збору.

Колегія суддів вважаю, що шестимісячний термін (з лютого по липень) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідачем не надано жодних пояснень разом з доказами неможливості подати апеляційну скаргу в період з 17.05.2023 року (дата отримання ухвали від 16.05.2023 року про повернення апеляційної скарги) по 23.05.2023 року (дата подання апеляційної скарги вдруге), що становить 6 днів, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження поважними, тому, заяву не може бути задоволено з підстав, які в ній викладені, та підлягає застосування положень ч. 3 ст. 298 КАС України.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі № 520/10299/22, з інших підстав, ніж наведені у заяві та з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі № 520/10299/22, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.