Постанова

від 08.08.2023 по справі 600/4426/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4426/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

08 серпня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника Відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департамент урбаністики архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправним і скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним і скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивачі просили:

- визнати протиправним та скасувати пункт 87 рішення 21 сесії восьмого скликання Чернівецької міської ради №818 від 28 липня 2022 року в частині відмови ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови у зв`язку із тим, що право оренди на земельну ділянку набувається на конкурентних торгах (аукціоні) та невідповідністю містобудівній документації території (детальному плану забудови) підстава: ч.3 ст.123, ч.3, ст.124 та ст.134 Земельного кодексу України);

- зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву (клопотання) від 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови.

Позов обґрунтовано протиправністю відмови відповідача у наданні позивачам дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови. Вважають, що підстави наведені у відмові, суперечать обставинам спірної ситуації та приписам ЗК України, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, а тому таке підлягає скасуванню. Вказували, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га знаходиться нерухоме майно сарай літ.Ж, побудований в 1990 році, який належить позивачам на праві спільної сумісної власності, а також не враховано те, що вказана земельна ділянка вже перебувала у постійному користуванні померлого ОСОБА_7 батька ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 87 рішення 21 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 28 липня 2022 року №818 щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови.

Зобов`язано Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 08 квітня 2022 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови.

Cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального права просили його скасувати, прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

На обгрунтування заявленого послалися на законність оскаржуваного позивачем рішення. Зазначили, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га відсутнє нерухоме майно. Натомість сарай літ.Ж, про який вказано у позові, зареєстрований як належна допоміжна будівля до житлового будинку, який з належними спорудами розташований на уже сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:17:004:1087, і такий житловий будинок перебуває у користуванні позивачів. Тому, на думку відповідача, враховуючи наявність правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку під нерухомим майном, відсутні підстави для задоволення позовної заяви.

Треті особи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу - не скористалися.

У судовому засіданні представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, викладених у скарзі.

Позивачі та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Встановлено, що 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови.

В заяві зазначалось, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, а саме: сарай, на який є документи зареєстровані та успадковані. Дана земельна ділянка була у постійному користуванні померлого батька заявників ОСОБА_7 з 1998 року.

Також, в заяві зазначено, що до неї додаються копії таких документів: паспорти та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, державний акт на право постійного користування землею, схематичний план земельної ділянки з інвентарної справи документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Рішенням 21 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 28 липня 2022 року №818 (пункт 87) відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови, у зв`язку із тим, що право оренди на земельну ділянку набувається на конкурентних торгах (аукціоні) та невідповідністю містобудівній документації території (детальному плану забудови) підстава: частини 3 статті 123, частини статті 124 та стаття 134 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із указаним рішенням, позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277, як така, що перебуває в зоні Ж-3, повинна використовуватися для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови, тобто як і було вказано у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 08 квітня 2022 року.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, доводів відзиву відповідача, наданих у судовому засіданні пояснень та наявних у справі матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача достатніх та обґрунтованих, передбачених у абзаці 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України підстав для відмови позивачам у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови. Суд зазначив, що саме по собі посилання в оскаржуваному рішенні на частину 3 статті 123 Земельного кодексу України без достатнього на те обґрунтування не означає правомірність (законність) такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважав посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, як на правові підстави його прийняття, на частину 3 статті 124, статтю 134 Земельного кодексу України та одночасну на частину 3 статті 123 Земельного кодексу України - суперечливими, а недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії - призводить до його протиправності.

Таким чином, суд дійшов висновку про невмотивованість та незаконність оскаржуваної відмови у наданні позивачам дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а оскільки заявлені позивачами позовні вимоги зобов`язального характеру є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, то і такі вимоги також підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з положень частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, слід зазначити, що оскаржуване у цій справі рішення повинно ґрунтуватися на законі та бути обґрунтованим, тобто таким, що прийнято з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого виду рішень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, позивачам відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови у зв`язку з тим, що право оренди на земельну ділянку набувається на конкурентних торгах (аукціоні) та невідповідністю містобудівній документації території (детальному плану забудови). Правовою підставою вказано: частина 3 статті 123, частина 3 статті 124 та стаття 134 Земельного кодексу України.

Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно положень частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Абзацом 1 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно частин другої та третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України визначені випадки, за яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них.

Наведені норми встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з приводу надання їм у користування (оренду) земельних ділянок.

Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів для прийняття компетентним органом рішення про надання земельної ділянки у користування (оренду). При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у користування (оренду), оскільки вказаний процес є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. Нормами Земельного кодексу України чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. Законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування аналогічних норм Земельного кодексу України (зокрема, постанови від 08 вересня 2020 року у справі №812/1450/17, від 02 липня 2020 року №825/2228/18), яку суд враховує при вирішенні даного спору в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З пункту 87 оскарженого рішення вбачається, що однією з двох підстав відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови зазначено «невідповідність містобудівній документації території (детальному плану забудови)». Втім, відповідачем в суді зазначеної "невідповідності" не доведено. Відповідачем також не надано належних та достовірних доказів того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 не може бути використана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови.

Водночас до відзиву відповідачем додано викопіювання з схеми зонування території м.Чернівці, згідно якого вказана земельна ділянка перебуває у зоні Ж-3.

Відповідно до наданої відповідачем Пояснювальної записки плану зонування території м. Чернівців, в складі містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці», затвердженого рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, Ж-3 це зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови. Така зона виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків без обмеження рівня поверховості з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків.

Також в названій пояснювальній записці наведені переважні, супутні та допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, що перебувають у зоні Ж-3.

Вищенаведене дає підстави стверджувати, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277, яка перебуває в зоні Ж-3, повинна використовуватися для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови, тобто як і було вказано у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 08 квітня 2022 року.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення та наявних у справі матеріалів, суд дійшов правомірного висновку про відсутність у відповідача достатніх та обґрунтованих (передбачених у абз.1 ч.3 ст.123 ЗК України) підстав для відмови позивачам у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови.

Саме по собі посилання в оскаржуваному рішенні на частину 3 статті 123 Земельного кодексу України без достатніх та обґрунтованих на те підстав не означає правомірність (законність) такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Також з оскарженої частини рішення вбачається, що другою підставою для відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови зазначено «право оренди на земельну ділянку набувається на конкурентних торгах (аукціоні)».

Проте, відповідачем не надано суду належних до достовірних доказів того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га станом на час прийняття оскаржуваного рішення була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності, які виставлені на земельні торги (аукціон) для передачі у користування (оренду).

За таких обставин суд першої інстанції правомірно вважав необґрунтованою вказану вище підставу для відмови позивачам у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови .

При цьому правовою підставою в оскаржуваному рішенні зазначено частину 3 статті 124 та статтю 134 Земельного кодексу України.

Зміст частини 3 статті 124 Земельного кодексу України свідчить про те, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, громадянам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частинами ж другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України визначені випадки, за яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них. До таких, зокрема, належить розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідач в судовому засіданні стверджував, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га відсутнє належне позивачам на праві власності нерухоме майно. Тобто, відсутні випадки, передбачені частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України, що свідчило про можливість відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв`язку із тим, що право оренди на земельну ділянку набувається на конкурентних торгах (аукціоні) - частина 3 статті 124 та стаття 134 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції вірно визначився, що підставою прийняття оскаржуваного рішення вказано і частину 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Втім, таке посилання вважалося б виправданим, якщо відповідач погоджувався б з доводами позивачів про те, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га знаходиться належне їм на праві власності нерухоме майно (сарай літ.Ж), що в силу приписів абзацу 2 частини другої статті 134 Земельного кодексу України свідчило б про неможливість передачі названої земельної ділянки в користування (оренду) на конкурентних засадах. Тобто, в такому випадку питання передачі вказаної земельної ділянки в оренду позивачам мало б здійснюватися в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Отже, з огляду на позицію відповідача по цій справі, суперечливими є одночасні посилання в оскаржуваному рішенні, як на правові підстави його прийняття - частину 3 статті 124, статтю 134 Земельного кодексу України та частину 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Суд вірно виходив з того, що невиконання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

До того ж, як зазначено судом вище, у відповідача не було обґрунтованих та достатніх підстав, передбачених у абзаці 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, для відмови позивачам у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та громадської забудови.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про невмотивованість оскаржуваної відмови відповідача у наданні позивачам дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а звідси про протиправність такої відмови.

Оцінка судом правомірності оскаржуваного рішення стосується лише тих правових підстав, які наведено у рішенні.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позовна вимога зобов`язального характеру є похідною від попередньо задоволеної вимоги то і остання підлягає задоволенню.

Крім того, суд зобов`язуючи відповідача повторно розглянути заяву позивачів від 08 квітня 2022 року виходив з існуючої неузгодженості між твердженнями позивачів про те, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га знаходиться належне їм на праві власності нерухоме майно сарай літ.Ж, та твердженнями відповідача про відсутність указаного нерухомого майна саме на названій земельній ділянці. Позивачі, стверджуючи, що сарай літ.Ж знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га, посилалися на матеріали «Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 ».

Втім, як встановлено судом, «Технічний паспорт» до заяви позивачів, в повному обсязі не подавався, що унеможливило відповідача повно та об`єктивно вирішити поставлене заявниками питання.

Крім цього, судом вірно зазначено, при вирішенні спірного питання відповідачем не було надано належної оцінки і тій обставині, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га, вже перебувала у постійному користуванні померлого батька заявників - ОСОБА_7 , що підтверджується Державним актом на право постійного користування І-ЧВ №000293 від 14 квітня 1998 року.

Суд першої інстанції вірно вважав безпідставним врахування відповідачем у спірних відносинах Акт огляду земельної ділянки на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7310136300:17:004:1087) від 01 червня 2021 року, оскільки такий складений задовго до звернення позивачів із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0277 га в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та господарської забудови, яку подано 08 квітня 2022 року.

До того ж, такий складений без участі власників земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:17:004:1087.

Отже, з наведених вище підстав, колегія суддів погоджується з правомірністю задоволення судом першої інстанції вимоги зобов`язального характеру.

Доводи апеляційної скарги, при апеляційному перегляді справи не знайшли свого підтвердження, тому підстав для її задоволення не вбачається.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат вирішено правильно, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 серпня 2023 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.