Постанова

від 08.08.2023 по справі 826/11562/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11562/15 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Карпушової О.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі- відповідач 1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі- відповідач 2, Фонд), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - третя особа, ПАТ «КБ «УФС», Банк), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44535 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом від 18.11.2014 року №6 (згідно переліку);

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі також - Банк) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №44535. Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Дізнавшись, що банком-агентом, яким здійснюється виплата коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», є ТОВ «Альфа-Банк», позивач звернувся до банка-агента для отримання відшкодування за вкладом.

Проте, позивачу стало відомо, що його не включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку з тим, що Договір банківського вкладу (депозиту) №44535 визнано Уповноваженою особою нікчемним в силу частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах гарантованої суми, позивач звернувся до суду за даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2015 року було зупинено провадження у справі №826/11562/15 до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України та вирішення питання про відкриття провадження Конституційним судом України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2017 року поновлено провадження в адміністративній справі №826/11562/15, допущено процесуальне правонаступництво та змінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на процесуального правонаступника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 року провадження у справі №826/11562/15 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44535 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом від 18.11.2014 року №6 (згідно переліку), - закрито.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року даний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича щодо не виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 року №44535, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 завданої шкоди у розмірі 190000,00 грн., які внесено за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 року №44535, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до прийняття постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних. Під час розгляду даної справи відповідачі не надали доказів про визнання Договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04.07.2014 року №44535 нікчемним в судовому порядку. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав, визначених Законом №4452, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, що свідчить про протиправну бездіяльність Уповноваженої особи. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з Фонду на користь позивача завданої шкоди у розмірі 190 000,00 грн., які внесено за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 року №44535, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому скаржник наголошує на тому, що Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» було прийнято рішення щодо віднесення до нікчемник правочину за договором банківського вкладу позивача на підставі закону.

Апелянт зазначає в скарзі, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинено і у Фонду відсутні належні правові механізми відшкодування коштів вкладникам в банку, що ліквідований, оскільки відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату відшкодувань коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку, як юридичної особи.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.

Як встановлено судом, 04.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» №44535, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 тис. грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 року та зобов`язується сплачувати проценти за їх користування в розмірі, встановленому пунктом 1.2 цього Договору.

Згідно з квитанцією №TR.58837.1576.373 від 10.07.2014 року на вкладний рахунок позивача останнім внесено кошти в сумі 190 000,00 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» - Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21.11.2014 року по 31.12.2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом Уповноваженої особи від 22.12.2014 року №001/3148 повідомлено позивача, що Договір банківського вкладу від 04.07.2014 року №44535, укладений з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи вищевказані рішення та дії відповідачів протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Положеннями частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В силу ч. 4 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно ч. 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За приписами ч. 3-4 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Нормами частин 5-6 статті 27 Закону № 4452-VI закріплено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Частиною 1 статті 36 Закону № 4452-VI передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п. 4 ч. 2 статті 37 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У відповідності до ч. 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Положеннями ч. 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вбачається з листа Уповноваженої особи від 22.12.2014 року №001/3148, позивача було повідомлено, що Договір банківського вкладу від 04.07.2014 року №44535, укладений з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 зазначено наступне: «Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників».

Як зазначалося вище, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» віднесено до категорії неплатоспроможних. При цьому, Договір між позивачем та Банком укладено 04.07.2014 року.

Враховуючи вищезазначене, оскільки зарахування коштів на рахунок позивача відбулося до віднесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних, позивач є вкладником банку, на якого розповсюджуються гарантії на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду у межах гарантованої суми у розмірі 200 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто, наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Дане твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 16 травня 2019 року у справі №814/4113/15.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2014 року Уповноваженою особою Фонду на ім`я позивача було сформовано повідомлення № 101/3148, в якому зазначено, що виконуючи обов`язки, покладені на Уповноважену особу статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», забезпечено проведення перевірки правочинів, вчинених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

Надалі, з посиланням на положення ч. 1 статті 215, ч. 1 та ч. 2 статті 228 ЦК України, Уповноваженою особою Фонду зазначено, що оскільки правочин був вчинений позивачем з метою штучного створення обов`язку Фонду, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, - такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно, порушує публічний порядок. Враховуючи положення п. 1 ч. 4 статті 38 вищезгаданого Закону, Уповноваженою особою повідомлено, що договір банківського вкладу між Банком та позивачем, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, є нікчемним відповідно до вимог статті 38 вищезгаданого Закону та статті 228 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 сформулювала правовий висновок про те, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як зазначалося, згідно положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Водночас, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочину нікчемним.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №826/10562/15 та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16.

Разом з тим, відповідачами не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч.3 статті 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення матеріали справи не містять.

Відповідно до п.6 р.ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки, зокрема перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Згідно з копії квитанції №TR.58837.1576.373 від 10.07.2014 на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.

Досліджена квитанція є належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені на рахунок.

Крім того, зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до прийняття постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо того, що відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав, визначених Законом №4452, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про протиправну бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від перебігу процедури ліквідації банку.

Суд відхиляє посилання апелянта на частину 7 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина 1 статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку, передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду. Проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

Крім того, у постановах від 19.08.2021 року у справі №200/3636/20-а, від 01.11.2021 року у справі №200/14202/19-а, від 29.04.2021 року у справі №200/14379/19-а року, від 26.05.2021 року у справі №200/2345/20-а, від 26.05.2021 року у справі №200/3647/20-а, від 19.08.2021 року у справі №200/3636/20-а, від 08.09.2021 року у справі №200/3695/20-а, від 18.05.2022 року у справі №640/7551/19 Верховний Суд сформував висновки, відповідно до яких внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами для особи, яка визнана вкладником.

З огляду на внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», є стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суми відшкодування коштів в розмірі 190000, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року на підставі ч.4 статті 317 КАС України.

Так, абзацом 3 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) завданої шкоди у розмірі 190000,00 грн., які внесено за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 року №44535, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Колегія суддів не погоджується з таким формулюванням абзацу третього рішення щодо стягнення завданої шкоди у розмірі 190000, 00 грн., оскільки, як зазначалося вище, у разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом.

На переконання суду, з огляду на природу даного спору, в даному випадку правильним є застосування формулювання «відшкодування за вкладом», а не «стягнення шкоди».

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції:

«Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) кошти у сумі 190000,00 грн., які внесено за Договором банківського вкладу (депозиту) «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 року №44535, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 08 серпня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев